Рішення № 140799736, 21.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 рокусправа № 380/17885/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про скасування рішень.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» (місцезнаходження: 04128, м.Київ, вул. Берковецька, буд.6-К, код ЄДРПОУ 32490244) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (місцезнаходження: 79011, м. Львів, вул. Д.Вітовського, 18, код ЄДРПОУ 40349068), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (код ЄДРПОУ: 40349068) № 149 від 28.07.2026, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» (код ЄДРПОУ: 32490244) застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 (одна тисяча сімсот) гривень;

-визнати протиправним та скасувати рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (код ЄДРПОУ: 40349068) № 150 від 28.07.2026, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» (код ЄДРПОУ: 32490244) застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 5 083,00 (п`ять тисяч вісімдесят три) гривні;

-визнати протиправним та скасувати рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (код ЄДРПОУ: 40349068) № 165 від 28.07.2026, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» (код ЄДРПОУ: 32490244) застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 5 083,00 (п`ять тисяч вісімдесят три) гривні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про порушення порядку проведення заходів державного контролю Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К». Зокрема, вказав про відсутність обов`язкових умов для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) позивача, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (видача наказу, оформлення направлення), що свідчить про порушення встановленої процедури проведення перевірки, відтак не створює правомірних наслідків такої перевірки та є достатньою правовою підставою для висновку про визнання протиправним оскаржуваних рішень, прийнятих органом державного нагляду (контролю) за наслідком цієї перевірки. Більше того, на період дії воєнного стану, який тривав і на момент прийняття оскаржених рішень, Держпродспоживслужбі та її територіальним органам заборонено проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері додержання законодавства про захист прав споживачів. Також позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями та вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» не порушило вимоги пункту 3 частини першої статті 22 та частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», оскільки розміщення продукції, оформлення місць торгівлі, не вважається розміщенням реклами. Заборона реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів на нікотиновмісні паучі «VELO» не розповсюджується, а твердження відповідача про порушення позивачем вказаного Закону не має будь-яких правових підстав, оскільки вироби «VELO» не є тютюновими виробами, не містять ані тютюну, ані замінників тютюну та не призначені для куріння, нюхання, смоктання чи жування, а також для ковтання. На переконання представника позивача, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» не вчиняло будь-яких порушень законодавства про рекламу, останнє не є суб`єктом відповідальності за порушення зазначеного законодавства, а оскаржувані рішення є незаконними та підлягають скасуванню. Враховуючи наведене вище, просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою від 28.08.2026 суддя постановила прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі; розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На виконання ухвали суду представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому наголосив, що позивач допустив розміщення реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів з порушенням пункту 3 частини першої статті 22 Закону України «Про рекламу», у зв`язку з чим щодо нього складено відповідні протоколи про порушення законодавства про рекламу. На підставі частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» позивачу надсилалась відповідна вимога з проханням надати документи щодо розповсюдженої реклами, у відповідь на яку документи надано не було. Надалі, посадовими особами Головного управління проведено засідання стосовно справ про порушення законодавства про рекламу ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» та складено відповідні протоколи, якими вирішено: за неможливість встановлення вартості розповсюдженої реклами, з недотриманням встановлених законом вимог щодо змісту реклами, керуючись вимогами частини другої, частини сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу» прийняти рішення про накладення штрафних санкцій в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за неподання інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними повноважень, керуючись частиною шостою статті 27 Закону України «Про рекламу» прийняти рішення про накладення штрафної санкції в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідачем прийнято оскаржувані рішення, які направлено відповідачу та вручені останньому. Також представник відповідача вказує, що Закон України «Про рекламу» є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає засади рекламної діяльності, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням і споживанням реклами та містить правові норми, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу. Ці правовідносини врегульовані Законом України «Про адміністративну процедуру». Головне управління діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом України «Про рекламу» та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693, функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та, відповідно, здійснює розгляд і вирішення адміністративних справ, передбачених цим Законом, відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Головне управління не здійснювало позапланового заходу державного нагляду (контролю), а провело фіксацію правопорушення відповідно до Закону України «Про рекламу», тому посилання представника позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» є безпідставним. З огляду на врегулювання законодавчими актами дефініції «тютюнові вироби» з відповідним віднесенням, як і «замінників тютюну», так і «інших відмінних від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісних продуктів, їх замінників», а також зважаючи на нещодавнє встановлення для останніх ставки акцизного податку з відповідним віднесенням до категорії «тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну», нікотинові подушечки (паучі) слід вважати тютюновими виробами, на які розповсюджуються відповідні законодавчі обмеження, зокрема, й у сфері рекламної діяльності. Твердження представника позивача про відсутність статусу рекламодавця реклами є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами. Під час державного контролю за рекламою встановлено факт розміщення реклами у місці провадження господарської діяльності ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» (що і підтверджує сам суб`єкт господарювання), що свідчить про участь останнього у розповсюдженні реклами у розумінні статті 1 Закону України «Про рекламу». З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із відзивом на позовну заяву, представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що діяльність у галузі реклами є господарською діяльністю. Отже, відносини, пов`язані зі здійсненням державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу, є відносинами, пов`язаними зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, і, як такі, регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Відповідач не мав законних підстав для проведення в період дії воєнного стану заходів контролю щодо позивача. Крім того, зазначив, що товариство надало відповідь на вимоги відповідача, в яких зазначив, що позивач не є рекламодавцем, виробником та/або розповсюджувачем реклами та не є належним суб`єктом відповідальності за порушення рекламного законодавства, а також те, що не вчинив будь-яких порушень законодавства про рекламу, тому у нього відсутні правові підстави для надання інформації та документів на вимогу Головного управління, а вимога є незаконною, необґрунтованою і не підлягає задоволенню. Однак, відповідач проігнорував цю відповідь та не надав їй жодної правової оцінки, що свідчить про формальний підхід до розгляду справи та порушення принципу обґрунтованості адміністративних рішень. Відповідачем не наведено жодних аргументів у відзиві та не надано жодних доказів порушення позивачем п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про рекламу», через що поданий ним відзив залишається необґрунтованим, позбавленої фактичної та правової основи, а отже, не може вважатися переконливим у контексті розгляду даної справи. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 5, 19, 25, 44, 46, 55, 57, 78, 163 КАС України, просить адміністративний суд задовольнити позовні вимоги в цій справі в повному обсязі без врахування доводів відповідача, наведених у відзиві.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд встановив такі обставини справи.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» (код ЄДРПОУ 32490244), зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.08.2003.

23.06.2026 відповідачем, в ході проведення моніторингу реклами, розповсюдженої на території Львівської області, виявлено, що ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» розповсюджувало рекламу, в супермаркеті «Епіцентр-експрес» за адресою: Львівська обл., м. Львів. вул. Пасічна, 167, в якому здійснює торговельну діяльність ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» ( розміщено конструкцію з написами на голубому фоні «СПРОБУЙ VELO ДЛЯПОЧАТКІВЦІВ», «БЕЗ ДІМУ, БЕЗ ТЮТЮНУ, БЕЗ ПОПЕЛУ» та зображенням нікотинових подушечок (паучів), TM «VELO»), з порушенням вимог пункту 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про рекламу», а саме, забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, засобами внутрішньої реклами.

Посадовою особою відповідача, 30.06.2026, складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 133 щодо порушення ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» вимог п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про рекламу».

30.06.2026 на адресу ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» направлено вимогу від 30.06.2026 №Вих-05_4-14/5292, у порядку частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу», якою зобов`язано позивача надати пояснення по факту вчинення правопорушення з додаванням завірених належним чином копій: документів щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, та/або вартості розповсюдження реклами; документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу (макетів реклами тощо), акти виконаних робіт, інших документів, що мають відношення до справи та письмові пояснення по факту вчинення порушення законодавства про рекламу.

Також, відповідач встановив строк для надання інформації до 21.07.2026 та повідомив позивача, що розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу буде проведено 28.07.2026 о 10 год. 00 хв.

На вказану вимогу позивач пояснень за фактом вчинення правопорушення, а також інформацію щодо вартості розповсюдження реклами, всупереч вимог ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу» Головному управлінню Держпродспоживслужби у Львівській області не надав.

28.07.2026 о 10год. 00хв Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області здійснено розгляд справи про порушення законодавства про рекламу щодо ТОВ «ЕПІЦЕНТР К», що підтверджується протоколом засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу (слухання).

Згідно з цим протоколом, представник ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» не прибув на розгляд справи, пояснень та запитуваних документів не надав.

Під час розгляду відповідачем справи про порушення законодавства про рекламу щодо ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» відповідач встановив, що рекламодавцем не надано інформації про вартість розповсюдженої реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 Закону України «Про рекламу», у зв`язку з чим відповідач прийняв рішення №150 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу за недотримання встановлених законом вимог щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами у відповідності до вимог частини 7 статті 27 Закону України «Про рекламу» накладено на розповсюджувача реклами ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» штраф у розмірі 5083,00 грн.

Окрім того спеціалістами відповідача в ході проведення, 05.05.2026, моніторингу реклами, розповсюдженої на території Львівської області виявлено, що ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» розповсюджувало рекламу, в супермаркеті «Епіцентр-експрес» за адресою: Львівська обл.. м. Львів. вул. Стрийська. 45, в якому здійснює торговельну діяльність ТОВ «ЕПІЩЕНТР К». Так, розміщено кольорову конструкцію з написами «НОВИНКИ», «БУДЬ-ДЕ, БУДЬ-КОЛИ», «ПОЧАТКІВЕЦЬ ОБИРАЙ ІЗ РОЗМАЇТТЯ СМАКІВ» та зображення нікотинових подушечок (паучів) ТМ «VELO» з порушенням вимог пункту 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про рекламу», яким, забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, засобами внутрішньої реклами.

21.05.2026 на адресу ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» відповідач направив вимогу від 21.05.2026 №Вих-05-4-14/3954, відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу», якою зобов`язано позивача надати пояснення по факту вчинення правопорушення з додаванням завірених належним чином копій: документів щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, та/або вартості розповсюдження реклами; документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу (макетів реклами тощо), акти виконаних робіт, інших документів, що мають відношення до справи та письмові пояснення по факту вчинення порушення законодавства про рекламу. Встановлено строк для надання інформації до 09.06.2026.

На вказану вимогу позивач не надав відповіді, пояснень по факту вчинення правопорушення чи інформації щодо вартості розповсюдження реклами.

Тому, посадовою особою відповідача, 06.07.2026, складено протокол №146 про порушення законодавства про рекламу.

ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» не надало документів про вартість розповсюдженої реклами.

Листом №Вих-05-4-14/5530 від 06.07.2026 Головне управління Держпродспожив-служби у Львівській області повідомило позивача, що розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу буде проведено 28.07.2026 о 10 год. 00 хв.

28.07.2026 о 10год. 00хв Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області здійснено розгляд справи про порушення законодавства про рекламу щодо ТОВ «ЕПІЦЕНТР К», що підтверджується протоколом засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу (слухання).

Згідно з протоколом, представник ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» не прибув на розгляд справи, пояснень та запитуваних документів не надав.

Під час розгляду відповідачем справи про порушення законодавства про рекламу щодо ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» відповідач встановив, що рекламодавцем не надано інформації про вартість розповсюдженої реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 Закону України «Про рекламу», у зв`язку з чим відповідач прийняв рішення № 149 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами та пояснень по факту розповсюдження реклами з порушенням вимог законодавства про рекламу накладено на розповсюджувача реклами ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» штраф у розмірі 1700,00 грн.

Відповідачем, у ході проведення, 07.05.2026, моніторингу реклами, розповсюдженої на території Львівської області, виявлено, що ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» розповсюджувало рекламу в Торговому центрі «ЕПІЦЕНТР», який знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 18ба, де була розміщена кольорова конструкція із написами «НОВИНКИ. ВМИКАЙ НОВИЙ СМАК НА СВОЇЙ МІЦНОСТІ. Нікотиновмісні подушечки без тютюну. НЕЗВИЧНО НАДЗВИЧАЙНИЙ VELO» із зображенням нікотинових подушечок (паучів) TM «VELO», із порушенням вимог пункту 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про рекламу», згідно з яким забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, засобами внутрішньої реклами.

29.05.2026 на адресу ТОВ «ЕПЦЕНТР К» направлено вимогу від 29.05.2026 №Вих-05 4-14/4264, відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу», якою зобов`язано позивача надати пояснення по факту вчинення правопорушення з додаванням завірених належним чином копій: документів щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, та/або вартості розповсюдження реклами; документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу (макетів реклами тощо), акти виконаних робіт; інших документів, що мають відношення до справи та письмові пояснення по факту вчинення порушення законодавства про рекламу. Встановлено строк для надання інформації до 16.06.2026.

На вказану вимогу позивач не надав відповідь, пояснень щодо вчинення правопорушення та інформацію щодо вартості розповсюдження реклами.

28.07.2026 о 10год. 00хв Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області здійснено розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відносно ТОВ «ЕПІЦЕНТР К», що підтверджується протоколом засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу (слухання).

Згідно з протоколом, представник ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» не прибув на розгляд справи, пояснень та запитуваних документів не надав.

Під час розгляду відповідачем справи про порушення законодавства про рекламу щодо ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» відповідач встановив, що рекламодавцем не надано інформації про вартість розповсюдженої реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 Закону України «Про рекламу», у зв`язку з чим відповідач прийняв рішення №165 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами та пояснень по факту розповсюдження реклами з порушенням вимог законодавства про рекламу накладено на розповсюджувача реклами «ЕПІЦЕНТР К» штраф у розмірі 1700,00 грн.

Позивач, вважаючи вказані рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує таке.

Закон України «Про рекламу» №270/96-ВР від 03.07.1996 визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про рекламу» обумовлено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних заходів та спортивних змагань, що проводяться у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), в яких може розміщуватися інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються;

рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до споживачів реклами;

реклама - інформація про особу, ідею та/або товар , розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товар у (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товар у;

споживачі реклами - невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама;

товар - будь-який предмет господарського обігу, у тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, торговельні марки, інші об`єкти права інтелектуальної власності;

рекламодавець - особа, яка є замовником виробництва та/або розповсюдження реклами

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про рекламу» цей Закон регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Пунктом 3 частини першої статті 22 Закону України «Про рекламу» визначено, що забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети, пов`язані з їх вживанням, трав`яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, у тому числі засобами внутрішньої реклами.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку) та щодо змісту реклами про вакансії (прийом на роботу), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.

Частиною другою статті 26 Закону України «Про рекламу» передбачено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень;

приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

За приписами частини третьої статті 26 Закону України «Про рекламу», розгляд і вирішення адміністративних справ, передбачених цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Абзацом четвертим пункту 1 частини другої статті 27 Закону України «Про рекламу» визначено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу», За неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015 (далі - Положення №667), Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Згідно з пунктом 6 Положення №667 Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право: здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону (підпункт 8); вимагати відповідно до закону від суб`єктів господарювання усунення виявлених порушень (підпункт 9); вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону (підпункт 10); складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосовування інших санкцій, передбачених законом (підпункт 17); залучати в установленому порядку незалежних експертів і спеціалізовані організації для проведення перевірок та підготовки висновків з питань, що належать до їх компетенції (підпункт 22).

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення №667).

Аналіз викладених вище правових норм дає підстави стверджувати, що Держпродспоживслужба та її територіальний орган уповноважені здійснювати контроль щодо дотримання вимог законодавства з питань реклами та у разі встановлення порушень таких вимог виносити відповідні рішення, в тому числі про накладення штрафу.

Постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (далі - Порядок №693), який визначає механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами (далі - суб`єкт реклами) штрафів за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, Державного агентства ПлейСіті, Національного банку).

Слід відзначити, що 10.11.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1178 «Про внесення змін до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу», на підставі розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про адміністративну процедуру», яка набрала чинності з дня її опублікування, крім пунктів 5, 14, 15 та 20 Порядку № 693, з урахуванням змін, затверджених цією постановою, які набрали чинності одночасно із Законом України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру».

Згідно з пунктами 2-6 Порядку №693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, передбачені статтею 27 Закону України «Про рекламу», приймають Голова Держпродспоживслужби, його заступники, керівники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники (далі - уповноважені особи).

Уповноважена особа розпочинає розгляд справи не пізніше трьох робочих днів з дня оформлення протоколу, зазначеного у пункті 2 цього Порядку.

Уповноважена особа з урахуванням положень статті 32 Закону України «Про адміністративну процедуру» повідомляє суб`єкту реклами про дату, час та місце розгляду справи поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб`єкту реклами або його представнику, якщо суб`єкт реклами сповістив уповноважену особу про відповідне уповноваження свого представника на отримання повідомлень, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої особи, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

У повідомленні зазначаються права та обов`язки суб`єкта реклами, зокрема інформація про право бути присутнім під час розгляду та вирішення справи, порядок ознайомлення з матеріалами, а також способи подання пояснень і зауважень та строк, протягом якого суб`єкт реклами має право їх подати.

Справа розглядається уповноваженою особою не пізніше 30 календарних днів з дня оформлення протоколу, зазначеного у пункті 2 цього Порядку.

У разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (пункт 16 Порядку №693).

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Законом України «Про адміністративну процедуру», або у судовому порядку (пункт 20 Порядку №693).

Виходячи з системного аналізу положень статті 26 Закону України «Про рекламу», приписів Порядку № 693, у провадженні у справах про порушення законодавства про рекламу оформлюються процесуальні документи протокол про порушення законодавства про рекламу, рішення про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про рекламу, протокол засідання та рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Отож з урахуванням приведених нормативних актів виявлення ознак порушення законодавства про рекламу Закон України «Про рекламу» не потребує оформлення направлень на перевірку, повідомлень на перевірку, актів перевірок, як це передбачено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки у провадженні у справах про порушення законодавства про рекламу Держпродспоживслужба та її територіальні органи здійснюють контроль за розповсюдженням саме інформації (реклами), а не перевіряють господарську діяльність рекламодавців, розповсюджувачів та виробників реклами, тому достатньо складання протоколу про порушення законодавства про рекламу та прийняття рішення про початок розгляду справи за ознаками про порушення законодавства про рекламу, протокол засідання та рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Враховуючи, що саме Закон України «Про рекламу» є спеціальним законом, що регулює відносини у сфері реклами, включаючи контроль за її дотриманням, положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», при вирішенні спірних правовідносин не підлягають застосуванню.

Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 07.04.2025 у справі №280/275/24, де у пунктах 30, 31, 32 Верховний Суд вказав, що Закон України «Про рекламу» не містить детального опису процедури перевірок, як це передбачено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (видача наказу чи оформлення направлення). Натомість він зосереджений на матеріальних аспектах виявленні порушень і застосуванні санкцій.

Верховний Суд зауважив, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу не є заходом державного нагляду (контролю) у розумінні Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

У свою чергу, якщо орган контролю вимагає документи, що виходять за межі рекламного матеріалу, така перевірка набуває ознак заходу державного нагляду в розумінні Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і має супроводжуватися дотриманням його процедур.

Виходячи з поняття «реклама», закріпленого у статті 1 Закону України «Про рекламу» Держпродспоживслужба та її територіальні органи здійснюють контроль за розповсюдженням інформації (реклами), а не перевіряють господарську діяльність рекламодавців, розповсюджувачів та виробників реклами.

З огляду на викладене Головне управління діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом України «Про рекламу» та Порядком №693 функціями контролю за дотриманням законодавства про рекламу та, відповідно, здійснює розгляд і вирішення справ, передбачених цим Законом, відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, а тому, суд не вбачає порушення відповідачем порядку проведення планового чи позапланового державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу, про які наголошено представником позивача при обґрунтуванні підстав позову.

Суд не бере до уваги доводи представника позивача з приводу припинення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», що визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», позаяк вказане не стосується регулювання питання здійснення заходів щодо дотриманням законодавства про рекламу.

При цьому висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.01.2025 у справі № 140/1046/24 та від 25.02.2026 у справі № 140/13040/24, на які посилається представник позивача, є нерелевантними, оскільки предметом судового розгляду були рішення, прийняті за результатами саме позапланових заходів державного нагляду (контролю), у тому числі щодо дотримання Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», на який поширюються вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303. У цій ж справі спірними є рішення, прийняті за порушення Закону України «Про рекламу» в порядку, встановленому Законом України «Про адміністративну процедуру» і Порядком № 693.

Безпідставним також є твердження представника позивача щодо непоширення частини першої статті 22 Закону України «Про рекламу» на вироби «VELO», виходячи з таких підстав.

У статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого виливу на здоров`я населення» № 2899-IV від 22.09.2005 наведені терміни, зокрема:

тютюнові вироби - вироби, які можуть бути використані для вживання та до складу яких, навіть частково, входить тютюн, незалежно від того, чи є він генетично модифікований, чи ні;

замінники тютюну - засоби, які за впливом на здоров`я людини відповідають тютюну, але не містять тютюну;

нікотин - нікотинові алкалоїди або інша хімічна речовина, включаючи будь-яку сіль або комплекс нікотину, що добувається з рослинної сировини (тютюну) або синтетичним способом.

У статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №3817-IX від 18.06.2024 наведені терміни, зокрема:

тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтра, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» №3553 від 16.01.2024 внесено зміни щодо кодів УКТ ЗЕД шляхом включення до визначення «тютюнові вироби» замінників, інших відмінних від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісних продуктів, їх замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.

Так, тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання (підпункт 14.1.252 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За змістом підпункту 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України товари «інші нікотиновмісні продукти для орального застосування» за кодом 2404919000 (згідно УКТ ЗЕД) підлягають оподаткуванню акцизним податком з 01.09.2024.

З огляду на врегулювання наведеними законодавчими актами дефініції «тютюнові вироби» з відповідним віднесенням, як і «замінників тютюну», так і «інших відмінних від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісних продуктів, їх замінників», а також зважаючи на встановлення ставки акцизного податку з відповідним віднесенням до категорії «тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну», нікотинові подушечки (паучі) слід вважати тютюновими виробами, на які розповсюджуються відповідні законодавчі обмеження, зокрема, й у сфері рекламної діяльності.

Належність виробу «VELO» до замінників тютюну підтверджується змістом рекламоносіїв, зафіксованих 05.05.2026, 07.05.2026 та 23.06.2026 і описаних у протоколах про порушення: «нікотиновмісні подушечки без тютюну», «НОВИЙ СПОСІБ СПОЖИВАННЯ НІКОТИНУ», «ВМИКАЙ НОВИЙ СМАК НА СВОЇ МІЦНОСТІ», а також обов`язковим застереженням «цей продукт містить нікотин та викликає залежність».

Серед іншого із відомостей з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, видно, що торговельна марка «VELO» зареєстрована 02.10.2024 за № 353367 (власник Брітіш Амерікен Тобакко (Брендз) Лімітед) за класом 34 МКТП, який включає, зокрема: «сигарети; тютюн оброблений або необроблений; тютюнові вироби; замінники тютюну, крім призначених на медичні потреби; сигари; сигарили; ... снус; снаф (тютюн для нюхання); нікотиновмісні безтютюнові пакетики, крім призначених на медичні потреби». Аналогічні перелічення містять заявки на знаки «TROPICAL MANGO» (№ m202509266), «PEACH ICE» (№ m202517148), «PURPLE GRAPE» (№ m202509268), «SMOOTH PEPPERMINT» (№ m202517147).

Отже, розміщена позивачем інформація із використанням торговельної марки «VELO» за своїм змістом, формою подачі та способом поширення є рекламою та стимулюванням продажу тютюнових (нікотиновмісних) виробів у розумінні законодавства України.

Довід представника позивача про те, що реєстрація за класом 34 «не змінює хімічного складу товару» не спростовує того, що під торговельною маркою «VELO» випускаються, зокрема, сигарети, тютюнові вироби і замінники тютюну. Факт розміщення інформації із використанням торговельної марки «VELO» має самостійне правове значення, оскільки відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про рекламу» забороняється реклама торговельних марок та інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, незалежно від наявності прямого заклику до придбання.

Щодо покликання представника позивача на сертифікат відповідності, зареєстрований в реєстрі органу сертифікації № UA.CH 0000031-24, в якому зазначено, що виріб «VELO» є безтютюновим нікотиновмісним паучем. У зазначеному сертифікаті вказано, що відповідає вимогам ГН 6.6.1.1-130-2006. Даний нормативний документ - це державні гігієнічні нормативи «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді», який затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.05.2006 №256. Нікотинові паучі (нікотинові подушечки) не є продуктом харчування чи питною водою. Тому вони не підпадають під регулювання гігієнічним нормам, визначеним у ГН 6.6.1.1-130-2006 щодо допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді.

Крім того, виробник сам зазначає на упаковці продукції «не є харчовим продуктом», що виключає можливість поширення на неї правового режиму продуктів харчування та жодним чином не свідчить про відсутність застосування спеціального законодавства у сфері обігу нікотиновмісної продукції.

Твердження про відсутність у позивача статусу рекламодавця реклами є необґрунтованим та не підтверджене жодними доказами. Водночас під час державного контролю за рекламою встановлено факт розміщення реклами у місці провадження господарської діяльності ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» (що і підтверджує сам суб`єкт господарювання), що свідчить про участь останнього у розповсюдженні реклами у розумінні статті 1 Закону України «Про рекламу».

Щодо посилань представника позивача на висновки науково-правової експертизи Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України від 2025 року, науково-правової експертизи Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України від 2026 року, науково-правової експертизи Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України від 2024 року, то суд зазначає, що вказані висновки є висновками експерта у галузі права в розумінні статей 112-113 Кодексу адміністративного судочинства України, не є доказом, маю допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковими для суду.

З огляду на викладене та надані до суду докази позивачем не спростовані висновки Головного управління щодо порушення позивачем законодавства про рекламу.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про накладення штрафу та про зупинення розповсюдження реклами є правомірними та такими, що відповідає вимогам закону, а відтак скасуванню не підлягає. Штрафні санкції до ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» як рекламодавця реклами застосовано правомірно.

Інші доводи та аргументи сторін не мають суттєвого значення для вирішення цього спору та не впливають на юридичну оцінку спірних правовідносин у цій справі.

Згідно з статтею 139 КАС України у випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу понесених позивачем судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд,

в и р і ш и в :

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» (місцезнаходження: 04128, м. Київ, вул. Берковецька, буд.6-К, код ЄДРПОУ 32490244) до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (місцезнаходження: 79011, м. Львів, вул. Д. Вітовського, 18, код ЄДРПОУ 40349068) про скасування рішень відмовити повністю.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складене 21.10.2026.

Суддя Лунь З.І.