Рішення № 140856984, 12.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №128/974/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі головуючого судді Мироненко Л.Д., секретаря судового засідання Божик М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В

Позовні вимоги.

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького районного суду Вінницької області ухвалою якого 11.03.2026 року матеріали позовної заяви було направлено за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова, які було отримано судом 26.05.2026 року та передано судді для розгляду 01.06.2026 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що 31 січня 2026 року, виставила публікацію про продаж вживаного дитячого одягу на сайті OLX. Одразу після публікації оголошення, позивачці передзвонили з месенджера «Телеграм» номера 3700 і представились працівниками АТ КБ «Приватбанк». Повідомили, що на карті проходять підозрілі транзакції. Менеджер банку порадив звернутися до відділення банку найближчим часом, щоб замінити свою карту, на що я погодилася. Після того менеджер банку повідомив, що можливо на моє ім`я було відкрито картку в інших банках, та просили завантажити додаток «Ідея банк». Згодом, при наступному телефонному дзвінкові повідомили, що немає такої карти з рахунком в цьому банку на її ім`я, та сказали видалити додаток «Ідея банку» з свого телефону. 02.02.2026 року звернулася до найближчого відділення АТ КБ «Приватбанк» де їй повідомили, що жодних операцій працівники банку не проводили, дзвінків на мої номери не здійснювали, та повідомили що це були шахрайські дії і порадили одразу йти подавати заяву до поліції про факт шахрайства. 02.02.2026 року ввечері позивачці прийшло сповіщення в мобільний застосунок Дія, про відкриття кредитної картки в «Альянс Банк», того ж дня вона звернулася до відділу поліції №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області із заявою про прийняття мір до невідомої особи, яка використовуючи месенджер «Телеграм» під приводом купівлі вживаного дитячого одягу, використовуючи шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 29 467 грн. (двадцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят сім) гривень, які списалися з карти AT «Ідеа Банк». На підставі цього факту, слідчим відділу поліції №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області було відкрито кримінальне провадження № 12026020020000084 від 02.02.2026 року. Оскільки позивач вважає, даний кредитний договір в силу вимог ст. 203 ЦК України недійсним, так як він суперечить моральним засадам суспільства, вимогам ЦК України, у зв`язк із чим просить суд визнати недійсним кредитний договір №С-001-011396664-26-980 укладений між нею та Акціонерним товариством «Ідея Банк» та розірвати його.

Рух справи в суді.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.06.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін у справі.

Позивач на адресу суду подала заяву про розгляд справи без її участі.

Акціонерне товариство «Ідея Банк» на адресу суду направив відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відзив мотивовано тим, що банк діє згідно з чинним законодавством України та умовами Публічного договору (ДКБОФО), який розміщено на офіційному сайті. Віддалена ідентифікація клієнта в додатку O.Bank здійснювалася за допомогою «Дія.Підпис» (Дія ID), що прирівнюється до особистої фізичної присутності та підтверджується електронною печаткою ДП «ДІЯ». Користувач зобов`язаний зберігати платіжний засіб, не допускати до нього третіх осіб та не розголошувати конфіденційну інформацію (паролі, ОТР-коди). До моменту повідомлення банку про втрату/компрометацію ризик збитків від неналежних операцій покладається на клієнта. Усі операції, підтверджені одноразовим паролем (ОТР) або ініційовані в системі дистанційного обслуговування (СДО ІО - додаток O.Bank), прирівнюються до письмової форми і не можуть бути оскаржені через електронну форму. Клієнт самостійно несе повну відповідальність та ризики за несанкціоноване використання логіна, пароля чи ОТР третіми особами, якщо ці дані стали їм доступні. Банк вважає будь-яку операцію з правильним ОТР такою, що здійснена самим клієнтом. Клієнт зобов`язаний негайно повідомляти банк про втрату телефону чи SIM-карти (фінансового номера), до чого відповідальність за дії третіх осіб лежить на клієнті.

31.01.2026 о 15:32 год:- під час встановлення, з IP адреси НОМЕР_1 , мобільного застосунку О.Bank (далі - О.Bank) на мобільний пристрій моделі OPPO CPH2239, геолокація 49.1871944 28.5646355, за фінансовим номером телефону НОМЕР_2 , за наслідком належно переданого позивачем доступу до її документів у застосунку «Дія», проведено її ідентифікацію, відповідно до норм чинного законодавства; - доступ до документів Позивача у застосунку «Дія», отримано після накладання нею Дія «підпису»;- фінансовий номер телефону НОМЕР_2 підтверджено коректним введенням ОТР-коду, який було надіслано на цей номер телефону, у відповідне поле форми реєстрації у О.Bank; - у автоматизованих системах Банку зафіксовано фото Позивача , що підтверджує факт її особистої присутності під час встановлення мобільного застосунку О.Bank за фінансовим номером телефону НОМЕР_2 ;- між позивачем та банком укладено договір про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку після відтворення нею власноручного підпису на екрані мобільного пристрою; - примірник договору позивачки про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку надіслано на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ;- між позивачем та банком укладено угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки №С-001-011396664-26-980 (далі - Договір), в рамках якого відкрито рахунок НОМЕР_3 та встановлено кредитний ліміт 30 000.00грн. Угоду підписано коректним введенням ОТР-коду, який було надіслано на номер телефону НОМЕР_2 , у відповідне поле форми реєстрації у О.Bank;- примірник договору також надіслано на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;- після успішного введення паролю в О.Bank, а відтак входу в О.Bank з мобільного пристрою OPPO CPH2239, ініційовано операцію переказу кредитних коштів на суму 29 500,00грн з банківського поточного рахунку НОМЕР_3 на платіжну картку НОМЕР_4 . Перекази виконано банком після коректного введення ОТР-коду, який було надіслано на номер телефону НОМЕР_2 .

Встановлені судом фактичні обставини.

Судом встановлено, що 31.01.2026 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було підписано угоду про відкриття кредитної лінії № С-001-011396664-26-980, згідно якої відповідач отримала кредитні кошти на споживчі цілі у вигляді відновлювальної кредитної лінії по рахунку

Пунктами 3.2 угоди визначено, що розмір кредитної лінії на дату укладання угоди становить 30 000 грн та може бути змінений в межах максимального розміру (відповідно до п. 3.1 - 200 000 грн.)

Угоду було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (OTP-пароль) 7646, який був надісланий на номер мобільного телефону (фінансовий номер) відповідачки.

Власне волевиявлення на укладення кредитного договору відповідач висловила шляхом його підписання електронним підписом, а саме нею було введено на інтерфейсі власного мобільного пристрою з фінансового номеру в мобільному додатку O.Bank 2.0 СМС-повідомлення (OTP-пароль, отриманий від Банку - з альфа імені «IdeaBank»), що узгоджується з п. 4.5. угоди.

Згідно п. 1.4. договору-заявки № 2293744 від 31.01.2026, відповідач надала згоду на використання власного номеру телефону, зазначеного в цьому договорі-заяві як фінансового номеру телефону для отримання SMS-повідомлень, що містять ОТР-пароль, з метою подальшого підписання ЕП договорів про отримання банківських послуг у вигляді електронного документа та підтверджу , що номер телефону, що зазначений нижче, належить виключно їй, а відтак накладений ЕП однозначно пов`язаний з клієнтом і не пов`язаний з жодною іншою особою та прирівнюється до власноручного підпису і створює для клієнта юридичні наслідки.

Протоколом № С-001-011396664-26-980 від 31.01.2026 підписання Кредитного договору (протокол підписання кредитного договору) зафіксовано етапи підписання Кредитного договору дистанційно.

Протоколом № С-001-011396664-26-980 від 31.01.2026 фіксації дій клієнта при оформленні кредиту в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування в O.Bank 2.0» зафіксовано дії ОСОБА_1 при оформленні кредиту.

Згідно з протоколом перевірки фотографій клієнта, складеним під час проведення повної дистанційної ідентифікації, здійснено перевірку фотографічних зображень клієнта з метою підтвердження її особи, співпадіння 99, 9885.

Згідно реквізитів кредитного договору № С-001-011396664-26-980 від 31.01.2026 року такий підписаний ОСОБА_1 OTP-паролем 7646, в свою чергу паспорт споживчого кредиту був підписаний OTP-паролем 6465.

Відповідно до копії витягу з ЄРДР 02.02.2026 року ОСОБА_1 звернулась до відділу поліції №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, яка просить прийняти міри до невідомої особи, яка використовуючи месенджер «Телеграм» під приводом купівлі дитячого одягу, шахрайським шляхом використовуючи-електронно обчислювальну техніку заволоділа грошовими коштами.

Мотиви прийняття рішення судом.

Суд дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Закон України від 03.09.2015 р. № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон), визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За встановлених вище обставин, сторонами укладено договір про надання кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін з використанням одноразового електронного паролю, та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, кредитодавець, має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, при укладенні спірного кредитного договору № С-001-011396664-26-980 позивачем здійснені дії, на укладення договору. Без здійснення входу на сайт O-Bank, без його ідентифікації та верифікації, без підписання кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, укладення договору було б неможливе. ОСОБА_1 повідомила власні персональні дані, в тому числі реєстраційний номер облікової карти платника податків, адресу проживання, електронну адресу. При цьому, жодними доказами не спростувала, що на номер мобільного телефону НОМЕР_2 не отримувала одноразового електронного ідентифікатора та з вказаного номера не підтверджувала укладання договору, а також не надала доказів того, що не є користувачем номеру НОМЕР_2 про який йдеться у позовній заяві. Крім того, не підтвердила обставин, яким чином з її володіння вибули відомості про адресу проживання, ел. адресу, або що така ел. адреса їй не належить.

Факт внесення відомостей до реєстру є задокументованим актом фіксації певних обставин, які не мають наперед визначеної оцінки. Так, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, як і заява до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, не є судовим рішенням, яке набрало законної сили, а обставини, встановлені у ньому, - становили би преюдицію. Постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року м. Київ у справі № 724/86/20) задекларовано, що витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не встановлює юридичних фактів обставин та не породжує юридичних наслідків.

Відкриття кримінального провадження за заявою позивача не дає підстав для визнання укладеного кредитного договору недійсними, оскільки для отримання грошових коштів через систему онлайн-кредитування, недостатньо зазначити лише номер мобільного телефону та контактні дані позичальника, а потрібно вчинити певну сукупність дій. Наявність означеного кримінального провадження не доводить факт не укладення позивачем кредитного договору. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 квітня 2026 року № 705/1938/25 (провадження № 61-13271св25).

Відповідно до п. 13, додатку 2 положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 року №65 фотофіксація особистої присутності фізичної особи здійснюється банком у місці верифікації особи за допомогою пристрою банку (фотокамери) із налаштованою геолокацією. Фотографія має містити географічні координати (геотеги). Дата створення, зазначена в метаданих фотографії, має відповідати даті здійснення верифікації особи та даті електронної позначки часу на отриманих електронних документах. Банку забороняється редагувати та змінювати фотографію(ї), отриману(і) під час фотофіксації. Банк зобов`язаний отримати чітку та однозначну згоду особи на проведення фотофіксації особи та відповідних документів, що пред`являються нею або за неї третьою особою (супроводжуюча чи довірена особа клієнта), або за допомогою працівника банку, який здійснює верифікацію. Така згода засвідчується власноручним або електронним підписом особи та зберігається в справі клієнта протягом строків, визначених Законом про ПВК/ФТ. Банк у разі неможливості особи засвідчити згоду власноручним або електронним підписом фіксує згоду з використанням аудіо/відеозапису, що зберігається в справі клієнта.

Факт того, що договір укладено іншими особами, які незаконно заволоділи персональними даними позичальника, не доведено, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин суд застосовує висновки Верхового Суду.

У постанові Верховного Суду від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 констатовано, що оспорюваний позивачем кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», та за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківську картку, яка позивачу не належить, обґрунтованим є висновок про відсутність правових підстав для визнання недійсним такого договору. Доводи про те, що кредитний договір підписано іншими особами, які незаконним шляхом заволоділи персональними даними, відхиляються Верховним Судом, так як вони зводяться до припущень, а на припущеннях суду заборонено ухвалювати судове рішення (частина шоста статті 81 ЦПК України).Не спростовує вказаного факту й наявність відкритого кримінального провадження за заявою позивача за частиною 4 статті 190 КК України (шахрайство), оскільки відкрите кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння невстановленою особою грошовими коштами позивача не доводить того, що саме ця невстановлена особа/особи заволоділи персональними даними позивача з метою укладення оспорюваного кредитного договору.

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

З поданої позовної заяви та долучених до неї доказів не вбачається жодної з умов, як підстави для визнання кредитного договору недійсним, позовна вимога про розірвання є похідною, доказів не укладення спірного кредитного договору суду також не надано, отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Крім того, суд роз`яснює позивачці, що за результатами судового розгляду кримінального провадження (у разі ухвалення обвинувального вироку) вона не позбавлена права пред`явити цивільний позов у межах кримінального провадження або в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 139-141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 5-8, 15 Закону України «Про електронній документи та електронний документообіг», ст.ст. 1, 3, 4, 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис», ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд,-

УХВАЛИВ:

У позовній заяві ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання кредитного договору недійсним та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 21 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Мироненко Л.Д.