Ухвала суду № 140806729, 16.10.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6720/26

провадження 1-кс/462/1621/26

У Х В А Л А

16 жовтня 2026 року слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, в порядку ст.89 КК України не судимого, колишнього курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , солдата військової служби за призовом під час мобілізації,

в с т а н о в и в:

08.05.2026 внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026140110004283 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Старший слідчий СВ відділу поліції №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, покликаючись на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що курсант навчального взводу навчальної батареї навчального самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_7 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127-133, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командування, 19.09.2025 до 20.00 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, самовільно залишив місце служби місце розташування особового складу навчального дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 на території військового містечка № НОМЕР_2 «Немирів» в АДРЕСА_2 , та перебував поза межами місця служби, тривалістю понад три доби, проводячи час на власний розсуд, до моменту прибуття 14.10.2026 до відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, що за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Чернівецька, 2, де припинив вчиняти триваюче кримінальне правопорушення, чим вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення , передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

14.10.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.

Разом з тим, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , виникла необхідність в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може здійснити вплив на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Заслухавши прокурора, слідчого, які підтримали клопотання, захисника, підозрюваного, які не заперечили проти задоволення клопотання, але просили визначити розмір застави, оглянувши матеріали клопотання, вважаю, що його слід задовольнити, виходячи з наступного.

14.10.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

14.10.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Стороною кримінального провадження доведено, що з матеріалів клопотання вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами: матеріалами службового розслідування, проведеного у військовій частині НОМЕР_1 , за фактом ухилення від військової служби ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом затримання від 14.10.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З огляду на наведене, а також, враховуючи вагомість наявних доказів про підозру вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення вказаного кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який раніше судимий вироком Залізничного районного суду м. Львова від 22.08.2024, яким його визнано винним за ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання із встановленим іспитовим строком 1 рік, не працює, що свідчить про його можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи той факт, що ОСОБА_5 підозрюється у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного і тому саме запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе належним чином забезпечити поведінку останнього під час досудового розслідування та може запобігти ризикам, пов`язаним із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження у будь-яких формах та цим ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується, тим що ознайомившись з окремими матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно свідків, в тому числі біографічних даних останніх, які надали органу досудового розслідування та можуть на стадії судового розгляду у подальшому надати суду викривальні покази стосовно нього, у зв`язку з чим ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників кримінального провадження, шляхом підкупу, примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства, з метою зміни або відмови їх від показів на користь підозрюваного. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів (ч. 1 ст. 23 КПК України), свідки ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, підтверджується тим, що на даний час останній не дає жодних показів щодо обставин вчиненого злочину, а тому з метою уникнення відповідальності за скоєне може перешкодити суду шляхом симуляції хвороби або вигадування різних обставин подій не причетності до злочину, створюючи у оточуючих хибної думки про несправедливе кримінальне переслідування, незаконне притягнення до відповідальності та тримання під вартою.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який є тяжкими злочином у розумінні ч. 5 ст. 12 КК України, санкції якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а отже, розуміючи наслідки притягнення до відповідальності, з метою її уникнення, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а відтак, залишаючись в статусі військовослужбовця може вчинити ухилення від військової служби, шляхом нез`явлення на службу або вчинити дезертирство або вчинити інші злочини, пов`язані з уникненням в любий спосіб від кримінального переслідування.

Відповідно по п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ № 12369/86 від 26.06.1991 «Летельє проти Франції»).

Разом із тим, згідно із п. 51 вказаного вище рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини слідує, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

Окрім цього, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному не суперечить вимогам ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», вказаним у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.10.2014 у справі «Чанєв проти України», оскільки в матеріалах справи існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Також вважаю, що відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слід визначити заставу в розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 199 680,00 грн, оскільки саме такий розмір застави, в разі її внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави, слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 грудня 2026 року включно.

Заставу визначити урозмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 199 680 /сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят/ грн 00 коп, яку підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент на рахунок: UA918201720355299001500000757, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

У разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язати:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження;

- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора, суду, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд, у проваджені якого перебуватиме дане кримінальне провадження, про зміну місця проживання (перебування), роботи, навчання.

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Якщо підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дата закінчення дії ухвали 12 грудня 2026 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 ..

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: