Ухвала суду № 140823854, 19.10.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду та

про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою

Справа № 348/1930/26

Номер провадження 1-кп/348/295/26

19 жовтня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ( в режимі відеоконфернцзв`язку)

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна об`єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч.5 ст. 407 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області перебуває об`єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч.5 ст. 407 КК України.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2026 року справу було об`єднано в одне провадження для їх спільного розгляду кримінальне провадження № 348/1930/26 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 369 КК України та кримінальне провадження № 348/2991/26 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України.

У кримінальному провадженні № 348/2991/26 (№4202609278000033) обвинуваченому ОСОБА_4 було призначено захисника адвоката ОСОБА_6 , кримінальному провадженні № 348/1930/26 (№12026091200000210) захист обвинуваченого здійснював за призначенням адвокат ОСОБА_5 .

В судовому засіданні 19 жовтня 2026 р. обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що бажає, щоб в подальшому його захищав адвокат ОСОБА_5 , тому від призначеного захисника адвоката ОСОБА_6 він відмовляється.

Захисники та прокурор не заперечували щодо клопотання обвинуваченого, зазначили, що це його право здійснювати вибір захисника.

При вирішенні клопотання обвинуваченого, суд зважив на таке.

Згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Забезпечення права на захист відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 7 КПК України є однією із загальних засад кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 54 КПК України обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування.

Відповідно до ст. 48 КПК України захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі, якщо: 3) особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 348/2991/26 (№4202609278000033), згідно з дорученням для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень КПК України для здійснення захисту призначено адвоката ОСОБА_6 ; у кримінальному провадженні № 348/1930/26 (№12026091200000210) захист обвинуваченого здійснював за призначенням адвокат ОСОБА_5 .

Суд вважає, що оскільки обвинувачений виявив бажання, щоб в подальшому його захист здійснював адвокат ОСОБА_5 , що є підставою для припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги адвокатом ОСОБА_6 , а тому суд вважає можливим задовольнити клопотання обвинуваченого, прийняти відмову від захисника ОСОБА_6 та продовжувати подальший розгляд кримінального провадження за участю захисника адвоката ОСОБА_5 .

Під час підготовчого судового засідання прокурор зазначив, що об`єднане кримінальне провадження підсудне Надвірнянському районному суду Івано-Франківської області, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, обвинувальні акти складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства. Просить призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, викликати в судове засідання учасників процесу. Крім того, прокурор подав до суду клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України; ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та не зникли. Інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Щодо продовження запобіжного заходу захисник просив зменшити до мінімального розміру розмір застави, оскільки обвинувачений є особою похилого віку та має важкий матеріальний стан. Інших заяв та клопотань не заявляли.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, подане прокурором клопотання, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Підстав для закриття кримінального провадження згідно п.п. 4-8 ч.1 та ч.2 ст. 284 КПК України не вбачається. Обвинувальні акти складено у відповідності до вимог ст.291 КПК України, і не підлягають поверненню прокурору. Підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, не вбачається. Клопотань про розгляд кримінального провадження у закритому судовому засіданні від учасників процесу не надходило. Підстав для направлення обвинувальних актів для визначення підсудності не встановлено. Дане об`єднане кримінальне провадження підсудне Надвірнянському районному суду Івано-Франківської області.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувальних актів в об`єднаному кримінальному провадженні відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.314 КПК України з вирішенням питань щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

При вирішені клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених частиною 1 даної статті. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу.

Згідно до ч. 1 ст. 183 цього Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 вказаного Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрівається або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України не судимий, однак, обвинувачується, зокрема, у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. 23 серпня 2026 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області було обрано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19 жовтня 2026 року включно з визначенням застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Під час вирішення питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про існування ризиків, визначених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які, на думку суду, наразі не зменшилися та не відпали, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду з огляду на тяжкість інкримінованого йому злочину та усвідомлення неминучості покарання за вчинення такого злочину. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розгляду. Крім того, може незаконно впливати на свідків, які разом із ним проходили військову службу в одній військовій частині; що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків. Ризик продовжити вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із ухиленням від військової служби підтверджується тим, що обвинувачений вчинив самовільне залишення військової частини та, не бажаючи надалі проходити військову службу, може повторно самовільно залишити військову частину або відмовитись виконувати наказ в умовах воєнного стану.

Вказані ризики наразі є реальними та триваючими, тому вони виключають можливість обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, як стверджує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у п.79 рішення у справі Харченко проти України та у п.170 рішення у справі Лабіта проти Італії, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості,переважують правило поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Частиною 8 ст.176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

З огляду на відсутність у даному випадку виключних обставин, передбачених ч. 4 ст.183 КПК України, які дають підстави не визначати розмір застави, суд вважає за доцільне визначити обвинуваченому розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 грн, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Таким чином, вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується останній, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим; наявність підтверджених в судовому засіданні ризиків, приймає до уваги те, що судове провадження на даний час не розпочато, відсутність обставин, що свідчать про неможливість утримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, клопотання прокурора підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 54, 176-178, 183,197,314- 315 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_4 від захисника адвоката ОСОБА_6 .

Замінити обвинуваченому ОСОБА_4 у об`єднаному кримінальному провадженні захисника - адвоката ОСОБА_6 на іншого захисника - адвоката ОСОБА_5 .

Призначити судовий розгляд об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч.5 ст. 407 КК України в залі судового засідання Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області за адресою: Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Мазепи, 35 на 28 жовтня 2026 року о 13:15 год.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пнів Надвірнянського району, Івано-Франківської області, громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 17 грудня 2026 року включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області: UA158201720355259002000002265, МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки: наступного робочого дня після звільнення з-під варти з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою продовження проходження військової служби у визначеній військовій частині; прибувати за кожним викликом до суду та прокурора, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що надають дозвіл виїзду за межі країни.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині продовження запобіжного заходу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено 21 жовтня 2026 року о 08 год. 15 хв.

Суддя ОСОБА_1