Ухвала суду № 140863878, 21.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову

Справа №338/1987/26

Провадження № 2-з/338/2/26

21 жовтня 2026 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Рибка Л.Я., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову,

в с т а н о в и л а:

20 жовтня 2026 року до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення.

Заява мотивована тим, що заявник має намір звернутися до суду з позовом про захист порушеного права власності на житловий будинок

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3341435026040. Заявник зазначає, що цей будинок належав йому на праві приватної власності та був переданий в іпотеку на забезпечення виконання його зобов`язань за кредитним договором від 07 серпня 2006 року №014/0008/82/58316, укладеним з Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", правонаступником якого є АТ "Райффайзен Банк" 30 травня 2026 року ТОВ "Цикл Фінанс", до якого перейшли права іпотекодержателя, як продавець, уклало з ТОВ "Смерекова Хата" договір купівлі-продажу будинку, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т. В. та зареєстрований в реєстрі за №94. Право власності на будинок зареєстровано за покупцем.

Заявник стверджує, що письмового повідомлення про намір продати предмет іпотеки, передбаченого частиною першою статті 38 Закону України "Про іпотеку", він не отримував, згоди на відчуження майна не надавав, а 02 вересня 2026 року представники ТОВ "Смерекова Хата" замінили замки в будинку. На думку заявника, існує ризик подальшого відчуження спірного майна, що істотно ускладнить ефективний захист його прав.

Заявник просить накласти арешт на житловий будинок загальною площею 194,4 кв. м за вказаною адресою, що належить ТОВ "Смерекова Хата", заборонити ТОВ "Смерекова Хата", державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та іншим уповноваженим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження цього майна, державну реєстрацію переходу права власності на нього до інших осіб або встановлення щодо нього обтяжень, встановити строк для пред`явлення позову.

Документа про сплату судового збору до заяви не додано. Заявник зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", і долучив копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, ціну позову, про забезпечення якого просить особа, пропозиції щодо зустрічного забезпечення. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (частина 6 статті 151 ЦПК України).

Відповідно до частини 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявникові, про що постановляє ухвалу. Залишення такої заяви без руху для усунення недоліків процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. За подання до суду фізичною особою заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 4 пункту 1 частини 2 статті 4 цього Закону). Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328 грн. Отже, за подання цієї заяви належало сплатити

665 грн 60 коп. судового збору.

Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 09 жовтня 2019 року у справі №901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 дійшла висновку, що ця норма має відсильний характер. Правовий статус ветеранів війни визначається Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", перелік пільг учасникам бойових дій встановлено статтею 12 цього Закону, а статтею 22 передбачено звільнення таких осіб від судових витрат, пов`язаних з розглядом питань їх соціального захисту.

Тому, вирішуючи питання про сплату судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій, суд має враховувати предмет та підстави позову і перевіряти, чи стосується справа захисту прав цієї особи з урахуванням положень статей 12, 22 зазначеного Закону.

Ухвалою від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду повернула колегії суддів Касаційного цивільного суду справу, передану для відступу від цього висновку на користь звільнення учасників бойових дій від сплати судового збору у справах про порушення будь-яких їхніх прав. Велика Палата не встановила підстав для відступу, врахувавши, зокрема, що Верховна Рада України не прийняла законопроєкт про викладення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" у редакції "у всіх справах незалежно від характеру порушених прав". Велика Палата зазначила, що її висновки є конкретними, однозначними і такими, що позбавляють можливості застосувати пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" у справі за позовом учасника бойових дій про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування державної реєстрації.

Як вбачається із заяви, заявник зазначає лише про намір звернутися до суду з позовом про захист свого порушеного права власності на житловий будинок, не формулюючи конкретних позовних вимог. Водночас фактичні підстави майбутнього позову в заяві викладено, зокрема зазначено, що будинок, який був предметом іпотеки, відчужено іпотекодержателем у позасудовому порядку на підставі статті 38 Закону України "Про іпотеку" без письмового повідомлення іпотекодавця та без волевиявлення власника, а право власності на нього зареєстровано за ТОВ "Смерекова Хата", яке заявник визначив відповідачем. Отже, незалежно від того, який спосіб захисту обере заявник, майбутній спір виникатиме з іпотечних і речових правовідносин та стосуватиметься права власності на нерухоме майно.

Такий спір не стосується пільг і гарантій, передбачених статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", і не є спором з питань соціального захисту заявника в розумінні статті 22 цього Закону. За своїм характером (спір щодо майнових прав, не пов`язаний зі статусом учасника бойових дій і його соціальним захистом) ці правовідносини є подібними до правовідносин у справі № 567/79/23, у якій Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Сам по собі статус учасника бойових дій, а також проходження заявником військової служби за мобілізацією (довідка військової частини НОМЕР_2 від 09 вересня 2026 року №1884/43/2392) не є підставою для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". На інші підстави звільнення від сплати судового збору заявник не посилався, клопотання про відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати відповідно до статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України "Про судовий збір" не заявляв.

Отже, заяву подано без документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що не відповідає вимогам частини 6 статті 151 ЦПК України.

Крім того, заявник, виклавши фактичні підстави майбутнього позову, не визначив його предмета, тобто конкретних матеріально-правових вимог до відповідача та способу захисту порушеного права (стаття 16 Цивільного кодексу України), якого він вимагатиме.

Предмет позову є обов`язковим елементом змісту заяви про забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України), адже саме від змісту позовних вимог залежать спосіб виконання майбутнього рішення суду та відповідність йому заходів забезпечення позову.

Посилання заявника на те, що запропоновані заходи стосуються виключно конкретного об`єкта нерухомого майна, право власності на який оспорюватиметься в судовому порядку, цього недоліку не усуває, оскільки співмірність заходів забезпечення оцінюється саме із заявленими позовними вимогами. За відсутності визначеного предмета позову суд позбавлений процесуальної можливості перевірити зв`язок обраних заходів забезпечення позову з позовними вимогами, їх співмірність (частина третя статті 150 ЦПК України) та встановити, яким чином невжиття цих заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Також заявником у порушення вимог пункту 5 частини першої статті 151 ЦПК України не вказано орієнтовну ціну майбутнього позову. Зазначення ціни позову, яка у спорах про право власності на нерухоме майно визначається його дійсною вартістю (пункт 9 частини першої статті 176 ЦПК України), є обов`язковим для виконання судом вимог щодо оцінки співмірності заходів забезпечення позову із заявленими вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

З урахуванням принципу співмірності, визначеного ч. 3 ст. 150 ЦПК України, у порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, у заяві не зазначено пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, разом з тим такі пропозиції заявника мають бути зазначені з урахуванням вимог ст. 154 ЦПК України, адже згідно з імперативними приписами ч. 8 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

За таких обставин заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявникові на підставі частини десятої статті 153 ЦПК України. Оскільки заява повертається з процесуальних підстав, суд не надає оцінки обґрунтованості заходів забезпечення позову, про вжиття яких просить заявник.

Повернення заяви не позбавляє заявника права повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову після усунення зазначених недоліків, зокрема сплативши судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. (3328х0,2) або заявивши клопотання, за наявності підстав, про відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору чи звільнення від його сплати з урахуванням майнового стану та статусу військовослужбовця (стаття 136 ЦПК України, стаття 8 Закону України "Про судовий збір").

Керуючись статтями 149-153, 258-261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и л а :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 , що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

Копію ухвали разом із заявою та доданими до неї документами направити заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.Я.Рибка