Рішення № 140848306, 21.10.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/7217/25

Провадження № 2/331/1198/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря - Постарнак М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

11.12.2025 р. до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя (далі суд) через Електронний суд надійшла позовна заява АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 630200969 від 15.09.2014 в розмірі 137 646,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.09.2014 року ОСОБА_2 , як Позичальник уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630200969 (надалі Кредитний договір). Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за Кредитним договором, яка становить 137 646,16 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Також зауважено, що 12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Ухвалою суду від 17 грудня 2025 року зазначену справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін (а.с. 73-74).

05.01.2026 від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем не долучено публічний договір, який був чинний на момент підписання додатку та анкети заяви на акцептування умов публічного договору, у зв`язку з чим не можливо встановити усі умови договору. Міжнародна платіжна картка відкрита була строком 2 роки з моменту її випуску і доказів її перевипуску немає. Не погоджується з розрахунком позивача, зазначаючи, що ліміт кредитної лінії встановлено в розмірі 75 000 грн. Тому розрахунок позивача, в якому зазначено сума тіла кредиту у розмірі 85 560,90 викликає сумніви. Окрім того, розрахунок зроблено некоректно та має розбіжності з випискою по рахунку, яка в свою чергу не має підписів уповноважених осіб. Подано клопотання про витребування доказів. (а.с. 84-87)

17.02.2026 від представника позивача через Електронний суд надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, що публічний договір договір про банківське обслуговування фізичних осіб, до якого приєднався клієнт (відповідач) є загальнодоступним і наявним за цим веб посиланням https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi.

Відповідно до Довідки про умови кредитування з використанням картки, що підписана 15.09.2014 року ОСОБА_3 , за умовами якого мета отримання кредиту споживчі потреби, максимальна сума кредиту 75 000 грн., строк дії картки 2 роки з можливістю перевипуску картки; строк дії кредитної лінії 1 рік з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк, графік платежів до 24 числа кожного місяця; обов`язковий мінімальний платіж 7 % від суми заборгованості.

Відповідач своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого розмір її заборгованості станом на 01.10.2025 року становить 137 646,16 грн., з яких 88 560,90 прострочене тіло кредиту, 49 085,26 грн. відсотки за користування кредитом.

Згідно з виписками, Відповідач не лише отримав кошти, а й здійснював активні операції з ними, що свідчить про визнання умов договору шляхом конклюдентних дій відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України.

Детальний розрахунок заборгованості подано Позивачем разом із позовною заявою в електронній формі через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС у вигляді таблиці Excel та міститься у матеріалах справи. Електронний файл доступний для перегляду всім учасникам справи через ЄСІТС та коректно відкривається із відображенням усіх колонок, що дає можливість суду безпосередньо дослідити електронний оригінал доказу відповідно до ч. 1, 5 ст. 100 ЦПК України. Посилання Відповідача на незручності перегляду або друку електронної таблиці не свідчать про недостовірність чи неповноту розрахунку. Відповідач не навів жодних конкретних розбіжностей у цифрах, відсутніх рядків чи викривлення даних, а лише формально заперечує спосіб подання доказу, що не є обґрунтованим сумнівом у його належності та допустимості. У позовній заяві вказано заборгованість у розмірі 137 646,16 грн станом на 10.01.2025 року це описка у тексті позовної заяви. Фактична дата розрахунку, а саме 01.10.2025 року та стан заборгованості чітко вказані у самій виписці по рахунку, а також у детальному розрахунку заборгованості.

Долучений Банком до матеріалів справи розрахунок заборгованості підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), а також включає суми погашеного Позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду. Крім того розрахунок містить ПІБ начальника відділу, що є достатнім для ідентифікації та відповідає положенням законодавства щодо наявності інших даних, що дають змогу ідентифікувати відповідну особу.

З огляду на викладене вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі. (а.с. 91-93)

05.01.2026 від відповідачки ОСОБА_1 надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю. (а.с. 103)

Ухвалою суду від 18 березня 2026 року у задоволенні клопотання відмовлено. (а.с. 114-117)

Ухвалою суду від 01 липня 2026 року у задоволенні клопотання представника позивача АТ « Сенс Банк про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду, відмовлено. (а.с. 133)

01.04.2026 від представника відповідачки адвоката Смаковського О.С. через Електронний суд надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що посилання позивача у відповіді на відзив про те, що публічний договір є загальнодоступним і наявним за цим веб посиланням https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi на офіційному сайті банку не можуть бути застосовані в цій справі, оскільки з моменту укладання договору між ПАТ «Альфі-Банк» та ОСОБА_1 пройшло більше ніж 12 років та за цей час умови публічного договору неодноразово змінювались ПАТ «Альфа-Банк» в подальшому АТ «Сенс Банк». Зазначене безпосередньо підтверджується, якщо перейти за посиланням наданим позивачем та на якому відображено той факт, що офіційний сайт має більше 30 архівних версій публічного договору починаючи з 2020 року.

Щодо незаконного нарахування комісії РКО та Овердрафту зазначає, що з виписки по рахунку ОСОБА_1 №565105-2025/1030 за період з 15.09.2014 по 01.10.2025, доданої до позовної заяви, вбачається, що позивачем списувалася з карткового рахунку відповідача за рахунок її коштів плата за розрахунково-касове обслуговування основної картки (щомісячно, від суми заборгованості на кінець РП) на загальну суму 99 480 гривень. Касове обслуговування - це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відповідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством. Проте, позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх розміру зі споживачем при укладенні вказаного кредитного договору, оскільки надані суду докази, які є складовою частиною кредитного договору, такої інформації не містять. Оскільки спірний договір було укладено до набуття чинності Закону України про споживче кредитування, яким прямо передбачено, що умови кредитного договору які містять додаткові та супутні банківські послуги які не погодженні з клієнтом є нікчемними та такими що суперечать ЗУ «Про споживче кредитування». Таким чином, оскільки відповідно до розрахунку відповідачем було сплачено комісію за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 99 480 грн., яке не було погоджено в кредитному договорі, а тому нараховане незаконно, повинно бути списано в суму заборгованості за зазначеною позовною заявою.

Щодо незаконного нарахування процентів за овердрафт по договору зазначає, що овердрафт це короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Відповідно до умов Додатку до Договору про комплексне обслуговування фізичних осіб та Анкети заяви, долучених до матеріалів справи, останні не містять інформації щодо погодження між Банком та Клієнтом надання овердрафту. Інших доказів, які б підтверджували таке погодження між сторонами, матеріали справи не містять, а тому відповідач обґрунтовано приходить до висновку про те, що овердрафт нарахований відповідно до виписки та розрахунку банку та в подальшому сплачений відповідачкою є незаконним. Загальна сума нарахованого та сплаченого відповідачкою овердрафту в період дії договору становить 108 395 грн., а оскільки він нарахований незаконно то повинен бути списаний в суму заборгованості за зазначеною позовною заявою.

Також зазначено, що з наданим позивачем розрахунком відповідач не погоджується, оскільки не зрозуміло підстави збільшення суми простроченого тіла кредиту, відповідач вважає, що позивачем безпідставно включались до тіла кредиту проценти за рахунок яких збільшувалось тіло кредиту, що є незаконним та таким що не відповідає умовам договору, а сплачені відповідачкою кошти на погашення заборгованості безпідставно списувались в рахунок погашення процентів по овердрафту, комісії РКО та процентів, а не в рахунок тіла кредиту.

Відповідачка визнає той факт, що вона отримала кредитну картку та уклала договір, відповідно до додатку Договору про комплексне обслуговування фізичних осіб, наданого позивачем та Анкети заяви. Відповідачка активно користувалась кредитними коштами до літа 2020 року; остання покупка/зняття було здійснено 14.07.2020 року; останнє зарахування коштів на погашення кредиту датоване 11.02.2022. Однак нараховані проценти відповідно до договору та тіло фактично отриманого кредиту менше ніж суми сплачені відповідачкою на погашення зобов`язання, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Щодо нарахування відсотків та збільшення простроченого тіла кредиту після 25.05.2023 року відповідачка ОСОБА_4 зазначила, що є дружиною ОСОБА_5 , який в свою чергу перебуває на військовій службі під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.05.2023 року по 12.08.2024, за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України з 13.08.2024 по теперішній час

Таким чином, проценти нараховані після 23.05.2023 до 01.10.2025 року повинні бути списані в рахунок заборгованості. Враховуючи вище викладене, оскільки сума незаконно нарахованих процентів за овердрафт, комісій та незаконне збільшення простроченого тіла кредиту є меншою за суму фактично перерахованих грошових коштів відповідачкою ОСОБА_1 в рахунок сплати зобов`язань за кредитним договором, вважаєм, що відсутня заборгованість за зазначеним кредитним договором, а тому підстави для задоволення позовних вимог АТ «Сенс Банк» відсутні. (а.с. 139-144)

05.04.2026 від представника позивача через Електронний суд надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що після укладення договору відповідачка фактично користувалася кредитними коштами та банківськими послугами, що підтверджується виписками по рахунку, а також свідчить про прийняття нею умов обслуговування в повному обсязі, підтверджує існування між сторонами договірних відносин саме на умовах, запропонованих Банком. Відсутність у матеріалах справи редакції 2014 року не спростовує факту акцепту, оскільки сам факт підписання Анкети-Заяви є доказом ознайомлення та приєднання до чинних на той момент умов. Найбільш ранньою редакцією Публічної пропозиції, що є доступною на сайті Банку, є редакція чинна станом на 2019 рік. Зазначена редакція не подається як безпосередня редакція договору станом на 2014 рік, однак підтверджує сталість підходів Банку до регулювання правовідносин з клієнтами, зокрема щодо структури договору, застосування тарифів, комісій.

Щодо нарахування комісії РКО та Овердрафту зазначено, що закон розмежовує безоплатне надання інформації (не частіше 1 разу на місяць) та платні послуги за обслуговування кредиту. Комісія за РКО не є платою за безоплатну інформацію, а охоплює ширший спектр послуг надав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представником позивача зазначено, що фактичне користування коштами здійснювалось до літа 2020 року, а наявна заборгованість складається з відсотків, комісій, овердрафту та додаткових послуг. Слід зауважити, що відсутність активних операцій не звільняє відповідача від виконання зобов`язань за укладеним кредитним договором. Нарахування відсотків і комісій здійснюється відповідно до умов договору та не залежить від подальшої активності клієнта. Те, що у 2020 році операції переважно складаються з нарахування відсотків, комісій та їх списання на непогашену заборгованість є прямим наслідком тривалої несплати боргу відповідачем, яка не здійснювала платежів на погашення основної суми, не повертала заборгованість і не подавала жодних заяв про припинення договору чи відмову від послуг.

Щодо наведеного представником відповідачки розрахунку заборгованості представник позивача зауважує, що доводи про невірності розрахунку заборгованості є необґрунтованими та спростовуються умовами укладеного між сторонами договору. Нарахування процентів, комісій, мінімальних платежів та інших передбачених договором платежів здійснюється відповідно до умов Публічної пропозиції, Тарифів Банку та Додатку до договору, з якими відповідачка була ознайомлена та які прийняла шляхом підписання Анкети-Заяви.

Щодо доводів про наявність у відповідачки права на застосування пільг, пов`язаних із проходженням її чоловіком військової служби зазначено, що відповідачка не повідомляла Банк про наявність обставин, які могли б бути підставою для застосування пільг, передбачених положенням наведеної вище статті, та не надавала жодних підтверджуючих документів щодо набуття відповідного статусу її чоловіком у встановленому порядку. У зв`язку з цим Банк на момент нарахування заборгованості та формування розрахунку не мав можливості врахувати зазначені обставини та діяв відповідно до умов кредитного договору та наявних у нього даних. Однак дія зазначеної пільги поширюється виключно на період, коли особа фактично належить до кола суб`єктів, визначених цією нормою, тобто є дружиною (чоловіком) військовослужбовця, який проходить військову службу. З матеріалів справи вбачається, що чоловік відповідачки розпочав проходження військової служби 23.05.2023 року. Відповідно, за період до 23.05.2023 року підстави для застосування зазначеної пільги відсутні, а тому проценти за користування кредитом та інші платежі підлягають нарахуванню та стягненню відповідно до умов кредитного договору. Крім того, навіть за умови застосування пільги, вона не звільняє боржника від обов`язку повернення основної суми кредиту (тіла кредиту), оскільки поширюється лише на обмеження нарахування штрафних санкцій, пені та процентів на період проходження військової служби та не стосується самого основного зобов`язання за кредитним договором. Окрім того, матеріали справи містять відповідну довідку про призов, що є достатнім для доведеності статусу особи, яка має право на пільги, однак у запереченні також міститься посилання на військовий квиток, якого не було додано. Враховуючи викладене, вважаємо, що матеріалами справи підтверджується наявність правових підстав для застосування положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідній частині, що підлягає оцінці судом при вирішенні спору по суті. При цьому питання періоду та обсягу застосування зазначеної пільги, а також впливу її на розмір заборгованості є предметом судового розгляду та оцінки доказів у їх сукупності. У зв`язку з цим Банк виходить із наявних у справі доказів та умов кредитного договору та не вбачає підстав для зміни раніше поданого розрахунку заборгованості. (а.с. 153-156)

Ухвалою суду від 10 липня 2026 року задоволено клопотання відповідачки та зобов`язано позивача надати суду додаткові докази. (а.с. 167-170)

20.08.2026 на виконання ухвали суду від 10.07.2026 представником позивача надано додаткові доказіи. (а.с. 181-213)

04.09.2026 від представника відповідачки адвоката Смаковського О.С. через Електронний суд надійшло клопотання про визнання доказу недопустими, в обґрунтування якого зазначено, що копія публічного договору не містить дати затвердження, а назва договору: «Публічний пропозиція АТ "Альфа-Банк" на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб» суперечить назві позивача на час укладення договору - ПАТ «Альфа-Банк». Також зміст поданого позивачем документа об`єктивно свідчить про те, що він не може бути тотожним редакції публічного договору, яка була чинною станом на 15.09.2014, оскільки містить посилання на нормативно-правовий акт, прийнятий 03.11.2014 Якщо позивачка акцептувала публічну пропозицію 15.09.2014, то редакція договору, яка містить спеціальне правило для угод, укладених починаючи з 26.02.2016, очевидно містить умови, сформовані вже після цієї дати. Тобто банк фактично надав суду документ, який за своїм змістом охоплює правовідносини, що виникли після 26.02.2016. Отже, наданий позивачем публічний договір не є належним доказом по справі в розумінні статті 77 ЦПК України. Також звертає увагу на те, що докази подано після спливу встановленого судом строку. (а.с. 214-216)

04.09.2026 від представника відповідачки адвоката Смаковського О.С. через Електронний суд надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновок щодо договору та порівняння розрахунків заборгованості. (а.с. 217-225)

22.09.2026 від представника відповідачки адвоката Смаковського О.С. через Електронний суд надійшла заява про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи. (а.с. 229)

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідачки в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, відзив відповідачки, та інші заяви по суті справи, які надані сторонами, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Нормами ч.2 ст.638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині першій статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що 15.09.2014 між ОСОБА_3 та ПАТ «Альфа Банк» були підписані оферта на укладення угоди про надання кредиту; анкета-заява про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк».

Також сторонами підписано Додаток до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка») та Довідка про умови кредитування з використанням картки «Максимум готівка» (з прикладом використання кредитних коштів з розрахунком сукупної вартості кредиту). Найменування продукту: «Максимум-готівка», мета отримання кредиту споживчі потреби, максимальна сума кредиту 75 000 грн., строк дії картки 2 роки з можливістю перевипуску картки; строк дії кредитної лінії 1 рік з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк, процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії складає 24% річних на торгові операції та на операції зняття коштів;; обов`язковий мінімальний платіж 7 % від суми заборгованості. (а.с. 10-12)

При цьому, посилання позивача АТ «Сенс Банк» на те, що пропозиція на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», була розміщена на сайті Банку: www.alfabank.ua, а архівна версія договору, яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: http://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною, суд не приймає до уваги, оскільки пропозицію на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії станом на 2014 рік і підписана відповідачкою, до матеріалів справи позивачем не додано.

Верховний Суд у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 акцентує увагу на необхідності розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. За таких обставин Верховний Суд вбачає наявні підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №284/157/20-ц, від 18 листопада 2020 року у справі №313/346/20 та від 26 грудня 2019 року у справі №467/555/19 про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» прийнято рішення про зміну найменування АТ «Альфа Банк» на АТ «СЕНС БАНК». Запис про найменування АТ «СЕНС БАНК» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 30.11.2022. (а.с. 54-68)

Відповідачка не заперечує факт підписання оферти, отримання картки банку та використання кредитних грошей.

Щодо розміру заборгованості слід зазначити таке.

З долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості за договором вбачається, що станом на 15.09.2025 відповідачці нарахована заборгованість у розмірі 137 646,16 грн., з яких: тіло кредиту 88 560,90 грн., відсотки 49 085,26 грн.

Згідно цього ж розрахунку відповідачці за період з 15.09.2014 по 14.02.2022 було нараховано та нею сплачено комісія в розмірі 99 878,80 грн., за період з 15.09.2014 по 14.02.2025 було нараховано та нею сплачено овердрафт в розмірі 108 395,02 грн.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Проте, як вбачається з Оферти від 15.09.2014 ОСОБА_1 звернулася до Банку пропозицією відкрити поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні, повідомляє реквізити та просить випустити міжнародну платіжну карту DМС Gold. Також обрано Продукт «Максимуму-готівка», встановлено Умови надання кредитної лінії: ліміт кредитної лінії 75 000 грн., процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії складає 24% річних на торгові операції та на операції зняття коштів; обов`язковий мінімальний платіж у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Додаток до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка» є повідомленням про те, що банк відкрив на ім`я відповідача картковий рахунок з наступним випуском пластикової картки та встановив кредитний ліміт і умовами кредитування, в разі, якщо відповідач забажає скористатися кредитним лімітом.

Зазначені документи не містять будь-яких умов щодо сплати комісії, овердрафту та інших платежів.

Отже, суд погоджується з доводами відповідачки, що оферта не передбачає сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту (комісія РКО), овердрафту, їх розмір, тощо.

Однак, як вбачається з розрахунку позивача, відповідачці у період дії оферти нараховувалися комісія в розмірі 99 878,80 грн. та овердрафт в розмірі 108 395,02 грн., які сплачені відповідачкою в повному обсязі, а отже підлягають вирахуванню із суми заборгованості.

Отже, сума позовних вимог 137 646,16 грн. менше за суми комісії та овердрафту, сплачених відповідачкою -208 273,82 грн.

Зважаючи на те, що позивачем, усупереч ст. 12,81 ЦПК України, що є його обов`язком, за допомогою належних доказів не підтверджено розмір заборгованості, та відповідно до тих умов, які були погоджені між банком та відповідачем, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 263-265, 282 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 549, 551, 610, 622, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. № 100, ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 630200969 від 15.09.2014 в розмірі 137 646,16 грн. відмовити.

Повний текст судового рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Скользнєва