Ухвала суду № 140821447, 21.10.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/601/26

Провадження № 2/670/540/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Мусієнко М.Б.

за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2026 до Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшов позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У позовній заяві АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК» просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.08.2022 у розмірі 12905 грн 74 коп., з яких:

- загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 12504 грн 29 коп.;

- заборгованість за пенею 401 грн 45 коп., та судові витрати: судовий збір у розмірі 3328 грн 00 коп.

Ухвалою судді Віньковецького районного суду Хмельницької області від 19.08.2026 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті 10.09.2026.

10.09.2026 розгляд справи відкладено на 06.10.2026 у зв`язку із неявкою відповідача у судове засідання.

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 06.10.2026 позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу строк п`ять днів з дня отримання ухвали суду для усунення вказаних у ній недоліків.

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 09.10.2026 продовжено розгляд справи, призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті 21.10.2026 .

12.10.2026 до суду надійшла заява представника позивача Мєшніка К.І., у якій зазначено, що заборгованість відповідачем погашена після подання позову до суду, а отже позовні вимоги були задоволені. Тому просить закрити провадження у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв`язку з відмовою позивача від позову та повернути сплачений судовий збір.

Представник позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» у судове засідання 21.10.2026 не з`явився, але у клопотанні, поданому разом з позовною заявою, просив про проведення розгляду справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 21.10.2026 не з`явився, відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, розглянувши подану представником позивача заяву про закриття провадження у справі, дійшов таких висновків.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства - це свобода заінтересованих осіб розпоряджатися на свій розсуд матеріальними і процесуальними правами. Тобто диспозитивність процесу надає можливість заінтересованим особам самим визначати матеріальні та процесуальні межі судового захисту.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до положень ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Норма статті 255 ЦПК України є імперативною, а тому за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини 1 статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судом та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду передбачений у статті 142 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як вбачається з заяви про закриття провадження у справі, позивач не підтримує своїх вимог внаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 05 серпня 2026 року у справі № 953/10140/25 наголосив на тому, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем (див.: постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 березня 2026 у справі № 917/1161/25).

У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що судові рішення судів попередніх інстанцій у частині повернення з державного бюджету позивачу сплаченого ним судового збору слід скасувати, оскільки суд першої інстанції закрив провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) саме внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову, а тому повернення з державного бюджету судового збору не узгоджується з нормами процесуального закону та судовою практикою Верховного Суду.

Тлумачення частини третьої 142 ЦПК України свідчить про те, що суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати лише в тому разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 06 травня 2026 року у справі № 726/2253/25 (провадження № 61-13391св25), від 15 липня 2026 року у справі № 345/5838/25 (провадження № 61-3489св26).

З огляду на викладене, підстав для задоволення заяви представника позивача в частині повернення з державного бюджету судового збору, сплаченого ним при поданні позовної заяви, немає, що узгоджується з вказаними вище нормами процесуального закону та судовою практикою Верховного Суду.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст. 13, 49, 133, 142, 206, 255, 256, 258-261, 352-355 ЦПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

закрити провадження у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У задоволенні заяви представника позивача про повернення з державного бюджету судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок, відмовити.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до положень ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне найменування с торін та інших учасників справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК», код за ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: вул. Оленівська, буд. 23, м. Київ, Україна, 04080.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Мар`яна МУСІЄНКО