Рішення № 140839423, 22.10.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Справа № 480/2741/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2741/26 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UA805090/2026/000020/2 від 31.03.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час митного оформлення позивачем було подано передбачені Митним кодексом України документи, які, на його переконання, у сукупності підтверджували заявлену митну вартість транспортного засобу за ціною договору та дозволяли ідентифікувати ввезений товар, при цьому митним органом не встановлено розбіжностей у документах, які безпосередньо впливали б на числове значення митної вартості. Позивач вважає, що відсутність банківського платіжного документа за умови здійснення розрахунку готівкою сама по собі не свідчить про недостовірність заявленої вартості, а застосовуючи резервний метод, Сумська митниця без належного обґрунтування використала відомості щодо іншого автомобіля, який відрізняється роком виготовлення, характеристиками двигуна та технічним станом від ввезеного позивачем транспортного засобу.

Ухвалою суду 21.04.2026 відкрито провадження у справі.

Копію ухвали про відкриття провадження відповідач отримав 21.04.2026 через систему «Електронний суд».

01.05.2026 Сумською митницею подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що 30.03.2026 декларантом позивача подано електронну митну декларацію №26UA805090000570U4, за якою до митного оформлення заявлено транспортний засіб NISSAN QASHQAI.

За результатами перевірки поданих документів митним органом установлено відсутність банківських платіжних документів та інших платіжних або бухгалтерських документів, які б підтверджували фактично сплачену за автомобіль суму.

Відповідач указав, що рахунок-фактура №467190 від 25.03.2026 містить умову про оплату готівкою, а право власності на проданий товар залишається за продавцем до повної сплати вартості покупки, у зв`язку з чим митниця вважала необхідним надання документа, який підтверджував би здійснення відповідної оплати.

Також відповідач зазначив, що декларанту було запропоновано надати додаткові документи, зокрема банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, а також висновок про вартісні характеристики товару.

Листом від 31.03.2026 декларант повідомив про неможливість надання додаткових документів та не погодився із запропонованою митним органом митною вартістю.

У зв`язку з ненаданням додаткових документів Сумська митниця визначила митну вартість транспортного засобу за резервним методом у розмірі 4445,0601 євро, використавши як джерело цінової інформації митну декларацію від 11.07.2025 №UA209180/2025/051961 щодо іншого автомобіля NISSAN QASHQAI.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 30.03.2026 декларантом позивача подано до Сумської митниці митну декларацію №26UA805090000570U4, відповідно до якої до митного оформлення заявлено легковий автомобіль, що був у використанні та пошкоджений унаслідок дорожньо-транспортної пригоди: NISSAN QASHQAI J11A, 1.2 DIG-T 2WD 6M/T, VIN НОМЕР_1 , календарний та модельний рік виготовлення - 2014, дата першої реєстрації - 19.06.2014, робочий об`єм двигуна - 1197 смі, потужність - 85 кВт.

У графі 31 митної декларації зазначено наявні пошкодження транспортного засобу, зокрема лобового скла, капота, переднього правого крила, декоративних планок передніх крил, переднього бампера з підсилювачем, лівої та правої фар, решітки та екрана радіатора, радіаторів з елементами системи охолодження, навісних елементів двигуна, захисту двигуна, а також спрацювання передніх подушок та пасків безпеки.

Відповідно до рахунку-фактури №467190 від 25.03.2026 вартість транспортного засобу визначено у сумі 2800 євро.

Разом із митною декларацією декларантом подано, зокрема, рахунок-фактуру №467190 від 25.03.2026, міжнародну товарно-транспортну накладну №465512 від 26.03.2026, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, митну декларацію країни відправлення №25DKPL0XXTNLTIYYB3 від 25.03.2026, договір на перевезення автомобіля від 26.03.2026 та рахунок на оплату транспортних послуг від 26.03.2026.

З рахунку на оплату транспортних послуг №26/03/26-1 від 26.03.2026 убачається, що вартість перевезення автомобіля від місця завантаження до кордону України визначено у сумі 15600,00 грн, а від кордону до м. Ромни - 6400,00 грн.

Зі змісту рахунку-фактури №467190 від 25.03.2026 убачається, що способом оплати зазначено готівковий розрахунок, а також міститься умова про збереження права власності за продавцем до повної сплати вартості товару.

У процесі контролю правильності визначення митної вартості митним органом декларанту запропоновано надати додаткові документи, у тому числі банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи та висновок про вартісні характеристики товару.

31.03.2026 декларант повідомив митний орган про неможливість надання додаткових документів та про незгоду із запропонованим митницею рівнем митної вартості.

31.03.2026 Сумською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805090/2026/000020/2, яким заявлену митну вартість транспортного засобу не визнано та визначено її за резервним методом у розмірі 4445,0601 євро.

Як джерело цінової інформації митним органом використано митну декларацію від 11.07.2025 №UA209180/2025/051961 щодо автомобіля NISSAN QASHQAI 2018 року виготовлення, з бензиновим двигуном робочим об`ємом 1332 смі та потужністю 103 кВт, вартістю 18000 польських злотих, що відповідало 4445,0601 євро на дату митного оформлення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На виконання статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, та подавати митному органу достовірні відомості про її визначення, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України. До таких документів, зокрема, належать рахунок-фактура (інвойс), а якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та, за наявності, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України обов`язок надати додаткові документи виникає у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або такі документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості за першим методом, саме по собі не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постановах від 08.08.2025 у справі №460/164/24 та від 08.08.2024 у справі №300/2049/19 також виходив з того, що рахунок-фактура, який містить відомості, необхідні для ідентифікації товару, його ціну та інші необхідні реквізити, є належним документом на підтвердження заявленої митної вартості.

У цій справі рахунок-фактура №467190 від 25.03.2026 містить відомості про продавця, товар, його вартість та спосіб оплати, а зазначені в ньому дані щодо транспортного засобу узгоджуються з даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, митної декларації країни відправлення та митної декларації, поданої в Україні.

Щодо посилань відповідача на відсутність платіжного документа, суд зазначає, що відповідно до пунктів 4, 5 частини другої статті 53 Митного кодексу України банківські платіжні документи подаються у разі, якщо рахунок сплачено, а інші платіжні та/або бухгалтерські документи - за їх наявності.

Суд враховує пояснення позивача про здійснення оплати вартості автомобіля готівковими коштами. Такий спосіб розрахунку позивач пов`язує з валютними обмеженнями, запровадженими постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18. Відсутність банківського платіжного документа за обставин готівкового розрахунку сама по собі не спростовує відомостей про ціну товару, зазначених у рахунку-фактурі.

При цьому митним органом не наведено доказів того, що рахунок-фактура №467190 від 25.03.2026 є недійсним, містить недостовірні відомості щодо ціни автомобіля або не стосується ввезеного позивачем транспортного засобу.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, проте для цього він має довести наявність передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України підстав.

Спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність у базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути самостійною підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною договору за відсутності інших законних підстав.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як установлено судом, за основу коригування митної вартості відповідачем взято митну декларацію від 11.07.2025 №UA209180/2025/051961 щодо автомобіля NISSAN QASHQAI 2018 року виготовлення. Водночас оцінюваний автомобіль позивача є автомобілем 2014 року виготовлення з двигуном об`ємом 1197 см3 та потужністю 85 кВт, тоді як автомобіль, використаний митницею як джерело цінової інформації, має двигун об`ємом 1332 см3 та потужністю 103 кВт.

Отже, транспортні засоби відрізняються роком виготовлення, технічними характеристиками та фактичним технічним станом. При цьому в оскаржуваному рішенні не наведено розрахунку, який би давав можливість встановити, яким чином такі відмінності були враховані при визначенні митної вартості оцінюваного автомобіля саме у розмірі 4445,0601 євро.

Саме зазначення у рішенні про те, що при визначенні митної вартості враховано наявні пошкодження оцінюваного транспортного засобу, без наведення відповідних коригувань та розрахунку не дає можливості перевірити обґрунтованість визначеної митницею вартості.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили дані щодо заявленої митної вартості, водночас відповідач не довів наявність достатніх правових та фактичних підстав для визначення митної вартості транспортного засобу у розмірі 4445,0601 євро за резервним методом.

За таких обставин рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UA805090/2026/000020/2 від 31.03.2026 не відповідає критеріям, установленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UA805090/2026/000020/2 від 31.03.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець