Рішення № 140837867, 21.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року № 320/59225/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД", звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11774403/44514818 від 16.09.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 19.07.2024 подану Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД".

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 19.07.2024 подану Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД", датою її фактичного надходження.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11774400/44514818 від 16.09.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 02.08.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД".

4. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 02.08.2024 подану Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД", датою її фактичного надходження.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11774399/44514818 від 16.09.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 07.08.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД".

6. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 07.08.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД" датою її фактичного надходження.

7. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11774401/44514818 від 16.09.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 07.08.2024 подану Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД".

8. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 07.08.2024 подану Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД", датою її фактичного надходження.

9. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11774402/44514818 від 16.09.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 07.08.2024 подану Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД".

10. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 07.08.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД", датою її фактичного надходження.

Позов мотивовано тим, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем-1 безпідставно, оскільки позивачем подано письмові пояснення щодо господарської операції, яка стала передумовою для складення податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, а також копій документів на їх підтвердження відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року. Однак подані пояснення та документи не були взяті контролюючим органом до уваги. Відповідачем було протиправно відмовлено у реєстрації податкових накладних. Крім того, рішення про зупинення реєстрації не містили конкретного переліку документів, які необхідно було надати для підтвердження правомірності складання податкової накладної.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Головного управління ДПС в м. Києві та ДПС України надав відзиви на позовну заяву, в яких заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що на момент прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних позивач не виконав усіх умов визначених законом, не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції. Крім того, заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що суд не вправі втручатися в дискреційні повноваження, а тому позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД" (ЄДРПОУ 44514818) перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в м. Києві та є платником податку на додану вартість, що сторони не заперечують.

Позивачем за результатами господарських операцій складено податкові накладні та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанцій до зупинених податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковим органом було зупинено реєстрацію податкових накладних з підстав: "Обсяг постачання товару/послуги 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій".

Позивачем подано до відповідача-1 повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Контролюючим органом надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. В додатковій інформації зазначено платником не надано: свідоцтва про реєстрацію машини, заявки на виконання робіт, акту прийому - передачі, подорожні листи водія, документи на використання пального, ліцензії та дозволи.

Позивачем подано до відповідача повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечується відповідачем.

Рішеннями комісії відповідача-1 було відмовлено в реєстрації податкових накладних, поданих позивачем. Підставами для відмови в реєстрації зазначено "ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку". В додатковій інформації зазначено - не надано документальне підтвердження з виконавцем послуг ТОВ "Юг Автотранс", згідно з пояснення. Також, не надано акти списання пального.

Не погодившись з рішеннями відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до ДПС України зі скаргами, які рішеннями залишено без задоволення.

Не погодившись з рішеннями відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 201.16. статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень, значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом;

5) у податковій накладній/розрахунку коригування відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), за умови, що такі накладна/розрахунок складені платником податку, який належить до мікропідприємства або малого підприємства відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та основним видом діяльності якого є хоча б один з видів економічної діяльності відповідно до визначених КВЕД;

6) обсяг постачання, зазначений у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній, яка підлягає наданню отримувачу (покупцю), не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку;

7) загальна сума абсолютних значень коригування на зменшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику та/або загальна сума абсолютних значень коригування на збільшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику, зазначених у поданому для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування до податкової накладної, не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку.

Відповідно до пункту 5 Порядку, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п. п. 10, 11 Порядку, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пункту 1 цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з пунктом 10 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як встановлено судом, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стала відповідність операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, а саме "Обсяг постачання товару/послуги 9014, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій".

Відповідно до пункту 1 Додатку 3 до Порядку, Критерієм ризиковості здійснення операцій, є коли обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Отже вказаний критерій ризиковості здійснення операцій передбачає, що для віднесення спірної операції до ризикової обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної має дорівнювати або перевищувати величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, що впливає на необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Однак відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, надісланої відповідачем-1, зазначення обґрунтованого розрахованого показника за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару, зазначений у податковій накладній, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару, зазначеного в податковій накладній, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Натомість, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень і положення пункту 11 Порядку №1165 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Суд зазначає, що контролюючим органом було запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, квитанція містить увесь перелік документів, які відповідно до пункту 5 Порядку №520 має право витребувати контролюючий орган - договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Суд зазначає, що у постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Як встановлено вище, за змістом квитанції відповідачем не визначено жодного чіткого переліку документів, які необхідно було подати позивачеві для здійснення реєстрації податкових накладних.

Крім того, у квитанції не конкретизовано, чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, які визначені пунктом 11 Порядку № 1165.

Верховним Судом у постановах від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18 висловлено правову позицію, згідно якої недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Суд звертає увагу, на те, що рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії, адже виданий суб`єктом владних повноважень, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 25 листопада 2022 року у справі №320/3484/21.

При цьому, суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення операцій за поданою податковою накладною до категорії ризикових відповідачами ані у спірному рішенні, ані до суду не надано.

У даному випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У зв`язку з чим, суд доходить висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних, як передумови прийняття Комісією оскаржуваних рішень.

Відповідно до п. 9 Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Суд зазначає, що позивачем після зупинення реєстрації податкових накладних було надано податковому органу як пояснення, так і документи, необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних, що не заперечується відповідачем.

Проте Комісією було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. У рішенні зазначено, що податковим органом було відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. В додатковій інформації зазначено - не надано документальне підтвердження з виконавцем послуг ТОВ "Юг Автотранс", згідно з пояснення. Також, не надано акти списання пального.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність певних документів чи подання певних документів, складених з порушенням, не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності чи неприйняття таких документів за наявності інших поданих документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Суд наголошує, що позивачем був наданий достатній обсяг документів для розгляду питання та прийняття комісією рішення про реєстрацію податкових накладних. Проте оскаржувані рішення прийняті без надання оцінки тим документам, що фактично подано платником податку.

Суд наголошує, що підставами для відмови у реєстрації податкової накладної, відповідно до вимог п. 11 Порядку №520 може бути лише ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, після зупинення реєстрації податкової накладної позивачем на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній було подано до податкового органу письмові пояснення та додані відповідні документи на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, поданих на реєстрацію.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надсилалось Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в якому зазначено, що у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: - письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. У додатковій інформації зазначено - платником не надано: свідоцтва про реєстрацію машини, заявки на виконання робіт, акту прийому - передачі, подорожні листи водія, документи на використання пального, ліцензії та дозволи.

При цьому, як встановлено судом, для виконання Договору про надання послуг № 05/04-24 від 11.05.2024 укладеного між ТОВ «СТРОЙДАНБУД» та ТОВ «КИЇВСТРОЙТЕХ», позивач здійснив придбання послуг у постачальника, а саме 03.06.2024 укладено Договір про надання послуг №0306-24 між ТОВ «ЮВГ АВТОТРАНС» та ТОВ «СТРОЙДАНБУД». Згідно з яким ТОВ «ЮВГ АВТОТРАНС» було надано відповідні послуги, замовлені позивачем. Даним договором також визначено, що Виконавець - ТОВ «ЮВГ АВТОТРАНС» надає послуги із застосуванням власних матеріальних засобів та трудових ресурсів, що передбачено Додатковою угодою №1 до Договору надання послуг №0306-24 від 03.06.2024. Таким чином, ТОВ «СТРОЙДАНБУД» надало послуги ТОВ «КИЇВСТРОЙТЕХ» із залученням співвиконавців та їх техніки ТОВ "ЮВГ АВТОТРАНС".

Документи, що підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних були надані позивачем в достатньому для прийняття комісією рішення обсязі та підтверджують подію на дату складання податкових накладних.

Відповідачем не обґрунтовано необхідність надання додаткових документів, оскільки позивачем було надано контролюючому органу відповідні документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податкових накладних.

Крім того, суд зазначає, що документи зазначені відповідачем у повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів не є обов`язковими, визначеними п. 5 Порядку № 520 документами для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.

Разом з тим, позивачем подано до контролюючого органу повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечується відповідачем.

Суд зауважує, що податковий орган, пославшись на формальні підстави щодо ненадання додаткових документів, прийняв рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому жодної належної оцінки наданим документам контролюючим органом надано не було.

Доказів того, що надані позивачем документи не відповідають господарській операції, даним податкових накладних відповідачем не надано, зауважень щодо оформлених документів, які надані позивачем до податкового органу у відповідача відсутні.

Податковим органом не обґрунтовано підстави не взяття до уваги наданих позивачем письмових пояснень та документів, доданих до таких письмових пояснень.

Суд наголошує, що позивачем був наданий достатній обсяг документів для розгляду питання та прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Проте оскаржуване рішення прийнято без надання оцінки тим документам, що фактично подано платником податку.

Відповідачем не надано доказів того, що подані позивачем документи для реєстрації податкових накладних не підтверджують зазначені у них дані та є не достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН.

Крім того, суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Рішення комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суд зазначає, що оскільки позивачем після зупинення реєстрації податкової накладної було надано як пояснення, так і достатній для прийняття позитивного рішення комісією, обсяг документів, а також зважаючи на відсутність обґрунтування податковим органом необхідність подання додаткових документів, у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

При цьому, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 16 вересня 2022 року у справі № 380/7736/21.

З огляду на викладене, на думку суду, у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №9 від 19.07.2024, №5 від 02.08.2024, №6 від 07.08.2024, №9 від 07.08.2024 та №15 від 07.08.2024, а тому такі рішення не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних підлягають скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010, суд доходить висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 19.07.2024, №5 від 02.08.2024, №6 від 07.08.2024, №9 від 07.08.2024 та №15 від 07.08.2024 датою їх фактичного подання.

Щодо посилань відповідача на дискреційність повноважень, що саме на контролюючий орган покладено обов`язок прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, як вже було вказано вище датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (пункт 20 Порядку №1246). У справі, що розглядається, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою її фактичного направлення/надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права. Відтак вказані доводи суд не приймає до уваги.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 25 листопада 2022 року у справі №320/3484/21.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частиною 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4, 5 статі 134 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Аналіз вищевикладених норм права дає підстави для висновку, що на підтвердження обставин щодо складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Такий висновок щодо застосування норм права наведено у постановах Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 815/390/18 та від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, при цьому, у останній справі відзначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Питання щодо застосування вищенаведених норм процесуального права вирішувалось Верховним Судом й у справі №200/14113/18-а (постанова від 26.06.2019), у якій викладено правові висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази, а саме: копію договору про надання правничої допомоги від 21.10.2024 б/н; копію ордера серії АА № 1512139 від 26.11.2024; копію акта № 1 приймання-передачі наданих послуг від 28.10.2024; розрахунок витрат на правову допомогу; копію платіжної інструкції № 802 від 28.10.2024 про сплату 12 000,00 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Залокоцькою Вікторією Дживанівною 21.10.2024 укладено договір про надання правничої допомоги б/н. Відповідно до п. 1.1 договору Адвокат приймає на себе доручення Клієнта надавати йому правову допомогу: професійну правничу допомогу, включаючи представництво й інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав, свобод та інтересів Клієнта у всіх судах на території України на всіх етапах судочинства.

Розділом 3 Договору передбачено ціну договору та порядок розрахунку.

Відповідно до пункту 3.1 Договору сторони погодили, що Клієнт сплачує Адвокату за надання правової допомоги гонорар в розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за одну годину участі особи, яка надає правову допомогу у Справі в судовому засіданні, поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. За надання правової допомоги гонорар сплачується авансом на підставі рахунку або за фактом надання послуг згідно акту приймання-передачі наданих послуг і рахунку. У разі бажання Клієнта заявити до відшкодування витрати на правову допомогу гонорар сплачується Клієнтом Адвокату на стадії завершення розгляду справи (до судових дебатів) або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення у Справі на користь Клієнта.

Згідно з наданим розрахунком витрат на правову допомогу та актом № 1 від 28.10.2024 вартість послуги щодо складання позовної заяви з нормативно-правовим обґрунтуванням (суд першої інстанції) визначена у розмірі 24 000,00 грн (виходячи з 16 годин роботи вартістю 1500,00 грн за годину). Згідно з платіжною інструкцією № 802 від 28.10.2024 позивачем сплачено аванс у розмірі 12 000,00 грн (за 8 годин роботи), а сума у розмірі 12 000,00 грн зазначена до сплати після ухвалення судового рішення.

Суд зазначає, що відсутність документів про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки), не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.02.2021 у справі № 922/2503/20, в рамках якої суд виклав правовий висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Дослідивши надані позивачем документи та матеріали справи, суд зазначає, що позовна заява була складена, підписана та подана через підсистему «Електронний суд» адвокатом Залокоцькою В. Д.

Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд враховує ту обставину, що справа є не складною, а спірні правовідносини не новими у судовій практиці. Отже, підготовка до вказаної справи не вимагала значного обсягу суто правової аналітики та надмірного часу на підготовку процесуальних документів, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу у розмірі 24 000,00 грн.

З урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлені витрати у повному обсязі неспівмірними зі складністю справи та реальним обсягом наданих адвокатом послуг, тому, враховуючи критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, а також значення справи для позивача, суд дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрат на правову допомогу в загальній сумі 12 000,00 грн - по 6 000,00 грн з кожного.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачів витрат зі сплати судового збору, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 15140,00 грн судового збору.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Позивачем у позовній заяві заявлено п`ять вимог немайнового характеру, тому позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 15140,00 грн за п`ять вимог немайнового характеру.

При цьому суд зауважує, що відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява подана представником позивача через підсистему «Електронний суд», тому ставка судового збору в даному випадку повинна становити 12112,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача сплачений при подачі позову до суду судовий збір у сумі 12112,00 грн. по 6056,00 грн з кожного.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (частина друга статті 7 Закону України «Про судовий збір»).

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві від 16.09.2024 №11774403/44514818 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №9 від 19.07.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 19.07.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД", датою її фактичного подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві від 16.09.2024 №11774400/44514818 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №5 від 02.08.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 02.08.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД", датою її фактичного подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві від 16.09.2024 №11774399/44514818 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6 від 07.08.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 07.08.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД", датою її фактичного подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві від 16.09.2024 №11774401/44514818 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №9 від 07.08.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 07.08.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД", датою її фактичного подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві від 16.09.2024 №11774402/44514818 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №15 від 07.08.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 07.08.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД", датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 44514818) судовий збір у розмірі 6056,00 грн та 6000,00 грн витрат на правову допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙДАНБУД" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 44514818) судовий збір у розмірі 6056,00 грн та 6000,00 грн витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.