Рішення № 140837155, 20.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 рокуСправа № 160/7445/25Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Калугіної Н.Є.,

при секретарі судового засідання - Байрак П.І.,

за участю:

представника позивача - Скиби В.В.,

представника відповідача - Бісєрова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за правилами загального позовного провадження справу №160/7445/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ЛЕНД" до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в якій просить суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 09.12.2024 року №9-Ю/09122024 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Ленд» (ЄДРПОУ 43672975) винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.1 п.3 ч.2 ст.2 Закону України « Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу в розмірі 1 120 360,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушено порядок прийняття рішення про проведення перевірки позивача, оскільки не доведено проведення розгляду звернень фізичних осіб на комісії відповідача. Також позивач вказав, що відповідач не повідомив суб`єкта містобудування про проведення перевірки належним чином.

Згідно із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, з метою забезпечення присутності представників ТОВ «Ленд Дніпро» під час проведення позапланової перевірки управлінням на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронну пошту, направлено лист, в якому повідомлено про дату та місце проведення позапланової перевірки. Будучи належним чином повідомленим про дату та місце проведення позапланової перевірки позивач не скористався своїм правом забезпечити присутність представника ТОВ «Дніпро Ленд» під час контролюючого заходу. За результатами перевірки встановлено, що позивач на об`єкті будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями комерційного призначення та паркінгом за адресою: вул. Свєтлова, 34 вул. М. Грушевського, 49, м. Дніпро» виконуються будівельні роботи без отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті, що за класом наслідків належать до об`єктів з середніми наслідками СС2. Відповідач звертає увагу, що позивач ніяким чином не спростовує факт відсутності в діях останнього складу правопорушення, за яке останнього притягнуто до відповідальності. У відзиві на позов, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 19.05.2025 позов задовольнив, визнав протиправною та скасував постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 09.12.2024 року №9-Ю/09122024 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Ленд» (ЄДРПОУ 43672975) винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.1 п.3 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу в розмірі 1 120 360,00 грн.

Вказане рішення залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025.

Верховний Суд, переглядаючи вказану справу в порядку касаційного провадження, постановою від 17.04.2026 року касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради задовольнив частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року скасував, а справу № 160/7445/25 направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно автоматизованого розподілу справ між суддями, витягом з протоколу від 01.05.2026 справу передано на розгляд судді Калугіній Н.Є.

Ухвалою від 06.05.2026 суд прийняв справу № 160/7445/25 до провадження та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою суд запропонував сторонам надати письмові пояснення щодо висновків і мотивів Верховного Суду, викладених у постанові від 17 квітня 2026 року у справі № 160/7445/25, з яких скасовані судові рішення у даній справі, з наданням відповідних доказів.

Згідно наданих позивачем письмових пояснень від 05.06.2026, позивач зазначив, що матеріали перевірки є сфальсифікованими і це істотно вплинуло на зміст прийнятого рішення.

Ухвалою від 13.07.2026 суд перейшов зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 160/7445/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 06.08.2026.

В судовому засіданні 06.08.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 24.09.2026.

Позивач у клопотанні від 08.09.2025 просив визнати неналежними докази фотофіксації об`єкта будівництва, надані відповідачем о відзиву на позов 01.04.2025.

Відповідач клопотанням від 23.09.2026 просив суд залучити до матеріалів справи докази: лист Державної інспекції архітектури та містобудування України від 17.09.2024 №5675/02/13-24, доповнення до скарги від 26.09.2024 мешканців будинку АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні 24.09.2026 судом оголошено перерву до 01.10.2026.

В судовому засіданні 01.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та оголосив перерву до 20.10.2026 для оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

В судовому засіданні 20.10.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Ленд» (код ЄДРПОУ 43672975) зареєстровано в установленому законом порядку, запис про підприємство міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

17.06.2021 року ТОВ «Дніпро Ленд» було подано до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, відповідно до змісту якого повідомило про початок виконання підготовчих робіт, визначених державними будівельними нормами, стандартами і правилами. Об`єкт будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями комерційного призначення та паркінгом за адресою: вул. Свєтлова, 34 вул. Михайла Грушевського, 49, м. Дніпро».

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 1236 від 31.10.2024 року «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю» наказано, зокрема, Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради забезпечити в установленому порядку здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

Наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 08.11.2024 року № 10п «Про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями комерційного призначення та паркінгом за адресою: АДРЕСА_3 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , - вул. Михайла Грушевського, 49, м. Дніпро, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил», на підставі колективного звернення мешканців будинку 49 по вул. Михайла Грушевського, м. Дніпро від 16.09.2024 року, що надійшло через Державну інспекцію архітектури та містобудування України листом від 17.09.2024 року № 5675/02/13-24 (від 18.09.2024 № 19/21) та на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 1236 від 31.10.2024 року, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 8, п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 року № 303, наказано провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями комерційного призначення та паркінгом за адресою: вул. Свєтлова, 34 вул. Михайла Грушевського, 49, м. Дніпро», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Василя Вишиваного (колишня назва Свєтлова), 34 - вул. Михайла Грушевського, 49, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил стосовно замовника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Ленд» (код ЄДРПОУ 43672975), підрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Верласс» (код ЄДРПОУ 39065683). Строк проведення позапланової перевірки встановити 10 робочих днів, з 11 по 22 листопада 2024 року включно.

За результатами вищевказаної позапланової перевірки позивача складено акт від 22.11.2024 року № 0000000010.

За результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) перевіркою встановлено порушення законодавства, а саме: ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 27 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, а саме: встановлено, що на об`єкті будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями комерційного призначення та паркінгом за адресою: вул. Свєтлова, 34 вул. Михайла Грушевського, 49, м. Дніпро», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Василя Вишиваного (колишня назва Свєтлова), 34 - вул. Михайла Грушевського, 49, замовником, а саме, ТОВ «Дніпро Ленд» самочинно виконуються будівельні роботи без отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми наслідками (СС2).

В графі даного акту «Відмітка про відмову від підписання керівником суб`єкта господарювання/фізичною особою/уповноваженою ними особою, іншими особами цього акта» міститься запис «Керівник ТОВ «Дніпро Ленд» Якимець Ілля Владиславович від підпису відмовився».

З матеріалів справи вбачається, що на підставі проведеної позапланової перевірки та виявленого порушення, 22.11.2024 року головним спеціалістом-інспектором Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Рапопортом Д.М. та головним спеціалістом-інспектором Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Доненко А.А. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у відношення ТОВ «Дніпро Ленд».

Зі змісту протоколу вбачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10.30 год. 09.12.2024 року у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29-А.

В графі «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» міститься запис «Керівник ТОВ «Дніпро Ленд» Якимець Ілля Владиславович від підпису відмовився».

22.11.2024 року головним спеціалістом-інспектором Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Рапопортом Д.М. та головним спеціалістом-інспектором Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Доненко А.А. складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким вимагається з 22.11.2024 року зупинити будь-які будівельні роботи на об`єкті будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями комерційного призначення та паркінгом за адресою: вул. Свєтлова, 34 вул. Михайла Грушевського, 49, м. Дніпро», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Василя Вишиваного (колишня назва Свєтлова), 34 - вул. Михайла Грушевського, 49, до отримання дозвільних документів на виконання будівельних робіт.

Зі змісту даного припису вбачається запис про те, що «Керівник ТОВ «Дніпро Ленд» ОСОБА_1 від підпису відмовився».

Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради № 9-10/09122024 від 09.12.2024 року визнано ТОВ «Дніпро Ленд» винним у вчиненні правопорушення абз. 1 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 1 120 360 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що дана постанова була пред`явлена до виконання та 12.02.2025 року заступником начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григорян Н.А., відкрито виконавче провадження №77175503, про що винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження.

Не погоджуючись з постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради № 9-10/09122024 від 09.12.2024 року, вважаючи її протиправною та такою, що прийнята з порушенням вимог законодавства, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17.02.2011 №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (тут і далі у тексті цієї постанови в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин), який також спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (преамбула до цього Закону).

За визначенням понять, наведених у пункті 4 частини першої статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Суб`єктами містобудування, у розумінні приписів частини другої статті 4 цього ж Закону, є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Частиною першою статті 4 вищезазначеного Закону передбачено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За правилами абзаців першого, третього, четвертого та шостого пункту 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності штрафи накладаються на суб`єктів містобудування юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (далі суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.

Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

Пунктом 10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено, що уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (пункт 13 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності).

Згідно з пунктом 17 цього ж Порядку справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 22 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено, що за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження поштою або через електронний кабінет у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову (пункт 28 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності).

Окрім цього, спірні у справі правовідносини врегульовані нормами статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, згідно з абзацами першим, другим якої державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вищенаведених норм постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (застосовується судом у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом пункту 7 вказаного вище Порядку однією з підстав для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (абзац перший пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

За приписами підпункту 2 пункту 11 вищезгаданого Порядку посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (пункт 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

Згідно з положеннями пунктів 16, 17 та 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі, та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав таке (тезисно):

- для правильного вирішення цього спору суди мали встановити не лише наявність чи відсутність окремих процедурних недоліків під час призначення та/або проведення позапланової перевірки, оформлення її результатів і розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а й те, чи могли виявлені недоліки вплинути на зміст оскаржуваної постанови;

- посилання на недоліки адміністративної процедури саме по собі не звільняє суд від обов`язку з`ясувати, чи наявний у діях позивача склад правопорушення по суті та чи вплинули або об`єктивно могли вплинути відповідні процедурні недоліки на встановлення фактичних обставин справи і зміст оскаржуваної постанови. Якщо ж позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається лише на формальні недоліки процедури, не доводячи істотності таких порушень для результату розгляду справи та не спростовуючи встановлених контролюючим органом фактичних обставин правопорушення, це не є достатньою підставою для скасування відповідного акта;

- суди попередніх інстанцій не врахували, що факт неповідомлення ТОВ "Дніпро Ленд" про проведення позапланової перевірки саме по собі не може бути безумовною підставою для визнання протиправною та скасування постанови Управління ДАБК від 09 грудня 2024 року № 9-Ю/09122024 про накладення штрафу, прийнятої за результатами такої перевірки. Для визнання рішення контролюючого органу протиправним з цієї підстави суд має встановити, що саме внаслідок неповідомлення суб`єкт містобудування був позбавлений можливості надати пояснення, докази чи заперечення, які об`єктивно могли б вплинути на висновки перевірки та, відповідно, на зміст оскаржуваного рішення.

- без судової оцінки залишилися доводи відповідача про те, що Управління ДАБК повідомляло позивача про проведення позапланової перевірки на електронну пошту, зазначену в ЄДР, а також розмістило відповідну інформацію на офіційному вебсайті, як це передбачено пунктом 7-1 Порядку КМУ № 553.

Тож, розглядаючи під час нового розгляду дану справу, з урахуванням висновків та мотивів Верховного Суду, суд зазначає про таке.

Підставою для проведення перевірки передувало звернення (скарга) мешканців будинку АДРЕСА_1 .

Перед проведенням заходу позапланового контролю, відповідач отримав відповідне погодження Міністерства розвитку громад та територій України на підставі наказу від 31.10.2024 №1236.

На підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 08.11.2024 року № 10п «Про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями комерційного призначення та паркінгом за адресою: АДРЕСА_3 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , - вул. Михайла Грушевського, 49, м. Дніпро, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил», на підставі колективного звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 від 16.09.2024 року, що надійшло через Державну інспекцію архітектури та містобудування України листом від 17.09.2024 року № 5675/02/13-24 (від 18.09.2024 № 19/21) та на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 1236 від 31.10.2024 року, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 8, п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 року № 303, проведена позапланова перевірка на об`єкті будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями комерційного призначення та паркінгом за адресою: АДРЕСА_3 », що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Василя Вишиваного (колишня назва Свєтлова), 34 - вул. Михайла Грушевського, 49, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил стосовно замовника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Ленд» (код ЄДРПОУ 43672975), підрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Верласс» (код ЄДРПОУ 39065683).

За результатами перевірки складено акт №0000000010 від 22.11.2024, де встановлені порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності.

На підставі даного акту контролюючим органом було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.11.2024 року, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 22.11.2024 року, а також постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 9-10/09122024 від 09.12.2024 року, якою визнано ТОВ «Дніпро Ленд» винним у вчиненні правопорушення абз. 1 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 1 120 360 грн. 00 коп.

У вказаних документах міститься запис «Керівник ТОВ «Дніпро Ленд» ОСОБА_1 від підпису відмовився».

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 07.06.2021 року директором ТОВ «Дніпро Ленд» є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Дніпро Ленд».

Листом від 01.05.2025 року № 19/35869-25-Вих Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомив, що громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетнув державний кордон України, а саме через пп «Чорноморський морський порт», дата перетину -10.02.2022 року, документ НОМЕР_1 . Інформація щодо дати в`їзду на територію України після 10.02.2022 відсутня.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 07.11.2024 відповідач направив на офіційну електронну адресу позивача, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, повідомлення про проведення перевірки з 11.11.2024 по 22.11.2024.

Відомості, внесені юридичною особою до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є достовірними.

Згідно п.18 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: 18) інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон та/або адреса електронної пошти.

Отже, в разі зазначення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань юридичною особою власної електронної пошти, то слід припустити, що така є офіційною, та повинна застосовуватись у комунікації, зокрема, із державними органами, контролюючий орган правомірно може покладатися на відомості, внесені до ЄДР, а суб`єкт містобудування несе ризик неотримання офіційних повідомлень у разі, якщо надані ним державі контактні дані є недостовірними або неактуальними.

Тому, суд вважає належним повідомленням позивача про проведення позапланового заходу через офіційну електронну пошту.

Суд зазначає, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Аналогічні висновки Верховний Суд сформулював, зокрема, але не виключно, у постановах від 14.11.2019 у справі № 822/680/16, від 31.10.2019 у справі № 822/681/16, від 25.05.2022 у справі № 640/11668/19 та від 07.07.2022 у справі № 280/1736/19, від 24.06.2025 у справі № 400/27/24).

Під час нового розгляду справи, представник відповідача в судовому засіданні 06.08.2026 вказав, що він жодним чином не наполягає на тому, що представник позивача був присутній при проведенні перевірці, запис стосовно відмови ОСОБА_1 від підпису внесений на підставі того, що представник Товариства, будучі належним чином повідомлений про проведення перевірки, до перевірки не прибув, тому посадові особи контролюючого органу внесли відповідну запис.

При цьому, позивач зазначив про те, що запис про те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису робить акт, припис та протокол сфальсифікованими, проте, суд не приймає такі доводи позивача, позаяк, факт фальсифікації може бути встановлений під час здійснення кримінального провадження, оскільки такі діяння переслідуються кримінальним законом.

Разом з тим, згідно приписів статтей 75, 76 КАС України, в адміністративному судочинстві передбачені такі критерії оцінки доказів зокрема як: достовірність та достатність доказів.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, суд вважає недостовірним доказом акт перевірки від 22.11.2024 року № 0000000010 в частині запису про те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису акту, оскільки матеріалами справи підтверджено перебування ОСОБА_1 в цей час за межами України. Та оскільки відмова від підпису є проявом волі особи, яка повинна бути присутня під час перевірки, суд зазначає, що посадовими особами відповідача до акту внесені недостовірні відомості саме в цій частині.

Однак такий запис не робить акт перевірки від 22.11.2024 року № 0000000010 в цілому недостовірним та недостатнім доказом. Тому, на переконання суду, в іншій частині, зокрема, і в частині виявлених порушень, акт перевірки від 22.11.2024 року № 0000000010 є носієм доказової бази та його висновки враховуються судом під час розгляду цієї справи.

Суд зазначає, що не кожне процедурне порушення є достатньою підставою для скасування адміністративного акта, зокрема, коли окремі недоліки акта стосуються не його змісту, а лише процедури ухвалення.

Отже, суд приймає той факт, що під час проведення позапланового заходу представників Товариства на місці перевірки не було.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процедурне порушення, допущене суб`єктом владних повноважень при прийнятті рішення, може слугувати підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування лише тоді, коли це порушення мало безпосередній вплив або об`єктивно могло вплинути на зміст прийнятого рішення (постанови Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18, від 22 травня 2020 року у справі № 825/2328/16, від 16 березня 2023 року у справі № 400/4409/21, від 24 квітня 2023 року у справі № 560/2210/19, від 26 квітня 2023 року у справі № 380/1418/22, від 22 червня 2023 року у справі № 560/813/20).

Отже, порушення суб`єктом владних повноважень установленої процедури прийняття рішення є підставою для визнання такого рішення протиправним лише тоді, коли це порушення було істотним.

Розмежування між істотним (фундаментальним) та неістотним (формальним) порушенням визначається через з`ясування того, чи могло рішення суб`єкта владних повноважень бути іншим за умови неухильного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Формальні процедурні недоліки не можуть бути самостійною підставою для скасування правильного по суті рішення, якщо вони не призвели і не могли призвести до обмеження процесуальних прав особи на участь у відповідній процедурі, подання пояснень, заперечень чи доказів або до неправильного встановлення обставин справи, а відповідні процесуальні права могли бути забезпечені та реалізовані під час розгляду справи в адміністративному суді з урахуванням гарантій, закріплених у КАС України.

Крім того, з позицій розумності та доцільності певні процедурні вимоги мають розглядатися не як умови протиправності самого акта, а як вимоги до суб`єкта владних повноважень, уповноваженого на його прийняття. Залежно від характеру порушення воно може мати або не мати наслідком протиправність акта.

При цьому, в ході розгляду справи позивач не спростував того факту, що присутність під час перевірки представника ТОВ «ДНІПРО ЛЕНД» та наданням ним певних пояснень вплинуло б на висновки акту перевірки, також позивач під час розгляду справи не надав відповідні пояснення з доказами на їх підтвердження щодо спростування висновків акту в частині виявлених порушень, доводи позивача фактично стосувались порушення процедури проведення перевірки.

Частина третя статті 87 Закону України «Про адміністративну процедуру» передбачає, що порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.

Таке формулювання норми підтверджує, що законодавець розрізняє істотні та неістотні процедурні порушення, і останні не є безумовною підставою для визнання адміністративного акта протиправним.

Водночас частиною першою статті 8 Закону № 2073-IX закріплено принцип обґрунтованості, відповідно до якого адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи.

Частина друга статті 52 Закону № 2073-IX визначає, що адміністративний орган визначає відповідно до законодавства способи та обсяг встановлення обставин справи. При цьому адміністративний орган не обмежений доводами учасників адміністративного провадження, наданими ними доказами та клопотаннями.

Отже, контролюючий орган уповноважений самостійно встановлювати фактичні обставини справи, і його висновки підлягають перевірці судом насамперед з точки зору їх відповідності фактичним обставинам, а не виключно з точки зору дотримання процедури.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відсутність представників ТОВ «ДНІПРО ЛЕНД» під час перевірки не вплинула на висновки акту перевірки в частині встановлених порушень, відповідно, доводи позивача про те, що таке порушення процедури проведення перевірки призводить до протиправності прийнятної за наслідками перевірки спірної постанови, суд вважає необґрунтованими.

Щодо доводів позивача про порушення порядку прийняття рішення про проведення перевірки позивача, оскільки не доведено проведення розгляду звернень фізичних осіб на комісії відповідача.

Суд відхиляє такі доводи позивача, оскільки відповідачем до матеріалів справи надані документі, що підтверджують проведення 26.09.2024 засідання комісії з розгляду звернень мешканців будинку АДРЕСА_1 , та прийняття відповідного рішення у вигляді проведення позапланової перевірки та звернення до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за відповідним погодженням.

Що стосується виявлених під час перевірки порушень у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Пунктом 3 частини першої статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви (частина перша, абзац перший частини другої статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності).

Частиною сьомою статті 34 цього ж Закону встановлено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України від 14.10.1994 №208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за загальними положеннями якого, наведеними у статті 1 цього Закону, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі якої у спірних правовідносинах прийнято спірну постанову, суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення :виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 р. № 466, в редакції постанови від 26 серпня 2015 № 747, підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Отже, такі роботи передують безпосередньому зведенню будівлі, в даному випадку будівництву багатоповерхового будинку, та покликані організувати будівельний майданчик.

Основною відмінністю підготовчих робіт від будівельних, на думку суду, є те, що підготовчі роботи забезпечують умови для майбутнього будівництва, але не передбачають безпосереднього зведення чи зміни конструкцій об`єкта, тоді як будівельні роботи це безпосередні процеси зі створення нового об`єкта, його капітального ремонту, реконструкції чи реставрації.

Надані до матеріалів справи докази фотофіксації виявлених під час перевірки порушень, свідчать що на момент перевірки (12.11.2024) на об`єкті будівництва вже наявний фундамент, та проводяться монтажні роботи з встановлення (бетонування) арматури, опалубків, тощо.

Згідно норм ДБН В.2.1-10-2018 «Основи і фундаменти будівель та споруд», фундамент є основою капітальної споруди, яка забезпечує її міцність та стійкість, його зведення регулюється державними будівельними нормами. Отже, будь-які роботи з влаштування або розширення фундаменту підпадають під поняття «нове будівництво» або «реконструкція», тому вимагають дотримання технологічних стандартів і відповідного оформлення дозвільних документів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності», клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти:

характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:

рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб;

рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб;

рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об`єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ);

пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки);

об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";

житлові будинки понад чотири поверхи;

об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (крім об`єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку про те, що об`єкт будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями комерційного призначення та паркінгом за адресою: вул. Свєтлова, 34 вул. Михайла Грушевського, 49, м. Дніпро», за класом наслідків належить до об`єктів із середніми наслідками (СС2).

Пунктом 3 частини 1 ст. 34 Закону №3038, врегульовано, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Судом встановлено, що позивач повідомив Управління ДАБУ Дніпровської міської ради про проведення підготовчих робіт, згідно відповідного повідомлення від 17.06.2021 №ДП 020210617121, однак, доказів отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкт, що за класом наслідків відповідає СС2, в матеріалах справи не має.

Позивач також не довів суду отримання відповідного дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, висновки акту перевірки відповідають встановленим під час розгляду справи обставинам, а тому у суду відсутні підстави вважати протиправним притягнення позивача до відповідальності за вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а отже, і відсутні підстави для скасування спірної постанови про притягнення позивача до відповідальності у сфері містобудівної діяльності.

Щодо клопотання позивача про визнання неналежними докази фотофіксації виявлених порушень, позивач зазначає, що на цих фото не вбачається, який саме об`єкт будівництва зображений, відсутні назва вулиці, орієнтовані номера будинків тощо.

Суд зазначає, що згідно акту перевірки під час здійснення заходів контролю здійснювалась фотофіксація, ці докази наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Зазначаючи про неналежність таких доказів, позивач, в свою чергу не спростував, що на фото зображений зовсім інший об`єкт будівництва, ніж тій, який був предметом контролю, та не надав доказів. Тому, суд вважає такі доводи позивача недостатніми для визнання доказів фотофіксації виявлених під час перевірки порушень неналежним доказом.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належним чином довів правомірність прийнятого рішення та відсутність правових підстав для їх скасування.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Підстави для розподілу судового збору відсутні.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Суддя Н.Є. Калугіна