Рішення № 140841689, 21.10.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 591/8759/26

Провадження № 2/159/3206/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.

при секретарі Шокот С.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковель в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи на те, що 22.04.2019 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95313080000, згідно з умовами якого відповідачу надано 100260 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом. Відповідно до графіку сплати кредитних платіж повернення кредиту та сплатити комісії, відсотків, мав бути внесений відповідачем в обумовлені терміни. АТ «Укрсиббанк» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Відповідач умови кредитного договору не виконала. Кредитний договір підписаний підписом позичальника, відповідно до якого кредит надається в безготівковій формі. Приймаючи умови кредитного договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений з умовами, розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись. 26.04.2023 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторінгу №240, відповідно якого АТ «Укрсиббанк» передала (відступила) за плату належні права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» прийняла права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, відповідно якого ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 95313080000 від 22.04.2019 року в сумі 85416 грн. 57 коп., з яких: 51062 грн. 84 коп. заборгованість за тілом кредиту, 34353 грн. 73 коп. заборгованість за відсотками. Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 95313080000 від 22.04.2019 року в розмірі 85416 грн. 57 коп., 2662 грн. 40 коп. судовий збір та 8000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно письмового клопотання в позові та відповіді на відзів, просить розглянути справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, вказуючи на те, що заборгованість по кредитному договору доведена належними доказами, відсотки були нараховані в межах кредитування, строк позовної давності ними не пропущений, заборона на відступлення права вимоги за договором на відповідача, як ВПО не розповсюджується.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно відзиву позов не визнають, просять в позові відмовити, вказуючи на те, що 22.04.2019 року між АТ «УКРСИББАНК» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку, відповідно до якого відповідачу було надано кредитні кошти. Строк кредитування відповідно до умов договору визначений до 22.04.2023 року .Відповідач виконувала свої зобов`язання за кредитним договором та здійснювала платежі. Після початку повномасштабного вторгнення відповідач опинилася у складних життєвих та фінансових обставинах. 04.04.2022 року відповідачу було надано статус внутрішньо переміщеної особи. Місце проживання відповідача Краснопільська селищна територіальна громада, селище Краснопілля -відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією № 376, ця територія перебувала у тимчасовій окупації у період з 24.02.2022 року по 26.03.2022 року. Наразі житло пошкоджене внаслідок обстрілу. Після вимушеного переміщення відповідач перебувала у складному матеріальному становищі, втратила можливість належним чином виконувати кредитні зобов`язання, про що було відомо АТ «УКРСИББАНК». На її утриманні перебувають двоє батьків пенсійного віку, які потребують підтримки, матір має низку проблем зі здоров`ям. Припинення здійснення платежів було наслідком об`єктивних обставин, пов`язаних із воєнними діями, вимушеним переміщенням та погіршенням фінансового становища. Вважає відступлення права вимоги неправомірним, так як на момент відступлення права вимоги 26.04.2023 року вона мала статус внутрішньо переміщеної особи з 04.04.2022 року; залишила територію, яка була тимчасово окупована, підпадала під категорію осіб, на захист яких спрямована стаття 9-2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яка забороняє відступлення (продаж, передання) права вимоги за кредитним договором та/або договором позики, позичальником за яким є внутрішньо переміщена особа, без згоди боржника, яка була чинною на момент укладення договору факторингу від 26.04.2023 року. Вважає, що позивач звернувся до суду після спливу трирічного строку щодо вимог, які виникли у зв`язку із неналежним виконанням кредитного договору, враховуючи, що строк кредитування закінчився 22.04.2023 року, а позов подано у липні 2026 року. Вважає, розмір заборгованості не доведений належним чином, відсотки нараховані за межами строку кредитування. Витрати на правову допомогу вважає не доведеними та завищеними.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зі змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно договору про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95313080000 від 22.04.2019 року, паспорту споживчого кредиту, додатку до договору про споживчий кредит, анкети-заявки на надання споживчого кредиту, між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 укладений договір споживчого кредиту, відповідно до якого товариство надало ОСОБА_2 кредит в розмірі 100260 грн. на 24 місяці, до 24.04.2023 року з виплатою щомісячного платежу в розмірі 5201 грн., із сплатою процентів від суми кредиту в розрахунку 55 % річних, сплатою комісії. Договір, анкета, паспорт, додаток до договору підписані відповідачем.

Отримання кредиту визнається відповідачем.

Таким чином підписавши анкету-заяву на кредит, договір, додатки до нього та паспорт споживчого кредиту, відповідач погодився на умови угоди, ознайомився з умовами надання кредитних послуг, розміром відсотків, необхідними суттєвими умовами надання кредиту, які чітко викладені в договорі, який підписаний відповідачем. Таким чином підписавши анкету-заявку, договір та паспорт споживчого кредиту, відповідач погодилась на умови угоди, ознайомилась з умовами надання кредитних послуг, розміром відсотків, необхідними суттєвими умовами надання кредиту, які чітко викладені в угоді, які підписані відповідачем, крім того суд звертає увагу на те, що згідно виписки, відповідач виконувала умови договору, тобто здійснювала погашення кредиту, що підтверджує її згоду на укладення договору та його умови.

Відповідно до ст.205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно договору факторингу №240 від 26.04.2023 року, АТ «Укрсиббанк» передала (відступила) за плату належні права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» прийняла права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, відповідно якого ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №95313080000 від 22.04.2019 року в розмірі 85416 грн. 57 коп., з яких: 51062 грн. 84 коп. заборгованість за тілом кредиту, 34353 грн. 73 коп. заборгованість за відсотками.

Згідно наданих відповідачем доказів, зареєстроване місце проживання відповідача АДРЕСА_1 , 04.04.2022 року відповідач зареєстрована як внутрішньо переміщена особа в м.Ковель, має батьків пенсіонерів, мати має діагнози, уклала шлюб в зв`язку з чим змінила прізвище з ОСОБА_3 на Прибильська.

Згідно ст.9-2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» в редакції від 20.10.2014 року № 1706-VII, чинної на дату укладання договору факторінгу, загальна сума процентів за кредитним договором та/або договором позики, боржником за яким є внутрішньо переміщена особа, яка у період після дати початку тимчасової окупації залишила або покинула своє місце проживання на тимчасово окупованій російською федерацією території України або у період після 14 квітня 2014 року залишила або покинула своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором. За невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов`язань за кредитним договором та/або договором позики не нараховується неустойка (штраф, пеня), не настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та процентів річних від простроченої суми, не застосовуються інші санкції майнового характеру. Кредитор з урахуванням вимог частин першої та другої цієї статті зобов`язаний здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та/або договором позики у семиденний строк з дня надходження письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи. Відступлення (продаж, передання) права вимоги за кредитним договором та/або договором позики, позичальником за яким є внутрішньо переміщена особа, визначена частиною першою цієї статті, без згоди боржника забороняється. Дія абзацу першого цієї частини не поширюється на кредиторів, віднесених до категорії неплатоспроможних, а також на банки, щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Положення частин першої - п`ятої цієї статті поширюються виключно на кредитні договори та договори позики, укладені: до дати початку тимчасової окупації з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій російською федерацією території України; до 14 квітня 2014 року з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях. Положення частин першої - п`ятої цієї статті не поширюються на заборгованість внутрішньо переміщених осіб, які: залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та в яких станом на дату початку тимчасової окупації наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики; залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та станом на 14 квітня 2014 року в яких наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики.

Таким чином перехід права вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до позивача є правомірним, так як станом на дату тимчасову окупації території з якої перемістилась відповідач, позичальник (24.02.2022 року по 26.03.2022 року), та отримання статусу ВПО (04.04.2022 року) заборгованість по кредитному договору була наявна, згідно виписки за кредитним договором (так як позичальник сплачувала за договором не в повному щомісячному розмірі, обумовленому договором), в зв`язку з чим заперечення відповідача щодо неправомірності відступлення права вимоги необґрунтовані.

Відповідно до ст.1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст.526, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, згідно з умовами договору. При неналежному виконанні зобов`язань, вони припиняються внаслідок розірвання договору, сплачується неустойка, відшкодовуються збитки.

Згідно розрахунку заборгованості, відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором виконувалися не належним чином, в зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 85416 грн. 57 коп., з яких: 51062 грн. 84 коп. заборгованість за тілом кредиту, 34353 грн. 73 коп. заборгованість за відсотками, яка підлягає стягненню з відповідача, яка нарахована відповідно до умов кредитного договору відповідно до встановленого розміру відсотків та в межах строку кредитування, розрахунок якої зрозумілий, так як згідно додатку до кредитного договору відповідач повинна була сплачувати щомісячний платіж в розмірі 5201 грн., яка складався з тіла кредиту та нарахованих відсотків до 23.04.2023 року, відтак, у межах строку кредитування до 23.04.2023 року включно відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними платежами.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12.

Таким чином позивачем відсотки нараховані в межах строку кредитування та в передбачених договором розмірах, наведений позивачем розрахунок заборгованості є обґрунтованим та в цій частині заперечення відповідача також не обгрунтовані.

Відмова у позові з підстав застосування наслідків спливу позовної давності, про що заявлено відповідачем не має під собою правового підґрунтя, так як позов поданий в межах позовної давності, враховуючи зупинення строків позовної давності на законодавчому рівні.

Відповідно до п.12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, доповненого ЗУ від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, який набрав чинності 17.04.2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Закон України №4434-ІХ від 14.05.2025 року «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного України щодо поновлення перебігу позовної давності», виключено пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, 04.09.2025 року.

Враховуючи зупинення строку позовної давності з 02.04.2020 року по 04.09.2025 року, звернення позивача з позовом 21.07.2026 року в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, в зв`язку з задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу позивачу у зазначеній справі надавало адвокатське об`єднання АО «Лігал Апологет», до позову доданиі договір про надання правової допомоги від 01.07.2025 року, акт про надання юридичної допомоги, опис розрахунок, згідно якого підтверджено виконання робіт та прийняття такої роботи позивачем. Згідно договору витрати на професійну правничу допомогу становлять 8000 грн.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

З врахуванням складності справи, співмірності та пропорційності понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, те, що справу було розглянуто у спрощеному позовному провадженні, без участі представника позивача у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що розмір вказаних позивачем витрат на правничу допомогу, є завищеним у відповідності із співмірним виконанням адвокатських робіт, а тому вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню частково в розмірі 5000 грн. Посилання відповідача про недоведеність їх оплати не заслуговують на увагу, так як згідно з актуальною судовою практикою Верховного Суду України витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню (розподілу) навіть тоді, коли вони ще фактично не сплачені (тобто існує лише зобов`язання їх сплатити в майбутньому).

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.205,207, 526, 610, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 89, 141, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № №95313080000 від 22 квітня 2019 року в розмірі 85416 грн. 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. та 5000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення складене 21.10.2026 року.

Суддя:М. В. ГРІДЯЄВА