Рішення № 140837871, 21.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м. Київ справа №761/4202/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання відповідача компенсувати пенсійні виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загубив його військовий квиток, що позбавило його можливості отримати пенсію після досягнення пенсійного віку. Тому на підставі ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідач йому має виплатити пенсію за минулий час, а саме з часу досягнення 60 років по дату призначення пенсії: з 08.03.2020 по 19.09.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2022 року відкрите провадження в адміністративній справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №761/4202/22 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №761/4202/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року адміністративна справа № 761/4202/22 прийнята до провадження суддею Панченко Н.Д.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надав до суду відзив, у якому зазначив, що за спірний період пенсія не підлягає до виплати, оскільки вона була призначена 19.10.2021 і з цього часу виплачується згідно з чинним законодавством. Підстави для виплати пенсії з 08.03.2020 року відсутні, оскільки після досягнення пенсійного віку позивачем не були подані всі документи, які були необхідні для призначення йому пенсії за віком.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

У березні 2020 року йому виповнилося 60 років.

22.04.2021, 02.07.2021, 27.09.2021 та 19.10.2021 ОСОБА_2 звертався з заявами про призначення пенсії за віком відповідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Рішеннями територіальних органів Пенсійного фонду Позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно заяв від 22.04.2021, 02.07.2021 та 27.09.2021 за відсутності необхідного страхового стажу (27 років).

Згідно з заявою від 19.10.2021 та наданих необхідних документів ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати подання заяви, яка містила всі необхідні документи, які підтверджували його страховий стаж.

Проте, позивач, вважаючи, що виплати необхідно здійснювати саме з часу досягнення 60 років, звернувся до суду з цим позовом.

Як підставу позову зазначив ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у якій зазначається, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Частиною 1 статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058 врегульоване Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до цього Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший; заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання; заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Згідно із пунктом 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

За приписами пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01.01.2004, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 передбачено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Додатком 1 до Порядку №22-1 передбачено форма заяви про призначення/перерахунок пенсії та Розписки-повідомлення, у якій фіксується перелік документів, доданих до заяви.

Отже, законодавством передбачений порядок призначення (перерахунок) пенсій, який є обов`язковим та передбачає дві складові, а саме: звернення особи з відповідною заявою про призначення (перерахунок) пенсії та прийняття органами ПФУ відповідного рішення за наслідками розгляду вказаної заяви.

Стосовно наявності правових підстав для призначення позивачу пенсії з 08.03.2020, суд враховує таке.

Відповідно до статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

За змістом пункту 1.8 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Таким чином, встановивши, що до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, зобов`язаний письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково, та в заяві про призначення пенсії зробити відповідний запис.

Отже, за загальним правилом, передбаченим статтею 45 Закону №1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Умовою для застосування пункту 1.8 Порядку №22-1 для визначення дати звернення за призначенням пенсії є відповідне повідомлення органу, що призначає пенсію, про необхідність подання додаткових документів, наявність якого дає право на призначення пенсії з дати звернення при умові, що документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення.

Водночас пункт 1.8 Порядку №22-1не застосовується у разі отримання особою, яка звернулась за призначенням пенсії, рішення про відмову у призначенні пенсії.

Позивач не надав докази визнання неправомірними та скасування рішень Головного управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову щодо призначення позивачу пенсії за віком згідно з заявами від 22.04.2021, 02.07.2021 та 27.09.2021.

Позивачем не заперечується той факт, що усі необхідні документи для призначення пенсії, він подав 19.10.2021.

Архівна довідка №3742/2021, яка підтверджує службу в армії датована 07.09.2021 року, тобто в попередніх заявах про призначення пенсії вона була відсутня.

Оцінюючи доводи позивача щодо наявності підстав для виплати пенсії за віком за період з 08.03.2020 по 19.09.2021, суд зазначає таке.

Як зазначалося вище, відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, прямо передбачених цією статтею. Зокрема, пенсія за віком призначається з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за її призначенням відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як установлено судом, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому досяг 60-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_4 . Водночас перше звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком відбулося 22.04.2021, тобто після спливу передбаченого законом тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку.

Отже, за наведених обставин передбачена статтею 45 Закону № 1058-IV підстава для призначення пенсії з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, відсутня. Сам по собі факт досягнення позивачем відповідного віку не зумовлює виникнення обов`язку органу Пенсійного фонду України виплачувати пенсію за весь попередній період незалежно від дати звернення та виконання інших установлених законом умов.

При цьому суд ураховує, що пунктом 1.8 Порядку № 22-1 передбачено спеціальний механізм збереження дати первинного звернення у випадку подання не всіх необхідних документів. Для його застосування орган, що призначає пенсію, має письмово повідомити заявника про документи, які необхідно подати додатково. Якщо такі документи подано протягом трьох місяців із дня відповідного повідомлення, днем звернення вважається день прийняття первинної заяви.

Водночас зазначене правило не може тлумачитися як безумовна можливість збереження дати будь-якого попереднього звернення незалежно від результатів його розгляду та характеру прийнятого рішення. У цій справі за заявами позивача від 22.04.2021, 02.07.2021 та 27.09.2021 органами Пенсійного фонду України були прийняті рішення про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, а пенсію призначено за заявою від 19.10.2021, до якої позивач додав документи, що підтверджували необхідний страховий стаж.

За таких обставин суд бере до уваги, що позивач не надав доказів визнання протиправними та скасування рішень про відмову в призначенні пенсії, прийнятих за попередніми заявами. Відтак у межах цього спору відсутні підстави виходити з того, що зазначені рішення втратили юридичну силу або що за попередніми зверненнями позивачеві вже було призначено пенсію, виплату якої відповідач надалі не здійснив.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, архівна довідка № 3742/2021, яка підтверджує проходження позивачем військової служби, датована 07.09.2021 та була відсутня під час попередніх звернень за призначенням пенсії. Саме подання необхідних документів 19.10.2021 дало змогу підтвердити страховий стаж позивача в обсязі, необхідному для призначення пенсії за віком.

Посилання позивача на втрату військового квитка ІНФОРМАЦІЯ_5 саме по собі не є достатньою підставою для покладення на відповідача обов`язку виплатити пенсію за період, протягом якого вона не була призначена. Для іншого висновку необхідно встановити не лише факт втрати документа та обставини, за яких це сталося, а й наявність передбачених законом підстав для відповідної виплати, зокрема причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідного органу та несвоєчасним отриманням пенсійних виплат.

При цьому суд наголошує, що стаття 46 Закону № 1058-IV розмежовує виплату нарахованих сум пенсії, не отриманих пенсіонером своєчасно з власної вини, та виплату сум, не отриманих з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. В останньому випадку такі суми виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Проте застосування зазначеної норми передбачає наявність сум пенсії, на виплату яких особа вже мала право, але які не були отримані своєчасно з вини відповідного органу. Саме по собі несвоєчасне набуття документів, необхідних для підтвердження страхового стажу, або незгода особи з рішеннями про відмову в призначенні пенсії не свідчать автоматично про виникнення заборгованості з виплати вже нарахованої пенсії.

Отже, у цій справі позивач фактично просить поширити положення статті 46 Закону №1058-IV на період, за який пенсію йому не було призначено, тоді як наведена норма регулює порядок виплати сум пенсії, право на отримання яких уже виникло, але які не були виплачені своєчасно.

З огляду на викладене, за встановлених у справі обставин суд доходить висновку, що призначення позивачу пенсії за віком з 19.10.2021, коли ним було подано необхідні документи для підтвердження страхового стажу, саме по собі не свідчить про порушення відповідачем вимог пенсійного законодавства. Підстав для зобов`язання відповідача виплатити пенсію за період з 08.03.2020 по 19.09.2021 на підставі статті 46 Закону № 1058-IV за наведених обставин суд не встановив.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.

Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з відмовою позивачеві у позові, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2026.

Суддя Панченко Н.Д.