Рішення № 14081499, 28.02.2011, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 2-5/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 року Липоводолинський районний суд Сумської області

Сумської області в складі: головуючого судді Шульги О.М.

при секретарі Бочкун Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Липова Долина справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження -123” про дострокове розірвання договору оренди землі.

В С Т А Н О В И В :

В березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) „Відродження 123 ” про дострокове розірвання договору оренди землі.

Свої позовні вимоги він обґрунтовує тим, що 26 жовтня 2006 року між ним та ТОВ „Відродження - 123” був укладений договір оренди належної йому земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області. Орендна плата, згідно договору, була встановлена в розмірі 1,5% від нормативної оцінки вартості землі, що становить 733 грн. 40 коп.

В 2007 році як орендну плату він одержав від товариства 3,5 цн. пшениці, по завищеній в порівнянні з ринковою вартістю, ціні в результаті чого йому було недоплачено 453 грн.

В 2008 році ним було отримано 6 цнт пшениці в рахунок орендної плати, але по його розрахунках йому недоплачено 193 грн.

Крім того в 2008-2009 роках відповідачем його земельна ділянка не оброблялась і має велику забуряненість, що в значній мірі погіршує її корисні властивості.

Порушенням умов укладеного договору позивач також вважає те, що орендна плата за землю не переглядалась та не підвищувалась.

За таких обставин позивач прохає суд розірвати договір оренди землі від 26.10.206 року, стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі та пеню розміром 0,03% за кожний день прострочення не сплаченої суми орендної плати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала в частині розірвання договору оренди землі, а також стягнення заборгованості по орендній платі за землю за 2007 рік та за 2008-2009 роки відповідно до вимог Указу Президента України від 19.08.2008 року.

Представник відповідача за дорученням ТОВ „Відродження - 123” Василець С.О. позов не визнав, прохає суд в його задоволенні відмовити, мотивуючи недоведеністю обставин, на які посилається позивач, а також тим, що відповідачем умови договору виконувались належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства.

Зясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та покази свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, призначеної для ведення сільськогосподарського виробництва загальною площею 5.41 га., (з яких 4.15 га ріллі та 1,26 га. кормових угідь) на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, згідно Державного акту про право приватної власності на землю, виданого 22 березня 2002 року та зареєстрованого за № 416 (а.с.6).

26 жовтня 2006 року між позивачем та ТОВ „Відродження - 123” був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років (а.с. 7-8).

Договір зареєстрований у Липоводолинському районному відділі Сумської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” 03 квітня 2007 року за № 04.07.631.01973 (а.с. 8).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороню договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 19 Закону України „Про оплату за землю” розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем і орендарем.

Відповідно до п.п. 9,11,12 договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5 % від нормативної оцінки землі, що становить 733,4 гривень на рік, у тому числі у грошовій формі 733,4 гривень, а передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Згідно з поданими відповідачем відомостями по виплаті орендної плати позивачу ОСОБА_1 за 2007 рік нараховано 733,4 грн. орендної плати.

На цю суму були проведені наступні виплати:

-отримано позивачем 300 кг ячміню вартістю 300 гривень.

-відраховано податок 110,01 гривень;

-відраховано плату за реєстрації договору оренди 40 гривень;

-сплаченого грошима 172,8 гривень;

-отримано 100 кг. пшениці вартістю 100 кг. пшениці вартістю 100 гривень

Всього 722,81 гривень, а отже недоплачено орендної плати в сумі (733,4-722,81) 10,59 гривень.

Згідно п. 18 договору оренди, підготовка проекту договору оренди землі та його державна реєстрація і витрати повязані з цим, покладаються на орендаря.

Відповідно до цього положення суд вважає неправомірним відрахування з суми орендної плати 40 гривень за реєстрацію договору оренди.

Таким чином, за 2007 рік відповідач не доплатив позивачу кошти за оренду землі в сумі 50 гривень 59 копійок (10,59 грн. недоплаченої орендної плати та 40 грн відрахованих за реєстрацію договору). З цим погодились і сторони по справі.

Поряд із цим у рахунок виплати орендної плати відповідачем без попереднього погодження передавалася позивачеві сільськогосподарська продукція, що суперечить вимогам п.п. 9.12 договору оренди де передбачено, що орендна плата вноситься в грошовій формі, в повній її сумі, а передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати, оформляються відповідними актами.

Оскільки під час виплати орендної плати орендодавець був фактично позбавлений можливості отримати передбачену договором орендну плату в грошовій формі та крім того за відсутності відповідного попереднього погодження виплати орендної плати в натуральній формі, суд вважає ці обставини також порушенням істотних умов договору.

На обґрунтування своїх вимог щодо істотного порушення умов договору представник позивача також посилається на ту обставину, що відповідачем не було переглянуто розмір орендної плати згідно Указу Президента № 725/2008 від 19 серпня 2008 року, відповідно до якого плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинна запроваджуватись в розмірі не менше 3 відсотків її вартості. В звязку з цим представник позивача прохає стягнути недоплаену орендну плату із розрахунку 3 відсотків вартості ділянки та пеню.

Посилання позивача на цю обставину суд вважає безпідставною, оскільки зазначений Указ Президента носить рекомендаційний характер і до того ж вказаний Указ винесено значно пізніше ніж було укладено договір оренди землі, тому умови договору можуть змінюватись лише за погодженням сторін. Позивачем не було надано доказів звернення до відповідача з відповідною пропозицією про підвищення розміру орендної плати до 3 відсотків нормативної оцінки землі.

Відповідно до ст. 96 ЗК України землекористувач зобовязаний забезпечити використання землі за цільовим призначенням.

Згідно ст. 24 Закону України „Про оренду землі” орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, а також своєчасного внесення орендної плати.

Ст. 25 Закону України „Про оренду землі” передбачає, що орендар земельної ділянки зобовязаний приступати до використання земельної ділянки, в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 28 Договору оренди, орендодавець вправі вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором.

Згідно п. 31 Договору оренди, орендар зобовязаний приступити до використання земельної ділянки в строки встановлені цим договором зареєстрованим в установленому законом порядку.

Аналізуючи зазначені норми закону та умови укладеного договору оренди, суд приходить до висновку, що відповідач повинен використовувати орендовану земельну ділянку за її призначенням, а та обставина, що відповідач впродовж певного терміну не використовує земельну ділянку є порушенням істотних умов договору та може бути підставою для його розірвання в судовому порядку, за умови якщо відповідач не доведе відсутності обробітку орендованої ділянки, як певного методу господарювання на ній.

Згідно довідки, виданої Берестівською сільською радою Липоводолинського району Сумської області № 435 від 28 грудня 2009 року, земельна ділянка ОСОБА_1, яка знаходиться на території сільської ради в 2009 році орендатором ТОВ «Відродження-123» не оброблялась і посів сільськогосподарських культур не проводився (а.с. 10).

Ця обставина підтверджується актом обстеження земельної ділянки позивачки, проведеного комісією у складі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 11).

Обстеження земельних ділянок проводилось за зверненням громадян на підставі розпорядження голови сільської ради (а.с. 26-29).

Підстави не довіряти наданим доказам у суду відсутні, оскільки члени комісії підтвердили зазначені в довідках відомості при допиті в якості свідків. А саме, згідно свідчень, відповідач по справі восени 2008 року провів збір врожаю на зазначеній земельній ділянці. Після цього, обробітку землі і посіву сільськогосподарських культур не проводив.

Підтвердженням відсутності обробітку відповідачем земельної ділянки позивачем є також матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ «Відродження-123» за велику забуряненість земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржувалась і не скасована ( а.с. 22, 43-45).

На пропозицію суду надати докази обробітку орендованої землі позивача, представником відповідача було надано Науково-обгрунтовану систему ведення сільськогосподарського виробництва в ТОВ „Відродження 123 ” та копію договору підряду на послуги культивації від 08.04.2010 року, але судом вказані документи не були взяті до уваги, оскільки в них відсутні дані про проведений обробіток землі в другій половині 2008 року та в 2009 році.

За таких обставин суд надає перевагу доказам наданим позивачем, якими він доводить той факт, що відповідач не використовував та не обробляв земельну ділянку в 2009 році, а отже порушив умови договору та закону. Суд знаходить немотивованими посилання відповідача на відсутність у них підстав для доведення фактів обробітку чи відсутності такого, як на обґрунтування своїх заперечень з причин недоведеності своїх вимог позивачем.

Ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору.

Згідно ст. 36 Закону України «Про оренду землі», у разі невиконання зобовязань за договором оренди землі, сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Відповідно до п. 38 Договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором.

Посилання відповідача на необґрунтованість та недоведеність вимог позивача суд вважає безпідставними, непереконливими та такими, що не відповідають дійсності.

Оскільки в судовому засіданні знайшло підтвердження того, що відповідач істотно порушував умови договору, щодо повної виплати орендної плати в грошовій формі і не використовував землю за цільовим призначенням, договір оренди земельної ділянки від 26 жовтня 2006 року, зареєстрований у Липоводолинському районному відділі Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 03 квітня 2007 року за № 04.07.631.01973, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ «Відродження-123», підлягає розірванню.

На користь позивача належить стягнути з відповідача недоплачену орендну плату за 2007 рік в сумі 50 гривень 59 копійок .

Стосовно вимог по стягненню пені, то позивач в судовому засіданні від них відмовилася.

Керуючись ст. ст. 526,651,653,792 ЦК України, ст. 96,141,143 ЗК України, ст.ст. 24,25,32,36 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 10, 11, 57-60,80,81,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження 123” про дострокове розірвання договору оренди землі задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 26 жовтня 2006 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Відродження -123”, ідентифікаційний код 34072078 зареєстрований в Липоводолинському районному відділі Сумської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” 03 квітня 2007 року за № 04.07.631.01973.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження - 123” ідентифікаційний код 34072078 на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за договором оренди земельної ділянки від 26.10.2006 року за 2007 рік в сумі 50 (пятдесят) грн. 59 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження-123” на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 10 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Шульга О. М.