Рішення № 140841520, 21.10.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1517/26

Провадження № 2/157/947/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 жовтня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Зеленка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Камінь-Каширського районного суду Волинської області 18.08.2026 надійшла позовна заява АТ «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.08.2024 у розмірі 6174,72 грн, а також судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 28.08.2024 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 28.08.2024 відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Таким чином позивач свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, з зв`язку з чим станом на 15.08.2026 має заборгованість у розмірі 6174,72 грн, що складається із заборгованості за кредитом 5161,28 грн, заборгованості за відсотками 563,44 грн та пені 450 грн.

Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяти на себе зобов`язання. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав АТ «А-БАНК».

Ухвалою судді від 24.08.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив та відзиву на позов не подав.

Враховуючи норми ст. 280 ЦПК України, суд вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з витягом з Державного реєстру банків скорочене найменування Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» АТ «А-БАНК».

Судом встановлено, що 28.08.2024 ОСОБА_1 власноручним підписом підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», в якій погодився з тим, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: https://a-bank.com.ua, між ним та АТ «А-БАНК» становлять Договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

В анкеті-заяві відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій.

До кредитного договору позивачем додано заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 28.08.2024, довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб, які підписані відповідачем власноручним підписом, Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Вигода», який підписаний відповідачем 28.08.2024 електронним підписом, ліміти по картці (рахунку).

У заяві про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 28.08.2024 ОСОБА_1 просив встановити кредитний ліміт, сума якого становить від 1000 до 200000 грн, на споживчі цілі, строком кредитування 240 місяців. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць (п. 7 заяви). Порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 5% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості за Договором про споживчий кредит (п. 9 заяви).

Пунктом 10 заяви встановлено, що у випадку порушення клієнтом будь-якого із грошових зобов`язань настають такі наслідки. При невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості. Штраф за несвоєчасне погашення кредиту та / або відсотків. Штраф списується в день списання відсотків: - 50 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 грн; - 100 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу на суму від 100 грн другий місяць поспіль і більше; - 500 грн + 5% від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по сплаті обов`язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше ніж на 30 днів. Кредит надається Клієнту відповідно до Тарифів, які розміщуються на вебсайті Банку у розділі «Картки» (п. 11 Заяви).

Згідно з довідкою за лімітами ОСОБА_1 28.08.2024 встановлено ліміт 0 грн, який 26.10.2024 збільшено до 5200 грн. Також відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_5 , строком дії до грудня місяця 2031 року, що вбачається з довідки за картками.

Виписка по картці за періоди 28.08.2024 - 15.08.2026 підтверджує, що умови укладеного сторонами кредитного договору позивачем були виконані, протягом цього часу відповідач активно користувалася кредитними коштами, що свідчить про погодження ОСОБА_1 з умовами укладеного договору.

Суд зауважує, що ця виписка є належним доказом, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання ним своїх обов`язків з погашення кредиту.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписка з банкового рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Верховний Суд у справі № 554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

У наданому позивачем розрахунку заборгованості за договором № Б/Н від 28.08.2024 визначено, що станом на 15.08.2026 року боржник має заборгованість перед АТ «А-БАНК», яка становить 6174,72 грн, що складається із: заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 5161,28 грн,; заборгованості за процентами у розмірі 563,44 грн; заборгованість за штрафом - 450 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт укладення кредитного договору в електронній формі, виконання кредитодавцем свого зобов`язання щодо надання кредиту, а також неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно не сплачена.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (далі Закону № 2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Обґрунтування позивача у позові про те, що на правовідносини з укладення споживчого договору поширюються норми спеціального ЗУ «Про споживче кредитування», а не Цивільного кодексу України, не узгоджуються з нормами законодавства, оскільки основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 статті 4 ЦК України). Ця норма закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості позивачем 10.02.2025 було зараховано на сплату штрафу 50 грн, а також 07.10.2025 450 грн, заборгованість за штрафом зазначена 450 грн.

Суд дійшов висновку, що штрафні санкції у загальному розмірі 950 грн за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору підлягають списанню кредитодавцем.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Із розрахунку заборгованості встановлено, що з 28.08.2024 до 13.08.2026 нараховування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою, що не перевищує 1% в день, тобто в розмірі, передбаченому умовами договору та чинним законодавством.

Однак, суд здійснює перерахунок заборгованості відповідача із врахуванням сплачених відповідачем сум, які позивачем зараховувались на сплату штрафу. Оскільки судом встановлено, що умови договору, які передбачають сплату штрафу підлягають списанню, сума кошів, яка сплачена відповідачем і була зарахована позивачем на сплату штрафу, підлягає зарахуванню на погашення основного боргу (тіла кредиту). Відповідно до розрахунку заборгованості позивачем було зараховано 500 грн на сплату штрафу, які підлягають зарахуванню на погашення основного боргу (тіла кредиту).

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором від 28.08.2024 буде становити 5224,72 грн, з яких 4661,28 грн розмір основного кредиту (5161,28 - 500) та 563,44 грн - відсотки за користування кредитом. Враховуючи встановлений кредитний ліміт та здійснення позичальником протягом користування кредитом погашення, такий розмір остаточної заборгованості відповідає принципам справедливості та добросовісності, тому є законним, пропорційним діям відповідача, що були спрямовані на виконання зобов`язання, та повністю узгоджується з економічною метою кредитних відносин.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З урахуванням встановлених обставин та підтверджуючих ці обставини документів суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог АТ «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 5224,72 грн.

Позивач АТ «АКЦЕНТ-БАНК» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Згідно з нормами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на 84,61 % (5274,72 х 100% : 6174,72), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача частково сплачений ним судовий збір у розмірі 2252,66 грн (2662,40 грн х 84,61%).

Керуючись ст. 81, 89, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 525, 526, 610, 625, 629, 631, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором від 28.08.2024 у розмірі 5224 (п`ять тисяч двісті двадцять чотири) гривні 72 коп.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» частково сплачений судовий збір у розмірі 2252 (дві тисячі двісті п`ятдесят дві) гривні 66 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ