Рішення № 140850771, 22.10.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3845/26

381/5183/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря: Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2026 року на адресу Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі, позивач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява подана представником позивача з використанням системи «Електронний суд».

За змістом заявлених позовних вимог стверджується, що 01 березня 2024 року між ТОВ «Займер», яке 14 вересня 2023 року змінило найменування на ТОВ «Клай Інвест», та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 252403. За його умовами кредитодавець надав відповідачу 4000 грн строком на 90 днів, до 29 травня 2024 року, зі сплатою 2,2 % на день. Кредитні кошти перераховано на банківську картку відповідача.

23 грудня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 23122024/1, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 252403.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість у сумі 18327,20 грн, яка складається з 4000 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 5327,20 грн заборгованості за процентами, 1000 грн заборгованості за комісією, 8000 грн заборгованості за пенею.

Оскільки відповідачка добровільно заборгованість не сплатила, позивач просив позов задовольнити, стягнути з неї 18327,20 грн заборгованості, а також судові витрати, які складаються з 2662,40 грн судового збору та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 серпня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано від АТ «Ощадбанк» зазначену в клопотанні про витребування доказів інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку та підтвердження факту зарахування грошових коштів.

24.09.2026 року на адресу суду з АТ «Ощадбанк» надійшли витребувані судом докази, а саме інформація, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . Додатково надали виписку по рахунку за період з 01.03.2024 по 13.04.2024.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Так, суд встановив, що 01.03.2024 між ТОВ «Клай Інвест» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту №252403, за умовами якого товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 4000 гривень на строк до 90 днів (тобто до 29.05.2024), але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами із встановленням процентної ставки за користування кредитом у розмірі 803 % річних в розрахунку 2,2 % на добу.

Відповідно до довідки б/н виданої ТОВ «Клай Інвест», товариство підтвердило, що ОСОБА_1 , з яким укладено кредитний договір №252403 від 01.03.2024 ідентифікований ТОВ «Клай Інвест», акцепт підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL6752, дата відправки: 01.03.2024, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор 380638426825.

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів виданого ТОВ «ПрофітГід», в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-1 від 30.09.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер транзакції НОМЕР_2 ; платник ТОВ «Клай Інвест» 01.03.2024 на рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк» були перераховані грошові кошти в сумі 4000 гривень, Призначення переказу видача кредиту №252403.

Згідно розрахунку наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №252403 від 01.03.2024 року, становить 18327,20 гривень, з яких: 4000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 5327,20 гривень заборгованість за відсотками, 1000 гривень заборгованості за комісіє, 8000 гривень заборгованість за пенею.

23.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №23122024/1, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №252403 від 01.03.2024 року до боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №23122024/1 від 23.12.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №252403 від 01.03.2024 року, становить 18327,20 гривень, з яких: 4000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 5327,20 гривень заборгованість за відсотками, 1000 гривень заборгованості за комісією, 8000 гривень заборгованість за пенею.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно пункту першого частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що 01.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту №252403, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4000 гривень на його картковий рахунок.

23.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №23122024/1, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №252403 від 01.03.2024 року до боржника ОСОБА_1 .

Оскільки відповідач не виконав умови договору та в установлені строки не здійснив погашення кредиту, то вимога про стягнення з відповідача 4000 гривень заборгованості за основною сумою боргу та 5327,20 гривень заборгованості за процентами є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення комісії.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Отже, нарахування комісії позивачем, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісію у розмірі 1000 гривень.

Щодо стягнення пені.

Згідно з розрахунку заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 8000 гривень пені.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ ., згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки позивачем нараховано неустойку в період дії воєнного стану, то вимоги про стягнення неустойки у сумі 8000 гривень, не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивачем надані належні та допустимі докази, які свідчать про надання кредиту відповідачу та невиконання останнім обов`язку щодо виконання умов договору про повернення кредитних коштів, та ненадання відповідачем належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 10327,20 гривень, які складаються з 4000 гривень заборгованість зі тілом кредиту, 5327,20 гривень - заборгованість за відсотками та 1000 гривень заборгованість за комісією.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 56,35 %, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 1500,26 гривень в рахунок відшкодування витрат, понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги №42649746/02 від 01 червня 2026 року; додаткова угоди №252403 від 21 липня 2026 року до договору №42649746/02 від 01 червня 2026 року про надання правової допомоги, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги, необхідних для надання правничої (правової) допомоги за даним позовом, погоджено надання правових послуг на загальну суму 6000 тисяч гривень, що також узгоджується з детальним описом наданих послуг.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а саме на 56,35 %, та беручи до уваги понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню такі витрати пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 3381,00 гривня (6000 гривень х 56,35 %).

Враховуючи наведене вище, керуючись приписами статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором № 252403 від 01.03.2024 року у розмірі 10327 (десять тисяч триста двадцять сім) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 3381,00 гривень, як компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 1500,26 гривень як компенсацію витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М.Ковалевська