Рішення № 140820303, 19.10.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/846/26

Справа №754/21597/25

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Кирилова А.

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 , 3-тя особа - Страхова компанія «Уніка», про стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (місто Київ, вул. Івана Федорова, 32А) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення шкоди. Ціна позову - 50872,25 гривні.

Позовні вимоги обґрунтованотим, що 29.01.2025 року о 18 год.30 хв. у м. Києві, по вул. Саксаганського, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Opel» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Hyundai» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Софарма України».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

На момент дорожньо-транспортної пригоди між позивачем- Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» та ТОВ «Софарма Україна», було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0101-24-00100 від 01.05.2024 року, згідно з якими Позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику автомобіля «Hyundai» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 26.02.2025 року по справі про адміністративне правопорушення №757/6905/25-п. Відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накледоно адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Страхувальник звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 31.01.2025 року.

Дана заява була розглянута, а пошкодження автомобіля Потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було визнано страховим випадком.

Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилися на основі: - Акту огляду транспортного засобу №0000002137 (дефектна відомість) від 06.02.2025 року; - Ремонтної калькуляції №0000002137 від 06.02.2025 року; - Рахунку №VPP1100061 від 06.02.2025 року; - Страхового акту № ОСКА-2137 від 11.02.2025 року; - Розрахунку суми страхового відшкодування від 11.02.2025 року.

Позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхове відшкодування у розмірі 131695 грн. 18 коп., що підтверджується платіжним дорученням №57463 від 12.02.2025 року.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Opel» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «СК «Уніка» за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів №225576420.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» звернулось до страхової компанії відповідача із заявою №53421 від 13.02.2025 року на виплату (страхового) відшкодування за полісом №225576420, за яким страхова компанія Відповідача здійснила виплату в розмірі 80822 грн .93 коп., згідно платіжного доручення №018992_00000/648е2609-0ас0-4148-ad92-bfb551474bd6 від 26/02/2025 року (страхова виплата з урахуванням коефіціенту фізичного зносу автомобіль потерпілого), яка не покриває, суму виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту №28-0101-24-00100.

За таких обставин відповідач, як особа відповідальна за завданий збиток повинен відшкодувати Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УСГ» різницю між сумою страхового відшкодування сплаченою за договором добровільного страхування наземного транспорту №28-0101-24-00100 та сумою страхового відшкодування виплаченою за полісом №225576420, а саме: 131695 грн.18 коп.-80822 грн.93 коп.=50872 грн.25 коп.

Посилаючись на викладені обставини справи, Позивач просить суд: стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 50872 гривні 25 копійок та судовий збір в розмірі 3028 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.

Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа є малозначною, як справа незначної складності, враховуючи, що ціна позову в цій справі не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 29 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

23.02.2026 року відповідачем- ОСОБА_1 подано заяву про залучення в якості відповідача по справі Страхову Компанію «СК Уніка».

Під час судового засідання залучено в якості третьої особи ПрАТ «СК Уніка».

Представником позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника. Вимоги позову підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві.

Відповідач до судового розгляду справи не з`явився. Будь яких заяв, клопотань на адресу суду не надходило. Причини неявки суду не відомо.

Представник третьої особи - ПрАТ «СК Уніка» до судового розгляду справи не з`явились. Про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» та ТОВ «Софарма Україна», було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0101-24-00100 від 01.05.2024 року, згідно з якими Позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику автомобіля «Hyundai» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

29.01.2025 року о 18 год.30 хв. у м. Києві, по вул. Саксаганського, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Opel» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Hyundai» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Софарма України».

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 26.02.2025 року по справі про адміністративне правопорушення №757/6905/25-п. Відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накледоно адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Страхувальник звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 31.01.2025 року.

Так, на момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Opel» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «СК «Уніка» за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів №225576420.

Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилися на основі: - Акту огляду транспортного засобу №0000002137 (дефектна відомість) від 06.02.2025 року; - Ремонтної калькуляції №0000002137 від 06.02.2025 року; - Рахунку №VPP1100061 від 06.02.2025 року; - Страхового акту № ОСКА-2137 від 11.02.2025 року; - Розрахунку суми страхового відшкодування від 11.02.2025 року.

Позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхове відшкодування у розмірі 131695 грн. 18 коп., що підтверджується платіжним дорученням №57463 від 12.02.2025 року.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» звернулось до страхової компанії відповідача із заявою №53421 від 13.02.2025 року на виплату (страхового) відшкодування за полісом №225576420, за яким страхова компанія Відповідача здійснила виплату в розмірі 80822 грн.93 коп., згідно платіжного доручення №018992_00000/648е2609-0ас0-4148-ad92-bfb551474bd6 від 26/02/2025 року (страхова виплата з урахуванням коефіціенту фізичного зносу автомобіль потерпілого), яка не покриває, суму виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту №28-0101-24-00100.

При цьому, станом на час розгляду справи, Відповідачем жодним чином не відшкодовано Потерпілому заподіяні збитки.

За таких обставин відповідач, як особа відповідальна за завданий збиток повинен відшкодувати Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УСГ» різницю між сумою страхового відшкодування сплаченою за договором добровільного страхування наземного транспорту №28-0101-24-00100 та сумою страхового відшкодування виплаченою за полісом №225576420, а саме: 131 695 грн.18 коп. - 80822 грн.93 коп. = 50872 грн.25 коп.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів

Згідно ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого поряд,у огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно до вимог ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Тому відповідно до вимог ст. 1191 ЦК України та ст. 38 даного Закону після проведення виплати у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки відповідач в даному випадку несе відповідальність за заподіяну матеріальну шкоду.

На підставі наведеного вище, беручи до уваги те, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування за водія транспортного засобу, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду та самовільно залишив місце пригоди, те, що відповідач в добровільному порядку не повертає сплачені позивачем кошти, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн.

На підставі вищевикладеного та ст.ст.1166,1187,1191 ЦК України,Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280, 281 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 , 3-тя особа - Страхова компанія «Уніка», про стягнення шкоди про стягнення шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», (ЄДРПОУ 30859524, місто Київ, вул. І. Федорова, 32А р/р НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478) суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 50872 гривні 25 копійок та судовий збір в розмірі 3028 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя