Рішення № 140850768, 22.10.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3866/26

381/5207/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря: Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2026 року на адресу Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі, позивач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява подана представником позивача з використанням системи «Електронний суд».

За змістом заявлених позовних вимог стверджується, що 15 листопада 2022 року між ТОВ «Займер», яке 14 вересня 2023 року змінило найменування на ТОВ «Клай Інвест», та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 228471. За його умовами кредитодавець надав відповідачу 4000 грн строком на 10 днів, до 24 листопада 2022 року, зі сплатою 5 % на день. Кредитні кошти перераховано на банківську картку відповідача.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань утворилася заборгованість, яку первісний кредитор визначив у сумі 13800 грн.

19 квітня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 568/ФК-24, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Оскільки заборгованість добровільно не погашена, позивач просив стягнути з відповідача 13800 грн, з яких 4000 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 9800 грн заборгованість за процентами. Також позивач просив стягнути 2662,40 грн судового збору та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 серпня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано від АТ КБ «Приват Банк» зазначену в клопотанні про витребування доказів інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку та підтвердження факту зарахування грошових коштів.

18.09.2026 року на адресу суду з АТ КБ «Приват Банк» надійшли витребувані судом докази, а саме інформація, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . Додатково надали виписку по рахунку за період з 15.11.2022 по 15.11.2022, в якому відображено платіж 15.11.2022 в сумі 4000,00 гривень.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Так, суд встановив, що 15 листопада 2022 року між ТОВ «Займер», яке 14 вересня 2023 року змінило найменування на ТОВ «Клай Інвест», та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 228471.

Згідно з пунктами 1.1-1.4 договору товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 4000 грн строком на 10 днів, до 24 листопада 2022 року, зі сплатою 1825 % річних, що становить 5 % на день. Тип процентної ставки фіксований. Кредит надавався у безготівковій формі на реквізити платіжної картки, зазначеної клієнтом.

У додатку № 1 до договору сторони погодили графік розрахунків: загальна сума платежу на дату завершення строку кредитування становить 6000 грн, з яких 4000 грн сума кредиту та 2000 грн проценти за 10 днів користування кредитом.

Відповідно до статей 205, 207, 626, 628, 638, 639 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин третьої, шостої та восьмої статті 11, статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття; відповідь про прийняття пропозиції може бути надана шляхом підписання електронного повідомлення електронним підписом одноразовим ідентифікатором або вчиненням дій, які вважаються прийняттям пропозиції. Електронний договір, підписаний у визначеному законом порядку, прирівнюється за правовими наслідками до письмового договору.

Договір містить анкетні та ідентифікаційні дані відповідача і підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором «CL7337». Довідкою про ідентифікацію клієнта підтверджено, що ідентифікатор направлено 15 листопада 2022 року на номер телефону, зазначений відповідачем, а під час укладення договору ним вказано банківську картку № НОМЕР_2 .

У постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 сформульовано висновок, що договір, укладений в електронній формі та підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», є укладеним у письмовій формі, а використання позичальником отриманого одноразового пароля підтверджує його волевиявлення на прийняття умов договору.

Факт видачі кредиту підтверджено довідкою ТОВ «ПрофітГід» про успішний переказ 15 листопада 2022 року о 14:54 коштів у сумі 4000 грн на картку № НОМЕР_2 , номер транзакції 36851-68508-89353, із призначенням платежу «Видача кредиту 228471». Номер картки одержувача збігається з номером картки, зазначеним відповідачем під час укладення договору.

Отже, сукупність наданих доказів підтверджує як належне укладення сторонами електронного договору, так і виконання кредитодавцем обов`язку щодо надання кредитних коштів.

19 квітня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» як клієнтом та ТОВ «Діджи Фінанс» як фактором укладено договір факторингу № 568/ФК-24.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За статтею 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Згідно з пунктами 2.1, 4.1 договору факторингу клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, перелічених у реєстрі прав вимог, а перехід прав відбувається на умовах договору та оформлюється актом приймання-передачі реєстру.

На підтвердження набуття права вимоги позивач надав договір факторингу, акт приймання-передачі реєстру прав вимог від 19 квітня 2024 року, витяг із реєстру, в якому зазначено відповідача, кредитний договір № 228471, суму основного боргу 4000 грн та процентів 9800 грн, а також платіжну інструкцію № 8041 від 19 квітня 2024 року про сплату ТОВ «Діджи Фінанс» на користь ТОВ «Клай Інвест» 1278383,10 грн за договором факторингу.

Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 199/7014/20 звернув увагу, що для підтвердження правонаступництва підлягають оцінці не лише текст договору відступлення, а вся сукупність доказів, які дають змогу ідентифікувати конкретне право вимоги та встановити факт його переходу. Надані у цій справі договір, акт, витяг із реєстру і доказ оплати взаємно узгоджуються та дозволяють ідентифікувати право вимоги до ОСОБА_1 .

Тому суд доходить висновку, що ТОВ «Діджи Фінанс» є належним кредитором у спірному зобов`язанні. Водночас новий кредитор набув право вимоги лише в тому обсязі, який правомірно належав первісному кредитору. Саме зазначення у реєстрі певної суми заборгованості не звільняє суд від перевірки підстав та правильності її нарахування.

За статтями 525, 526, 530, 610, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Відповідно до частини першої статті 1048, частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання процентів від суми кредиту, а їх розмір і порядок сплати визначаються договором.

Позивач просить стягнути 4000 грн основного боргу і 9800 грн процентів. Деталізований розрахунок свідчить, що платежі від відповідача не надходили, основна сума кредиту залишилася непогашеною, а проценти нараховувалися по 200 грн щоденно з 15 листопада 2022 року до досягнення суми 9800 грн.

За погоджений сторонами строк кредитування, який закінчився 24 листопада 2022 року, розмір процентів становить 2000 грн: 4000 грн х 5 % х 10 днів. Ця сума відповідає графіку розрахунків, що є додатком до договору.

Пункт 4.3.7 договору передбачав можливість продовження строку повернення кредиту на 10 днів за умови повної сплати позичальником процентів, нарахованих на дату пролонгації. Однак розрахунок позивача не містить жодного платежу, доказів сплати відповідачем нарахованих процентів чи іншого належного оформлення пролонгації не подано. Тому підстав вважати строк кредитування продовженим немає.

Застереження у пункті 1.2 договору про його дію до повного виконання сторонами не змінює погодженого строку кредитування. Воно зберігає невиконані обов`язки сторін, але не встановлює нового строку правомірного користування кредитом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або після пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Після прострочення права кредитора забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, а не подальшим нарахуванням процентів як плати за правомірне користування кредитом. Такий підхід підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16.

Позивач не заявив вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за статтею 625 ЦК України і не надав відповідного розрахунку. Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог та не може самостійно змінювати предмет позову і правову природу заявлених платежів.

Отже, обґрунтованими є вимоги про стягнення 4000 грн основного боргу та 2000 грн процентів, усього 6000 грн. У стягненні решти процентів, нарахованих після 24 листопада 2022 року поза межами строку кредитування, слід відмовити.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач сплатив за подання позову в електронній формі 2662,40 грн судового збору, що підтверджено платіжною інструкцією від 30 червня 2026 року № 228471.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 6000 грн із заявлених 13800 грн, тобто на 43,48 %. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1157,61 грн судового збору.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги, додаткову угоду, акт надання послуг та детальний опис робіт, у яких вартість послуг визначена у сумі 6000 грн.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт. Такий розмір має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2023 року у справі № 686/31892/19 зазначили, що суд має виходити з критеріїв реальності, необхідності та розумності адвокатських витрат, оцінюючи їх з огляду на конкретні обставини справи. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 роз`яснено, що під час розподілу судових витрат суд повинен враховувати критерії, визначені статтею 141 ЦПК України, та може не покладати на іншу сторону витрати, які є непропорційними до предмета спору, складності справи й обсягу фактично необхідної роботи.

Ця справа є малозначною, спір виник із типового кредитного договору, розглядався за наявними письмовими доказами, без участі представника позивача та без підготовки складних процесуальних документів. Заявлена сума 6000 грн становить майже половину ціни позову. З урахуванням обсягу виконаної роботи, складності справи, її ціни та засад розумності і пропорційності суд визначає обґрунтований розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Оскільки позов задоволено частково, на відповідача належить покласти витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам: 4000 грн х 6000 грн/13800 грн = 1739,20 грн. У решті заявлених витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Враховуючи наведене вище, керуючись приписами статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором № 228471 від 15.11.2022 року у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 1739,20 гривень, як компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 1157,61 гривень як компенсацію витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М.Ковалевська