Рішення № 140849909, 22.10.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 462/5437/25

Провадження 2/465/702/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22.10.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова

в складі головуючого судді Рудакова Д.І.

секретар с/з Старух Ю.М.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача - Репака В.В.

представника відповідача Слободян В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича до Акціонерного товариства "Сенс Банк" про захист прав споживачів,

встановив:

Позивач через систему «Електронний суд» 21.07.2025 року звернувся до Залізничного районного суду м.Львова із позовом , у якому просить суд:

- Визнати недійсним односторонній правочин, вчинений АТ «СЕНС БАНК», а саме рішення від 09.07.2025 року про відмову у встановленні/підтриманні ділових відносин з приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем (РНОКПП: НОМЕР_1 ).;

- Визнати недійсним односторонній правочин, вчинений АТ «СЕНС БАНК», про розірвання Заяви-договору про відкриття поточного рахунку від 01.07.2025 року до Договору на комплексне банківське обслуговування N? 3092008676 та розірвання Угоди N? 3092008676 банківського рахунку нотаріуса для операцій з коштами в розрахунках від 07.07.2025 року до Договору на комплексне банківське обслуговування N? 3092008676, який був укладений між приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем Анрієм Андрійовичем (РНОКНП 3092008676) та АТ «СЕНС БАНК».;

-Зобов?язати АТ «СЕНС БАНК» поновити ділові відносини з приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем (РНОКПП: НОМЕР_1 ), шляхом відкриття рахунків, які були закриті внаслідок прийняття АТ «СЕНС БАНК» рішення від 09.07.2025 року про відмову У встановленні/ підтриманні ділових відносин, а також внаслідок одностороннього розірвання Заяви-договору про відкриття поточного рахунку від 01.07.2025 року до Договору на комплексне банківське обслуговування N? 3092008676 та Угоди N? 3092008676 банківського рахунку нотаріуса для операцій з коштами в розрахунках від 07.07.2025 року, укладених між приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем (РНОКПП: НОМЕР_1 )та АТ «СЕНС БАНК».

-Стягнути з Акціонерного товариства АТ «СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_1 всі понесені ним по справі судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 01.07.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем було подано АТ «СЕНС БАНК» (надалі також - Банк, відповідач) Заяву-Договір про відкриття банківського рахунку розрахунках до Договору на комплексне банківське обслуговування у АТ «СЕНС БАНК».

07.07.2025 року між приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем та Акціонерним товариством «СЕНС БАНК» було укладено Угоду N? 3092008676 банківського рахунку нотаріуса для операцій з коштами в розрахунках до Договору на комплексне банківське обслуговування N? 3092008676.

09.07.2025 року Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» направило приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Пиць Андрію Андрійовичу повідомлення в якому повідомило про закриття банком рахунків.

В листі відповідач зазначив наступне: «На підставі пункту 61 Розділу IV до Положення Банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, д визначених частиною шостою статті 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо:

1) клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів.

На підставі вищенаведеного, керуючись чинним законодавством України: ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»;

п.1, 2 Додатка 12 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України N? 65 від 19.05.2020;

п. 121, 123 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Правління Національного банку України N? 162 від 29.07.2022 року.

Та виходячи з наявної інформації щодо суті та характеру фінансових операцій, Банк, використавши ризик-орієнтований підхід, присвоїв Вам неприйнятно високий ризик та прийняв рішення про відмову у встановленні/підтриманні ділових відносин 09.07.2025 року на підставі абзацу 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

В зв`язку з чим, на виконання вищенаведених норм чинного законодавства України рахунки, відкриті в АТ «Сенс Банк», Банком будуть закриті.»

Однак, із вказаного повідомлення не можна встановити, що саме стало підставою присвоєння Банком по відношенню до позивача неприйнятно високого ризику та відмови АТ «СЕНС БАНК» від підтримання з ним, як з приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем, ділових відносин, відмови в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин та розірвання договору і закриття рахунку.

Разом з тим, зміст повідомлення свідчить про те, що відповідач ідентифікував позивача як фізичну особу, з якою було прийнято рішення про розірвання договору банківського рахунку. Водночас ОСОБА_1 мав відкриті рахунки не як фізична особа, а як приватний виконавець виконавчого округу Львівської області.

З урахуванням всіх фактичних обставин рішень та дій АТ «СЕНС БАНК» вважаємо, що: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А.Я, як клієнт Банку, не був належним чином повідомлений про встановлення щодо нього статусу суб?єкта з неприйнятно високим рівнем ризику.

Приватний виконавець Пиць А.А. не вчиняв жодних незаконних або сумнівних фінансових операцій, які могли б поставити під сумнів законність або добросовісність його діяльності як клієнта банку.

АТ «СЕНС БАНК» безпідставно встановив щодо позивача статус суб?єкта з неприйнятно високим рівнем ризику без проведення належної та обґрунтованої оцінки відповідного ризику.

Банк застосував формальний підхід до оцінки ризику без належного врахування конкретних фактів і обставин справи.

Будь-які підозри або оцінки ризику, здійснені Банком, не ґрунтуються на конкретних фактах чи документах, які би свідчили про порушення приватним виконавцем законодавства України, зокрема - у сфері фінансового моніторингу, протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або будь-яких інших норм, що регулюють діяльність фінансових установ.

Відповідач не надав конкретних підстав для віднесення приватного виконавця до категорії клієнтів із неприйнятно високим ризиком, що свідчить про формальний підхід до оцінки ризику та, відповідно, порушення принципу добросовісності.

АТ «СЕНС БАНК» не мав жодних правових підстав для прийняття в односторонньому порядку рішення про відмову у встановленні/підтриманні ділових відносин з позивачем приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем.

Відповідач не надав приватному виконавцю можливості усунути причини, які, на його думку, стали підставою для віднесення позивача до категорії клієнтів із неприйнятно високим ризиком, що є порушенням засадничих принципів фінансового моніторингу, зокрема принципів прозорості, об?єктивності та пропорційності.

Банк безпідставно розірвав договір банківського обслуговування з приватним виконавцем без належного правового обґрунтування та з порушенням вимог чинного законодавства.

Банк проігнорував умови договору банківського рахунку щодо визначених у ньому підстав для його розірвання, внаслідок припинення зобов?язань без належної правової підстави.

Відповідач не надав позивачу можливості усунути обставини або порушення, які, на його думку, стали підставою для прийняття рішення про розірвання договору банківського рахунку, що свідчить про порушення принципів справедливості, добросовісності та розумності між сторонами договірних відносин.

Грошові кошти, стягнуті позивачем у якості приватного виконавця в межах виконавчих проваджень, мають спеціальний правовий режим, визначений законодавством України, і не можуть безпідставно розцінюватися Банком як такі, що створюють «неприйнятно високий ризик».

Дії відповідача щодо присвоєння позивачу статусу суб?єкта з неприйнятно високим ризиком, прийняття рішення від 09.07.2025 року про відмову у встановленні/ підтриманні ділових відносин, розірвання укладених з приватним виконавцем Пиць Андрієм Андрійовичем договорів та закриття банківських рахунків не відповідають вимогам чинного законодавства щодо обов?язковості дотримання умов укладених договорів та порядку здійснення банківського обслуговування.

Банк діяв з порушенням принципів добросовісності, справедливості та розумності, закріплених у статті З Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 11.08.2025р. відкрито провадження у вказаній справі, призначено розгляд підготовчого засідання.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 18.08.2026 року постановлено закрити підготовче провадження у справі за позовом приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича до Акціонерного товариства "Сенс Банк" про захист прав споживачів та призначити справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з аналогічних підстав.

Представник Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» вважає, що позовна заява приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича безпідставна та така що не має бути задоволена виходячи з наступного:

Частиною 1, ст. 1067 ЦК України визначено, що договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.

В свою чергу, АТ «СЕНС БАНК» діючи на підставі ст. 634, 641, 644 Цивільного Кодексу України, звернулося з Публічною пропозицією укласти Договір на комплексне банківське обслуговування та бере на себе зобов`язання перед юридичними особами, що є резидентами за законодавством України, в тому числі відокремленими структурними підрозділами юридичної особи-резидента; фізичними особами-підприємцями; фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, зареєстрованими згідно норм чинного законодавства України; юридичними особами нерезидентами; представництвами юридичних осібнерезидентів в Україні, інвестиційними фондами, компаніями з управління активами,що діють від імені таких інвестиційних фондів, що створені відповідно до законодавства інших країн, які приймуть (акцептують) умови Публічної пропозиції Банку, надавати банківські послуги в порядку та на умовах, передбачених цією Публічною пропозицією та Правочинами про використання продуктів Банку, за тарифами, встановленими Банком, що розміщені в доступних для Клієнта місцях в приміщеннях відділень Банку та/або оприлюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою: www.sensebank.com.ua (далі Інтернет-сторінка Банку: Публічна пропозиція АТ Сенс Банк на укладення договору на комплексне банківське обслуговування (нова редакція з 01.11.2024).

Згідно з п. 2.1. Договору, цей Договір регулює відносини між Банком та Клієнтом, що акцептував Публічну пропозицію Банку, разом надалі «Сторони», а окремо «Сторона».

Підпунктом 2.2. Договору передбачено, згідно з умовами цього Договору Банк зобов`язується на підставі Правочинів про використання Продуктів Банку банківські та інші фінансові послуги, а Клієнт зобов`язується сплачувати Банку Винагороду за його послуги та виконувати інші зобов`язання відповідно до цього Договору. Цей Договір визначає умови та порядок надання Банком послуг з банківського обслуговування Клієнта за Продуктами Банку, зокрема, але не виключено саме: відкриття та ведення Поточних рахунків; дистанційне обслуговування Рахунків Клієнта за допомогою Системи Клієнт-Банк та надання електронних довірчих послуг; емісія корпоративних електронних платіжних засобів; залучення Вкладів; короткостроковий кредит у формі Овердрафт; ведення зарплатних проектів; приймання платежів на користь Клієнта від фізичних та/або юридичних осіб через касу Банку; надання банківських гарантій; надання інших послуг на підставі укладених Правочинів про використання Продуктів Банку. Перелік та вартість послуг, що надаються Банком Клієнту, визначається в Тарифах, що діють у Банку.

Підпунктом 2.3. Договору визначено, що Договір вважається укладеним після отримання Банком від Клієнта письмової Анкети-Заяви про акцепт Публічної пропозиції Банку.

Так, 01.07.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. подано до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» Анкету-заяву про акцептування Публічної пропозиції Банку на укладення Договору на комплексне банківське обслуговування (Анкета-заява від 01.07.2025 додається). На підставі прийнятого акцепту Публічної пропозиції Банку, укладено Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку НОМЕР_2 . Також, на підставі прийнятого акцепту Публічної пропозиції Банку, укладено Угоду банківського рахунку нотаріуса для операцій з коштами в розрахунках згідно якої відкрито поточний рахунок НОМЕР_3 .Заява-Договір про відкриття поточного рахунку та Угода банківського рахунку нотаріуса для операцій з коштами в розрахунках чинні, а рахунки заблоковано.

Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» в своїй діяльності дотримується вимог чинного законодавства та вживає відповідних заходів (обмеження, попередження та недопущення ризикових операцій) з метою протидії легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму. Контракти/рахунки клієнтів обслуговуються АТ «СЕНС БАНК» з урахуванням, у тому числі санкційних обмежень та ризикової складової.

Банк як суб`єкт первинного фінансового моніторингу виконує всі покладені на нього завдання у відповідності до Закону.

Тим самим, відповідно до вимог Постанови Національного банку України № 373 від 18.08.2016р «Про затвердження нормативно-правового акта Національного банку України з питань формування файлів інформаційного обміну» та Наказу Міністерства фінансів України № 322 від 04.06.2021р «Про затвердження порядку обміну інформацією з питань фінансового моніторингу», між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (надалі - Спеціально уповноважений орган/СУО) та Банками України, в електронній формі за допомогою засобів захисту інформації, розроблених Національним банком України, здійснюється постійний обмін файлами інформаційного обміну, а також доведення СУО до суб`єктів запитів, рішень/доручень, та іншої інформації, визначеної законом.

Так, за результатами обробки персональних даних, Банком отримано від СУО інформацію/запит що операції, проведені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) містять ознаки ризикових, у зв`язку з чим РОЗПОРЯДЖЕННЯМ №366 від 09.07.2025 прийнято рішення про відмову в підтриманні ділових відносин. У зв`язку з прийняттям такого рішення та на виконання вимог законодавства України, ОСОБА_1 одразу було повідомлено про прийняте рішення Листомповідомленням від 09.07.2025 року додаток №9 до позовної заяви.

Таким чином, при встановленні неприйнятно високого ризику у підтриманні ділових відносин з Позивачем у справі, Банк діяв виключно в межах норм законодавства України та обов`язкових до виконання вимог регулятора фінансового ринку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Вказані принципи знайшли своє втілення і в нормах цивільного процесуального законодавства, а саме ст. ст. 2, 12, 13 ЦК України.

Судом встановлено, що 01.07.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем було подано АТ «СЕНС БАНК» (надалі також - Банк, відповідач) Заяву-Договір про відкриття банківського рахунку розрахунках до Договору на комплексне банківське обслуговування у АТ «СЕНС БАНК».

07.07.2025 року між приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем та Акціонерним товариством «СЕНС БАНК» було укладено Угоду N? 3092008676 банківського рахунку нотаріуса для операцій з коштами в розрахунках до Договору на комплексне банківське обслуговування N?3092008676.

09.07.2025 року Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» направило приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Пиць Андрію Андрійовичу повідомлення в якому повідомило про закриття банком рахунків.

Згідно за результатами обробки персональних даних, Банком отримано від СУО інформацію/запит що операції, проведені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) містять ознаки ризикових, у зв`язку з чим РОЗПОРЯДЖЕННЯМ №366 від 09.07.2025 прийнято рішення про відмову в підтриманні ділових відносин. У зв`язку з прийняттям такого рішення та на виконання вимог законодавства України, ОСОБА_1 одразу було повідомлено про прийняте рішення Листомповідомленням від 09.07.2025 року.

У відповідності зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Так, відповідно до ст. 8, 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України, в Україні визнається і ціє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як зазначено у статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі N? 638/2304/17 (провадження N? 61-2417сво19)).

Згідно положення ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов?язане з позбавленням його суб?єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст.16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням статей 55, 124 Конституцій України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право саме на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), ніж положення Законів України, зокрема кодексів, порушене цивільне право чи інтерес підлягають судовому захисту у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію. Вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (саме такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі N? 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі N? 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі N? 522/1528/15-ц (пункт 82), від 8 лютого 2022 року у справі N? 209/3085/20 (пункт 24), від 22 вересня 2022 року у справі N? 125/2157/19 (пункт 64)).

Позивач ОСОБА_1 має статус приватного виконавця виконавчого округу Львівської області, а відтак являється суб?єктом владних повноважень.

Згідно статті 1 Закону України N? 1403-VII від 02.06.2016 «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Статтею З вказаного Закону визначено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежним, керується принципом верховенства права та діє виключно відповідно до закону.

Забороняється втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об?єднань, інших осіб у діяльність державного виконавця, приватного виконавця з примусового виконання рішень (частина 1, 2 статті 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Згідно частини 1, 2 статті 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб?єктом незалежної професійної діяльності.

Приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не може займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інструкторської та суддівської практики із спорту та роботи в органах Асоціації приватних виконавців України) або підприємницькою діяльністю (частина 3 статті 19 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Згідно положення частини 1 статті 32 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець уповноважений зберігати кошти, цінні папери або інші цінності, що вилучаються у боржника за результатами вчинення виконавчих дій, для подальшої їх передачі стягувачу.

Частиною 2 статті 32 вказаного Закону визначено, що приватний виконавець для здійснення діяльності зобов?язаний відкрити в державному банку окремі рахунки для:

1) обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;

2) зарахування коштів виконавчого провадження;

3) зарахування винагороди.

Кошти, цінні папери та інші цінності, вилучені або стягнуті приватним виконавцем з боржника за результатами вчинення виконавчих дій, не включаються до складу спадщини у разі смерті приватного виконавця, на них не може бути накладено арешт або звернено стягнення за боргами приватного виконавця (частина 3 статті 32 вказаного Закону).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 10 вересня 2021 року у справі N? 520/4702/2020, адміністративне провадження N?K/9901/32486/20 зазначив, що після надходження на виконання рішення суду приватний виконавець починає діяти як публічна посадова особа органу державної влади, реалізовує надані йому законом специфічні владні повноваження з виконання, зокрема, судового рішення.

Таким чином відповідно до положень чинного законодавства України приватний виконавець є суб?єктом владних повноважень (правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі N?520/7497/2020).

Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов?язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності.

Приписами ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов?язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином, приватні виконавці діють у межах Закону України «Про виконавче провадження» та мають спеціальний правовий статус.

Рахунки, відкриті для здійснення професійної діяльності, підпадають під особливі вимоги щодо їх використання, зокрема, для перерахування стягнутих коштів у виконавчому провадженні. Одностороннє закриття таких рахунків без належного обґрунтування порушує права приватного виконавця та перешкоджає виконанню його професійних обов?язків.

Відповідно до принципу добросовісності та об?єктивності, банк зобов?язаний надавати обґрунтовані підстави при ухваленні рішень щодо відмови у встановленні або припиненні ділових відносин із клієнтом, особливо у випадках, коли така відмова стосується публічного виконавця, який виконує функції в межах визначених законом повноважень.

Зазначене свідчить про грубе порушення Банком засадничих принципів фінансового моніторингу.

Кошти, стягнуті в межах виконавчих проваджень, мають чітко визначений правовий режим, і Банк не може безпідставно вважати їх такими, що створюють «неприйнятно високий ризик».

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов?язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов?язання його сторони набувають обов?язки (а не лише суб?єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов?язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобовязання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення CyAy).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов?язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов?язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Згідно зі статтею 526 ЦК України визначено, що зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов?язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов?язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов?язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року по справі N? 456/2076/19 (провадження N? 61-6357св21) вказано, що «договір є обов?язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов?язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов?язання його сторони набувають обов?язки (а не лише суб?єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов?язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі N? 2-383/2010 (провадження N? 14-308цс18) зроблено висновок про те, якщо презумпція правомірності договору не спростована, сторони повинні безперешкодно здійснювати права, набуті за договором, і виконувати зобов?язання, що виникли внаслідок його укладення.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п?ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин першої - четвертої статті 7 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб?єкт первинного фінансового моніторингу зобов?язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов?язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб?єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб?єкта первинного фінансового моніторингу.

Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб?єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб?єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб?єктами первинного фінансового моніторингу.

Суб?єкт первинного фінансового моніторингу зобов?язаний здійснювати оцінку/ переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб?єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).

Критерії ризиків визначаються суб?єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критерів ризиків, встановлених відповідно:Національним банком України - для суб?єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду; центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - для інших суб?єктів первинного фінансового моніторингу.

В постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі N? 910/3245/19 та від 20 січня 2022 року у справі N? 910/18504/20, від 30 жовтня 2023 року у справі N?522/14008/21, Bix 28.12.2022 року у справі №757/57487/20 викладено висновок про те, що при цьому саме банк зобов`язаний підтвердити існування правових підстав, для застосування положен, частини першої статті 15 вказаного Закону. Водночас, право банку як суб?єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з вказаних підстав за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є необмеженим.

Судам необхідно в кожному випадку, виходячи із встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач довів , що АТ «СЕНС БАНК» неправомірно та безпідставно, всупереч вимогам цивільного та банківського законодавства, прийнято рішення щодо відмови в односторонньому порядку зід підтримання з приватним виконавцем виконавчого округу Львівської бласті Пиць А.А. ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин та про одностороннього розірвання з позивачем договору про відкриття банківського рахунку.

Жодних правових підстав для таких дій у відповідача не було, що як наслідок призводить до неналежного та не своєчасного виконання приватним виконавцем Пиць А.А. судових рішень та рішень інших органів.

За наведеного, суд доходить висновку, що у позов слід задоволити.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Між позивачем Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем та Адвокатським бюро «ВІТАЛІЯ РЕПАКА», в особі керуючого Репака Віталія Валерійовича укладено Договір про надання правничої допомоги № 25 від 14 травня 2020.

13 травня 2022 року між Адвокатським бюро «ВІТАЛІЯ РЕПАКА» та Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №25.

13 травня 2024 року між Адвокатським бюро «ВІТАЛІЯ РЕПАКА» та Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про надання правової допомоги №25.

Згідно п.1.1. Договору Клієнт доручив, а Адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту у будь-яких цивільних, господарських, адміністративних справах.

Для надання правової допомоги Клієнту за цим Договором Адвокатське бюро призначило адвоката Репака Віталія Валерійовича (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ№001128, видане Радою адвокатів Львівської області Національної асоціації адвокатів України 29 серпня 2018 року) (п.1.2. Договору про надання правової допомоги).

Загальний розмір гонорару за надання Клієнту правової допомоги згідно рахунку №92 склав 30 000, 00 (тридцять тисяч гривень) грн.

З приводу наведеного приймається до уваги те, що суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, в силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, задоволення позовних вимог, співмірність понесених витрат із ціною позову, значення справи для позивача, вимоги розумності і справедливості, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 7000 грн. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 19, 7683, 92, 137, 95, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовну заяву приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича до Акціонерного товариства "Сенс Банк" про захист прав споживачів - задоволити.

Визнати недійсним односторонній правочин, вчинений АТ «СЕНС БАНК», а саме рішення від 09.07.2025 року про відмову у встановленні/підтриманні ділових відносин з приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем (РНОКПП: НОМЕР_1 );

Визнати недійсним односторонній правочин, вчинений АТ «СЕНС БАНК», про розірвання Заяви-договору про відкриття поточного рахунку від 01.07.2025 року до Договору на комплексне банківське обслуговування N? 3092008676 та розірвання Угоди N? 3092008676 банківського рахунку нотаріуса для операцій з коштами в розрахунках від 07.07.2025 року до Договору на комплексне банківське обслуговування N? 3092008676, який був укладений між приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем Анрієм Андрійовичем (РНОКНП 3092008676) та АТ «СЕНС БАНК»;

Зобов?язати АТ «СЕНС БАНК» поновити ділові відносини з приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем (РНОКПП: НОМЕР_1 ), шляхом відкриття рахунків, які були закриті внаслідок прийняття АТ «СЕНС БАНК» рішення від 09.07.2025 року про відмову У встановленні/ підтриманні ділових відносин, а також внаслідок одностороннього розірвання Заяви-договору про відкриття поточного рахунку від 01.07.2025 року до Договору на комплексне банківське обслуговування N? 3092008676 та Угоди N? 3092008676 банківського рахунку нотаріуса для операцій з коштами в розрахунках від 07.07.2025 року, укладених між приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та АТ «СЕНС БАНК».

Стягнути з АТ «СЕНС БАНК» на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи :

Позивач: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, РНОКПП НОМЕР_1 , 79053, м. Львів, вул. Янева, 23 офіс 1 під`їзд 1.

Відповідач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК», ЄДРПОУ 23494714, знаходиться за адресою: 03150, Україна, Київ, м.Київ, вул. Велика Васильківська (ст.н. Червоноармійська), буд. 100.

Повний текст рішення складено 22.10.2026 року.

Суддя: Д.І.Рудаков