Рішення № 140837334, 22.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокуСправа № 160/22399/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), відповідача 2: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-А) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

28.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача 1: ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідача 2: ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинені у структурі ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо направлення 08 червня 2026 року до органів Національної поліції звернення про адміністративне затримання та доставлення ОСОБА_1 , у зв`язку з неприбуттям за повісткою № 7521118;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення та/ або ініціювання внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, неприбуття за повісткою № 7521118 та звернення до Національної поліції щодо його адміністративного затримання і доставлення;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 у межах компетенції усунути наслідки протиправних дій шляхом відкликання (скасування) звернення від 08 червня 2026 року до органів Національної поліції щодо адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 та направлення до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області належного повідомлення про припинення підстав для виконання такого звернення;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 у межах компетенції виправити відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 шляхом виключення спірних записів про порушення правил військового обліку, неприбуття за повісткою № 7521118 та звернення до органів Національної поліції щодо адміністративного затримання і доставлення, а також забезпечити припинення відображення цих відомостей в електронному військово-обліковому документі та застосунку «Резерв+».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . 30 травня 2026 року позивач отримав поштове відправлення від відповідача, у якому разом із повідомленням про чергову відмову в оформленні відстрочки містилася повістка № НОМЕР_4 про виклик до ТЦК та СП 05 червня 2026 року о 09:00 для уточнення даних. Позивач зазначив, що отримання повістки не заперечує, однак вона не містить повної календарної дати її підписання уповноваженою посадовою особою, оскільки зазначено лише «2026 р.», що, на його думку, свідчить про недотримання вимог до оформлення документа. Також позивач наголосив на відсутності наданих йому відомостей про реєстрацію повістки в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів або відповідному журналі реєстрації, що унеможливлює перевірку дотримання процедури її оформлення та направлення. Крім того, позивач зазначив, що відповідач уже володів його актуальними персональними й обліковими даними, а тому мета виклику потребувала належного обґрунтування з урахуванням конкретних обставин справи. Позивач також зазначив, що у зв`язку з неприбуттям за вказаною повісткою 08 червня 2026 року відповідачем направлено до органів Національної поліції звернення про його адміністративне затримання та доставлення, а до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено відомості про порушення ним правил військового обліку. Вважаючи такі дії протиправними з огляду на недоліки оформлення повістки та відсутність належного підтвердження дотримання процедури її формування і реєстрації, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з урахуванням обставин викладених у позовній заяві.

Ухвалою від 10 серпня 2026 року суд відкрив провадження у справі №160/23828/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач 1 на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, 04.09.2026 року надіслав до суду письмовий відзив на адміністративний позов в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що є не належним відповідачем. Позивачем обрано не належний спосіб захисту. ІНФОРМАЦІЯ_5 не є оператором Єдиного державного реєстру призовників., військовозобов`язаних та резервістів та не наділений законодавством повноваженнями щодо самостійного внесення, зміни або виділення відомостей у зазначеному Реєстрі.

Відповідач 2 на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, 05.09.2026 року надіслав до суду письмовий відзив на адміністративний позов в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що на адресу позивача було направлено повістку про явку на 05.06.2026 о 09.00 год до ІНФОРМАЦІЯ_6 , яку позивач отримав 29 травня 2026 року. Факт отримання повістки позивач не заперечує. Наголосив, що навіть за наявності оформленої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач зобов`язаний з`явитись за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки. В цілому повістка відповідає вимогам ч.3 ст. 22 Закону України №3543-ХІІ та зразку за Додатком 1 до Порядку №560. Відповідач не вчиняв протиправних дій по відношенню до позивача.

Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом із застосунку Резерв+.

Позивачем у за стосунку «Резерв+» виявлено графу «порушення правил військового обліку», не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває у розшуку.

30.05.2026 року ОСОБА_1 отримав поштове відправлення від ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке містило повістку № 7521118 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 05.06.2026 року о 09:00 годині для уточнення даних, що підтверджується доводами позовної заяви та не заперечується сторонами у справі.

Згідно з копією повістки № 7521118, наданою до матеріалів справи, у документі зазначено дату явки позивача - 05.06.2026 року о 09:00 годині.

08.06.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 направлено до органів Національної поліції звернення щодо адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 у зв`язку з неприбуттям за повісткою № 7521118, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про визнання відповідних дій протиправними та усунення їх наслідків.

04.09.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неналежність себе як відповідача та відсутність повноважень щодо самостійного внесення, зміни або видалення відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

05.09.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_8 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в її задоволенні. На обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що повістку про виклик позивача на 05.06.2026 року о 09:00 годині було направлено на його адресу та отримано ним 29.05.2026 року, а сама повістка відповідає вимогам частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зразку, визначеному додатком 1 до Порядку № 560. Також відповідач наголосив, що наявність відстрочки від призову не звільняє позивача від обов`язку з`являтися за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідачів щодо внесення даних про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, доводам відповідачів, викладеним у відзивах, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з частиною сьомою статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно з частиною десятою статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина п`ята статті 33 Закону № 2232-ХІІ).

Частиною першою статті 34 Закону № 2232-ХІІ визначено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017. (далі Закон № 1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. (частини 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII)

Відповідно до статті 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до частини 6 статті 2 Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №50/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 08.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №704/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025) з 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

Згідно із статтею 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону № 3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

За змістом п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі по тексту - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з абз. 8, 9 п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зокрема, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560).

Згідно з пунктом 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку №560, під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, з метою:

взяття на військовий облік;

проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);

призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Пунктами 28-29 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

У повістці зазначаються:

прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;

мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

місце, день і час явки за викликом;

найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;

прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

реєстраційний номер повістки;

роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний повідомити територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про причини неявки не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття, а надалі прибути у строк, що не перевищує семи календарних днів.

Як установлено судом, позивач отримав поштове відправлення, яке містило повідомлення про відмову в наданні відстрочки та повістку №7521118 про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 05.06.2026 о 09:00 для уточнення облікових даних. Таким чином, позивач був обізнаний про зміст виклику, визначені дату, час і місце явки, а також про необхідність виконання відповідного обов`язку.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що позивач прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначений час, повідомив відповідача про причини неможливості прибуття у встановлений законом строк або надав документи на підтвердження поважності таких причин.

Суд доходить висновку, що позивач, будучи належним чином повідомленим про необхідність прибуття за викликом, не виконав установленого законом обов`язку та не підтвердив наявності обставин, які б виправдовували його неприбуття.

Посилання позивача на наявність у нього права на відстрочку від призову під час мобілізації не спростовує наведеного висновку, оскільки саме по собі твердження про наявність такого права не є належним і достатнім доказом його існування. Матеріали цієї справи не містять достатніх доказів, які б давали суду підстави встановити, що на момент виклику позивач мав оформлену відстрочку, яка виключала б необхідність виконання відповідних вимог законодавства.

Предметом виклику було уточнення облікових даних, а не безпосереднє здійснення призову на військову службу. Тому незгода позивача з рішенням щодо відстрочки не звільняла його від обов`язку прибути за викликом, належним чином доведеним до його відома.

Щодо доводів позивача про неналежне оформлення повістки у зв`язку із зазначенням у відповідному реквізиті лише року її підписання суд зазначає таке.

Пунктом 29 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, визначено обов`язкові реквізити повістки. Для повістки, оформленої на бланку, такими реквізитами, зокрема, є дата її підписання, підпис посадової особи, яка її видала, та гербова печатка. Пунктом 30 цього Порядку передбачено можливість формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлення її на бланку.

Як убачається з матеріалів справи, повістку №7521118 сформовано та зареєстровано 22.05.2026, підписано та скріплено печаткою, а її направлення позивачу здійснено поштовим відправленням №5140030489556. Позивач не заперечує факту отримання зазначеного поштового відправлення та обізнаності про визначені у повістці дату, час і місце явки.

За таких обставин довід позивача щодо неповного зазначення дати підписання повістки не спростовує встановлених судом обставин її формування, реєстрації та направлення, а також факту отримання позивачем виклику до визначеної дати явки. Позивач не надав доказів, які б спростовували відомості про формування та підписання повістки 22.05.2026 або підтверджували, що виявлена ним неточність перешкодила встановленню змісту виклику чи позбавила його можливості виконати обов`язок щодо явки.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2024 року у справі №380/2838/24 зазначив, що обов`язок військовозобов`язаної особи з`явитися за викликом до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлений законом, а повістка є засобом оповіщення особи про необхідність виконання цього обов`язку. Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року у справі №120/14606/23: самі по собі дії щодо виготовлення та вручення повістки, складеної на виконання законодавства про військовий обов`язок, не свідчать про порушення прав особи.

Щодо вимоги про визнання протиправним звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 до органу Національної поліції від 08.06.2026 суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі невиконання громадянином обов`язків, передбачених статтею 22 цього Закону, та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право звернутися до органів Національної поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, передбачено можливість звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції з метою доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП, для складення протоколів про адміністративні правопорушення.

Як установлено судом, 08.06.2026 відповідач звернувся до органу Національної поліції щодо адміністративного затримання та доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, у зв`язку з неприбуттям позивача за повісткою №7521118.

Отже, звернення відповідача було зумовлене встановленим фактом неприбуття позивача за викликом, а його метою було забезпечення доставлення особи до територіального центру для здійснення передбачених законом процесуальних дій. З огляду на те, що позивач був повідомлений про виклик, не прибув у визначений час і не надав доказів повідомлення про поважні причини неприбуття, суд не встановив обставин, які б свідчили про відсутність фактичних підстав для такого звернення.

При цьому відсутність на момент направлення звернення вже складеного протоколу про адміністративне правопорушення сама по собі не свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки доставлення особи може здійснюватися саме з метою забезпечення складення відповідного протоколу.

Такий підхід застосовано Третім апеляційним адміністративним судом у справі №160/26756/25: суд дійшов висновку, що підтверджений факт неявки військовозобов`язаного за повісткою може бути підставою для звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки до Національної поліції щодо доставлення особи для складення протоколу, а відсутність протоколу на момент звернення не є самостійною підставою для визнання таких дій протиправними.

Звернення до поліції з метою доставлення особи не є рішенням про притягнення її до адміністративної відповідальності та не означає встановлення її вини. Питання про наявність складу адміністративного правопорушення та винуватість особи підлягають вирішенню в порядку, установленому КУпАП, з дотриманням передбачених законом процесуальних гарантій.

Таким чином, за встановлених у цій справі обставин суд доходить висновку, що звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 до органу Національної поліції від 08.06.2026 було здійснене з метою забезпечення передбачених законом процесуальних дій у зв`язку з неприбуттям позивача за належним викликом. Доказів, які б свідчили про відсутність у відповідача повноважень на таке звернення або про недотримання ним установлених законом умов, позивачем не надано, а судом не встановлено.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідачів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, неприбуття за повісткою №7521118 та звернення до Національної поліції, суд зазначає таке.

Відповідно до статей 5 та 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» ведення Реєстру здійснюється уповноваженими органами в межах визначених законом повноважень, а його відомості обробляються з метою забезпечення військового обліку та реалізації законодавства про військовий обов`язок, військову службу й мобілізацію.

Як установлено судом, відомості, на які посилається позивач, стосуються його неприбуття за повісткою та направлення відповідачем звернення до органу Національної поліції. При цьому наведені обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема відомостями про формування та направлення повістки, її отримання позивачем і подальшу неявку за викликом.

Позивач не надав належних доказів того, що відповідні відомості були внесені до Реєстру органом, який не мав на це повноважень, що їх зміст не відповідає встановленим обставинам або що такі відомості були внесені всупереч установленому порядку. Сам факт відображення відповідної інформації в електронному військово-обліковому документі чи застосунку «Резерв+» не доводить протиправності дій уповноваженого органу, якщо підстави для відображення інформації підтверджуються матеріалами справи.

Водночас суд ураховує, що внесення відомостей про неприбуття за викликом або направлення звернення до поліції не є тотожним установленню вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Проте позовні вимоги в цій справі обґрунтовані насамперед твердженнями про неналежне оформлення повістки, наявність права на відстрочку та, як наслідок, відсутність підстав для подальших дій відповідачів. Наведені доводи за встановлених судом обставин не знайшли підтвердження.

Стосовно вимог про зобов`язання відповідачів скасувати звернення до поліції, повідомити про припинення підстав для доставлення позивача, а також виправити чи видалити відповідні відомості з Реєстру та припинити їх відображення в електронному військово-обліковому документі й застосунку «Резерв+», суд зазначає, що такі вимоги є похідними від вимог про визнання протиправними дій відповідачів.

Оскільки суд не встановив протиправності звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 до органу Національної поліції від 08.06.2026, а також не доведено протиправності дій щодо відображення оспорюваних відомостей, відсутні правові підстави для покладення на відповідачів обов`язку скасувати відповідне звернення, повідомити поліцію про відсутність підстав для доставлення позивача або видалити відповідні відомості.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд виходить із того, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення правомірності оскаржуваних дій покладається на відповідача. Водночас позивач має довести ті обставини, на яких ґрунтує свої вимоги, а суд оцінює подані докази відповідно до статей 7276 та 90 КАС України.

У цій справі відповідачем наведено обставини та докази, які підтверджують направлення позивачу повістки, його обізнаність про необхідність прибути у визначені дату й час, факт неприбуття за викликом та подальше звернення до поліції з метою доставлення для складення матеріалів про адміністративне правопорушення. Натомість позивач не надав належних і достатніх доказів, які б спростовували ці обставини або підтверджували протиправність оскаржуваних дій.

Отже, суд доходить висновку, що оскаржувані дії відповідачів вчинені з огляду на встановлені обставини неприбуття позивача за викликом та в межах визначених законом повноважень. Доводи позивача про право на відстрочку, яке не підтверджене належними доказами в межах цієї справи, а також про неповне зазначення дати підписання повістки не є достатніми для висновку про протиправність таких дій.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , за участю третьої особи - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно із ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення на користь позивача понесених ним судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів відсутні.

Керуючись ст. 139, 242-243, 245-246, 258 , 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), відповідача 2: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-А) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук