Ухвала суду № 140818865, 15.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/31742/13-ц

Провадження № 6/522/1176/26

УХВАЛА

15 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Мазовецької А.В.,

розглянувши у судовому засіданні заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про встановлення способу та порядку виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2016 року по цивільній справі № 522/31742/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 20.07.2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про встановлення способу та порядку виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2016 року по цивільній справі № 522/31742/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства`ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У заяві заявник просить встановити спосіб і порядок виконання рішення №522/31742/13-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси від 20.10.2016, а саме: звернути стягнення та реалізувати на прилюдних торгах у межах процедури ВП № 65377102, предмета іпотеки - нежитлове офісне приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею 155.4 кв.м., що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві власності та перебуває в іпотеці за іпотечними договорами від 01 червня 2007 року №PML-500/074/2007 та від 05 серпня 2008 року №PM-SME500/223/2008, посвідченими приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. та зареєстрованими у реєстрі за номерами 12723 та 9005.

Ухвалою суду від 31.07.2026 року заяву прийнято до провадження та призначено судове засідання на 15.09.2026 року.

15.09.2026 року в судове засідання не з`явився приватний виконавець, а також інші учасники справи, у зв`язку з чим суд відклав розгляд заяви на 15.10.2026 року.

До суду 15.10.2026 року від представника приватного виконавця адвоката Гросу В.Є. надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, згідно якої просив заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду задовольнити.

У судове засідання 15.10.2026 представник стягувача та боржника не з`явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили. Суд вважає, що їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення даного судового рішення є 20.10.2026 року.

Дослідивши матеріали заяви, суд прийшов до наступного.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2016 року позов задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки нежитлове офісне приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 155,4 кв.м., що належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) на праві власності та перебуває в іпотеці за іпотечними договорами від 01 червня 2007 року № РМL-500/074/2007 та від 05 серпня 2008 року № РМ-SМЕ500/223/2008, посвідченими приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. та зареєстрованими у реєстрі за номерами 12723 та 9005, на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» й задовольнити за рахунок його вартості вимоги Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором за кредитним договором № МL-500/074/2007 від 01.06.2007 року та кредитним договором № СМ-SМЕ 500/223/2008 від 05.08.2008 року, яка у загальному розмірі становить 4 395 551 (чотири мільйона триста дев`яноста п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 12 коп., шляхом проведення прилюдних торгів під час здійснення виконавчого провадження.

Встановлено спосіб виконання рішення суду, визначивши початкову ціну продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 21685166) витрати по сплаті судового збору у розмірі 118 (сто вісімнадцять ) гривень 25 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 21685166) витрати по сплаті судового збору у розмірі 118 (сто вісімнадцять ) гривень 25 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 3385 ( три тисячі триста вісімдесят п`ять) грн. 87 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 3385 ( три тисячі триста вісімдесят п`ять) грн. 87 коп.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28.02.2019 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2016 року змінено в частині визначення початкової ціни реалізації предмету іпотеки в розмірі 4 227 200,00 грн., згідно звіту № 08-02/2017 підготовленого ПП «Вітал-Профі». В іншій частині рішення залишити без змін.

Постановою Верховного суду України від 01.10.2020 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2016 року в частині, яка не змінена і не скасована апеляційним судом, та постанову Одеського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року залишити без змін.

При цьому з постанови ВСУ вбачається, що постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби від 22 серпня 2012 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду від 14 грудня 2010 року. Під час проведення виконавчих дій встановлено, що предмет іпотеки переведено з житлового фонду в нежитловий, а саме: житлове приміщення квартири в нежитлове офісне приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 155, 4 кв. м.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» (далі Закон № 898-IV) іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною п`ятою статті 3 цього Закону передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 898-IV за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Частинами першою, третьою статті 33 Закону № 898-IV передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (стаття 23 Закону № 898-IV).

З заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2016 вбачається, що на примусовому виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича знаходиться виконавче провадження №65377102 з примусового виконання виконавчого листа 522/31742/13-ц від 15.12.2020, виданого Приморським районним судом м. Одеси, про звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове офісне приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею 155.4 кв.м., що належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) на праві власності та перебуває в іпотеці за іпотечними договорами від 01 червня 2007 року №PML-500/074/2007 та від 05 серпня 2008 року NoPM-SME500/223/2008, посвідченими приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. та зареєстрованими у реєстрі за номерами 12723 та 9005, на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у загальному розмірі 4395551,12 грн. шляхом проведення прилюдних торгів під час здійснення виконавчого провадження.

11.05.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №65377102, яку надіслано сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у виконавчому документі, що підтверджується копією з реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції.

Також приватний виконавець зазначає, що в ході проведення примусових виконавчих дій у боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , згідно витягу з ДРРП виявлено майно, а саме:

- Реєстраційний номер майна: 16533058, Тип майна: нежитлове офісне приміщення; Адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 ): 155.4, Загальна вартість нерухомого майна (грн): 138288, , Технічний опис майна: нежитлове офісне приміщення. Номер запису: 244 в книзі: 109 неж-105.

Зазначене приміщення належить боржнику на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу, №3190, 21.12.2011 Посвідченого Рюміною О.О. приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу.

Постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП № 65377102 від 13.05.2021 описано та накладено арешт на вказане нерухоме майно.

Тобто НЕЖИТЛОВЕ ОФІСНЕ ПРИМІЩЕННЯ, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за боржником.

Приватний виконавець зазначає, що відповідно до пункту 5-2 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Згідно позиції Верховного Суду у справі №362/205/25 від 20 березня 2026 року, мораторій на примусову реалізацію іпотечного майна фізичних осіб під час воєнного стану не поширюється на кредити, видані для підприємницької діяльності.

Приватний виконавець зазначає, що відповідний кредит не слугує фізичній особі для задоволення особистих потреб.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами України і є обов`язковими для виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Зі змістом п. 1 ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 6 Конвенції проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових аспектів до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось на шкоду однієї зі сторін. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення суду, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення у справі «Горнсбі проти Греціїї» (980-079) від 19 березня 1997 року). Права особи вважаються захищеними після повного виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Пунктом 9 узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах» (постанова від 25 вересня 2015 року № 8) вказано, що законодавець, надаючи можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, безпосереднього визначення згаданих правових категорій не наводить, у зв`язку з чим вони залишаються поняттями оціночними.

Зміна способу та порядку виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення або наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення.

Разом з тим, спосіб та порядок виконання рішення суду може бути змінений за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів.

Матеріалами справи встановлено, що звертаючись до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду ВП знаходиться в його провадженні з 11.05.2021 року

При цьому суд звертає увагу, що протягом 5 років з моменту відкриття виконавчого провадження таке питання не ставилось.

Підстави невиконання рішення суду до теперішнього часу суду не наведено.

Суд наголошує, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.10.2016 року було не тільки постановлено рішення суду по суті спору, а й також встановлено порядок виконання рішення суду.

Судове рішення про стягнення коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов`язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв`язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21 (провадження № 14-91цс22)).

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції виконання остаточного судового рішення, яким вирішений спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру, є частиною "права на суд" (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece, § 40, 45, заява № 18357/91) від 19 березня 1997 року, "Бурдов проти Росії" (Burdov v. Russia, § 34, 37, заява № 59498/00) від 7 травня 2002 року). З погляду застосування гарантій права на належне виконання державою судового рішення, за яким вона є боржником, не має жодного значення, якими - приватними чи публічними - є у національній правовій системі відносини з виконання державою такого рішення.

Судовий контроль має забезпечити виконання судових рішень належним чином.

Принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню. При цьому, слід зауважити на тому, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на ст. 129-1 Конституції України.

З огляду на викладене, суд не вбачає належних підстав для задоволення заяви приватного виконавця про встановлення способу та порядку виконання рішення

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, Законом України «Про місцеве самоврядування в України», ст.ст. 11, 18, 19, 23, 43, 48, 76-81, 258-260, 431, 435 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про встановлення способу та порядку виконання рішення Приморського районного суду м.Одеси від 20.10.2016 року по цивільній справі № 522/31742/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеської апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 денний строк з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 20.10.2026 року.

Суддя: Домусчі Л.В.