Ухвала суду № 140829866, 21.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

21.10.2026Справа № 910/13250/26Суддя Господарського суду міста Києва Цюкало Ю.В., розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» (02097, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 94, код ЄДРПОУ 19124058)

до 1) Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2, код ЄДРПОУ 26199708)

2) Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2, код ЄДРПОУ 34926981)

про стягнення 13 623 155,60 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 13 623 155,60 грн, з яких 6 185 212,60 грн - матеріальна шкода, завдана знищенням торгівельного комплексу міні-ринку, та 7 437 943,00 грн - упущена вигода у вигляді недоотриманого доходу від надання в оренду торгівельних площ за період з 14.01.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.01.2023 працівниками Комунального підприємства «Київблагоустрій» на підставі доручення від 13.10.2022 № 064-3394 здійснено демонтаж належного позивачу на праві приватної власності торгівельного комплексу міні-ринку за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 94. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024, які змінено в частині мотивів постановою Верховного Суду від 24.02.2025, визнано протиправними та скасовано приписи Комунального підприємства «Київблагоустрій» та вказане доручення. Розмір шкоди позивач визначає на підставі висновку експертів за результатами проведення комісійної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 31.07.2026 № С2427/07-2026. Позивач зазначає, що незаконними рішеннями, діями органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також працівників юридичної особи під час виконання ними трудових (службових) обов`язків йому заподіяно збитки та шкоду, у зв`язку з чим позивач просить стягнути їх відшкодування.

Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів -зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як вбачається з позовної заяви, відповідачами у справі позивач визначив Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-1) та Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-2).

Водночас у пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути 6 185 212,60 грн матеріальної шкоди та 7 437 943,00 грн упущеної вигоди з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України шляхом списання коштів з рахунку Державної казначейської служби України, тобто з особи, яка учасником справи у позовній заяві не зазначена.

При цьому прохальна частина позовної заяви не містить жодної вимоги безпосередньо до відповідача-1 та відповідача-2, а також не визначає, в якому обсязі та в якому порядку (солідарно чи окремо) позивач просить стягнути шкоду з кожного з них. Натомість у мотивувальній частині позовної заяви позивач просить стягнути зазначені суми саме «з відповідачів у справі», а у пункті 3 прохальної частини - покласти на відповідачів судові витрати.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач одночасно посилається на статті 1166, 1172 та 1173 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже, наведені норми визначають різних суб`єктів, на яких покладається обов`язок відшкодування шкоди (особа, яка завдала шкоди; юридична особа роботодавець; держава, Автономна Республіка Крим або орган місцевого самоврядування), а також різні умови такої відповідальності.

Водночас позивач не зазначає, яка саме з наведених норм і щодо якого з відповідачів підлягає застосуванню, а в прохальній частині просить стягнути кошти з держави, яка відповідачем у справі не визначена.

Вимога щодо зазначення у позовній заяві змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів безпосередньо пов`язана з обов`язком суду, визначеним ч. 7 ст. 238 ГПК України, згідно з якою суд, приймаючи рішення проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Наведене свідчить про внутрішню неузгодженість між визначеним позивачем складом учасників справи, викладом обставин та прохальною частиною позовної заяви, що унеможливлює однозначне встановлення суб`єктного складу спору та дійсного волевиявлення позивача щодо змісту позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відтак позивачу необхідно чітко визначити коло відповідачів у справі та викласти зміст позовних вимог щодо кожного з них відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України із зазначенням, у якій частині заявлено вимоги до кожного з відповідачів або чи є стягнення солідарним, з наведенням правових підстав солідарного стягнення, узгодивши прохальну частину позовної заяви із зазначеними у ній учасниками справи та правовими підставами позову.

У разі визначення відповідачем (співвідповідачем) іншої особи позивачу необхідно зазначити щодо неї відомості, передбачені п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, та надати докази надсилання їй копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У вступній частині позовної заяви позивача зазначено лише як «ДНІПРЯНОЧКА», без зазначення його організаційно-правової форми, тобто не наведено повного найменування позивача як юридичної особи. Крім того, позовна заява не містить адреси електронної пошти позивача , натомість, зазначено лише адресу електронної пошти його представника.

Суд звертає увагу, що згідно із Законом № 4833-IX від 07.04.2026 статтю 162 ГПК України доповнено частиною сьомою, відповідно до якої у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг, а статтю 164 ГПК України доповнено частиною сьомою, згідно з якою у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку. Зазначені зміни набули чинності 24.04.2026.

Позивач звернувся з позовом про стягнення грошових коштів, однак у позовній заяві не зазначено реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг, а також не додано документа, що підтверджує наявність такого рахунку.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

За приписом ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається з позовної заяви, позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема, договором оренди земельної ділянки від 06.06.2008, договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.05.2017, листом Комунального підприємства «Київблагоустрій» від 04.04.2023, дорученням від 13.10.2022 № 064-3394, приписами № 2023651 від 03.11.2020, № 2023652 від 03.11.2020 та № 2126549 від 04.08.2021, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2024, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024, а також претензіями від 17.08.2026, направленими відповідачам.

Водночас зазначені документи до позовної заяви не додані, а у позовній заяві не зазначено, що вони не можуть бути подані разом із нею. Окрім того, позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують кожну з обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а перелік доказів фактично зведено до переліку додатків.

Також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем судовий збір за подання позовної заяви не сплачено. Як на підставу звільнення від його сплати позивач посилається на п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Питання про застосування зазначеної пільги вирішується судом з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета та підстав позову. Передумовою застосування п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» є встановлена незаконність рішень, дій чи бездіяльності відповідного суб`єкта владних повноважень щодо особи, яка звертається до суду, а посилання позивача на незаконність таких рішень чи дій саме по собі не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.

На підтвердження незаконності рішень та дій відповідачів, з якими позивач пов`язує заподіяння шкоди та підстави звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі № 320/15890/23, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 та постанову Верховного Суду від 24.02.2025 у цій справі.

Водночас до позовної заяви додано лише постанову Верховного Суду від 24.02.2025, якою рішення судів попередніх інстанцій змінено в частині мотивів, тоді як рішення суду першої інстанції, яким визнано протиправними та скасовано відповідні приписи і доручення, та постанову суду апеляційної інстанції позивачем не надано.

За таких обставин позивачем не надано належних доказів, які у повному обсязі підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, на які він посилається.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За змістом статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання цієї позовної заяви з ціною позову 13 623 155,60 грн становить 163 477,87 грн (13 623 155,60 грн * 1,5 % * 0,8), що не перевищує 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду докази наявності підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» або докази сплати судового збору у розмірі 163 477,87 грн.

З огляду на викладене, позивачу необхідно усунути вказані недоліки шляхом надання до суду нової (уточненої) редакції позовної заяви із зазначенням повного найменування та адреси електронної пошти позивача, реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг з доданням документа, що підтверджує наявність такого рахунку, чітким визначенням кола відповідачів та змісту позовних вимог щодо кожного з них (із зазначенням, у якій частині заявлено вимоги до кожного з відповідачів або чи є стягнення солідарним, а також правових підстав позову щодо кожного з відповідачів), узгодивши прохальну частину позовної заяви зі складом учасників справи (зокрема, щодо вимоги про стягнення коштів з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, яка відповідачем у справі не визначена), а у разі визначення відповідачем іншої особи - із зазначенням щодо неї відомостей, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, із зазначенням доказів, що підтверджують кожну з обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також надати документи, на які позивач посилається в позовній заяві та які до неї не додані, докази наявності підстав звільнення від сплати судового збору або докази його сплати у розмірі 163 477,87 грн, а також докази надсилання копії уточненої позовної заяви з додатками іншим учасникам справи

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до приписів ч.ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 13 623 155,60 грн залишити без руху.

Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» строк у 5 днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.

Роз`яснити, що у разі неусунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Цюкало