Рішення № 140791847, 12.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2864/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання Задорожному А.О.,

за участю представників:

від позивача: Калаянов І.В.;

від відповідача: Пущенська О.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест Сервіс" (вул.Потьомкінська, буд. 76, кв. 8, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ 37992093);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гленпорт Одеса" (вул.Успенська, буд. 101, м. Одеса, 65045; код ЄДРПОУ 38721941);

про стягнення 10 050,39 грн, -

1. Суть спору.

13.07.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№2933/26) ТОВ "Продінвест Сервіс" до відповідача ТОВ "Гленпорт Одеса", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 380 595,05 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача умов Договору поставки №КГ2604-2401П від 24.10.2026 в частині повного та своєчасного проведення розрахунку, у зв`язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 370 544,66 грн, на яку позивачем нараховано пеню в сумі 9 136,72 грн та 3% річних в сумі 913,67 грн.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20.07.2026 позовну заяву ТОВ "Продінвест Сервіс" залишено без руху, у зв`язку з недотриманням позивачем вимог статті 162 та 164 ГПК України.

30.07.2026 до суду від ТОВ "Продінвест Сервіс" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.26521/26).

Ухвалою суду від 04.08.2026 було відкрито провадження у справі №916/2864/26 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін із призначенням справи до розгляду по суті на 15.09.2026 о 15:00.

09.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№30466/26).

Ухвалою суду від 14.09.2026 було задоволено клопотання позивача про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

15.09.2026 до суду від відповідача надійшли пояснення (вх.№31412/26), а також клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№31402/26).

У судовому засіданні 15.09.2026, за участі представника позивача, суд без оформлення окремого процесуального документа постановив ухвалу, якою відмовив у задоволені клопотання про відкладення підготовчого засідання та без оформлення окремого процесуального оголосив перерву в розгляді справи по суті до 12.10.2026 о 14:15.

16.09.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення (вх.№31544/26).

01.10.2026 до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу (вх.№33634/26).

Ухвалою суду від 12.10.2026 провадження у справі в частині стягнення основного боргу було закрито.

У судовому засіданні 12.10.2026 за участі представника позивача, суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі та відклав складення повного рішення на строк до 19.10.2026.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Аргументи ТОВ "Продінвест Сервіс".

В якості обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ним як постачальником за Договором поставки №КГ2604-2401П від 24.10.2026, належним чином виконано умови Догвору та здійснено поставку відповідачу товару в загальній кількості 271 740 кг на суму 3 017 292,26 грн з ПДВ.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору ТОВ «ГЛЕНПОРТ ОДЕСА» було здійснено часткову оплату поставленого Товару в сумі 2 646 747,60 грн, водночас сума в розмірі 370 544,66 грн, залишилась без оплати з боку відповідача.

Також позивач стверджує, що на неодноразові звернення відповідачем були надані гарантійні листи № 01-22/05/26 від 22.05.2026 та № 01-16/06/26 від 16.06.2026 з зобов`язанням погасити борг в строки до 15.06.2026 року та 30.06.2026 року відповідно. Однак до теперішнього часу борг не погашено.

ТОВ "Продінвест Сервіс" зазначає, що враховуючи непогашення суми боргу, у нього наявне право на нарахування пені, яку нараховано в сумі 9 139,72 грн, а також 3 % річних у сумі 913,67 грн.

У запереченнях на письмові пояснення відповідача, позивач вказує, що пункт 6.4 Договору пов`язує перебіг 30-денного строку саме з реєстрацією податкової накладної, а не з її окремим врученням покупцю, що про реєстрацію податкових накладних 11.05.2026 було прямо зазначено в позовній заяві, а зареєстровані податкові накладні складені на відповідача, містять його реквізити та доступні покупцю через ЄРПН, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Таким чином позивач просить суд задовольнити позовні вимог у повному обсязі.

3.2. Аргументи ТОВ "Гленпорт Одеса".

У додаткових поясненнях відповідач, не заперечуючи факту поставки, її обсягу, вартості та здійснення часткової оплати, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що сторони погодили спеціальний порядок визначення строку оплати, а сам по собі факт поставки Товару не є достатньою підставою для визначення моменту настання строку його оплати.

Відповідач зазначає, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН сама по собі не підтверджує її надання відповідачу, що до позову податкових накладних та доказів їх направлення, передачі й отримання не додано, а тому позивач фактично просить суд припустити дату початку перебігу строку оплати, від чого залежить і розрахунок пені, штрафу та інфляційних втрат.

За таких обставин відповідач вважає позовні вимоги недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню,

4. Фактичні обставини справи встановлені судом.

24.04.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гленпорт Одеса" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продінвест Сервіс" (Постачальник) укладено Договір поставки №КГ2604-2401П (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити, Кукурудза українського походження врожаю 2025 року, (надалі «Товар»), код Товару згідно з УКТ ЗЕД 1005 90 00 00 , насипом відповідно до умов дійсного Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, загальна кількість Товару в заліковій вазі становить - 300 000 кг+/-10%.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, ціна Товару за дійсним Договором за 1 кг становить: без ПДВ - 9,74 грн., ПДВ- 1,36 грн., разом- 11,10 грн.

Відповідно до пункту 4.4 Договору, загальна вартість Товару з ПДВ 3 331 080,00 грн (+/-10%).

Відповідно до пункту 5.3 Договору, Товар, повинен бути поставлений відповідно до показників якості й кількості, згідно п.1.1 та п.2.1. цього Договору, у період з 24.04.2026 по 10.05.2026.

Відповідно до пункту 6.1 Договору, Покупець здійснює виплату у розмірі 86 відсотків оплати за Товар в українських гривнях шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту надання Постачальником Покупцю скан-копій наступних документів:

6.1.1. рахунку на оплату;

6.1.2. реєстру по вивантаженню Товару в місці призначення, підготовленого Покупцем, згідно товаро-транспортних накладних та вагових даних пункту приймання, вказаного в п. 5.2. даного договору;

6.1.3. видаткову накладну на відповідну кількість Товару згідно реєстру, вказаного в п. 6.1.2;

6.1.4. товарно-транспортних накладних на відвантаження Товару з відмітками одержувача про його приймання Товару.

Відповідно до пункту 6.3 Договору, Постачальник зобов`язується надати Покупцеві податкову накладну в електронному вигляді, належним чином оформлену у відповідності до правил, які встановлені п.201.1 Податкового Кодексу України, зокрема з обов`язковим зазначенням коду Товару згідно з УКТ ЗЕД, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу в момент першої події, з урахуванням граничних строків, встановлених абзацом 14 п. 201.10. Податкового Кодексу України.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.4 Договору, решту оплати за Товар (партії Товару) у розмірі 14 (Чотирнадцять ) відсотків здійснюється Покупцем, у разі отримання Товару (партії Товару), підтвердженого первинними документами в місці призначення, а також оригіналами документів, переліченими в підпунктах 6.1.1-6.1.5. та копій документів, перелічених в пункті 11.6. цього Договору, протягом 30 календарних днів після реєстрації податкової накладної.

Відповідно до пункту 8.13 Договору, у випадку несвоєчасної оплати Товару Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення, що діє на дату такого прострочення.

Відповідно до пункту 8.7 Договору, у випадку порушення Постачальником п. 6.3. що стосується надання податкової накладної, Покупець має право затримати оплату за Товар у розмірі суми незареєстрованого ПДВ.

Пункт 8.14 Договору передбачає, що якщо органами Державної податкової служби України під час перевірки операцій з Товаром (за наслідками винесення податкового повідомлення-рішення, акту перевірки, довідки, внесення коригувань до особового рахунку Покупця як платника податків, іншим способом) та/або за рішенням (постановою) суду, а також у випадку виявлення некоректно зареєстрованих податкових накладних або відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних після надання звітності за підсумками періоду, в якому відбулися поставки за цим Договором, буде зменшено податковий кредит Покупця з ПДВ за податковими накладними Постачальника, зменшено валові витрати Покупця на вартість Товару, поставленого Постачальником, донараховано Покупцю податки, збори, обов`язкові платежі, нараховано Покупцю штрафні санкції за порушення податкового законодавства або буде прийнято рішення про стягнення в дохід держави отриманого за угодою, визнаною недійсною (нікчемною), Постачальник зобов`язується протягом 5 (п`яти) календарних днів, з дати отримання письмової вимоги, сплатити Покупцю грошові кошти в розмірі рівному сумі (включаючи суму можливих штрафних санкцій) на яку Покупцю зменшено податковий кредит з ПДВ, зменшено валові витрати, донараховано податки, збори, обов`язкові платежі, нараховані штрафні санкції, стягнуто в дохід держави отримане за угодою, визнаною недійсною.

Відповідно до пункту 11.3 Договору, всі додатки до даного Договору є його невід`ємною частиною. Зміни і доповнення до даного Договору виконуються тільки в письмовій формі і є дійсними тільки після їх підписання обома Сторонами та скріпленні печатками.

На виконання умов Договору ТОВ "Продінвест Сервіс" за видатковими накладними №568 від 26.04.2026, №580 від 27.04.2026, №583 від 28.04.2026, №593 від 29.04.2026 та №598 від 30.04.2026 передав у власність відповідача Товар у загальній кількості 271 740 кг на суму 3 017 292,26 грн з ПДВ.

Також у матеріалах справи наявні копії податкових накладних 167 від 26.04.2026, №169 від 27.04.2026, №175 від 28.04.2026, №187 від 29.04.2026 та №190 від 30.04.2026 на загальну суму 3 017 292,26 грн, у тому числі ПДВ 370 544,66 грн, які було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.05.2026, що підтверджується квитанціями Державної податкової служби України про реєстрацію.

Відповідно до копій платіжних інструкцій №172 від 14.05.2026 на суму 238 045,60 грн, №173 від 14.05.2026 на суму 238 824,80 грн, №170 від 14.05.2026 на суму 240 188,40 грн, №171 від 14.05.2026 на суму 1 202 305,60 грн та №169 від 14.05.2026 на суму 727 383,20 грн, ТОВ "Гленпорт Одеса" здійснено часткову оплату вартості поставленого товару на загальну суму 2 646 747,60 грн.

Згідно з листом №21/05 від 21.05.2026 ТОВ "Продінвест Сервіс" звернувся до ТОВ "Гленпорт Одеса" щодо погашення боргу за Договором, у відповідь на що відповідач надав гарантійний лист №01-22/05/26 від 22.05.2026 із зобов`язанням погасити борг до 15.06.2026. Після листа позивача №16/06 від 16.06.2026 відповідач надав гарантійний лист №01-16/06/26 від 16.06.2026 із зобов`язанням погасити борг до 30.06.2026.

Водночас заборгованість у розмірі 370 544,66 грн ТОВ "Гленпорт Одеса" погашено не було, у зв`язку з чим ТОВ "Продінвест Сервіс" звернувся із даним позовом до суду.

Згідно з наданим ТОВ "Продінвест Сервіс" розрахунком пені та 3 % річних за період з 09.06.2026 08.07.2026 позивачем нараховано 9 139,72 грн пені та 913,67 грн 3 % річних.

Відповідно до інформаційного повідомлення про зарахування коштів № 510 від 29.09.2026, ТОВ "Гленпорт Одеса" зідйснило сплату грошових коштів у розмірі 370 544,66 грн, призначення платежу "за кукурудзу зг дог №КГ2604-2401П в т.ч. ПДВ 14% 45505.48 грн".

5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою їх виникнення є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договір, є основним видом правомірних дій, тобто волевиявленням осіб, безпосередньо спрямованим на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно з частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі та відшкодування збитків, а суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як з`ясовано судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Продінвест Сервіс" як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гленпорт Одеса" як Покупцем виникли на підставі укладеного між ними Договору поставки №КГ2604-2401П від 24.04.2026, який за своєю правовою природою є договором поставки та породжує взаємні права й обов`язки сторін. Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками сторін, його дійсність і факт укладення сторонами не оспорюються.

Судом встановлено, що ТОВ "Продінвест Сервіс" за видатковими накладними №568 від 26.04.2026, №580 від 27.04.2026, №583 від 28.04.2026, №593 від 29.04.2026 та №598 від 30.04.2026 передав ТОВ "Гленпорт Одеса" Товар у загальній кількості 271 740 кг на суму 3 017 292,26 грн з ПДВ, тобто в межах кількості, визначеної пунктом 2.1 Договору, та в межах строку, встановленого пунктом 5.3 Договору.

У свою чергу ТОВ "Гленпорт Одеса" товар прийняв без заперечень щодо його кількості, якості, вартості чи комплектності документів, доказів протилежного матеріали справи не містять.

14.05.2026 відповідач здійснив часткову оплату Товару в загальній сумі 2 646 747,60 грн.

Під час розгляду справи, 29.09.2026, відповідач сплатив цю суму в повному обсязі, що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів №510 від 29.09.2026, у зв`язку з чим ухвалою суду від 12.10.2026 провадження у справі в частині стягнення основного боргу закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

Однак погашення боргу після звернення позивача до суду не усуває наслідків порушення зобов`язання, які настали до моменту його виконання. Грошове зобов`язання відповідача з остаточної оплати Товару було виконане з простроченням, а тому позивач має право на застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором і законом, а саме на стягнення пені та 3% річних.

Так відповідач заперечуючи проти позову, посилається на те, що початок перебігу строку оплати за пунктом 6.4 Договору пов`язаний із наданням йому зареєстрованої податкової накладної, а позивач відповідних доказів не подав.

Щодо вказаного суд зазначає, що про реєстрацію податкових накладних позивачем зазначено у позовній заяві, а також вказане вбачається наданих до суду копій податкових накладних та квитанцій про отримання та реєстрацію їх податковою.

Господарський суд вказує, що відповідно до абзацу першого пункту 6.4 Договору, решту оплати за Товар у розмірі 14 відсотків здійснюється Покупцем, протягом 30 календарних днів після реєстрації податкової накладної.

Таким чином умовами Договору визначено, що подією, з якою сторони пов`язали початок перебігу тридцятиденного строку, є саме реєстрація податкової накладної, а не її надання, вручення чи направлення Покупцю. Крім того суд погоджується з твердженнями позивача, що в останнього, як учасника даної господарської операції, була можливість ознайомитися із податковими накладними у ЄРПН.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до яких податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, є для покупця товарів підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є юридично значущою подією, що підтверджується квитанцією Державної податкової служби України, і з її настанням у покупця виникає можливість реалізувати своє право на податковий кредит, а відповідно, і настає передбачений Договором строк для завершення розрахунків.

Факт реєстрації податкових накладних №167 від 26.04.2026, №169 від 27.04.2026, №175 від 28.04.2026, №187 від 29.04.2026 та №190 від 30.04.2026 в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.05.2026 підтверджується квитанціями Державної податкової служби України, поданими позивачем. Загальна сума цих податкових накладних, як і загальна сума ПДВ за ними, відповідає вартості поставленого Товару та сумі ПДВ, що входила до неоплаченої частини вартості Товару.

Відповідач достовірності поданих доказів не спростував, власних доказів не надав, зокрема не довів, що реєстрацію податкових накладних було зупинено чи в ній було відмовлено, що податкові накладні були відсутні в його електронному кабінеті чи не були йому доступні, що він не мав можливості включити суми ПДВ до податкового кредиту, що він звертався до позивача з повідомленням про ненадання чи неналежне оформлення податкових накладних, повертав позивачу документи чи складав акт про відсутність документів, необхідних для остаточної оплати.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання визнається його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а відповідно до статті 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як було встановлено судом, відповідачем порушено умови договору в частині строків оплати вартості поставленого товару, у зв`язку з чим суд вказує, що здійснені позивачем нарахування пені та 3 % річних є правомірними.

Відповідно до частини першої статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія або подія, яка має юридичне значення.

Згідно зі статтею 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а також може бути визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати.

Відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною першою статті 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначається днями, спливає в останній день строку, а відповідно до частини п`ятої цієї статті, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З урахуванням наведеного та того, що податкові накладні зареєстровано 11.05.2026, перебіг тридцятиденного строку, визначеного пунктом 6.4 Договору, розпочався 12.05.2026, а останнім днем цього строку було 10.06.2026 (середа, робочий день), тобто відповідач мав здійснити остаточну оплату Товару не пізніше 10.06.2026 включно.

Таким чином, прострочення виконання грошового зобов`язання розпочалося з 11.06.2026.

Натомість позивач вказав граничним строком оплати 09.06.2026 і нарахував пеню та 3% річних із цієї дати, тим самим, помилково визначив останній день строку на один день раніше, та помилково включив до періоду прострочення цей день, хоча відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, лише після спливу строку, встановленого договором.

Відповідно до частини першої статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а за частиною третьою цієї статті пенею є неустойка, що обчислюється як відсоток від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини першої статті 546 та статті 547 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, а правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання належить вчиняти в письмовій формі, що в цьому випадку дотримано, оскільки умова про пеню закріплена в пункті 8.13 Договору.

Відповідно до пункту 8.13 Договору, у випадку несвоєчасної оплати Товару Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення, що діє на дату такого прострочення. Отже, розмір пені, погоджений сторонами, не суперечить межі, встановленій законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок за період із 11.06.2026 по 08.07.2026, що становить 28 днів прострочення (20 днів у червні та 8 днів у липні 2026 року), виходячи із суми простроченого платежу 370 544,66 грн та облікової ставки Національного банку України 15%, суд дійшов висновку, що правильний розмір пені становить 8 527,60 грн (370 544,66 грн х (2 х 15% : 365) х 28 днів), а правильний розмір 3% річних становить 857,76 грн (370 544,66 грн х 3% х 28 днів : 365).

Заявлена позивачем пеня в розмірі 9 136,72 грн та 3% річних у розмірі 913,67 грн розраховані за 30 днів, починаючи з 09.06.2026, тобто за період, що частково передує початку прострочення, а тому відповідні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у визначеному судом розмірі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України, встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку що позовні вимоги ТОВ "Продінвест Сервіс" до ТОВ "Гленпорт Одеса" про стягнення пені та 3% річних підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У постанові ОП КГС ВС від 05.03.2026 у справі № 917/1161/25 зазначено, що у позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, не лише в разі відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, а й у разі закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем. При цьому не має значення, було провадження закрито за клопотанням позивача, відповідача чи з ініціативи суду.

Таким чином, приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, а також враховуючи, що спір вини саме внаслідок неправильних дій, відповідно до ст.129 ГПК України, витрати позивача зі сплати судового збору пропорційно розміру позовних вимог в частині яких провадження було закрито, а також позовних вимог які підлягають задоволенню, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гленпорт Одеса" (вул.Успенська, буд. 101, м. Одеса, 65045; код ЄДРПОУ 38721941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест Сервіс" (вул.Потьомкінська, буд. 76, кв. 8, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ 37992093) пеню в розмірі 8527/вісім тисяч п`ятсот двадцять сім/грн 60 коп., 3 % річних у розмірі 857/вісімсот п`ятдесят сім/грн 76 коп. а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 4559/чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять/грн 10 коп.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно- західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 19 жовтня 2026 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська