Рішення № 140823855, 21.10.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1306/26

Номер провадження 2/348/1422/26

21 жовтня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань О.Р.Боєчко

за участю представника відповідача Д.М. Романишина

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернулося до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1589-1692 від 15.08.2025.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.08.2025 ОСОБА_1 уклав із ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" договір про відкриття кредитної лінії № 1589-1692. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 25000 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 28 днів, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, промо-ставка - 0,25% в день; знижена % ставка 1,00% в день, стандартна % ставка 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладання цього договору, стандартна % ставка 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця. В подальшому відповідач порушив умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування. встановленого умовами кредитного договору, внаслідок чого станом на 02.03.2026 заборгованість за кредитним договором становить 84515,00 грн, що складається з простроченої заборгованості за кредитом 25000,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами 43263,00 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 500,00 гривень, простроченої заборгованості по комісії 3750,00 грн. Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 1589-1692 від 15.08.2025 в розмірі 84515,00 грн та понесені судові витрати.

Представник відповідача адвокат Романишин Д.М. надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" відповідач визнає частково в межах заявленої вимоги про стягнення суми 25000 грн. Позивач посилається на те, що 15 серпня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1589-1692, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 25000 грн. Щодо стягнення з нього нарахованої комісії та відсотків заперечує. У договорі про відкриття кредитної лінії №1589-1692 від 15.08.2025 не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена комісія, також позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає. Щодо нарахування відсотків за користування коштами також не погоджуються. З наведених умов кредитного договору вбачається, що низка його положень є неоднозначними та не зрозумілими для відповідача, як слабшої сторони кредитного договору. Це стосується в тому числі і процентної ставки. Умови договору містять одразу декілька ставок: промо-ставка 0,25 % на день; знижена ставка 1 % на день; стандартна ставка 1 % на день протягом перших 180 днів; стандартна ставка 0,74 % на день після 181 дня. При цьому не зрозуміло: за яких умов застосовується промо-ставка; коли застосовується знижена ставка; за яких умов кредитодавець переходить до стандартної ставки. Враховуючи відсутність в договорі чітко визначених умов застосування кожної ставки відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» неоднозначні умови договору тлумачаться на користь споживача. Під час вирішення даної цивільної справи просили врахувати стан здоров`я відповідача, що він є особою з інвалідністю, відсутності інших доходів, окрім пенсії по інвалідності. Тому просили позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково, стягнути з відповідача тіло кредиту, що становить 25000 грн та судові витрати стягнути пропорційно задоволених позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача Романишин Д.М. в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити частково з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Також просив врахувати, що у відповідача склалося тяжке матеріальне становище, погіршився стан здоров`я, відповідач є особою з інвалідністю, має дохід тільки у вигляді пенсії. Просив розстрочити виконання рішення суду.

Ухвалою від 15.05.2026 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено розгляд справи по суті.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 15.08.2025 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1589-1692 продукту "MiniKasa". За умовами вказаного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Дата видачі кредиту: 15.08.2025, сума кредиту 25000 грн. Це договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України "Про електронну комерцію". Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користування кредитом фіксована. Базовий період складає 28 календарних днів. Сплату процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних Базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює обов`язковому платежу, на банківський рахунок Кредитодавця. У разі несплати процентів за користування Кредитом не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду у розмірі обов`язкового платежу, до такого обов`язкового платежу починаючи із наступного календарного дня додаються проценти за користування Кредитом за кожен календарний день користування Кредитом у межах Строку кредитування, які Позичальник зобов`язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі обов`язкового платежу. У випадку оплати обов`язкового платежу у повному обсязі в певному Базовому періоді, в подальшому сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного наступного Базового періоду у складі наступних обов`язкових платежів. Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірнику (оригіналу) Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. При наданні Кредитодавцем Позичальнику в Кредит додаткових грошових коштів на підставі Додаткової угоди, ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами відповідної Додаткової угоди та надіслання її примірника (оригіналу) Позичальнику у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні Кредиту. Позичальник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити Кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу Кредитодавця. У разі подання такого повідомлення не особисто Позичальником справжність підпису Позичальника на такому повідомленні має бути посвідчено нотаріусом у порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат». У разі подання повідомлення у вигляді електронного документу таке повідомлення повинно бути підписано електронним підписом Позичальника у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». В такому випадку Позичальник зобов`язаний протягом 7 (семи) календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від цього Договору повернути Кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з Договором, та сплатити проценти за період з дня одержання Кредиту до дня його повернення за ставкою, яка діяла під час фактичного користування Кредитом. Позичальник, підписанням цього Договору, підтверджує свою обізнаність про те, що передача інформації, що становить таємницю фінансової послуги, за цим Договором у порядку, передбаченому цим розділом Договору, відбувається незахищеними засобами комунікації. Такі засоби комунікації не можуть забезпечити її гарантовану доставку та конфіденційність. Незважаючи на це, Позичальник, підписанням цього Договору, надає Кредитодавцю згоду та дозвіл на передачу інформації, що становить таємницю фінансової послуги, згідно цього Договору у порядку, передбаченому цим розділом Договору. Стандартна процентна ставка становить 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою - 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період, починаючи зі 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого Кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту. Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 14.08.2026. Номер особистого електронного платіжного засобу позичальника: НОМЕР_1 . Договір підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер ідентифікатора): А6927 (а.с.12-23).

Також електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер ідентифікатора): А6927 підписано правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту "MiniKasa" та таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с.24-32).

Паспорт споживчого кредиту підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер ідентифікатора): А5021 (а.с.34-36, 37-85)

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Як вбачається з інформації, наданої ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім", за допомогою системи EasyPay здійснено видачу кредитних коштів за договором № 1589-1692, 15.08.2025 о 18:44 в сумі 25000 грн на платіжну карту НОМЕР_1 (а.с.86).

Довідкою ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" підтверджено перерахування суми кредиту за договором № 1589-1692 від 15.08.2025 від ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" через систему платежів EasyPay на карту № НОМЕР_1 на суму 25000 грн (а.с. 87).

Укладення договору № 1589-1692 від 15.08.2025 з ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та отримання коштів за вказаним договором в сумі 25000 грн відповідачем визнано, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1589-1692 від 15.08.2025 станом на 02.03.2026 заборгованість за основним боргом складає 25000,00 грн, заборгованість за відсотками 43265,00 грн, заборгованість за залишком відсотків на підставі ст. 625 ЦК 12500 гривень; заборгованість за комісією 3750 грн. Відповідач жодного платежу за договором не здійснював (а.с.88-90).

23.03.2026 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надіслало вимогу про дострокове погашення Кредиту, однак відповідач не вчинив жодних дій ( а.с. 91).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.

Строк дії договору про споживчий кредит № 1589-1692 від 15.08.2025 мав закінчитися 14.08.2026, проценти відповідачу нараховано по 02.03.2026.

Згідно розрахунку заборгованості, відповідачу нараховано відсотки в сумі 43265,00 грн.

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, чим порушив умови договору.

У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом.

Між кредитором та відповідачем дійсно було погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, однак, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до розрахунку заборгованості нараховані кредитодавцем проценти у розмірі 43265,00 грн. майже вдвічі перевищують суму, отриману відповідачем у кредит 25000 грн.

З цього приводу слід зазначити, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування ТОВ "Укр Кредит Фінанс", які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема, щодо розміру нарахувань за кредитом /кредитний договір №1589-1692 від 15.08.2025, паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с.34-85). А тому на думку суду, укладення ОСОБА_1 кредитного договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Таким чином, суд враховує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Кредитодавець, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення кредитного договору на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торгівельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Тому суд виходить саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за процентами за кредитним договором не є співрозмірною сумі кредиту у розмірі 43265,00 грн, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів.

Тому суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за кредитним договором №1589-1692 від 15.08.2026 р. підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 25000 грн.

У зв`язку із чим суд вважає, що позов ТОВ «Укр кредит фінанс» підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 25000 грн., відсотками в розмірі 25000 грн.

Щодо нарахування відсотків на підставі ст. 625 ЦК України, суд зауважує наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, застосовується судом під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжено до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що хоча умовами договору позики сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафу (пені), що нараховується за невиконання позичальником умов договору, проте п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники у період воєнного стану звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків, нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України в розмірі 12500 грн.

Щодо твердження представника відповідача про неправомірність нарахування комісії за користуванням кредитом, то слід вказати, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування, до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як вбачається з договору про відкриття кредитної лінії № 1589-1692 продукту "MiniKasa" від 15.08.2025, комісія за видачу кредиту - грошові кошти, які згідно умов цього Договору Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю в якості однієї (першої) з двох складових оплати за надання та користування Кредитом (якщо умовами Договору передбачений обов`язок Позичальника сплати Комісії). Комісія за видачу кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за видачу Кредиту (п.1.1). Згідно п.4.11 договору Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту.

Отже, договором передбачено сплату саме комісії за видачу кредиту, яка нараховується та сплачується одноразово і не передбачено нарахування та сплату періодичними платежами протягом строку дії договору. Положення кредитного договору не містять обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості.

Оскільки встановлення комісії за видачу кредиту не суперечить положенням чинної редакції Закону України «Про споживче кредитування», та чітко визначені умовами договору і передбачає сплату одноразовим платежем, відповідач при укладенні договору погодився з умовою договору щодо комісій у загальній сумі 3750,00 грн та не оспорював вказану умову кредитного договору, то нарахування комісії є правомірним.

Отже, загальна заборгованість за кредитним договором № 1589-1692 від 23.03.2025, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 53750,00 грн, з яких: 25000,00 грн - заборгованість за кредитом; 25000,00 грн - заборгованість за процентами; 3750 грн - заборгованість за комісією.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1693,24 грн понесені витрати на судовий збір, сплачені останнім при подачі позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в резолютивній частині рішенні (пункт 2 частини сьомої статті 265, частина перша статті 267 ЦПК України).

Стаття 265 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення статті 435 цього Кодексу.

Так, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина третя та четверта статті 435 ЦПК України).

Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (частина п`ята статті 435 ЦПК України).

З аналізу викладених норм вбачається, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду». У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

З наведеного слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Таким чином, відстрочка рішення суду може бути застосована судом лише у виключних випадках (у даному випадку з належним підтвердженням матеріального становища), оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.

Ініціюючи розстрочення виконання рішення суду, відповідач не навів та не надав доказів наявності виключних або особливих обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Разом з тим, представник відповідача у заяві вказує на складне матеріальне становище відповідача, його стан здоров`я, рівень доходу та витрат, як на підставу розстрочки рішення суду, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи загального захворювання (а.с.125), з листопада 2025 року не працює (а.с.127, 128), періодично проходе стаціонарне та амбулаторне лікування (а.с.117, 118, 119, 123, 124, 126), однак доказів, або інших відомостей щодо доходів та витрат відповідача не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про розстрочку виконання судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», ст. 526, 527, 530, 536, 598-601, 435, 604-609, 610-612, 615, 626, 627, 628, 629, 631, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 128, 134, 136, 141, 247, 259, 263-265, 272-273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (бульвар Лесі Українки, б. 26 офіс 407 м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598, розрахунок в форматі IBAN НОМЕР_3 UAH, Банк АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478) заборгованість за кредитним договором № 1589-1692 від 15.08.2025 в розмірі 53750,00 грн, з яких: 25000,00 грн - заборгованість за кредитом; 25000,00 грн - заборгованість за процентами; 3750 грн - заборгованість за комісією, понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору 1693,24 грн, а всього 55443 (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста сорок три) гривні 24 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У задоволенні клопотання адвоката Романишина Д.М. про розстрочку виконання рішення суду відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження юридичної особи: бульвар Лесі Українки, б. 26 офіс 407 м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: Романишин Дмитро Михайлович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 635 від 08.02.2008, адреса: вул. Мазепи, 25 "А" м. Надвірна Івано-Франківської області.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю. Максименко