Рішення № 140818326, 21.10.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/11712/26

Справа №754/11865/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 6 550,00 грн, та ухвалив таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", звернувся до суду з позовом до Відповідачки, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за споживчим кредитним договором № 03.07.2025-100002297 від 03.07.2025 в загальному розмірі 6 550,00 грн, що складається з 5 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 1 550,00 грн заборгованості за сумою відсотків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.07.2025 між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та Відповідачкою у формі електронного документа за допомогою одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" було укладено договір про споживчий кредит № 03.07.2025-100002297. За умовами вказаного договору Позивач надав Відповідачці кредит у розмірі 5 000,00 грн на строк 217 днів з датою повернення до 04.02.2026 зі сплатою фіксованої процентної ставки "Стандарт" у розмірі 1,00% за кожен день користування протягом перших 3 чергових періодів та фіксованої процентної ставки "Економ" у розмірі 0,50% за кожен день користування протягом наступних чергових періодів.

Зобов`язання з надання кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн Позивач виконав у повному обсязі 03.07.2025 шляхом їх перерахування у безготівковій формі на банківський рахунок Відповідачки з використанням реквізитів її електронного платіжного засобу НОМЕР_4 через платіжний сервіс iPay.ua (ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ", лист-підтвердження від 04.06.2026 № 1-0406, транзакція № 791901920).

За твердженням Позивача, Відповідачка неналежним чином виконувала взяті на себе договірні зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів та повернення суми кредиту. Хоча Відповідачка здійснила часткові платежі на загальну суму 10 050,00 грн (зокрема, 2 000,00 грн від 02.08.2025, 2 000,00 грн від 02.09.2025 та 6 050,00 грн від 20.12.2025), утворена заборгованість за договором була погашена не в повному обсязі, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду у Відповідачки залишилася заборгованість у розмірі 6 550,00 грн.

Також Позивач просить покласти на Відповідачку судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на пересилання документів у сумі 116,58 грн.

Відповідачка відзив на позов не подала.

Відповідачка повідомлена належним чином про розгляд справи у суді. Відповідачка не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась на адресу, що є зареєстрованим місцем проживання Відповідачки як ВПО ( АДРЕСА_1 ). Поштовий конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". День проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням про розгляд справи та врученням ухвали про відкриття провадження у справі (стаття 190, пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).

Суд вирішує справу за наявними матеріалами у зв`язку з ненаданням Відповідачкою відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, і не заявлення клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву (частина восьма статті 178 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит є видом кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Також цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

03.07.2025 о 19:54 між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальниця) у порядку, визначеному Законом України "Про електронну комерцію", було укладено електронний кредитний договір № 03.07.2025-100002297. Договір сформовано на основі Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 03.07.2025, Заявки від 03.07.2025 та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту). Позичальниця акцептувала оферту та підписала її шляхом введення одноразового ідентифікатора E692, отриманого в смс-повідомленні на свій фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , а Кредитодавець підписав договір кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи ОСОБА_2 .

Перед укладенням Договору Кредитодавець здійснив ідентифікацію та верифікацію Відповідачки за допомогою Системи BankID НБУ через АТ "АКЦЕНТ-БАНК" (код ЄДРПОУ 14360080).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Одноразовий ідентифікатор E692 був сформований інформаційно-комунікаційною системою Позивача та надісланий в смс-повідомленні 03.07.2025 о 19:54 на верифікований фінансовий номер мобільного телефону Відповідачки НОМЕР_1 , який Відповідачка вказала під час реєстрації та ідентифікації в особистому кабінеті.

Введення вказаної алфавітно-цифрової послідовності у спеціальне поле на вебсторінці Позивача фактично прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи та свідчить про безумовне прийняття (акцептування) умов оферти (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31.08.2026 року у справі № 583/5039/25 (провадження № 61-7156св26); постанова Верховного Суду від 04.02.2026 року у справі № 758/14925/23).

За умовами Заявки та Акцепту до кредитного договору № 03.07.2025-100002297 від 03.07.2025 Кредитодавець надав Позичальниці кредит у розмірі 5 000,00 грн на строк 217 днів з датою повернення 04.02.2026. Процентна ставка "Стандарт" була встановлена як фіксована незмінна у розмірі 1,00% за 1 день користування кредитом протягом перших 3 чергових періодів користування, а процентна ставка "Економ" - як фіксована незмінна у розмірі 0,50% за 1 день користування кредитом протягом наступних чергових періодів. Денна процентна ставка склала 0,84%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2 526,92%, а загальні витрати за кредитом - 9 100,00 грн. Договором також було передбачено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 450,00 грн та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 450,00 грн у другому та третьому чергових періодах. Графік платежів передбачав сплату чергових платежів періодами та повернення суми кредиту 5 000,00 грн в останній день строку 04.02.2026.

03.07.2025 Кредитодавець направив Позичальниці Підтвердження кредитного договору № 03.07.2025-100002297 та здійснив перерахування кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн на банківський рахунок Позичальниці з використанням реквізитів її електронного платіжного засобу НОМЕР_4 через платіжний сервіс iPay.ua (ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ", лист-підтвердження від 04.06.2026 № 1-0406, транзакція № 791901920).

У період дії договору Позичальниця користувалася наданими кредитними коштами. Під час виконання договору Відповідачка здійснила часткову сплату заборгованості на загальну суму 10 050,00 грн, а саме: 2 000,00 грн від 02.08.2025, 2 000,00 грн від 02.09.2025 та 6 050,00 грн від 20.12.2025. Внесені кошти були зараховані Кредитодавцем у порядку черговості погашення вимог згідно зі статтею 534 ЦК України та умовами договору в рахунок погашення комісій та нарахованих процентів. У визначений договором термін 04.02.2026 сума основного боргу в розмірі 5 000,00 грн та частина нарахованих процентів у розмірі 1 550,00 грн повернуті не були.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справах про стягнення заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанови Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 415/160/17, від 20.11.2024 у справі № 243/7840/15, від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 (провадження № 61-8803св22)).

У пунктах 15.15, 15.16 постанови від 27 березня 2024 року у справі № 191/4364/21 Велика Палата Верховного Суду з посиланням на висновки постанови від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20 зауважила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Стандарт доказування "вірогідність доказів" підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Отже, на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Факт укладення кредитного договору в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора та надання кредитних коштів за відсутності доказів протилежного вважається доведеним (постанова Верховного Суду від 31.08.2026 у справі № 583/5039/25 (провадження № 61-7156св26); постанова Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19).

Суд, ураховуючи принцип змагальності, бере до уваги відсутність будь-яких заперечень щодо вказаних обставин зі сторони Відповідачки. Відповідачка не заперечувала проти факту укладення договору та отримання коштів, не надала суду жодних доказів на спростування вказаних обставин, не посилалася на те, що її персональні дані були використані неправомірно для укладення кредитного договору від її імені, не спростувала, що банківська картка, на яку зараховано кредитні кошти, та номер телефону, використаний для підписання кредитного договору одноразовим ідентифікатором, належать їй (постанова Верховного Суду від 31.08.2026 у справі № 583/5039/25 (провадження № 61-7156св26)).

Суд звертає увагу, що факт надання коштів і укладення договору встановлюється як юридичний факт виключно на підставі оцінки поданих Позивачем доказів. Відповідачка не надала банківської виписки з власного рахунку для спростування доказів Позивача, клопотання про витребування доказів не заявляла, не посилалася на неправомірне використання її персональних даних, тому Суд, застосовуючи стандарт вірогідності доказів, доходить висновку, що факт укладення договору та видачі коштів є доведеним.

Крім того, суд враховує, що Відповідачка здійснила часткову сплату заборгованості за кредитом, що свідчить про визнання нею боргових зобов`язань за договором про споживчий кредит (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18).

Перевіряючи порядок нарахування процентів за користування кредитом та розрахунок заборгованості за процентами у розмірі 1 550,00 грн, наданий Позивачем, Суд виходить з такого.

У період дії Договору Кредитодавець здійснював щоденне нарахування процентів за користування кредитом за встановленими договором ставками 1,00% та 0,50% на день від суми кредиту 5 000,00 грн з урахуванням здійснених Відповідачкою часткових платежів. Після закінчення встановленого договором 217-денного строку кредитування 04.02.2026, починаючи з 05.02.2026, Кредитодавець припинив подальше нарахування процентів за користування кредитом, що підтверджується Розрахунком заборгованості за договором № 03.07.2025-100002297 від 03.07.2025 станом на 28.05.2026.

Нарахована Позивачем сума процентів у розмірі 1 550,00 грн є обґрунтованою та повністю відповідає умовам договору та законодавчим обмеженням.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (частина перша статті 526 ЦК України).

Позивач довів факт укладення кредитного договору в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора та надання кредитних коштів, порушення Відповідачкою умов цього договору шляхом неналежного виконання обов`язку з повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Натомість Відповідачка не реалізувала своє право на подання заперечень та доказів на їх підтвердження, не надала суду жодних доказів, які б підтверджували повне погашення існуючої кредитної заборгованості.

Відповідачка не надала суду жодних доказів, які б спростовували або ставили під сумнів обґрунтованість наданого Позивачем розрахунку, а також не надала свій власний контррозрахунок заборгованості.

Суд перевірив розрахунок заборгованості, наданий Позивачем, визнав його обґрунтованим. Цей розрахунок підтверджується первинними документами, які були подані разом із позовною заявою.

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд вирішив, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі у загальному розмірі 6 550,00 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 1 550,00 грн заборгованість за відсотками.

Розподіл судових витрат

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Також Позивач поніс витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви з додатками Відповідачці у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 116,58 грн, що підтверджується описом вкладення та накладною поштового оператора ТОВ "Поштова служба "Е-ПОСТ". Зазначені витрати пов`язані з вчиненням обов`язкових процесуальних дій відповідно до статті 177 ЦПК України та підлягають відшкодуванню відповідно до пункту 4 частини третьої статті 133 ЦПК України.

Позов задоволено повністю. Судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на надсилання документів у розмірі 116,58 грн підлягають стягненню з Відповідачки на користь Позивача.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" заборгованість у загальній сумі 6 550,00 грн, що включає: 5 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 1 550,00 грн заборгованості за сумою відсотків, а також судові витрати у розмірі 2 778,98 грн (з яких 2 662,40 грн - судовий збір та 116,58 грн - витрати на поштове пересилання документів). Загальна сума стягнення становить 9 328,98 грн.

Позивач (Стягувач) Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133, літера А, код ЄДРПОУ 37356833, IBAN: НОМЕР_2 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у м. Києві).

Відповідачка (Боржник) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса ВПО: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) - 21.10.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО