Рішення № 140798890, 20.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 жовтня 2026 рокуСправа № 280/8081/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 25.04.2026 (№ ВЕБ-08001-Ф-С-26-257218) та від 12.05.2026 (№ ВЕБ-08001-Ф С-26-288726) в порядку Закону України «Про звернення громадян»;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неприйняття рішення за заявами ОСОБА_1 від 25.04.2026 та від 12.05.2026 про призначення державної допомоги при народженні дитини;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути заяви ОСОБА_1 від 25.04.2026 та від 12.05.2026 про призначення державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 та прийняти рішення про призначення і виплату такої допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми»;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати.

Позовну заяву мотивовано тим, що позивач 18.05.2025 на території Канади народила доньку ОСОБА_3 , яка є громадянкою України. У зв`язку із тривалим отримання необхідних документів в межах встановленого в ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» строку позивач звернулась до відповідача за отриманням допомоги при народженні дитини. Зокрема 25.04.2026 та 12.05.2026 позивач через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України подала звернення в електронній формі, до яких було долучено заяви встановленої форми про призначення державної допомоги при народженні дитини та необхідний пакет документів. Однак, звернення позивача зареєстровані за номерами ВЕБ-08001-Ф-С-26-257218 від 25.04.2026 та ВЕБ-08001-Ф С-26-288726 від 12.05.2026, були розглянуті відповідачем у порядку Закону України «Про звернення громадян», а не як заяви про призначення державної допомоги. Відповідач із посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 №169 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо надання державної допомоги сім`ям з дітьми» вказав, що подання заяви з документами через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України не передбачено. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернулася з даним позовом до суду. Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

10 вересня 2026 року на адресу суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області на позовну заяву. Головне управління ПФУ в Запорізькій області не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними. Позивач зверталась із зверненнями ВЕБ-08001-Ф-С-26-257218 від 25.04.2026 та ВЕБ-08001-Ф С-26-288726 від 12.05.2026. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуло вказані звернення в рамках Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян». Відповідач вважає, що Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення, нарахування та виплати зазначених вище допомог. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заяву позивача про призначення державної допомоги при народженні дитини не розглядав та рішення щодо неї не приймав, отже не вчиняв протиправних дій щодо позивача, а тому не має відповідати в частині позовних вимог про зобов`язання призначити та виплатити позивачу допомогу при народженні дитини. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

14 вересня 2026 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Сторона позивача не погоджується з доводами, викладеними відповідачем у відзиві, та наполягає на задоволенні позову.

Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Шевченківським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області 03.07.2015.

18 травня 2025 року ОСОБА_1 , перебуваючи у Канаді, народила доньку ОСОБА_4 , що підтверджується медичним свідоцтвом про народження від 02.07.2025 № 25248999-02-9 та довідкою Генерального консульства України в Торонто від 08.12.2025 за № 160 про реєстрацію особи громадянином України.

Позивачка ОСОБА_1 25.04.2026 через веб портал Пенсійного фонду України подала до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області заяву про призначення їй допомоги при народженні дитини.

12 травня 2026 року ОСОБА_1 повторно подала через веб портал Пенсійного фонду України Головному управлінню Пенсійного фонду в Запорізькій області заяву про призначення їй допомоги при народженні дитини.

Листом від 27.05.2026 за вих. № 24998-23548/П-02/8-0800/26 Головним управлінням Пенсійного фонду в Запорізькій області повідомлено позивачці про те, що для призначення допомоги один з батьків дитини (опікун) має звернутися до Пенсійного фонду України або центру надання соціальних послуг із заявою встановленого зразка затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 765, документом, що посвідчує особу та свідоцтвом про народження дитини або у разі народження дитини за кордоном копії виданих компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, з перекладом на українську мову. Крім того заява та необхідні документи можуть бути надіслані поштою на адресу територіального органу Пенсійного фонду України або подані в електронному вигляді на Порталі Дія або в мобільному застосунку «Дія». Оскільки, чинним законодавством не передбачено подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини та документів через веб портал, Ваші звернення розглянуті в рамках Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами). Додатково зазначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за призначенням надійшло (у один із способів передбачених чинним законодавством) не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини, отже нарахування допомоги на підставі заяв (встановленої форми) та необхідних документів поданих пізніше ніж через 12 місяців з дня народження дитини не здійснюються.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Вважаючи дії відповідача в частині розгляду її заяв в рамках Закону України «Про звернення громадян», позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд, оцінивши повідомлені учасниками справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" від 21.11.1992 № 2811-XII (далі - Закон № 2811-XII, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 2811-XII одним із видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога при народженні дитини. Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина перша статті 5, частина перша статті 10 Закону), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону №2811-XII.

Згідно ст. 9 Закону № 2811-XII право на допомогу при народженні дитини має один із батьків дитини, опікун (у разі встановлення опіки над дитиною), з яким дитина постійно проживає та який подав заяву про призначення такої допомоги (далі в цьому розділі - отримувач).

Допомога при народженні дитини є власністю дитини.

Положеннями ст. 10 Закону № 2811-XII встановлено, що допомога при народженні дитини призначається на підставі заяви про її призначення, форма якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, поданої отримувачем до органу, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми.

До заяви додаються:

копія свідоцтва про народження дитини - у разі подання заяви одним із батьків дитини, який постійно проживає з дитиною;

копія рішення про встановлення опіки - у разі подання заяви опікуном дитини.

Допомога при народженні дитини призначається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Зазначений перелік документів є вичерпним.

Допомога при народженні дитини призначається отримувачу без подання документів, передбачених абзацом другим частини другої цієї статті, якщо відомості, необхідні для її призначення, надійшли у порядку міжвідомчої електронної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян під час державної реєстрації народження дитини, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті, у яких допомога при народженні дитини не надається/не виплачується.

Для призначення допомоги при народженні дитини може використовуватися електронна форма подання заяви через Єдиний державний вебпортал електронних послуг у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі народження, встановлення опіки над двома і більше дітьми допомога надається на кожну дитину.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, що заява про її призначення надійшла до органу, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, не пізніше ніж через дванадцять місяців з дня народження дитини.

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

Допомога при народженні дитини не надається/не виплачується у разі:

позбавлення отримувача батьківських прав, припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

відібрання дитини в отримувача без позбавлення батьківських прав, тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання.

Згідно статті 6 Закону № 2811-ХІІ документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються отримувачем в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо отримувач подав заяву про призначення допомоги, передбаченої цим Законом, але за станом здоров`я чи з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, отримання таких документів покладається на орган, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, протягом 10 днів з дня звернення.

Умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", регулює Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 (далі Порядок, тут і в подальшому в редакції на момент звернення позивача із заявами).

Відповідно до пункту 13 Порядку Допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини.

Допомога при народженні дитини, яка народилася до 31.12.2025 включно, надається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.

У разі перебування дитини, на яку відкрито вкладний (депозитний) рахунок в банківській установі, на який перераховано допомогу при народженні дитини, разом з матір`ю в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань адміністрація ізолятора або установи повідомляє органу Пенсійного фонду України про умови утримання та виховання дитини.

У разі невідвідування матір`ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це органу Пенсійного фонду України за місцем проживання дитини (п. 14 Порядку).

Допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги (п. 15 Порядку).

Призначення і виплати допомоги при народженні першої та кожної наступної дитини у розмірі 50000 гривень органами Пенсійного фонду України здійснюється відповідно до Порядку надання допомоги при народженні дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2025 № 1805 Деякі питання надання державної допомоги сім`ям з дітьми (п. 16 Порядку).

Пунктами 57 - 58 Положення передбачено, що документи та/або відомості, необхідні для призначення всіх видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України Про державну допомогу сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто.

За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення зазначеної допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин (догляд за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 18 років тощо) не може особисто зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на орган Пенсійного фонду України.

Документи та/або відомості, необхідні для призначення всіх видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України Про державну допомогу сім`ям з дітьми, розглядаються органом Пенсійного фонду України протягом 10 днів з дня подання заяви.

У разі подання заяви в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису про призначення допомоги при народженні дитини така допомога призначається не пізніше ніж наступного робочого дня після отримання заяви органом Пенсійного фонду України.

Рішення про призначення будь-якого виду державної допомоги сім`ям з дітьми, передбаченого Законом України Про державну допомогу сім`ям з дітьми, або про відмову в його призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження такого рішення орган Пенсійного фонду України видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом не більше як п`яти робочих днів після прийняття відповідного рішення.

Заява про призначення допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами, допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку та допомоги для догляду за дитиною єЯсла опрацьовується в автоматичному режимі програмними засобами Єдиної системи у режимі реального часу з формуванням Єдиною системою проекту рішення про призначення допомоги або про відмову в її призначенні для подальшого прийняття рішення органам Пенсійного фонду України.

У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи та/або відомості, уповноважений орган повідомляє заявника, які документи та/або відомості необхідно подати додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання такого повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) подання (прийняття) заяви.

На кожного одержувача всіх видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України Про державну допомогу сім`ям з дітьми, органом Пенсійного фонду України ведеться електронна особова справа, в якій зберігаються документи та/або відомості, на підставі яких призначена допомога, а також розрахунки її розміру.

Електронні особові справи одержувачів всіх видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України Про державну допомогу сім`ям з дітьми, зберігаються відповідно до вимог Закону України Про електронні документи та електронний документообіг.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає всі види державної допомоги сім`ям з дітьми, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 Деякі питання документування управлінської діяльності (Офіційний вісник України, 2018 р., № 23, ст. 770) (п 60 Порядку).

Пунктом 64 Порядку встановлено, що рішення органу, що призначає і виплачує всі види державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачені Законом України Про державну допомогу сім`ям з дітьми, може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України Про адміністративну процедуру та/або до адміністративного суду.

Підпунктом 2.3 Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 № 345, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.10.2006 за № 1098/12972, (далі - Інструкція) передбачено, що заявник може подати Управлінню заяву в електронній формі у випадках, передбачених чинним законодавством (з використанням засобів електронного зв`язку через інформаційні системи Мінсоцполітики або інтегровані з ними інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, Портал Дія з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронні довірчі послуги", Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах").

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції підготовка документів для призначення соціальної допомоги та її розрахунок проводяться в терміни, які забезпечують прийняття рішення про призначення соціальної допомоги, але не пізніше 10 днів з дня прийняття заяви та всіх необхідних документів, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 4.7 Інструкції головний спеціаліст з опрацювання заяв перевіряє правильність проведених розрахунків та їх відповідність вимогам чинних нормативно-правових актів, візує проект рішення та повідомлення про призначення (відмову в призначенні) допомоги та передає особові справи начальнику Управління для прийняття рішення про призначення (відмову в призначенні) допомоги або іншій особі, якій надано таке право. Рішення затверджується підписом та скріплюється печаткою (за наявності) Управління із зазначенням дати.

Після прийняття рішення про призначення (відмову у призначенні) допомоги особові справи повертаються координатору (спеціалісту) з опрацювання заяв, який реєструє прийняте рішення у Журналі реєстрації заяв/особових справ та прийнятих рішень (пункт 4.8 Інструкції).

Форма рішення про призначення (відмову в призначенні) соціальної допомоги затверджена додатком 6 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 № 345 (далі - Інструкція).

Отож, порядок розгляду заяви про призначення соціальної допомоги та порядок прийняття рішення за наслідками розгляду заяви визначений Порядком та Інструкцією.

Як встановлено судом ОСОБА_1 25.04.2026 та 12.05.2026 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області із заявами про призначення їй допомоги при народженні дитини. Проте, вказані заяви не були розглянуті у спосіб, визначений Порядком та Інструкцією, а рішення по суті заяв відповідачем не прийнято.

Відмовляючи позивачу у розгляді її заяв відповідач вказав, що заява та необхідні документи можуть бути надіслані поштою на адресу територіального органу Пенсійного фонду України або подані в електронному вигляді на Порталі Дія або в мобільному застосунку «Дія».

З цього приводу суд зазначає, що вимога щодо способу подання документів має розглядатися не як самостійна підстава для позбавлення особи права на соціальну допомогу, а як процедурна вимога, спрямована на підтвердження особи заявника, його волевиявлення та достовірності поданих документів.

Отже, відповідач мав оцінити зміст поданих документів, а не лише спосіб їх подання, зокрема встановити, чи є позивач особою, яка відповідно до закону має право на допомогу; чи діяв представник у межах наданих йому повноважень; чи всі документи, необхідні для підтвердження права на допомогу, були подані.

Суд звертає увагу, що позивачка з метою реалізації свого права вжила необхідних заходів для отримання передбачених законом соціальних виплат. Зокрема, вона своєчасно звернулася до органу соціального захисту із заявою та необхідними документами.

Крім того, суд також враховує, що неможливість особистого звернення позивача зумовлена збройною агресією російської федерації, тобто спричинена обставинами, які не залежали від її волі, тому враховуючи воєнний стан, вимушене переміщення та неможливість особисто реалізувати право на соціальну виплату повинні оцінюватися індивідуально.

Водночас відмова у реалізації позивачем права на соціальний захист в частині призначення державної допомоги при народженні дитини лише з тієї підстави, що документи були подані через веб портал Пенсійного фонду України, за встановлених у справі обставин, є такою, що ґрунтується на надмірно формальному застосуванні процедурної вимоги, що призводить до непропорційного обмеження права позивача та фактичного позбавлення дитини передбаченої законом державної соціальної підтримки.

При цьому відмова відповідача у розгляді заяв позивача має наслідком повне позбавлення позивача та її дитини передбаченої законом соціальної виплати, що є неспівмірним із процедурним, на думку відповідача, порушенням, яке фактично полягало лише у поданні документів через веб портал Пенсійного фонду України.

За приписами статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Як закріплено у частині сьомій статті 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За нормами статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини, за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно ототожнив встановлену процедуру подання документів із умовою виникнення права на державну соціальну допомогу та, не встановивши жодної обставини, яка б свідчила про відсутність у позивача права на відповідні виплати, відмовив у їх призначенні виключно з формальної підстави подання документів через веб портал Пенсійного фонду України. При цьому волевиявлення позивача на отримання допомоги було належним чином підтверджено засобами веб портал Пенсійного фонду України, а всі необхідні документи подано в межах установленого законодавством строку.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, пункт 70) зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 року у справі №912/2797/21У вказала, зокрема, що принцип «належного урядування», не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Вирішуючи позовні вимоги зобов`язального характеру, суд враховує таке.

У постанові від 08.11.2019 у справі №420/914/19 Верховний Суд зазначив, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Заява позивачки та додані до неї документи не розглянуті відповідачем по суті, тому підстави для зобов`язання відповідача призначити допомогу відсутні.

Водночас, пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2025 №766 "Про реалізацію експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких державних допомог" запроваджена поетапна передача функцій щодо призначення та виплату державних допомог від органів соціального захисту населення до територіальних органів Пенсійного фонду України. Зокрема, постанова передбачає, що починаючи з 01.07.2025 призначення та виплата державних допомог, у тому числі допомоги при народженні дитини, має забезпечуватися Пенсійним фондом України.

В свою чергу, відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Тому, суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав позивачки зобов`язати відповідача розглянути по суті заяви позивачки про призначення та виплату допомоги на народження дитини.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене і обсяг задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень, якими прийнято протиправні рішення - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області пропорційно обсягу задоволених позовних вимог у сумі 2 129,92 грн.

Інших судових витрат позивачем до компенсації не заявлено.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 25.04.2026 (№ ВЕБ-08001-Ф-С-26-257218) та від 12.05.2026 (№ ВЕБ-08001-Ф С-26-288726) в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неприйняття рішення за заявами ОСОБА_1 від 25.04.2026 та від 12.05.2026 про призначення державної допомоги при народженні дитини.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути по суті заяви ОСОБА_1 від 25.04.2026 та від 12.05.2026 про призначення державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 та прийняти рішення про призначення і виплату такої допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 2 129,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 20 жовтня 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз