Ухвала суду № 140837846, 21.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду в частині вимог

21 жовтня 2026 року м.Київ справа № 320/29620/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просить суд (орфографія та пунктуація автора збережені):

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08.02.2024 за №4853-2363/€-02/8-2600/24 та від 01.04.2024 №12108-11245/€-02/8-2600/24 про відмову у перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи згідно її трудової книжки НОМЕР_1 починаючи з 01.01.1992 по 20.08.1995 та період безробіття на підставі довідки №2334 від 04.10.1999 виданої Знаменським міським відділом департаменту ФГСЗН по Астраханській області, а також з 25.10.2001 по 17.03.2003 до страхового стажу та зробити перерахунок пенсії з 23.05.2023 (дати набуття права на пенсію за віком) з урахуванням вказаних періодів відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", враховуючи положення статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви.

Так, залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що звернувшись з позовом до суду 30.04.2024, за відсутності доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, права позивача можуть бути захищені судом з 30.10.2023.

У зв`язку з цим, судом було запропоновано позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою стосовно позовних вимог, які охоплюють період до 30.10.2023, та докази поважності причин його пропуску.

05.10.2026 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками, а саме: надано заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.

У заяві про поновлення процесуального строку позивач зазначила, що про порушення своїх прав дізналася після отримання листів-відмов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. При цьому позивач зазначила, що на момент досягнення пенсійного віку не могла знати про порушення свого права та обставини, які впливають на його реалізацію, оскільки не має спеціальних знань у сфері пенсійного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд наголошує на тому, що право громадян на отримання пенсії в належному розмірі не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Водночас поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).

Верховний Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС, у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Зазначений правовий висновок неодноразово знаходив своє застосування у справах, що стосувалися визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01.07.2025 у справі №420/23756/24.

Позивач у заяві про усунення недоліків позовної заяви зазначила, що фактично дізналася про порушення свого права після отримання листів-відмов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оскільки до цього не знала про незарахування відповідачем до страхового стажу спірних періодів. Крім того, позивач вказує, що не має спеціальних знань у сфері пенсійного забезпечення.

Водночас, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23.

Враховуючи позицію Верховного Суду, судом відхиляються доводи позивача щодо поважності пропуску строків звернення до суду в частині позовних вимог, заявлених до 30.10.2023 як таких, що не є підтвердженням поважності строків звернення до суду, а лише свідчать лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.

Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду, внаслідок чого у задоволенні заяви про поновлення такого строку слід відмовити.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що даний адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 23.05.2023 по 29.10.2023 включно, слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 171, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позов в частині позовних вимог за період з 23.05.2023 по 29.10.2023 включно залишити без розгляду.

В іншій частині продовжити розгляд адміністративної справи.

Копію ухвали суду надіслати сторонам (їх представникам).

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Дудін С.О.