Ухвала суду № 140790664, 21.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

21.10.2026Справа № 910/6056/26Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши зауваження ОСОБА_1 на протокол судового засідання від 15 жовтня 2026 року в справі № 910/6056/26 за позовом Акціонерного товариства "Комінбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглеенерготрейдінг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Лідер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмінерал Трейдінг", фізичної особи ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 25 521 201,41 грн; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Комінбанк" про визнання недійсними додаткових угод до договору та визнання поруки припиненою,

без повідомлення/виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року Акціонерне товариство "Комінбанк" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглеенерготрейдінг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Лідер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмінерал Трейдінг", фізичної особи ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_2 про солідарне стягнення з відповідачів 25 521 201,41 грн, з яких: 18 588 495,00 грн - основна заборгованість за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 7 листопада 2028 року № 155/18, 6 932 706,41 грн - заборгованість по процентам.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Вуглеенерготрейдінг" його зобов`язань за вказаним кредитним договором у частині повного та своєчасного погашення передбачених цим правочином платежів. Оскільки виконання зобов`язань вказаного відповідача за кредитним договором було забезпечене ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Лідер", ТОВ "Укрмінерал Трейдінг", фізичною особою ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_2 за відповідними договорами поруки: від 7 листопада 2018 року № 155/18-П-5, від 24 липня 2025 року № 155/18-П-11, від 30 жовтня 2020 року № 155/18-П-9, від 30 червня 2020 року № 155/18-П-10, й вказані поручителі не виконали покладених на них зобов`язань за цими правочинами, Банк просив стягнути спірну суму заборгованості з відповідачів солідарно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

28 травня 2026 року через систему "Електронний суд" позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1 червня 2026 року відкрито провадження у справі № 910/6056/26, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18 червня 2026 року. Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

17 червня 2026 року через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_2 надійшла заява від 16 червня 2026 року про відкладення розгляду справи, залучення до участі у справі, ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та продовження встановленого судом процесуального строку на подання відзиву.

У підготовчому засіданні 18 червня 2026 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення засідання на 30 липня 2026 року.

1 липня 2026 року та 7 липня 2026 року через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_2 надійшли заяви про його залучення до участі у справі, ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та продовження встановленого судом процесуального строку на подання відзиву.

29 липня 2026 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшов відзив від 28 липня 2026 року з клопотаннями про зупинення провадження у справі, витребування оригіналів електронних доказів та відкладення засідання.

Також 29 липня 2026 року через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про його залучення до участі у справі та відкладення підготовчого засідання.

29 липня 2026 року через систему "Електронний суд" від Банку надійшло клопотання від цієї ж дати про повернення відзиву ОСОБА_2 без розгляду із запереченнями на заяву вказаного відповідача про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні 30 липня 2026 року суд постановив протокольні ухвали: про продовження з власної ініціативи суду строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та про відкладення засідання на 27 серпня 2026 року.

30 липня 2026 року через систему "Електронний суд" від фізичної особи ОСОБА_1 надійшло клопотання від вказаної дати про продовження процесуального строку для подачі відзиву на 15 днів з моменту надання його представнику доступу до матеріалів електронної справи № 910/6056/26. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3 серпня 2026 року в задоволені вказаного клопотання відмовлено та продовжено фізичній особі ОСОБА_1 з власної ініціативи суду строк на подання відзиву на позовну заяву до 10 серпня 2026 року включно.

3 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" від Банку надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2 від цієї ж дати.

У період з 10 серпня 2026 року по 24 серпня 2026 року суддя Павленко Є.В. перебував у відпустці.

10 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшов відзив від 9 серпня 2026 року та зустрічний позов від вказаної дати до Банку про визнання недійсними додаткових угод: від 25 серпня 2023 року № 6, від 24 липня 2025 року № 7, - до укладеного між Банком та ОСОБА_1 договору поруки від 30 жовтня 2020 року № 155/18-П-9.

12 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" від Банку надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 від цієї ж дати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 24 серпня 2026 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Банку прийнято до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом та призначено підготовче засідання на 27 серпня 2026 року.

У призначене підготовче засідання представники сторін не з`явились, проте 25 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" від Банку надійшло клопотання про відкладення засідання. Крім того, 26 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також надійшли клопотання про відкладення засідання.

У зв`язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 серпня 2026 року підготовче засідання у справі було відкладено на 10 вересня 2026 року.

28 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" від Банку надійшов відзив від цієї ж дати на зустрічний позов ОСОБА_1

7 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшла заява від 5 вересня 2026 року про його участь у призначеному засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 8 вересня 2026 року було задоволено.

8 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява від цієї ж дати про зміну предмета позову. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 вересня 2026 року було відмовлено в прийнятті до розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 та повернуто цю заяву з доданими до неї документами заявнику.

9 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення від цієї ж дати по суті зустрічного позову ОСОБА_1 з клопотаннями про відкладення засідання та надання додаткового строку для підготовки й подання до суду письмових пояснень на заяву ОСОБА_1 від 8 вересня 2026 року про зміну предмета позову.

У підготовчому засіданні 10 вересня 2026 року суд постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі; про продовження ОСОБА_2 з власної ініціативи суду процесуального строку на подання відзиву до 28 липня 2026 року; про відмову в задоволенні усного клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів на стадії підготовчого провадження; про відкладення вирішення питання про огляд оригіналів доказів на стадію розгляду справи по суті; про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про надання строку для підготовки та подання до суду письмових пояснень на заяву ОСОБА_1 від 8 вересня 2026 року про зміну предмета позову; про відкладення засідання на 29 вересня 2026 року.

14 вересня 2026 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 , як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до Банку та ОСОБА_2 про визнання недійсним укладеного між вказаними особами договору поруки від 30 червня 2020 року № 155/18-П-10 з усіма змінами та додатковими угодами до нього. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 вересня 2026 року вказану позовну заяву ОСОБА_3 з доданими до неї документами повернуто заявнику.

25 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшла заява від 24 вересня 2026 року про його участь у призначеному засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 28 вересня 2026 року задоволено.

29 вересня 2026 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява від 28 вересня 2026 року про зміну предмета зустрічного позову.

Цього ж дня (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшло клопотання від 28 вересня 2026 року про відкладення засідання.

У підготовчому засіданні 29 вересня 2026 року суд постановив протокольні ухвали: про прийняття заяви ОСОБА_1 від 28 вересня 2026 року про зміну предмета зустрічного позову до розгляду; про відкладення підготовчого засідання на 15 жовтня 2026 року.

1 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від Банку надійшли заперечення від цієї ж дати на вищевказану заяву ОСОБА_1 про зміну предмета зустрічного позову.

2 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення від 1 жовтня 2026 року на заяву ОСОБА_1 про зміну предмета зустрічного позову.

12 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшли заяви від 9 жовтня 2026 року про його участь у засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2026 року вказані заяви були задоволені, вирішено здійснювати проведення усіх засідань по справі за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Філя А.О., у режимі відеоконференції через підсистему відеоконференцзв`язку ЄСІТС на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за посиланням: https://vkz.court.gov.ua.

14 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшло клопотання від 13 жовтня 2026 року про призначення судово-психіатричної експертизи в справі.

Цього ж дня від Банку через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 14 жовтня 2026 року про роз`єднання позовних вимог разом із заявою, у якій позивачем наведено перелік питань, які, на його думку, необхідно поставити на вирішення експерта під час проведення судово-психіатричної експертизи у справі.

15 жовтня 2026 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшли заперечення від 14 жовтня 2026 року на клопотання Банку про роз`єднання позовних вимог, а також письмові пояснення щодо клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психіатричної експертизи у справі.

У підготовчому засіданні цього ж дня суд постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психіатричної експертизи у справі; про задоволення усного клопотання представника Банку про залишення поданого останнім клопотання про роз`єднання позовних вимог без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 жовтня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 29 жовтня 2026 року.

19 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від представника Банку надійшла заява від цієї ж дати про його участь у засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 20 жовтня 2026 року було задоволено.

21 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 , - адвоката Філя А.О., надійшла заява від 20 жовтня 2026 року про його участь у засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 жовтня 2026 року в задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

Також 21 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшли зауваження від 20 жовтня 2026 року на протокол судового засідання від 15 жовтня 2026 року № 7248007 в справі № 910/6056/26, у яких заявник, посилаючись на пункт 4 частини 1 статті 42 та статтю 224 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначив про неповноту та неправильність відображення в протоколі перебігу підготовчого засідання, змісту пояснень представника ОСОБА_1 та висловлених ним заперечень. Обґрунтовуючи подані зауваження, представник ОСОБА_1 зазначив, що під час підготовчого засідання 15 жовтня 2026 року судом розглядалося клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи з метою встановлення здатності ОСОБА_1 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент їх вчинення. За твердженням заявника, під час розгляду зазначеного клопотання суд поставив представнику ОСОБА_1 запитання щодо місцезнаходження його довірителя, на яке останній повідомив, що не володіє інформацією про конкретне місце перебування ОСОБА_1 на момент проведення судового засідання. Водночас представник наголосив на тому, що ця відповідь стосувалася виключно поточного місцезнаходження довірителя, а не можливості забезпечення його особистої участі в проведенні експертизи. Заявник стверджує, що додатково повідомив суду про готовність ОСОБА_1 особисто з`явитися до експертної установи для проходження амбулаторної судово-психіатричної експертизи, надати необхідні документи та виконати інші вимоги експертної установи. Крім того, представник ОСОБА_1 зазначив, що під час вказаного підготовчого засідання ним надавалися пояснення щодо неможливості на момент подання клопотання визначити повний обсяг медичної документації стосовно ОСОБА_1 , оскільки такі відомості можуть зберігатися в амбулаторних картах, медичних архівах та інших документах медичних закладів. На переконання заявника, відсутність у матеріалах справи повного комплекту медичної документації не свідчить про відсутність обставин, для встановлення яких заявлялося клопотання про призначення експертизи. За доводами представника ОСОБА_1 , після постановлення судом протокольної ухвали про відмову в задоволенні клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи ним були висловлені заперечення щодо мотивів такого процесуального рішення та заявлено прохання про їх внесення до протоколу судового засідання. Зокрема, представник не погодився з висновками суду щодо недостатності наданих медичних документів та наявності сумнівів у можливості забезпечення особистої явки ОСОБА_1 до експертної установи. Однак, на думку заявника, зазначені заперечення та пояснення не були належним чином відображені в протоколі. Окремо заявник звертав увагу на порушення хронологічної послідовності фіксування процесуальних дій. Так, за його твердженням, у записах № 34-42 протоколу, які охоплюють проміжок часу з 15:01:42 год до 15:06:17 год, відображено розгляд клопотання про призначення експертизи та постановлення судом протокольної ухвали про відмову в його задоволенні, проте не наведено всіх пояснень представника відповідача. Водночас у записі № 47 протоколу (15:11:58 год) зазначено, що представник просив зафіксувати інформацію про готовність ОСОБА_1 з`явитися до експертної установи та гарантування ним відповідної явки. Заявник стверджує, що такі пояснення надавалися ним ще під час обговорення клопотання, тобто до постановлення судом протокольної ухвали про відмову в його задоволенні, а їх відображення лише в записі № 47, після розгляду інших процесуальних питань, спотворює фактичну послідовність перебігу судового засідання та створює помилкове враження про те, що відповідні пояснення були надані лише після вирішення клопотання. На переконання заявника, наведені обставини свідчать про необхідність внесення змін та доповнень до протоколу судового засідання з метою забезпечення повного й об`єктивного відображення пояснень представника відповідача, висловлених ним заперечень та фактичної послідовності процесуальних дій.

Частиною 14 статті 8 ГПК України встановлено, що суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти.

Статтею 222 ГПК України встановлено, що суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу). Фіксування судового засідання технічними засобами здійснює секретар судового засідання. Технічний запис судового засідання та протокол судового засідання після закінчення судового засідання долучаються до матеріалів справи. Порядок зберігання технічного запису судового засідання та долучення його до матеріалів справи визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Учасник справи має право отримати копію технічного запису судового процесу.

Згідно з частинами 1-3 статті 223 ГПК України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: рік, місяць, число і місце судового засідання; найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; порядковий номер вчинення процесуальної дії; назва процесуальної дії; час вчинення процесуальної дії; ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; інші відомості, визначені цим Кодексом.

Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання, і приєднується до справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 224 ГПК України учасники справи мають право ознайомитися з технічним записом судового процесу, протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня підписання протоколу в справі подати до суду письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності технічного запису або відомостей, вміщених у протоколі судового засідання. Суд розглядає зауваження щодо технічного запису судового процесу та протоколу судового засідання не пізніше п`яти днів з дня їх подання і за результатами розгляду постановляє ухвалу, якою враховує зауваження або мотивовано відхиляє їх.

З аналізу наведених положень процесуального законодавства вбачається, що протокол судового засідання є процесуальним документом, призначеним для фіксування відомостей про перебіг судового засідання, вчинені процесуальні дії та прийняті судом процесуальні рішення.

При цьому положеннями статті 223 ГПК України не передбачено обов`язку секретаря судового засідання здійснювати дослівне відтворення у протоколі всіх усних пояснень, доводів, міркувань та заперечень учасників справи, оскільки повне фіксування перебігу судового засідання забезпечується за допомогою звукозаписувальних технічних засобів відповідно до статті 222 ГПК України.

Отже, сам по собі факт відсутності у протоколі судового засідання дослівного викладу окремих пояснень учасника справи не свідчить про його неповноту або неправильність у розумінні статті 224 ГПК України, якщо в ньому належним чином відображено передбачені законом відомості про вчинені процесуальні дії та прийняті судом рішення, а відповідні усні пояснення зафіксовані технічним записом судового засідання.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2026 року в межах розгляду справи № 910/6056/26 відбулося підготовче засідання в режимі відеоконференції, за результатами проведення якого секретарем судового засідання складено протокол № 7248007. Зі змісту зазначеного протоколу вбачається, що останній містить відомості про дату та час проведення судового засідання, найменування суду, склад суду, учасників справи, порядкові номери, назви та час вчинення процесуальних дій, а також постановлені судом протокольні ухвали.

Зокрема, у записах № 34042 протоколу судового засідання відображено розгляд клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи, заслуховування пояснень учасників справи та постановлення судом протокольної ухвали про відмову в задоволенні зазначеного клопотання.

Крім того, у записі № 47 протоколу судового засідання о 15:11:58 год відображено заяву представника ОСОБА_1 про необхідність внесення до протоколу відомостей щодо готовності його довірителя особисто з`явитися до експертної установи та забезпечити свою явку для проходження судово-психіатричної експертизи.

Таким чином, твердження заявника про повну відсутність у протоколі судового засідання відомостей щодо його пояснень про можливість забезпечення явки ОСОБА_1 до експертної установи не відповідають змісту зазначеного процесуального документа, оскільки відповідну заяву представника відображено у записі № 47 протоколу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що стаття 223 ГПК України не встановлює обов`язку секретаря судового засідання відтворювати у протоколі повний зміст кожного виступу представника учасника справи, зокрема, у даному випадку, всі наведені представником ОСОБА_1 пояснення щодо фактичного місцезнаходження його довірителя, способів комунікації з ним, можливості надання додаткових документів, порядку організації експертизи та готовності нести витрати на її проведення. Зазначені обставини становлять зміст усних пояснень представника ОСОБА_1 , а не самостійні процесуальні дії, обов`язковість окремого та дослівного відображення яких у протоколі судового засідання передбачена статтею 223 ГПК України.

Водночас доводи заявника про те, що його відповідь на запитання суду щодо місцезнаходження ОСОБА_1 стосувалася виключно конкретного місця перебування довірителя на момент проведення підготовчого засідання, а не можливості забезпечення його явки до експертної установи, фактично зводяться до надання додаткового тлумачення змісту власних усних пояснень. Однак, наведення заявником у письмових зауваженнях більш розгорнутого викладу своєї правової позиції не свідчить про неправильність складеного секретарем протоколу та саме по собі не зумовлює необхідності внесення до нього відповідних доповнень.

Більш того, у поданих зауваженнях представник ОСОБА_1 прямо зазначив, що наведені ним формулювання пояснень щодо місцезнаходження довірителя та забезпечення його явки до експертної установи не є дослівними цитатами його виступу в підготовчому засіданні, а становлять узагальнений виклад змісту думки, яку він намагався донести до суду. Отже, заявник фактично просить доповнити протокол судового засідання не конкретними дослівно висловленими ним в засіданні поясненнями, а власним подальшим узагальненням змісту його виступу.

У той же час, внесення до протоколу судового засідання такого узагальненого викладу пояснень, сформульованого представником ОСОБА_1 уже після завершення засідання, не відповідало б призначенню цього процесуального документа, оскільки протокол має відображати фактично вчинені процесуальні дії, а не подальшу інтерпретацію учасником справи змісту власних висловлювань.

Також суд відхиляє доводи заявника щодо необхідності додаткового відображення у протоколі пояснень про неможливість визначення повного обсягу медичної документації, участь ОСОБА_1 в організації проведення експертизи та його готовність оплатити відповідні витрати. Суд зазначає, що наведені обставини стосуються обґрунтування клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи та оцінки наявності передбачених процесуальним законодавством підстав для її призначення. Водночас предметом розгляду зауважень на протокол судового засідання є перевірка правильності та повноти фіксування перебігу судового засідання, а не повторне дослідження доводів учасника справи щодо необхідності проведення судової експертизи.

Відтак, незгода представника відповідача з оцінкою судом поданих медичних документів, обставин щодо можливості забезпечення явки ОСОБА_1 до експертної установи та інших доводів на обґрунтування необхідності призначення експертизи не може сама по собі свідчити про неправильність або неповноту протоколу судового засідання.

При цьому, постановлена судом протокольна ухвала про відмову в задоволенні клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи належним чином відображена у протоколі судового засідання, що відповідає вимогам пункту 6 частини 2 статті 223 ГПК України.

Щодо посилань заявника на порушення хронологічної послідовності відображення процесуальних дій у протоколі судового засідання, суд зазначає таке.

Заявник стверджує, що його пояснення про готовність ОСОБА_1 з`явитися до експертної установи були надані під час розгляду клопотання про призначення експертизи, тобто в проміжку часу з 15:01:42 год до 15:06:17 год, тоді як відповідні відомості відображені лише в записі № 47 о 15:11:58 год, після постановлення судом протокольної ухвали про відмову в задоволенні зазначеного клопотання.

Разом із цим, як вбачається зі змісту самих зауважень на спірний протокол, заявник не заперечує того, що після оголошення судом протокольної ухвали про відмову в призначенні експертизи ним повторно висловлювалися заперечення щодо мотивів такого рішення та заявлялося прохання про внесення відповідних пояснень до протоколу судового засідання.

Отже, відображення в записі № 47 протоколу судового засідання заяви представника про необхідність фіксування відомостей щодо готовності довірителя пройти експертизу узгоджується з викладеними самим заявником обставинами щодо повторного звернення до суду із зазначеного питання після постановлення відповідної протокольної ухвали.

Саме по собі відображення останньої заяви представника у записі № 47 не свідчить про те, що відповідні пояснення не могли надаватися ним раніше під час розгляду клопотання, а також не підтверджує неправильності хронологічної послідовності фіксування процесуальних дій.

Крім того, протокол судового засідання не призначений для відображення кожного окремого висловлювання учасника справи як самостійної процесуальної дії, а тому відсутність у записах № 34-42 повного тексту пояснень представника щодо можливості забезпечення явки довірителя до експертної установи не свідчить про порушення встановленого статтею 223 ГПК України порядку ведення протоколу.

Також необґрунтованими є доводи заявника про необхідність додаткового відображення в протоколі його заперечень щодо мотивів відмови в задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Суд зазначає, що положення статей 223, 224 ГПК України не передбачають обов`язку внесення до протоколу судового засідання повного тексту заперечень учасника справи щодо кожної постановленої судом протокольної ухвали.

Водночас, незгода учасника справи з мотивами прийнятого судом процесуального рішення не є самостійною підставою для внесення змін до протоколу судового засідання, оскільки процедура розгляду зауважень на протокол не може використовуватися як спосіб перегляду відповідного процесуального рішення чи доповнення його мотивувальної частини.

Суд також враховує те, що заявником не наведено обставин, які б свідчили про неправильне зазначення в протоколі дати, часу чи місця проведення підготовчого засідання, складу суду, учасників судового процесу, найменування розглянутого клопотання, факту його розгляду або змісту постановленої судом протокольної ухвали.

Натомість подані зауваження фактично зводяться до відображення в протоколі бажаного заявником ступеня деталізації його усних пояснень, а також необхідності відображення в протоколі додаткових аргументів в обґрунтування його клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи по справі.

Однак, як вже зазначалося судом, відсутність у протоколі судового засідання такого детального викладу не свідчить про порушення секретарем судового засідання вимог статті 223 ГПК України, оскільки наведена норма не встановлює обов`язку дослівного протоколювання всіх виступів учасників справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що доводи представника ОСОБА_1 , викладені в зауваженнях на протокол судового засідання № 7248007 від 15 жовтня 2026 року в справі № 910/6056/26, не підтверджують наявності таких фактів неповноти або неправильності зазначеного процесуального документа, які б зумовлювали необхідність внесення до нього відповідних змін чи доповнень.

Оскільки протокол судового засідання від 15 жовтня 2026 року містить передбачені частиною 2 статті 223 ГПК України відомості про перебіг судового засідання, вчинені процесуальні дії та постановлені судом протокольні ухвали, а наведені заявником доводи фактично зводяться до необхідності більш детального відображення змісту його пояснень та незгоди з мотивами протокольної ухвали суду про відмову в призначенні судово-психіатричної експертизи, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданих зауважень та наявність підстав для їх відхилення відповідно до частини 2 статті 224 ГПК України.

Керуючись статтями 222-224, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Зауваження ОСОБА_1 на протокол судового засідання від 15 жовтня 2026 року в справі № 910/6056/26 відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання: 21 жовтня 2026 року.

СуддяЄ.В. Павленко