Рішення № 140829865, 21.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2026Справа № 910/6180/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімком»

про ухвалення додаткового рішення від 05.10.2026

у справі № 910/6180/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімком» (03124, місто Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 16, код 40636138)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коста-Проект» (03115, м. Київ, вул. Павла Глазового (Григорія Онискевича), буд. 1, код 34980441)

про стягнення 4 132 960,58 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/6180/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімком» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коста-Проект» про стягнення 4 132 960,58 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2026 у справі № 910/6180/26 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСТА-ПРОЕКТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМКОМ» 4122118 (чотири мільйони сто двадцять дві тисячі сто вісімнадцять) грн 84 коп. боргу та 61831 (шістдесят одну тисячу вісімсот тридцять одну) грн 78 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви; в решті позову відмовлено.

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2026.

05.10.2026 (сформовано 02.10.2026) через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімком» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд вирішити питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 64 829,48 грн.

Заперечень на подану заяву від Товариства з обмеженою відповідальністю «Коста-Проект» до суду не надходило.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімком» про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2026 у справі № 910/6180/26, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Мімком» під час розгляду цієї справи. У зв`язку з цим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Частинами першою - третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Мімком» зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Відповідно до нього судові витрати складаються з 61 994,41 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви, 1 664,00 грн сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 65 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, позивач виконав вимоги статті 124 Господарського процесуального кодексу України щодо подання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат.

Рішення у справі ухвалено 29.09.2026. Заяву про ухвалення додаткового рішення з доказами понесених витрат позивач сформував і подав через систему «Електронний суд» 02.10.2026, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення з дотриманням строку, встановленого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Заявлена до стягнення сума (64 829,48 грн) не перевищує розміру, зазначеного позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку (65 000,00 грн).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано наведені нижче докази.

Договір № 94 про надання правової допомоги від 17.11.2025 (далі за текстом - Договір), укладений між адвокатом Хмілем Вячеславом Миколайовичем (далі за текстом - Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мімком» в особі директора Маталасова Ігоря Мирославовича (далі за текстом - Клієнт), відповідно до пункту 1.1 якого Адвокат зобов`язується здійснити представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору Адвокат надає Клієнту правову допомогу, зокрема, у вигляді здійснення представництва та захисту Клієнта в судах будь-яких інстанцій, надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правової експертизи документів, складення та підписання претензій, заяв, в тому числі позовних, клопотань, відзивів, процесуальних та інших документів правового характеру.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта.

Згідно з пунктом 5.2 Договору за надання правової допомоги Клієнт виплачує Адвокату гонорар у розмірі, що вказаний в Акті виконаних робіт.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту досягнення позитивного результату або виконання Адвокатом усіх дій, необхідних для досягнення позитивного результату для Клієнта (пункт 6.1 Договору).

На підтвердження обсягу фактично наданих послуг позивачем подано Акт № 29/09/26-01 наданих послуг адвоката від 29.09.2026, підписаний Адвокатом і Клієнтом. Згідно з цим актом у рамках Договору Адвокатом надано, а Клієнтом прийнято такі послуги:

- прийом Клієнта та усна консультація з поточним юридичним аналізом стосовно стягнення заборгованості з ТОВ «КОСТА-ПРОЕКТ» за порушення умов Договору № 7051 від 20.10.2025 вартістю 5 000,00 грн;

- аналіз наданих Клієнтом документів, підготовка адвокатом загальної правової позиції на підставі зібраної інформації та наданих Клієнтом документів та пояснень, консультації та узгодження з Клієнтом правової позиції у справі вартістю 10 000,00 грн;

- підготовка адвокатом позовної заяви про стягнення заборгованості з додатками, відправлення копії позовної заяви та доданих матеріалів відповідачу, подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва, участь у судових засіданнях у справі № 910/6180/26 вартістю 50 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг згідно з актом становить 65 000,00 грн. Акт містить перелік наданих адвокатом послуг та вартість кожної з них. Підписуючи акт, Клієнт підтвердив відсутність заперечень та зауважень до наданих послуг. Суд розцінює зазначений акт як детальний опис робіт (наданих послуг) у розумінні частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивачем подано рахунок на оплату № 90 від 29.09.2026 на суму 65 000,00 грн за надання правової допомоги згідно з Актом наданих послуг адвоката № 29/09/26-01 від 29.09.2026.

Крім того, позивачем подано платіжну інструкцію № 35439 від 02.10.2026 на суму 65 000,00 грн. Цією платіжною інструкцією Товариство з обмеженою відповідальністю «Мімком» перерахувало кошти на рахунок адвоката Хміля В.М. з призначенням платежу: «За послуги згiдно рахунку №90 вiд 29.09.2026 р. Без ПДВ.». Отже, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 65 000,00 грн фактично сплачені позивачем у повному обсязі.

Повноваження адвоката Хміля Вячеслава Миколайовича на представництво інтересів позивача підтверджуються ордером серії АІ № 2070623 від 22.05.2026, виданим на підставі Договору № 94 про надання правничої допомоги від 17.11.2025. Повноваження також підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧЦ № 000240 від 23.03.2018, виданим Радою адвокатів Чернівецької області на підставі рішення від 23.02.2018 № 5/42.

Перевіряючи відповідність зазначених в акті послуг матеріалам справи, суд встановив, що позовну заяву від 22.05.2026 з додатками підписано та подано до суду адвокатом Хмілем В.М.; копію позовної заяви з додатками надіслано відповідачу цінним листом з описом вкладення (накладна № 0420000327670 від 22.05.2026); представник позивача брав участь у судових засіданнях у справі. Отже, всі послуги, вартість яких заявлена до відшкодування, пов`язані саме з розглядом справи № 910/6180/26 та фактично надані.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, заява № 58442/00), за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. У справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Водночас зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з підстав недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Крім того, у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Позивач надіслав відповідачу копію заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками через систему «Електронний суд», що підтверджується квитанцією про надсилання. Відповідач не скористався правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та не надав доказів їх неспівмірності.

Оцінивши подані позивачем докази за критеріями реальності, розумності та співмірності, суд дійшов висновку про те, що заявлені витрати є реальними. Вони підтверджуються Договором, актом наданих послуг адвоката, рахунком на оплату та платіжною інструкцією, а їх надання узгоджується з матеріалами справи. Вартість кожної послуги визначена в підписаному сторонами Договору акті. Це свідчить про погодження сторонами розміру гонорару відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 5.2 Договору.

Розмір заявлених витрат є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Вартість послуг не є завищеною, а загальний розмір витрат відповідає ціні позову та значенню справи для позивача, предметом якої є стягнення заборгованості за договором підряду.

Водночас, оскільки позов задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Позовні вимоги задоволено на суму 4 122 118,84 грн із заявлених 4 132 960,58 грн, що становить 99,74 %. Суд перевірив здійснений позивачем розрахунок і встановив, що заявлена до стягнення сума 64 829,48 грн не перевищує розміру витрат на професійну правничу допомогу, обчисленого пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин суд враховує часткове задоволення позовних вимог, відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат та доведеність позивачем їх розміру.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 64 829,48 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімком» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6180/26 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСТА-ПРОЕКТ» (03115, м. Київ, вул. Павла Глазового (Григорія Онискевича), буд. 1, код 34980441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМКОМ» (03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 16, код 40636138) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 64 829 (шістдесят чотири тисячі вісімсот двадцять дев`ять) грн 48 коп.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Додаткове рішення складено та підписано 21.10.2026.

Суддя Марія ДЕМИДОВА