Ухвала суду № 140791541, 13.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/35937/26

Провадження № 1-кс/127/13738/26

У Х В А Л А

Іменем України

13 жовтня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Старший детектив Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.

Клопотання мотивоване тим, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023020000000128 від 24.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 205-1, ч. 4 ст. 358 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно, вилучене 08.10.2026 під час проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Детектив ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.

Власник вилученого майна в судове засідання не з`явився.

Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з`явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

До заходів забезпечення кримінального провадження віднесено накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).

Згідно з частиною третьою статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023020000000128 від 24.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 205-1, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що групою осіб із числа жителів Вінницької області організовано діяльність, пов`язану з документальним оформленням операцій із придбання, реалізації та подальшого експорту сільськогосподарської продукції, законне походження якої не підтверджено належними документами або не може бути достовірно встановлене.

За наявними матеріалами кримінального провадження, зазначена діяльність має системний характер і полягає у створенні видимості законності господарських операцій із сільськогосподарською продукцією, документальному оформленні її подальшого переміщення через митний кордон України в митному режимі «експорт», а також у використанні для цього реквізитів підконтрольних суб`єктів господарювання або суб`єктів господарювання, формально зареєстрованих на інших осіб.

З метою реалізації зазначеного механізму особи, причетні до його організації та функціонування, використовують, зокрема, ТОВ «Крокус-Дар» (код ЄДРПОУ 44733441), а також інші суб`єкти господарювання, реквізити яких можуть застосовуватися для оформлення операцій із закупівлі, зберігання, перевезення, реалізації та експорту сільськогосподарської продукції, фактичне походження якої не підтверджено належними первинними документами.

У ході проведення процесуальних та слідчих дій встановлено, що ОСОБА_5 підписувала документи, пов`язані з оформленням експортних операцій із продажу сільськогосподарської продукції від імені ТОВ «Крокус-Дар».

Разом із тим зібрані матеріали свідчать про те, що фактична роль ОСОБА_5 у діяльності товариства могла не відповідати її формальному статусу керівника. Зокрема, під час допиту вона не змогла надати вичерпних і послідовних пояснень щодо організації господарської діяльності ТОВ «Крокус-Дар», порядку придбання сільськогосподарської продукції, джерел її походження, фактичних постачальників, умов формування партій товару, порядку проведення розрахунків та інших обставин, які за звичайних умов мають бути відомі особі, яка фактично здійснює керівництво діяльністю товариства.

Водночас іншими матеріалами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 була залучена до виконання окремих організаційно-технічних функцій, пов`язаних із підготовкою, виготовленням, підписанням і пересиланням документів, необхідних для оформлення господарських та експортних операцій.

Зокрема, отримані відомості дають підстави вважати, що ОСОБА_5 виконувала вказівки інших осіб щодо підготовки документів, вносила або забезпечувала внесення до них необхідних відомостей, підписувала їх, отримувала та надалі направляла іншим учасникам відповідної діяльності.

При цьому матеріалами кримінального провадження встановлено факти підготовки та використання документів, до яких могли вноситися відомості, що не відповідали фактичним обставинам господарських операцій, зокрема щодо походження сільськогосподарської продукції, її постачальників, місця вирощування або придбання, обсягів поставок, перевезення та інших обставин, необхідних для документального оформлення експорту.

Таким чином, наявні матеріали дають підстави вважати, що ОСОБА_5 виконувала окремі дії з документального забезпечення господарських операцій, тоді як фактична організація діяльності товариства, координація дій інших осіб і прийняття рішень щодо підготовки відповідних документів здійснювалися іншими учасниками.

За наявними матеріалами, реквізити ТОВ «Крокус-Дар» використовувалися для документального оформлення операцій із сільськогосподарською продукцією та її подальшого експорту.

Матеріалами, отриманими в порядку тимчасового доступу до документів, що перебувають у розпорядженні митних органів, встановлено, що ТОВ «Крокус-Дар» здійснювало оформлення експортних операцій із продажу сільськогосподарської продукції за межі митної території України.

Для здійснення відповідного митного оформлення подавалися документи, які формально підтверджували походження продукції, її кількість і характеристики, умови поставки, відомості про продавця та покупця, а також проходження відповідних фітосанітарних та інших процедур.

Разом із тим інформація, отримана в ході досудового розслідування, свідчить про наявність суттєвих розбіжностей між відомостями, відображеними в документах, та фактичними обставинами походження сільськогосподарської продукції.

Згідно з інформацією органів ДПС, документально підтвердити реальне походження частини продукції, яка надалі оформлювалася для експорту від імені ТОВ «Крокус-Дар» та інших суб`єктів господарювання, не виявилося можливим.

Зокрема, відсутня належна та послідовна документальна інформація, яка б підтверджувала фактичне придбання відповідних обсягів продукції у реальних виробників або постачальників, її вирощування, наявність необхідних виробничих і матеріальних ресурсів, місць зберігання, а також логічний та документально підтверджений рух товару від виробника або постачальника до моменту його експорту.

За результатами проведених аналітичних досліджень Головного управління ДПС у Вінницькій області встановлено, що невстановлені особи, які діяли з використанням реквізитів ТОВ «Крокус-Дар», здійснювали дії, спрямовані на приховування або маскування фактичних джерел походження сільськогосподарської продукції, яка надалі експортувалася за межі митної території України.

Загальна сума операцій, щодо яких в аналітичних матеріалах встановлено відповідні обставини, становить 6 477 871,69 грн.

Крім того, під час досудового розслідування отримано відомості про те, що зазначена діяльність не обмежувалася використанням реквізитів лише ТОВ «Крокус-Дар».

Організатори та інші учасники відповідної діяльності використовували також реквізити інших суб`єктів господарювання, що давало змогу розподіляти господарські операції між різними суб`єктами, оформлювати документи від імені різних осіб, використовувати різні банківські рахунки, печатки, електронні ключі, договори, інвойси, товарно-транспортні та інші документи.

Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що окремі суб`єкти господарювання могли використовуватися послідовно або одночасно залежно від необхідності оформлення відповідної партії продукції, здійснення розрахунків, проходження митних і фітосанітарних процедур, а також документального підтвердження походження товару.

При цьому фактична господарська діяльність окремих таких суб`єктів господарювання, їхні матеріально-технічні можливості, кількість працівників, наявність земельних ділянок, складських приміщень, транспорту, обсяги придбаної продукції та інші ресурси могли не відповідати обсягам операцій, оформлених від їхнього імені.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.10.2026 по справі №127/35152/26 надано дозвіл на проведення обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, відшукання речей, документів, електронних даних, знарядь кримінального правопорушення та майна, одержаного внаслідок його вчинення, а саме:

- первинних фінансово-господарських і товаросупровідних документів ТОВ «Крокус-Дар» та інших СГД за період 2022-2026 років, які здійснюють експорт сільськогосподарської продукції: договорів, контрактів, додаткових угод, інвойсів, CMR, актів приймання-передачі, закупівельних відомостей, видаткових і товарно-транспортних накладних, специфікацій, довіреностей, сертифікатів, фітосанітарних та інших дозвільних документів:

- документів щодо походження, вирощування, закупівлі, зберігання, перевезення сільськогосподарської продукції та місць її навантаження;

- чернеток, шаблонів, чорнових записів та електронних версій документів у форматах Word, Excel, PDF та інших форматах, у тому числі таких, що містять виправлення або змінені відомості:

- печаток, штампів, кліше, чистих бланків із відтисками печаток;

- банківських документів, реквізитів рахунків, платіжних інструкцій виписок, токенів, носіїв КЕП та електронних ключів;

- комп`ютерної техніки, ноутбуків системних блоків, серверів мобільних телефонів, планшетів, флеш-накопичувачів, зовнішніх дисків, карт пам?яті та інших цифрових носіїв, на яких можуть міститися відомості, що мають значення для кримінального провадження;

- чорнових записів, блокнотів, журналів, схем взаєморозрахунків, списків

постачальників, покупців, перевізників та інших осіб, пов?язаних досліджуваними операціями;

- готівкових коштів та інших цінностей за наявності відомостей про їх безпосередній зв?язок із досліджуваними операціями.

Так, 08.10.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення проведено обшук у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено:

- блокноти із записами 5 штук;

- папка-накопичувач із документами на 49 аркушах;

- папка-накопичувач із документами на 87 аркушах;

- папка-накопичувач із документами на 65 аркушах;

- папка-накопичувач із документами на 36 аркушах;

- папка-накопичувач із документами на 14 аркушах;

- папка-накопичувач із документами на 27 аркушах;

- папка-накопичувач із документами на 21 аркуші;

- папка-накопичувач із документами на 19 аркушах;

- папка-накопичувач із документами на 17 аркушах;

- файлові накопичувачі з документами на 4 аркушах;

- файл із документами на 10 аркушах;

- файл із документами на 16 аркушах;

- файл із документами на 3 аркушах;

- файл із документами на 7 аркушах з електронними цифровими підписами 3 штуки;

- файл із документами на 174 аркушах;

- мобільний телефон марки OPPO, що належить ОСОБА_6 , IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ;

- флеш-накопичувач марки Transcend обсягом 16 ГБ;

- флеш-накопичувач марки Wibrend обсягом 16 ГБ;

- флеш-накопичувач марки HiRali обсягом 32 ГБ;

- системний блок R-line з процесором Intel Core i3-4170.

Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №42023020000000128 від 24.03.2023 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.

Постановою детектива від 08.10.2026 вилучене майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час обшуку є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.

Таким чином, з метою з`ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 08.10.2026 під час проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- блокноти із записами в кількості 5 шт.;

- папку-накопичувач із документами на 49 аркушах;

- папку-накопичувач із документами на 87 аркушах;

- папку-накопичувач із документами на 65 аркушах;

- папку-накопичувач із документами на 36 аркушах;

- папку-накопичувач із документами на 14 аркушах;

- папку-накопичувач із документами на 27 аркушах;

- папку-накопичувач із документами на 21 аркуші;

- папку-накопичувач із документами на 19 аркушах;

- папку-накопичувач із документами на 17 аркушах;

- файлові накопичувачі з документами на 4 аркушах;

- файл із документами на 10 аркушах;

- файл із документами на 16 аркушах;

- файл із документами на 3 аркушах;

- файли з документами на 7 аркушах та ЕЦП у кількості 3 шт.;

- файл із документами на 174 аркушах;

- мобільний телефон марки OPPO, що належить ОСОБА_6 , IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ;

- флеш-накопичувач марки Transcend обсягом 16 GB;

- флеш-накопичувач марки Wibrend обсягом 16 GB;

- флеш-накопичувач марки HiRali обсягом 32 GB;

- системний блок марки R-line з процесором Intel Core i3-4170.

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_3 .

Зобов`язати старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя