Рішення № 140850765, 22.10.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3851/26

381/5191/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря: Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2026 року на адресу Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі, позивач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява подана представником позивача з використанням системи «Електронний суд».

За змістом заявлених позовних вимог стверджується, що 21 травня 2024 року між ТОВ «Займер», яке 14 вересня 2023 року змінило найменування на ТОВ «Клай Інвест», та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 258537. За його умовами кредитодавець надав відповідачу 5500 грн строком на 90 днів, до 18 серпня 2024 року, зі сплатою 1,2 % на день. Кредитні кошти перераховано на банківську картку відповідача.

23 грудня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 23122024/1, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 258537.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість у сумі 21766,80 грн, яка складається з 5500 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 3891,80 грн заборгованості за процентами, 1375 грн заборгованості за комісією, 11000 грн заборгованості за пенею.

Оскільки відповідачка добровільно заборгованість не сплатила, позивач просив позов задовольнити, стягнути з неї 21766,80 грн заборгованості, а також судові витрати, які складаються з 2662,40 грн судового збору та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 серпня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано від АТ КБ «Приват Банк» зазначену в клопотанні про витребування доказів інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку та підтвердження факту зарахування грошових коштів.

18.09.2026 року на адресу суду з АТ КБ «Приват Банк» надійшли витребувані судом докази, а саме інформація, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . Додатково надали виписку по рахунку за період за 21.05.2024.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

30.09.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому відповідачка просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Згідно з довідкою Фастівського міськрайонного суду Київської області про доставку електронного документа ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження у справі №381/5191/26 від 24.08.2026 року доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 27.08.2026 року о 00 год 54 хв 39 сек.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. З урахуванням положень ст. 123 ЦПК України перебіг строку для подання відповідачкою відзиву розпочався 28.08.2026 та закінчився 11.09.2026.

Відзив сформовано через підсистему «Електронний суд» 29.09.2026, тобто після закінчення строку для його подання.

Статтею 126 ЦПК України передбачено втрату права на вчинення процесуальної дії після закінчення відповідного строку та залишення без розгляду документів, поданих із його пропуском, крім передбачених Кодексом випадків.

За змістом ч. 2 ст. 127 ЦПК України суд може продовжити встановлений ним процесуальний строк за заявою учасника справи, поданою до його закінчення, або з власної ініціативи.

Поданий відповідачкою відзив не містить прохання про поновлення чи продовження строку для його подання, пояснень причин пропуску строку та доказів на підтвердження поважності таких причин. Підстав для продовження строку з власної ініціативи суд не встановив.

За таких обставин суд залишає відзив відповідачки без розгляду відповідно до ч. 2 ст. 126 ЦПК України та вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

На підтвердження позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» надало індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №258537 від 21.05.2024 року, графік розрахунків, довідку про ідентифікацію клієнта, підтвердження переказу коштів, деталізований розрахунок заборгованості, договір факторингу №23122024/1 від 23.12.2024 року, акт приймання-передачі реєстру прав вимог, витяг з додатку до договору факторингу та платіжні інструкції про оплату за договором факторингу.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 наданої індивідуальної частини договору №258537 від 21.05.2024 року ТОВ «Клай Інвест» надає ОСОБА_1 фінансовий кредит у розмірі 5 500,00 грн строком на 90 днів, до 18.08.2024 року. Строк дії договору становить 90 днів, але в будь-якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

Пунктом 1.3 наданого договору визначено фіксовану процентну ставку у розмірі 445,3% річних, у розрахунку 1,22 % на добу. Відповідно до пункту 1.4 за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, пов`язаних з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує товариству 25 % від суми фінансового кредиту. Пунктом 3.5 денну процентну ставку, яка враховує проценти та комісію, визначено у розмірі 1,5 %.

Відповідно до пункту 3.3 договору проценти нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з першого дня надання кредиту до дня його погашення включно. Нарахування і сплата процентів проводяться на залишок заборгованості за кредитом. Пунктом 3.4 договору передбачено спрямування коштів у першу чергу на пеню, у другу - на комісію, у третю - на проценти, у четверту - на суму кредиту.

За графіком розрахунків сплата процентів передбачена періодичними платежами 03.06.2024, 17.06.2024, 01.07.2024, 15.07.2024, 29.07.2024 та 12.08.2024 у сумі 939,40 грн кожний, а 18.08.2024 - повернення кредиту у сумі 5 500,00 грн та сплата 402,60 грн процентів. Загальна сума процентів за графіком становить 6 039,00 грн, комісії - 1 375,00 грн, загальна вартість кредиту - 12 914,00 грн.

Згідно з пунктом 5.3 наданого договору у разі неповернення кредиту в установлений строк клієнт зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення.

Відповідно до довідки ТОВ «Клай Інвест» від 01.07.2026 року ОСОБА_1 ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 21.05.2024 року. У довідці зазначено, що акцепт оферти для укладення договору №258537 підписаний позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL7643, який відправлений на номер телефону НОМЕР_2 , дата та час відправки - 21.05.2024 року о 07 год 42 хв 07 сек, платіжна картка - НОМЕР_3 .

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, виданого ТОВ «ПрофітГід», на підставі платіжної інструкції №A835090B379435CLY258537T2163058 здійснено переказ від ТОВ «Клай Інвест» на платіжну картку № НОМЕР_3 , емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», у сумі 5 500,00 грн. Дата та час переказу - 21.05.2024 року о 07 год 42 хв, номер транзакції - 41626-65276-93914, призначення переказу - видача кредиту №258537.

Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 08.09.2026 року №20.1.0.0.0/7-260902/43912-БТ на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 до рахунку № НОМЕР_5 . Надана банком виписка за 21.05.2024 року містить операцію переказу 5 500,00 грн з відображенням суми у валюті картки 5 472,50 грн та комісії 27,50 грн. Зазначена операція узгоджується за сумою та датою з підтвердженням ТОВ «ПрофітГід».

Таким чином, належність картки відповідачці та факт здійснення переказу кредитних коштів підтверджені не лише відомостями кредитодавця, а й документами банку, отриманими на виконання судового запиту.

Згідно з деталізованим розрахунком заборгованості за кредитним договором №258537 від 21.05.2024 року кінцевий залишок заборгованості становить 21 766,80 грн. У розрахунку окремо відображено 5 500,00 грн основної суми, 3 891,80 грн у колонці «Відсотки по кредиту», 1 375,00 грн комісії та 11 000,00 грн у колонці «Відсотки на прострочці». У колонці «Пеня» відображено 0,00 грн.

При цьому позивач у позовній заяві та у витягу з додатку до договору факторингу визначає суму 11 000,00 грн саме як заборгованість за пенею. Отже, найменування цієї складової у розрахунку відрізняється від її найменування у позовній заяві.

Наданий позивачем розрахунок також містить платежі від 12.07.2024 року у сумі 2000,00 грн та від 26.07.2024 року у сумі 3 890,35 грн. Загальна сума сплачених коштів становить 5 890,35 грн. Обидва платежі кредитодавець зарахував до колонки «Оплата (Відсотки на прострочці)», залишивши основну суму кредиту незмінною - 5 500,00 грн.

23.12.2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №23122024/1. Відповідно до пункту 4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог.

На підтвердження виконання договору надано акт приймання-передачі реєстру прав вимог від 23.12.2024 року, підписаний обома сторонами, та витяг з додатку №1, який містить прізвище, ім`я та по батькові відповідачки, її РНОКПП, номер і дату кредитного договору та складові заборгованості. Витяг також містить підписи директорів і відбитки печаток обох товариств.

Згідно з платіжними інструкціями №11010 від 23.12.2024 року, №11147 від 15.01.2025 року та №11416 від 13.02.2025 року ТОВ «Діджи Фінанс» перерахувало ТОВ «Клай Інвест» відповідно 396 880,51 грн, 396 880,51 грн та 396 880,50 грн з призначенням платежу «Оплата зг. Договору факторингу №23122024/1 від 23.12.2024 р.».

Відповідно до листа ТОВ «Клай Інвест» від 06.10.2026 року №4930вз електронний примірник кредитного договору розміщується в особистому кабінеті позичальника. До листа включено витяг з відправлених SMS-повідомлень та витяг з історії відвідування сайту.

У витягу з SMS-повідомлень відображено направлення 21.05.2024 року о 07 год 40 хв 02 сек на номер 0969070385 повідомлення про погодження кредиту та необхідність перейти за посиланням для його підписання, зазначено код KL7643. Також відображено повідомлення від 21.05.2024 року о 07 год 42 хв 09 сек про поповнення кредитом на суму 5500 грн. У витягу з історії відвідування сайту зазначено дату та час 21.05.2024 року о 07 год 41 хв 07 сек та IP-адресу 94.45.112.13. У листі повідомлено, що інші документи та інформація з порушених у запиті питань у товариства відсутні.

Відповідно до частин першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Щодо переходу права вимоги до позивача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наданий позивачем витяг з реєстру прав вимог містить дані відповідачки, номер та дату кредитного договору, складові заявленої заборгованості, підписи та печатки обох сторін договору факторингу. Крім того, матеріали справи містять підписаний акт приймання-передачі реєстру та докази проведення розрахунків між сторонами договору факторингу.

Враховуючи пункт 4.1 договору факторингу, перехід права вимоги сторони пов`язали з підписанням реєстру прав вимог. Вимоги про окреме здійснення оплати за кожного боржника цим договором не встановлено. Тому відсутність зазначення прізвища відповідачки у платіжних інструкціях про оплату за договором факторингу сама по собі не спростовує відступлення права вимоги.

Разом з тим договір факторингу та витяг з реєстру підтверджують передачу заявленої кредитодавцем вимоги, але не звільняють позивача від обов`язку довести її існування та розмір. Відступлення права вимоги не створює для боржника нового обов`язку та не надає новому кредитору права на стягнення сум, які первісний кредитор не мав права вимагати.

Щодо укладення кредитного договору та погодження його умов.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулюються Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Отже, відсутність власноручного підпису на паперовій копії договору сама по собі не свідчить про неукладення договору. Водночас позивач повинен довести, який саме зміст договору був погоджений позичальницею.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено укладення договору про споживчий кредит у письмовій формі, у паперовому або електронному вигляді, з накладенням підписів у порядку, визначеному законодавством. Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до частин другої, третьої статті 100 ЦПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законодавства. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Згідно з частиною п`ятою статті 100 ЦПК України якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У постанові від 04.02.2026 року у справі №758/14925/23 Верховний Суд зазначив, що можливість перевірки цілісності та незмінності електронного документа залежить від виду електронного підпису, способу надання документа та формату його зберігання. Використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором допускається законом, а відповідні докази підлягають оцінці в сукупності з іншими матеріалами справи.

У цій справі судом досліджено індивідуальну частину кредитного договору №258537 від 21.05.2024 року, графік розрахунків, довідку про ідентифікацію клієнта, електронний контейнер із копіями договору та протоколами перевірки підпису, лист ТОВ «Клай Інвест», витяги з відправлених SMS-повідомлень та історії відвідування сайту, підтвердження переказу коштів і відповідь АТ КБ «ПриватБанк». Зазначені докази оцінюються судом незалежно від поданого з пропуском строку відзиву відповідачки.

Довідка про ідентифікацію клієнта містить відомості про підписання відповідачкою акцепту оферти щодо договору №258537 одноразовим ідентифікатором KL7643. Цей самий ідентифікатор зазначений у наданих примірниках договору та у витягу з SMS-повідомлень, направлених під час його укладення. Відомості про електронну сесію, надсилання коду та подальше перерахування 5 500,00 грн на картку відповідачки узгоджуються між собою за датою, послідовністю дій та номером договору.

Подані примірники договору містять однакові умови щодо суми кредиту 5 500,00 грн, строку кредитування 90 днів, кінцевої дати повернення 18.08.2024 року та процентної ставки 1,22 % на добу. ТОВ «Клай Інвест» підтвердило розміщення електронного примірника договору в особистому кабінеті позичальниці та надало технічні відомості про його підписання.

Підписання договору відповідачкою підтверджується відомостями про використання одноразового ідентифікатора KL7643.

Оцінивши зазначені докази в сукупності, суд вважає підтвердженими укладення між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 кредитного договору №258537 від 21.05.2024 року, отримання відповідачкою 5 500,00 грн кредитних коштів та погодження процентної ставки 1,22 % на добу в межах 90-денного строку кредитування.

Щодо вимог про стягнення процентів та комісії.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Сторони погодили сплату процентів у розмірі 1,22 % на добу на залишок заборгованості за кредитом. Відповідно до пункту 1.2 договору строк кредитування становить 90 днів, до 18.08.2024 року. Зміна умов договору щодо процентної ставки або строку кредитування належними доказами не підтверджена. Тому проценти за користування кредитом підлягають обчисленню в межах цього строку з урахуванням здійснених відповідачкою платежів.

Положення про дію договору до повного виконання сторонами своїх зобов`язань не змінює погодженого строку кредитування та не є підставою для нарахування звичайних договірних процентів після 18.08.2024 року.

Щодо комісії суд враховує, що частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено включення до загальних витрат за споживчим кредитом комісій кредитодавця, пов`язаних з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Отже, сама можливість встановлення комісії законом допускається.

Водночас відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно надає інформацію про поточний розмір заборгованості, розмір повернутої суми кредиту, платежі за договором та іншу передбачену законом інформацію. Частиною п`ятою статті 12 цього Закону встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною. Водночас можливість установлення плати за інші послуги має оцінюватися з урахуванням їх змісту.

Пунктом 1.4 договору встановлено єдину комісію у розмірі 25 % від суми кредиту за надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації та довідок, юридичне оформлення. Договором не розмежовано вартість окремих послуг та не визначено, яка частина комісії стосується послуг, за які законом допускається оплата, а яка - інформації, що має надаватися безоплатно.

Позивач не надав доказів надання відповідачці інформаційних послуг понад обсяг, який має забезпечуватися безоплатно, або розрахунку вартості інших окремих платних послуг. Тому передбачена пунктом 1.4 плата за безоплатну інформацію не може бути покладена на відповідачку, а розмір правомірної складової заявленої комісії 1 375,00 грн матеріалами справи не підтверджений. За таких обставин вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає. Відповідні суми не можуть враховуватися при розподілі здійснених відповідачкою платежів.

Щодо стягнення пені та інших нарахувань за прострочення.

Згідно з позовною заявою позивач просить стягнути 11 000,00 грн пені. Ця ж сума у деталізованому розрахунку відображена як «Відсотки на прострочці».

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як убачається з наданого розрахунку, спірні нарахування здійснено у 2024 році за порушення строків виконання грошових зобов`язань, тобто в період дії воєнного стану. Вони обліковані окремо від звичайних процентів за користування кредитом та виникають у зв`язку з простроченням платежів.

Відмінність у назві цієї складової заборгованості не змінює її правової природи. Незалежно від того, чи визначає кредитодавець її як пеню, чи як проценти за прострочення, такі платежі підлягають оцінці з урахуванням прямої заборони, встановленої пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, вимога про стягнення 11 000,00 грн пені не підлягає задоволенню.

Щодо заборгованості за основною сумою кредиту та врахування здійснених платежів.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом, у другу чергу - сума кредиту та проценти за користування кредитом, у третю чергу - неустойка та інші платежі відповідно до договору.

Таким чином, передбачене пунктом 3.4 договору погашення пені та комісії перед погашенням кредиту і процентів суперечить установленій законом черговості та обмежує права споживача. Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» така умова є нікчемною.

Факт отримання відповідачкою кредиту у сумі 5 500,00 грн підтверджений матеріалами справи. Наданий позивачем розрахунок містить платежі від 12.07.2024 року у сумі 2 000,00 грн та від 26.07.2024 року у сумі 3 890,35 грн, усього - 5 890,35 грн. Кредитодавець зарахував ці платежі у погашення нарахувань за прострочення, залишивши незмінними тіло кредиту та звичайні проценти.

Оскільки нарахування за прострочення підлягають списанню, а правомірний розмір комісії не підтверджений, внесені відповідачкою кошти необхідно врахувати у погашення процентів за фактичне користування кредитом та основної суми кредиту.

У наданому розрахунку кредитодавця звичайні проценти після платежу від 12.07.2024 року певний час залишаються на рівні 3 556,30 грн, тоді як продовжується облік нарахувань за прострочення. Позначення «Реструктуризація» у розрахунку, за відсутності відповідної угоди сторін, не підтверджує зміну погоджених умов кредитування.

Суд перевіряє розмір боргу виходячи з умов договору, фактичних дат платежів і передбаченої законом черговості їх погашення, у межах заявлених позовних вимог.

З 21.05.2024 по 12.07.2024 включно відповідачка користувалася кредитом протягом 53 днів. Проценти за цей період становлять 3 556,30 грн, що визначається за формулою: 5 500,00 грн х 1,22 % х 53 дні. Ця сума відповідає сумі процентів, відображеній у розрахунку кредитодавця на 12.07.2024 року.

На дату першого платежу строк повернення основної суми кредиту ще не настав, водночас за графіком уже підлягали сплаті проценти за користування кредитом. Тому платіж від 12.07.2024 року у сумі 2 000,00 грн зараховується у погашення процентів. Після його врахування залишок несплачених процентів становить 1 556,30 грн, а основна сума кредиту - 5 500,00 грн.

За період з 13.07.2024 по 26.07.2024 включно, тобто за 14 днів, нараховуються проценти у сумі 939,40 грн: 5 500,00 грн х 1,22 % х 14 днів. Отже, на дату другого платежу загальна сума несплачених процентів становила 2 495,70 грн (1 556,30 грн + 939,40 грн).

Із платежу від 26.07.2024 року у сумі 3 890,35 грн у погашення процентів враховується 2 495,70 грн, а решта 1 394,65 грн зараховується у погашення основної суми кредиту. Після цього платежу залишок тіла кредиту становить 4 105,35 грн (5 500,00 грн - 1 394,65 грн).

З 27.07.2024 по 18.08.2024 включно до закінчення 90-денного строку кредитування залишалося 23 дні. За цей період проценти нараховуються на зменшений залишок основної суми кредиту та становлять 1 151,96 грн (4 105,35 грн х 1,22 % х 23 дні).

Доказів здійснення відповідачкою інших платежів матеріали справи не містять.

Таким чином, заборгованість, яка підлягає стягненню, становить 5 257,31 грн, з яких 4105,35 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 1 151,96 грн - заборгованість за процентами.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зазначеному розмірі. У задоволенні решти вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до пункту 3 частини другої цієї статті у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено на суму 5 257,31 грн із заявлених 21 766,80 грн, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 643,05 грн судового збору, що визначається пропорційно задоволеним вимогам (2 662,40 грн х 5 257,31 грн / 21 766,80 грн).

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги №42649746/02 від 01.06.2026 року, додаткову угоду №258537 від 21.07.2026 року, акт надання послуг від 21.07.2026 року та детальний опис робіт на загальну суму 6 000,00 грн.

З урахуванням часткового задоволення позову з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1 449,17 грн витрат на професійну правничу допомогу (6 000,00 грн х 5 257,31 грн / 21 766,80 грн).

Враховуючи наведене вище, керуючись приписами статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_6 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором № 258537 від 21.05.2024 року у розмірі 5257 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят сім) гривень 31 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 1449,17 гривень, як компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 643,05 гривні як компенсацію витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М.Ковалевська