Рішення № 140863877, 21.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

з а о ч н е

Справа №336/7460/26

Провадження №2/338/1334/26

21 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суду в складі:

головуючої судді Рибки Л.Я.

секретаря судового засідання Мороз Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

21 липня 2026 року, через систему "Електронний суд", представником позивача ТОВ "Юніт Капітал" Куксою К.О. направлено до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя позовну заяву про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на загальну суму 12 384 грн, судових витрат та витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 липня 2025 року між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10485997 на суму 7 500 грн.

Для отримання кредиту відповідачка зареєструвалася на сайті кредитодавця та отримала доступ до особистого кабінету. У процесі реєстрації вона пройшла процедуру ідентифікації та верифікації, дотримуючись підказок відповідного сайту кредитодавця. Після цього відповідачка ознайомилася з чинною редакцією правил надання коштів у позику, заповнила свої персональні ідентифікаційні дані, визначені як обов`язкові, та вказала суму коштів, яку бажає отримати. Таким чином, під час укладення кредитного договору первісним кредитором здійснено ідентифікацію та верифікацію відповідачки згідно з вимогами, встановленими постановою НБУ "Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу", що передбачено та погоджено умовами кредитного договору. Згідно з Правилами, до укладення кредитного договору позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано паспорт споживчого кредиту. Відповідачка приєдналася до умов кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 15345, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Після вчинення акцепту позичальником, кредитодавцем на кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу. Зазначений порядок підтверджується положеннями кредитного договору та довідкою про ідентифікацію. На виконання умов кредитного договору, 16 липня 2025 року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку 5168-74XX-XXXX-4121 відповідачки, що, у свою чергу, є доказом того, що відповідачка прийняла пропозицію кредитодавця. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням з відміткою та додатком до нього.

14 січня 2026 року між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу №14012026-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Пунктом 2.1. договору факторингу визначено, що в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, клієнт зобов`язується відступити факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно з Реєстром боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Пунктом 2.2. договору факторингу визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором щодо боржників стосовно боргів та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги відповідно до реєстру боржників та є невід`ємною частиною цього договору. Таким чином, відповідно до реєстру боржників №Б/Н від 14 січня 2026 року до договору факторингу та акта прийому-передачі реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 14 259 грн, яка складається з таких сум: 9 000 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 875 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Ця сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період з

14 січня 2026 року по 01 травня 2026 року.

Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах цього позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 12 384 грн.

Процесуальні дії у справі, клопотання, позиція відповідача.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 28 липня 2026 року матеріали цивільної справи передано за підсудністю до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від

02 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, клопотання представника позивача задоволено та витребувано в АТ КБ "ПриватБанк" інформацію про надходження грошових коштів на платіжну картку, яка належить ОСОБА_1 .

Представник позивача ТОВ "Юніт Капітал" Кукса К.О. в судове засідання не прибула, просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, які вона отримала 08 вересня 2026 року та 07 жовтня 2026 року, а також розміщенням інформації про розгляд справи на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтернет на веб-сайті судової влади.

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформувала, своїм правом на подання відзиву не скористалася, заяв чи клопотань щодо розгляду цієї справи від неї не надходило.

21 жовтня 2026 року постановлено ухвалу суду про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Фактичні обставини, які встановив суд, зміст спірних правовідносин, застосовані норми права.

Судом встановлено, що 16 липня 2025 року між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10485997, відповідно до якого кредитодаіець зобов`язується надати позичальнику кредит на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору сума ліміту кредитної лінії становить 7 500 грн. Тип кредиту - кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби.

Пунктом 1.3. договору визначено строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування - "11" липня 2026 року згідно з умовами пункту 3.6 цього Договору.

Згідно із п. 1.4. договору розрахунковий платіжний період за цим договором становить 15 днів. Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів у періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного розрахункового платіжного періоду, тобто: "31" липня 2025 року, та кожного 15 дня після цієї дати протягом строку дії кредитної лінії.

Дата повернення кредиту, періодичні дати платежів та дата сплати комісії зазначаються в графіку платежів, який міститься в додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Пунктом 1.5. договору визначено тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору. Знижена процентна ставка становить 0,85% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику як заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п. 1.4. цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом.

Також у договорі визначена комісія за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що становить 1 500 грн (п. 1.6. договору).

Згідно з договором орієнтовна реальна річна процентна ставка за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою та з урахуванням комісії (за наявності) на дату укладення цього Договору становить 3823,10%. Відповідно до п. 1.8.1 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка з урахуванням періоду користування кредитом за зниженою процентною ставкою та з урахуванням комісії (за наявності) на дату укладення цього Договору становить 3656,65 %.

Згідно із п. 1.9. договору орієнтовна загальна вартість кредиту за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою та з урахуванням комісії на дату укладення цього договору становить 34 380 грн. Загальні витрати за кредитом за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою та з урахуванням комісії на дату укладення цього договору становлять 26 880 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту з урахуванням періоду користування кредитом за зниженою процентною ставкою та з урахуванням комісії на дату укладення цього договору становить 34 278 грн 75 коп. Загальні витрати за кредитом з урахуванням періоду користування кредитом за зниженою процентною ставкою та з урахуванням комісії (за наявності) на дату укладення цього договору становлять 26 778 грн 75 коп.

Пунктом 2.1. договору визначено, що для отримання кредиту позичальник має зареєструватися на сайті кредитодавця https://treba.credit та мати доступ до особистого кабінету. При здійсненні реєстрації, позичальнику необхідно пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту.

Відповідно до п. 2.10. договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 16 липня 2025 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем у сумі 7 500 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Договір підписаний відповідачкою 16 липня 2025 року за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 15345.

Додатком №1 до вказаного договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, відповідно до якої дата видачі кредиту/дата платежу 16 липня 2025 року - 11 липня 2026 року (розрахункових періодів по 360 днів), чиста сума кредиту 7 500 грн, сума платежу за розрахунковий період усього 34 278 грн 75 коп., сума кредиту за договором/погашення суми кредиту: 7 500 грн, проценти за користування кредитом, всього: 25 278 грн 75 коп., реальна річна процентна ставка 3656,65%, загальна вартість кредиту 34 278 грн 75 коп. Ця таблиця підписана споживачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 15345.

До матеріалів справи додані Правила надання грошових коштів у позику (нова редакція), ці Правила діють з 27 березня 2024 року (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Разом із підписанням договору кредитної лінії №00-10485997 одноразовим ідентифікатором 15345, відповідачкою підписано також паспорт споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором 66353 (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Отже, підписавши договір та паспорт споживчого кредиту, відповідачка погодилася у письмовій формі з умовами кредитування, які передбачали сплату процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки за порушення строків виконання договірних зобов`язань.

ТОВ "МАКС КРЕДИТ" здійснено ідентифікацію клієнта, що підтверджується довідкою про ідентифікацію, де зазначено, що ОСОБА_1 ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

На підтвердження виконання умов кредитного договору, ТОВ "МАКС КРЕДИТ" надано лист-підтвердження ТОВ "ПрофітГід" щодо здійснення переказу грошових коштів на суму 7 500 грн на номер платіжної картки НОМЕР_1 16 липня 2025 року, який здійснено у межах договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-714 від 28 липня 2023 року (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Також підтвердженням отримання кредитних коштів є повідомлення від АТ КБ "ПриватБанк" від 24 вересня 2026 року №20.1.0.0.0/7-260915/112466-БТ про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано банківську картку № НОМЕР_2 , 16 липня 2025 року на картку зараховано платіж у розмірі 7 500 грн (а.с.39-42).

Отже, кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується доданими до позовної заяви документами.

Згідно з розрахунком заборгованості, заборгованість за кредитним договором

№00-10485997 від 16 липня 2025 року становить 12 384 грн, зокрема заборгованість за тілом кредиту - 7 500 грн, заборгованість за процентами - 3 384 грн, заборгованість за нарахованою комісією - 1 500 грн (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Цей розрахунок проведений у межах строку кредитного договору, починаючи з 16 липня 2025 року по 14 січня 2026 року.

14 січня 2026 року між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу №14012026-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого первісний кредитор зобов`язується відступити фактору права вимоги до боржників, у тому числі до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10485997 від 16 липня 2025 року (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Відповідно до акта приймання-передачі реєстру боржників від 14 січня 2026 року до договору факторингу №14012026-МК/ЮнітКапітал від 14 січня 2026 року ТОВ "МАКС КРЕДИТ" передало, а ТОВ "Юніт Капітал" прийняло реєстр боржників клієнта від 14 січня 2026 року, складений за формою згідно із додатком №1 до договору (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Таким чином, відповідно до витягу з реєстру боржників за договором факторингу №14012026-МК/ЮнітКапітал від 14 січня 2026 року від ТОВ "МАКС КРЕДИТ" до ТОВ "Юніт Капітал" перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 (порядковий номер 1677) на загальну суму заборгованості 12 384 грн (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Укладення договору факторингу між первісним кредитором та позивачем підтверджується також платіжною інструкцією в національній валюті від 22 січня 2026 року №868, де у призначенні платежу зазначено: "Оплата за відступлення Прав Вимог згідно Договору факторингу №14012026-МК/ЮнітКапітал від 14 січня 2026 року, без ПДВ" (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором кредитної лінії

№00-10485997 від 16 липня 2025 року станом на 01 травня 2026 року заборгованість відповідачки перед ТОВ "Юніт Капітал" за період з 14 січня 2026 року по 01 травня 2026 року становить 14 259 грн (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (далі Закон № 675-VIII) від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів у мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону

№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що 16 липня 2025 року між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10485997 на суму 7 500 грн.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано одноразовим ідентифікатором 15345.

Договором визначено наступні умови: сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) становить 7 500 гривень. Тип кредиту - кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби. Строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 11 липня 2026 року згідно з умовами пункту 3.6 цього договору. Розрахунковий платіжний період за цим договором становить 15 днів. Тип процентної ставки - фіксована. Згідно із пунктом 1.5.1. договору стандартна процентна ставка становить 0,94 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору. Знижена процентна ставка становить 0,85% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику як заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п. 1.4. цього договору (п. 1.5.2. договору).

Факт перерахування кредитних коштів відповідачці підтверджується наданим листом від ТОВ "ПрофітГід" щодо здійснення переказу грошових коштів на суму 7 500 грн на номер платіжної картки НОМЕР_1 16 липня 2025 року, який здійснено у межах договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-714 від 28 липня 2023 року (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Також підтвердженням отримання кредитних коштів є інформація від АТ КБ "ПриватБанк" від 24 вересня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260915/112466-БТ про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано банківську картку № НОМЕР_2 , 16 липня 2025 року на картку зараховано платіж у розмірі 7 500 грн (а.с. 39-42).

14 січня 2026 року між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" та ТОВ "ФК "Юніт Капітал" укладено договір факторингу №14012026-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого первісний кредитор зобов`язується відступити фактору права вимоги до боржників, у тому числі до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10485997 від 16 липня 2025 року (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Відповідно до акта приймання-передачі реєстру боржників від 14 січня 2026 року до договору факторингу №14012026-МК/ЮнітКапітал від 14 січня 2026 року ТОВ "МАКС КРЕДИТ" передало, а ТОВ "Юніт Капітал" прийняло реєстр боржників клієнта від 14 січня 2026 року, складений за формою згідно із додатком №1 до договору (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Таким чином, відповідно до витягу з реєстру боржників за договором факторингу №14012026-МК/ЮнітКапітал від 14 січня 2026 року від ТОВ "МАКС КРЕДИТ" до ТОВ "Юніт Капітал" перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 (порядковий номер 1677) на загальну суму заборгованості 12 384 грн (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором кредитної лінії

№00-10485997 від 16 липня 2025 року станом на 01 травня 2026 року заборгованість відповідачки перед ТОВ "Юніт Капітал" за період з 14 січня 2026 року по 01 травня 2026 року становить 14 259 грн (вкладка-прикріплені файли-КП Д3).

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належним та допустимими доказами факт надання коштів відповідачці за умовами вищевказаного договору і тому з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7 500 грн.

Перевіряючи правомірність нарахування відсотків за кредитним договором, суд зазначає таке.

Розмір нарахованих відсотків є співмірним з тілом кредиту та не суперечить принципам добросовісності та розумності, оскільки пунктом 1.5.1 кредитного договору визначено, що стандартна процентна ставка становить 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору та пунктом 1.5.2. цього договору визначено, що знижена процентна ставка становить 0,85% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику як заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п. 1.4. цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом. Отже, сторонами погоджено процентні ставки, які не перевищують максимального розміру денної процентної ставки, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування".

За наведених обставин, позовні вимоги позивача до відповідачки про стягнення заборгованості за процентами в сумі 3 384 грн підлягають задоволенню.

У частині вимоги про стягнення комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в розмірі 1 500 грн, суд зазначає таке.

Згідно із п. 4 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" №1734-VIII загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Пунктом 1.6. кредитного договору №00-10485997 від 16 липня 2025 року передбачено, що кредитодавець одноразово в момент видачі Кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 1500.00 грн., яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5. цього Договору.

Відповідно до п. 3.5. Договору нарахування Комісії здійснюється одноразово в момент укладання Договору.

У розділі Договору "Терміни та визначення, що використовуються в договорі" визначено, що комісія за надання кредиту (Комісія) - одноразова плата, яку здійснює Позичальник за надання кредиту. Плата за надання кредиту є економічною сутністю Комісії, при цьому базою розрахунку Комісії є сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту), визначеного у п.1.2. цього Договору. Комісія розраховується як фіксований відсоток від суми ліміту кредитної лінії (суми кредиту). У будь-якому разі Комісія не є платою за додаткову та/або супутню послугу Кредитодавця.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у виді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/ рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Таким чином, Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначив, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

До схожих висновків прийшов Верховний Суд і в постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (провадження №14-53цс21) зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність"), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, тому така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості за кредитом не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості за кредитом, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав і обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит у цьому випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22).

Умовами кредитного договору передбачено обов`язок позичальника сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 20% від суми кредиту, що становить 1 500 грн.

Однак зі змісту кредитного договору вбачається, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена комісія за надання кредиту.

Тобто, банком фактично встановлено плату позичальника за надання кредиту.

Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96- В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільноправових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Таким чином, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", тому в цій частині позову слід відмовити.

Станом на час розгляду справи судом відповідачка наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростувала, не надала доказів погашення вказаної заборгованості.

Також суд доходить висновку, що позивач, який не є первісним кредитором, довів перехід до нього прав вимоги до відповідачки за договором споживчого кредиту № 00-10485997 від 16 липня 2025 року на підставі договору факторингу № 14012026-МК/ЮнітКапітал від 14 січня 2026 року, укладеного між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" та ТОВ "Юніт Капітал".

Договір факторингу є чинним, його дійсність не оспорювалась.

Позивач не ставить вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах цього позову, з огляду на те, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів, правові підстави для нарахування процентів, які жодним чином не спростовано відповідачкою, і судом відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1500 грн, з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ "Юніт Капітал" слід стягнути заборгованість за кредитним договором у зв`язку із чим загальний розмір грошових вимог до стягнення заборгованості за кредитним договором №00-10485997 від 16 липня 2025 року на загальну суму 10 884 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 500 грн, заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом на суму 3 384 грн.

Розподіл судових витрат.

Крім того, у ст. 265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні цієї позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі

2 662 грн 40 коп.

Ціна позову визначена позивачем 12 384 грн.

Оскільки судом позов задоволено частково на суму 10 884 грн, що становить 87,89% заявлених вимог (10884х100/12384), то з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 2 339 грн 72 коп. (2662,40х87,89/100).

Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 20 січня 2026 року № 20/01/26-02, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" та Адвокатським бюро "Тимошенко та партнери", додаткова угода №25771528552 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року до нього від 20 квітня 2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 05 травня 2026 року, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд враховує, що ця справа є типовою та нескладною за своєю суттю.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" (заява №58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн не є цілком співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатським бюро робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Таким чином, з урахуванням обсягу виконаної адвокатським бюро роботи, враховуючи категорію справи, а також беручи до уваги принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 259, 263265, 280285 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за договором № 00-10485997 від 16 липня 2025 року на загальну суму 10 884 (десять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 500 грн, заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом на суму 3 384 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 339 (дві тисячі триста тридцять дев`ять) грн 72 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Суддя Л.Я. Рибка