Рішення № 140849139, 21.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 185/9781/26 2/335/4469/2026ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бойкинюк Д.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року до Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Позика» до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 94101842 від 01.11.2021 у розмірі 13845,00 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.11.2021 ТОВ «ФК «ІРБІС» та відповідач уклали Кредитний договір № 94101842 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за яким відповідач отримав кредит та зобов`язався повернути його в порядку і на умовах, передбачених договором, та сплатити проценти за користування кредитними коштами, однак належним чином своїх зобов`язань не виконав.

Крім того, позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.09.2025 ТОВ «ФК «ІРБІС» та позивач уклали Договір факторингу № 01092025/1, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 94101842 від 01.11.2021.

Оскільки відповідач вказану заборгованості не погасив, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 12.08.2026 було відкрите провадження у справі, а її розгляд визначений в порядку спрощеного позовного провадження. Учасникам справи був наданий час для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування.

Позивач в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач в судове засідання тричі не з`явився, письмового відзиву на позов не надав, про причини неявки не повідомив, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що відповідно до ст. 280 ЦК України у сукупності є підставою для заочного розгляду справи, про що 21.10.2026 була постановлена ухвала суду.

Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що 01.11.2021 ТОВ «ФК «ІРБІС» та відповідач уклали Кредитний договір № 94101842 у формі електронного документа.

Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 866151.

Оскільки Кредитний договір укладено в електронній формі, порядок його укладення регулюється положеннями Закону України «Про електронну комерцію», який визначає особливості оформлення таких правочинів.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.1. за цим Договором Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 3900 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

Відповідно до 3.2. Графік (порядок та умови надання кредиту). За користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. Пільговий період 30 календарних днів з 01.11.2021 по 01.12.2021 - пільгова процентна ставка (знижка) - 2.5%; Стандартний період - 60 календарних днів з 02.12.2021 по 30.01.2022 - стандартна процента ставка - 3%.

Відповідно до п. 11.1 цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 30.01.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання Клієнтом зобов`язань за цим Договором.

Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 3900,00 грн шляхом перерахування на картковий рахунок, реквізити якого зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки, що підтверджується повідомлення ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» за вих. №3152_251024112949 від 24.10.2025 про успішне перерахування коштів клієнту та довідкою про ідентифікацію клієнта.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав повністю.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав.

У зв`язку з неповерненням заборгованості за Договором кредиту та відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 94101842 від 01.11.2021 становить 13845,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 3900,00 грн; заборгованості за відсотками - 9945,00 грн.

01.09.2025 ТОВ «ФК «ІРБІС» та позивач уклали Договір факторингу № 01092025/1, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 94101842 від 01.11.2021.

Відповідно до п. 2.1 Згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до положення пункту 4.1 Перехід Права вимоги: Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору.

26.09.2019 між сторонами за Договором факторингу було підписано Реєстр прав вимоги до договору факторингу № 01092025/1 та Акт приймання-передачі Реєстру прав вимог від 01.09.2025 відповідно до яких право вимоги за Кредитним договором № 94101842 від 01.11.2021, перейшло до ТОВ «ФК «Позика».

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження первісного кредитора за відступлення права вимоги до позовної заяви додану копію Платіжної інструкції № 6054383 від 02.09.2025.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, договір факторингу є підставою для заміни сторони кредитора у грошовому зобов`язанні.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач жодних заперечень проти позову не надав, факт укладання ним кредитного договору не оспорював, факт невиконання зобов`язань за цим договором також не оспорював, як і наданого позивачем розрахунку заборгованості, доказів погашення заборгованості на користь позивача або первісного кредитора не надав.

Таким чином, виходячи із закріпленої у ст. 614 ЦК України презумпції вини боржника у зобов`язанні, яка відповідачем не спростована, суд вважає позовом таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

У позовній заяві позивач просив також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявні такі докази: копія Договору № 39493634/01 про надання правової допомоги від 02.01.2026, укладеного між ТОВ «ФК «Позика» в особі директора Міньковської А.В. та адвокатом ФОП Лівак І.М.; додаткова угода № 94101842 до Договору про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02.01.2026; Детальний опис виконаних робіт та Акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 08.05.2026, в якому зазначено надання правових послуг, а саме: письмова консультація Клієнта щодо спірних правовідносин, тривалістю 0,5 години на суму 500,00 грн; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «ПОЗИКА», тривалістю 1 година на суму 1500,00 грн; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач, тривалістю 2 години на суму 3000,00 грн; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) тривалістю 0,5 години на суму 500,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу не подавалось.

Вивчивши надані ТОВ «ФК «Профіт Капітал» докази понесених витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що вони у повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, є співмірними із заявленими позовними вимогами, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу розміром 5500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 2662,40 грн.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ст. ст. 6, 626-629, 610, 611, 612, 617, 625, 634, 638-642, 1048, 1049, 1050, 1054 - 1056-1 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 19, 141, 176, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (ЄДРПОУ 39493634, адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) заборгованість за Кредитним договором № 94101842 від 01.11.2021 у розмірі 13845,00 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сорок п`ять грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (ЄДРПОУ 39493634, адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У цьому разі 30-денний строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М. Мінаєв