Рішення № 140822269, 20.10.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа 729/1075/26

2/729/966/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

судді Демченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Роєнко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобровиця в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 54 706,21 грн та судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14 липня 2021 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування № Z65.00612.008344210, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 47 000,00 грн зі сплатою 15 % річних, з обов`язком повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів у строки, передбачені кредитним договором і графіком щомісячних платежів.

Свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, однак останній належним чином свої зобов`язання не виконував, унаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 09.06.2026 заборгованість відповідача становить 54 706,21 грн, з яких: 35 279,37 грн прострочена заборгованість за основною сумою кредиту; 7 151,52 грн прострочена заборгованість за процентами; 12 275,32 грн прострочена плата за обслуговування кредиту.

03 лютого 2026 року на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, однак заборгованість у добровільному порядку погашена не була.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач просить стягнути з нього заборгованість у загальному розмірі 54 706,21 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та шляхом направлення судової повістки за місцем його реєстрації, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, яка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких підстав відповідач вважається належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

Згідно ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Оскільки сторони до суду не з`явились, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 14 липня 2021 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № Z65.00612.008344210 (а.с.18-21).

Відповідно до умов кредитного договору банк надав відповідачу кредит у розмірі 47 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15 % річних, строком на 24 місяці, до 14.07.2023.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору сума кредиту становить 47 000,00 грн, згідно з п. 1.3 договору процентна ставка є змінюваною та на дату укладення договору становить 15 % річних. Строк кредитування відповідно до п. 1.4 договору становить 24 місяці.

Згідно з п. 1.7 кредитного договору під час користування кредитом банк надає клієнту послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата відповідно до Додатку № 1 як «Обслуговування кредитної заборгованості».

Відповідно до п. 1.9 кредитного договору банк надає кредит клієнту шляхом переказу коштів у розмірі 10 000,00 грн на визначений позичальником рахунок та зарахування залишку кредитних коштів на рахунок позичальника, відкритий в АТ «Ідея Банк». При цьому позичальник доручив банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту відповідно до умов договору добровільного страхування життя.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за кредитним договором позивачем надано копії меморіальних ордерів від 14.07.2021, які підтверджують видачу кредитних коштів та їх перерахування відповідно до умов договору (а.с.24).

Зокрема, згідно з меморіальними ордерами кредитні кошти у загальному розмірі 47 000,00 грн були перераховані за визначеними кредитним договором напрямами.

Кредитний договір підписаний відповідачем власноруч, що свідчить про його ознайомлення з умовами договору та погодження з ними.

Згідно з наданими позивачем випискою по рахунку та розрахунком заборгованості відповідач здійснював платежі на погашення кредитної заборгованості, однак узяті на себе зобов`язання належним чином не виконав. Остання сплата за кредитним договором, за твердженням позивача, здійснена 29.07.2022.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за договором кредиту та страхування № Z65.00612.008344210 від 14.07.2021 станом на 09.06.2026 становить 54 706,21 грн, з яких: 35 279,37 грн прострочена заборгованість за основною сумою кредиту, 7 151,52 грн прострочена заборгованість за процентами, 12 275,32 грн прострочена плата за обслуговування кредиту (а.с.27).

Оскільки сторонами погоджено сплату процентів за користування кредитними коштами, а також беручи до уваги неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, суд вважає, що право позивача на повернення непогашеної суми кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами підлягає судовому захисту.

З огляду на наведене вимоги позивача про стягнення простроченої заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 35 279,37 грн та прострочених процентів у розмірі 7 151,52 грн, що в загальному розмірі становить 42 430,89 грн, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вирішення вимоги про стягнення плати за обслуговування кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Разом із тим право кредитодавця встановлювати комісію за обслуговування кредитної заборгованості не є безумовним та має реалізовуватися з дотриманням вимог законодавства щодо захисту прав споживачів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 викладено правовий висновок, відповідно до якого комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати один раз на місяць безоплатно, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 зазначеного Закону.

Аналогічні правові висновки щодо необхідності визначення конкретного переліку додаткових та супутніх послуг банку, за які встановлюється плата, викладені у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19.

З умов кредитного договору вбачається, що банком передбачено щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості.

При цьому матеріали справи не містять належних та достатніх доказів фактичного надання відповідачу додаткових чи супутніх послуг, за які встановлено зазначену плату, а також доказів того, що такі послуги не охоплюються інформацією про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, ураховуючи наведені положення законодавства та правові висновки Верховного Суду, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача простроченої плати за обслуговування кредиту у розмірі 12 275,32 грн.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог АТ «Ідея Банк» та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 42 430,89 грн, з яких: 35 279,37 грн прострочена заборгованість за основною сумою кредиту та 7 151,52 грн прострочена заборгованість за процентами.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення плати за обслуговування кредиту в розмірі 12 275,32 грн необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду заявлено до стягнення 54 706,21 грн та сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у розмірі 42 430,89 грн, що становить приблизно 77,56 % від заявленої суми, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 064,96 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 7681, 89, 133, 141, 259, 263265, 273, 280284, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту в загальному розмірі 42 430 (сорок дві тисячі чотириста тридцять) гривень 89 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 2 064 (дві тисячі шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Найменування сторін:

позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л. М. Демченко