Вирок № 140806753, 21.10.2026, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/5092/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025141390000583 від 18.05.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Івано Франківської обл., с. Міжріччя, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

установив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 17.05.2026 року о 18 год. 00 хв. перебуваючи в приміщенні магазину «Овочі та Фрукти» що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кульчицької, 4 маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, діючи умисно, вчинив напад на продавця вказаного магазину ОСОБА_6 , поєднаний із погрозою застосування до неї насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я в момент заподіяння, а саме: завчасно одягнувши на голову балаклаву чорного кольору з метою приховання обличчя та тримаючи в руці пневматичний (газо-балонний) пістолет «BERSA THUNDER PRO», калібром 4,5мм, висловив погрозу у його застосуванні, при цьому здійснив один постріл в полицю із продукцією та висловив продавцю вимогу видати йому усі грошові кошти, які знаходились в магазині, однак злякавшись попередження ОСОБА_6 про виклик працівників поліції, покинув приміщення магазину. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 на підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 із подальшими змінами та доповненнями, у зв`язку із вторгненням російської федерації на територію України, злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану.

Позиція сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просила при призначенні покарання врахувати не лише формальну тяжкість інкримінованого наполягала на вказаній кваліфікації дій обвинуваченого, просила суд визнати його винним у вчиненому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити покарання у межах санкції статті, із застосуванням ст. 69 КК України, а саме у виді 5 років позбавлення волі та на підставі 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на три роки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, надав суду пояснення, не заперечив фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та відшкодував завдані збитки потерпілій, тому просив суд суворо його не карати, Окрім цього, зазначив, що хворий на тяжке хронічне захворювання. Судом було встановлено, що ОСОБА_4 правильно розуміє зміст вказаних обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просила при призначенні покарання врахувати обставини, які вже визнані стороною обвинувачення пом`якшуючими, а саме: щиро розкаявся, сприяв розкриттю даного кримінального правопорушення, відшкодував завдані збитки, окрім цього, обвинувачений вину визнав у повному обсязі, раніше не судимий, має тяжке хронічне захворювання, що обумовлює необхідність постійного медичного спостереження і своєчасного лікування. Просила застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі та на підставі 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Потерпіла ОСОБА_6 , у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. 22.09.2026 року до Залізничного районного суду м. Львова подала заяву, з якої вбачається, що підтверджує обставини, викладені у протоколі допиту потерпілої та поданій заяві, просить суд при призначенні покарання врахувати фактичні наслідки події, відсутність матеріальних претензії щодо обвинуваченого, відсутність тілесних ушкоджень, відсутність майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди, вік обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, відсутність судимості та стан здоров`я. Окрім цього, зазначила, що не заперечує проти застосування до ОСОБА_4 передбачених законом положень про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою, обмежившись лише допитом обвинуваченого.

Мотиви суду, оцінка та висновки.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із погрозою застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений в умовах воєнного стану.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимогам ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.

Показання обвинуваченого у судовому засіданні послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є у матеріалах кримінального провадження, обвинуваченим не оспорюються.

Призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому у даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є молодий вік, відсутність попередніх судимостей, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність фактичного заволодіння коштами, відсутність тілесних ушкоджень у потерпілої, відсутність претензій потерпілої, тяжке хронічне захворювання, необхідність постійного спеціалізованого лікування.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Отже, при призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, котрий раніше не судимий (а.с. матеріалів кримінального провадження 128 зворот, тому 1), не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та на обліку у лікаря-психіатра (а.с. матеріалів кримінального провадження 122, 124, тому 1), стан його здоров`я, який підтверджується медичними документами та висновками лікарів про поставлений діагноз: гемофілія А, важка форма (а.с. матеріалів кримінального провадження 139-156, тому 1), за якої кров втрачає здатність нормально згортатися, у зв`язку з чим на періодичній основі обвинувачений проходить консультування, лікування в спеціалізованому медичному закладі та профілактичного введення препарату, а ізоляція від суспільства чи суворе покарання можуть завдати непоправної шкоди життю та здоров`ю обвинуваченого, окрім цього заяву потерпілої про те, що обвинувачений відшкодував завдану моральну шкоду, відсутність тілесних ушкоджень потерпілої, а також те, що останній визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення протиправних дій, а тому за наявності вищевказаних обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, вважає, за можливе застосувати ч. 1 ст. 69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч. 4 ст. 187 КК України у виді 5 років позбавлення волі та звільнення його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним у подальшому інших кримінальних правопорушень.

Згідно вимог статті 77 КК України, враховуючи обставини справи, суд вважає неможливим призначити обвинуваченому додаткове покарання, що передбачене в санкції частини 4 статті 187 КК України як обов`язкове, у виді конфіскації майна.

За правилами ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 в строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення з 18.05.2025 року до 10.07.2025 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку:

Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні ухвалами слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова:

- у справі № 462/3467/25 від 20.05.2025 року було накладено арешт на смартфон марки «Iphone» IMEI: НОМЕР_1 , який поміщено у спец-пакет Національна поліція України серії ICK № 0137761; балаклава чорного кольору, яка поміщена у паперовий конверт Національна поліція України № 3038229; шорти чорного кольору, які поміщено у паперовий конверт Національна поліція України № 3038228; кофта чорного кольору, яка поміщена у спец-пакет Національна поліція України серії WAR № 1686101; кросівки чорного кольору фірми «Adidas» 43 розміру, які поміщено у паперовий конверт Національна поліція України № 3038227; шкарпетки білого кольору, які поміщено у паперовий конверт Національна поліція України № 3038230; предмет, який зовні схожий на пістолет з маркуванням «TНUNDER 9 PRO» 9х19 мм та магазин з 11 металевими кульками поміщено в картонну коробку з характеризуючими надписами (а.с. матеріалів кримінального провадження 32-34, тому 2);

- у справі № 462/3467/25 від 20.05.2025 року було накладено арешт на предмет візуально схожий на кулю до пневматичної зброї, який поміщено в спец-пакет «Національна поліція України» серія PSP 1486806, котрий вилучено під час огляду місця події, які зберігаються в камері схову ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області при матеріалах кримінального провадження, з метою збереження речових доказів (а.с. матеріалів кримінального провадження 41-43, тому 2).

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, тому накладений арешт слід скасувати.

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/3467/25 від 19.05.2025 року було обрано ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 18.05.2025 року до 16.07.2025 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/5092/25 від 10.07.2025 року було продовжено ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 07.09.2025 року включно. Визначено ОСОБА_4 заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 302 800 грн 00 коп.

Заставу було внесено на рахунок ТУ ДСА України у Львівській області, що стверджується повідомленням про звільнення з-під варти після внесення застави згідно ч. 4 ст. 202 КПК України № 9/5845 від 10.07.2026 року. Суд приймає до уваги також, що заставу було внесено ОСОБА_7 за ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Заставодавець ОСОБА_7 в судовому засіданні просив частину коштів від застави у розмірі 100 000 грн 00 коп. перерахувати на благодійну допомогу Збройних Сил України, отримувач: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ: 00034022, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО: 820172, реєстраційний рахунок: UA458201720313281002302018611, призначення платежу: благодійна пожертва на користь Збройних Сил України. Залишок суми застави просить повернути. Крім того подав в судовому засіданні відповідну письмову заяву.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави у дохід держави, внесеної за обвинуваченого судом не вбачається, запобіжний захід у вигляді застави не був порушений, тому заява заставодавця підлягає до задоволення, а залишок внесеного розміру застави підлягає поверненню заставодавцю після набрання вироком законної сили.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 18.05.2025 року до 10.07.2025 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку, тривалістю три роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Застосований відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в сумі 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) грн 00 коп., після набрання вироком законної сили скасувати.

Заставу, визначену ухвалою Залізничного районного суду м. Львова № 462/5092/25 від 10.07.2025 року в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) грн 00 коп. внесену за ОСОБА_4 , заставодавцем на рахунок ТУ ДСА України в Львівській області, у розмірі 100 000 (ста тисяч) грн 00 коп. перерахувати на благодійну допомогу Збройним Силам України: одержувач: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ: 00034022, назва банку: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО): 820172, реєстраційний рахунок: UA458201720313281002302018611, призначення платежу: благодійна пожертва на користь Збройних Сил України.

Заставу, визначену ухвалою Залізничного районного суду м. Львова № 462/5092/25 від 10.07.2025 року в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) грн 00 коп. внесену за ОСОБА_4 , заставодавцем на рахунок ТУ ДСА України в Львівській області у розмірі 202 800 (двісті дві тисячі вісімсот) грн 00 коп. повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Скасувати арешт майна:

- накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 20.05.2025 року у справі № 462/3467/25: смартфон марки «Iphone» IMEI: НОМЕР_1 , який поміщено у спец-пакет Національна поліція України серії ICK № 0137761; балаклава чорного кольору, яка поміщена у паперовий конверт Національна поліція України № 3038229; шорти чорного кольору, які поміщено у паперовий конверт Національна поліція України № 3038228; кофта чорного кольору, яка поміщена у спец-пакет Національна поліція України серії WAR № 1686101; кросівки чорного кольору фірми «Adidas» 43 розміру, які поміщено у паперовий конверт Національна поліція України № 3038227; шкарпетки білого кольору, які поміщено у паперовий конверт Національна поліція України № 3038230; предмет, який зовні схожий на пістолет з маркуванням «TНUNDER 9 PRO» 9х19 мм та магазин з 11 металевими кульками поміщено в картонну коробку з характеризуючими надписами;

- накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львовау від 20.05.2025 року у справі № 462/3467/25: предмет візуально схожий на кулю до пневматичної зброї, який поміщено в спец-пакет «Національна поліція України» серія PSP 1486806, який вилучено під час огляду місця події, які зберігаються в камері схову ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- смартфон марки «Iphone» IMEI: НОМЕР_1 , який поміщено у спец-пакет Національна поліція України серії ICK № 0137761; шорти чорного кольору, які поміщено у паперовий конверт Національна поліція України № 3038228; кофта чорного кольору, яка поміщена у спец-пакет Національна поліція України серії WAR № 1686101; кросівки чорного кольору фірми «Adidas» 43 розміру, які поміщено у паперовий конверт Національна поліція України № 3038227; шкарпетки білого кольору, які поміщено у паперовий конверт Національна поліція України № 3038230 повернути законному власнику;

- балаклава чорного кольору, яка поміщена у паперовий конверт Національна поліція України № 3038229; предмет, який зовні схожий на пістолет з маркуванням «TНUNDER 9 PRO» 9х19 мм та магазин з 11 металевими кульками поміщено в картонну коробку з характеризуючими надписами; кулю до пневматичної зброї, який поміщено в спец-пакет «Національна поліція України» серія PSP 1486806 знищити.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: