Рішення № 140789716, 14.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" жовтня 2026 р. Cправа № 902/499/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О.Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А.Л., за участю

представника позивача - Риндіна Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці, в приміщенні Господарського суду Вінницької області справу № 902/499/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохім" (місцезнаходження: вул. Харківська, буд. 86А, м. Зміїв, Зміївський район, Харківська область, 63401, ідентифікаційний код юридичної особи: 40136385)

до: Фермерського господарства "Максім-А" (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 58, с. Маяки, Тульчинський район, Вінницька область, 23642, ідентифікаційний код юридичної особи: 36759423)

про стягнення 1 454 236,27 грн

УСТАНОВИВ:

16.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохім" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Максім-А" про стягнення заборгованості за Договором постачання №ВЦР59/2023 від 21.03.2023 року в розмірі 1 454 236,27 грн, з яких: 993 923,08 грн основного боргу, 130 788,69 грн пені, 242 332,48 грн штрафу 30% від суми специфікацій по яких допущено прострочення оплати, 87 192,02 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами (товарний кредит).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на підставі укладеного Договору постачання № ВЦР59/2023 від 21.03.2023 року та відповідних специфікацій, які є його невід`ємними додатками, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохім" здійснено низку поставок товару Фермерському господарству "Максім-А", що підтверджуються спільно підписаними видатковими накладними.

Однак, всупереч умовам укладеного Договору, відповідач своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару належним чином не виконував, у зв`язку з чим між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими узгоджувалось збільшення вартості поставленого товару, а також строків його оплати.

З урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати вартості поставленого товару, за Фермерським господарством "Максім-А" наявна основна заборгованість у розмірі 993 923,08 грн, у зв`язку з простроченням якої позивачем здійснено нарахування пені, штрафу та відсотків за користування чужими грошовими коштами, які разом із сумою основного боргу заявлено до стягнення з відповідача.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2026 справу № 902/499/26 розподілено судді Виноградському О.Є.

Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 21.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.06.2026 о 10:00 год.

Крім того, вищевказаною ухвалою суду зобов`язано Фермерське господарство "Максім-А" протягом п`яти днів з дати отримання цієї ухвали надати суду докази оплати вартості поставленого товару у розмірі 993 923,08 грн за Договором постачання № ВЦР59/2023 від 21.03.2023 року.

Зважаючи на неявку учасників справи в призначене судове засідання, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.06.2026, суд постановив продовжити строк підготовчого провадження по справі № 902/499/26 на 30 днів та відкласти підготовче засідання у справі на 10.08.2026 о 10:30 год.

За наслідками розгляду справи 10.08.2026 судом постановлені ухвали у протокольній формі про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про відкладення розгляду справи, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.09.2026 о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.08.2026 постановлено повідомити учасникам справи, що судове засідання з розгляду справи № 902/499/26 по суті відбудеться 07.09.2026 о 10:00 год.

За результатами слухання справи 07.09.2026 судом постановлено ухвалу у протокольній формі про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 14.10.2026 о 12:30 год.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.09.2026 постановлено повідомити учасникам справи, що судове засідання з розгляду справи № 902/499/26 по суті відбудеться 14.10.2026 о 12:30 год.

14.10.2026 на електронну адресу суду надійшла заява представника Фермерського господарства "Максім-А" № б/н від 14.10.2026 (вх. канц. суду № 01-30/10490/26 від 14.10.2026) про відкладення розгляду справи.

Разом з тим, в ході дослідження електронного листа, яким надійшла вказана заява, уповноваженим працівником Господарського суду Вінницької області складено довідку № б/н від 14.10.2026 про те, що останній не містить електронного цифрового підпису.

На визначену судом дату в судове засідання в режимі відеоконференції з`явився представник позивача - Риндін Д.І.

Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався. При цьому суд зауважує, що відповідно до сформованої в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа, ухвала Господарського суду Вінницької області від 10.09.2026, якою повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду справи № 902/499/26 по суті відбудеться 14.10.2026 о 12:30 год, була доставлена відповідачу та його представнику до Електронних кабінетів ЄСІТС 10.09.2026 о 23:24 год, і відповідно до положень ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), вважається врученою 11.09.2026 року.

За наведених обставин, суд вважає, що ним вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про судове провадження у даній справі.

Зважаючи на те, що заява представника Фермерського господарства "Максім-А" № б/н від 14.10.2026 (вх. канц. суду № 01-30/10490/26 від 14.10.2026) про відкладення розгляду справи подана останнім з порушенням встановленого законом порядку, судом постановлено ухвалу у протокольній формі про залишення такої заяви без розгляду.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, провівши стадію дослідження доказів та, відповідно до частини 1 статті 219 ГПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

З урахуванням неявки представника позивача після перерви у судове засідання, згідно із ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі без його проголошення.

У визначений судом строк відзиву на позовну заяву, а також доказів оплати вартості поставленого товару у розмірі 993 923,08 грн за Договором постачання № ВЦР59/2023 від 21.03.2023 року, від відповідача до суду не надходило.

За приписами частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

21.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохім" (далі Постачальник) та Фермерським господарством "Максім-А" (далі Покупець) укладено Договір постачання № ВЦР59/2023 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується в строки, визначені договором, передати у власність Покупця (поставити) насіння сільськогосподарських культур, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, або інше (далі "Товар"), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість.

Найменування, загальна кількість, асортимент (номенклатура), комплектність, (та /або інші характеристики), а також термін поставки і оплати Товару, що постачається, визначається у Специфікаціях, які є невід`ємними додатками до цього Договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору поставка (передача-приймання Товару) здійснюється на умовах самовивозу зі складу Постачальника за адресою: місто Вінниця, вулиця Лебединського, будинок 11, якщо інше не передбачено у Додатках (Специфікаціях) до Договору. Товар поставляється партіями.

Згідно із п. 3.5. Договору термін поставки Товару визначається у Специфікаціях. Термін поставки засобів захисту рослин чи мінеральних добрив може бути подовжений на строк отримання узгодження умов та режиму перевезення небезпечного вантажу (відповідно Наказу МВС України від 04.08.2018 № 656 "Про затвердження деяких нормативно-правових актів з питань дорожнього перевезення небезпечних вантажів"). У цьому випадку Покупець не має права нарахувати будь-які штрафні санкції Постачальнику.

За умовами пунктів 3.8., 3.9. Договору перехід права власності на Товар відбувається в момент фактичної передачі Товару та підписання видаткових накладних на Товар. Підписання Покупцем видаткової накладної також засвідчує факт передачі разом з Товаром усієї товаросупровідної документації, в тому числі сертифікатів якості.

Вартість (ціна) і термін оплати Товару визначається у Додатках до цього Договору - Специфікаціях (п. 4.1. Договору).

Відповідно до пунктів 4.3., 4.4. Договору крім встановлення ціни та загальної вартості Товару в гривні, Сторони, додатково у Специфікаціях визначають грошовий еквівалент ціни та/або загальної вартості Товару в іноземній валюті - доларах США та/або Євро, та фіксують курс іноземної валюти, використовуючи середньозважений курс продажу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку за даними сайту http://minfin.com.ua/currency/mb/.

За згодою сторін у специфікаціях (додатках до договору) грошовий еквівалент ціни та загальної вартості товару в іноземній валюті може бути обрахований з використанням курсу продажу іноземної валюти, відмінного від середньозваженого курсу продажу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку за даними сайту http://minfin.com.ua/currency/mb/.

У випадку зміни середньозваженого курсу продажу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку за даними сайту http://minfin.com.ua/currency/mb/ відносно курсу, обрахованого у відповідній специфікації, Постачальник має право без підписання додаткових угод до договору змінити ціну та загальну вартість товару (в гривневому еквіваленті), повідомивши про це Покупця. Повідомлення про зміни загальної вартості товару здійснюється шляхом направлення на поштову та/або електронну адресу Покупця, зазначену у реквізитах даного договору, протоколу зміни ціни товару, рахунку-фактури та/або документу щодо коригування ціни із зазначенням нової ціни та загальної вартості товару (п. 4.5. Договору).

Пунктами 5.1., 5.2. Договору визначено, що оплата Товару здійснюється в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або внесенням готівки в касу Постачальника, відповідно до діючого законодавства України. Покупець зобов`язаний неухильно дотримуватися строків оплати, що передбачені у Специфікаціях.

Якщо Покупець не здійснив у встановлений у Специфікації строк чергового платежу, за проданий з розстроченням платежу і переданий йому Товар, Постачальник набуває право скасування в односторонньому порядку умови про розстрочення платежу, усіма чи певними Специфікаціями до цього Договору та вважати, що строк оплати по всім неоплаченим Товарам, що поставляються по вказаному Договору настає негайно, а Покупець на вимогу Постачальника повинен у строк, який буде заявлено у відповідній письмовій вимозі оплатити весь неоплачений Товар, що поставляється по вказаному Договору. Прострочення строків оплати, зазначених у даній вимозі є підставою для нарахування штрафу, пені та процентів відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України (п. 5.3. Договору).

Відповідно до п. 8.3. Договору за порушення строків виконання зобов`язань за цим Договором Сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов`язання за кожен день прострочки.

Згідно із п. 8.4. Договору у разі недотримання Покупцем термінів оплати вже відпущеного йому Товару, що узгоджені Сторонами у відповідних Специфікаціях, Постачальник має право виставити Покупцю рахунок на сплату неустойки у вигляді: штрафу у розмірі 30 % від загальної суми Специфікації по якій допущено прострочення.

Сторони, пунктом 8.5. Договору, погодили, що у разі порушення строку оплати за поставлений Товар, що узгоджений Сторонами у відповідних Специфікаціях, Покупець, відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за вимогою Постачальника сплачує Постачальнику плату за користування чужими грошовими коштами (товарний кредит) у розмірі 24% (двадцять чотири відсотки) річних. Зазначені річні нараховуються на суму простроченого зобов`язання з оплати Товару з моменту виникнення такого прострочення до дати повного розрахунку за поставлений Товар.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині фінансових зобов`язань - до моменту повного виконання Сторонами узятих на себе за даною угодою зобов`язань (п. 10.1. Договору).

За умовами п. 10.2. Договору у разі, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за двадцять днів до його закінчення, цей Договір вважається пролонгованим на один рік. Кількість пролонгацій необмежена.

На виконання умов Договору між сторонами було укладено низку Специфікацій, якими узгоджено асортимент товару, кількість, ціну, строки його поставки та оплати, а також спільно підписано відповідні до них видаткові накладні, що підтверджують факт поставки позивачем визначеного товару.

21.03.2023 року укладено Специфікацію № 1-НАС, відповідно до якої Постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити Покупцю визначений товар на суму 223 274,70 грн, а останній здійснити його оплату до 31.03.2023 року.

Згідно із спільно підписаною видатковою накладною № ТДАГ3046 від 20.04.2023 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 223 274,70 грн.

У зв`язку із несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленого товару, між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими узгоджено збільшення вартості поставленого товару та строків його оплати.

Додатковою угодою № 1-НАСДУ від 24.11.2023 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 249 266,70 грн.

Додатковою угодою № 1- НАСДУДУ від 01.10.2024 року сторони погодили збільшити вартість поставленого Товару до 273 234,06 грн, а також визначили строк його оплати до 15.11.2024 року.

Додатковою угодою № 1-НАСДУДУДУ від 26.02.2025 року сторони погодили збільшити вартість поставленого Товару до 281 100,06 грн, а також визначили строк його оплати до 30.03.2025 року.

Відповідно до платіжних інструкцій № 200 від 14.04.2023 на суму 60 000,00 грн, № 10-4 від 04.10.2024 на суму 100 000,00 грн та № 12-014 від 15.12.2025 на суму 200 000,00 грн, заборгованість за даною специфікацією сплачена у повному обсязі.

Також 21.03.2023 року укладено Специфікацію № 2-НАС(К), відповідно до якої Постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити Покупцю визначений товар на суму 160 010,40 грн, а останній здійснити його оплату до 30.10.2023 року.

Згідно із спільно підписаною видатковою накладною № ТДАГ3048 від 20.04.2023 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 160 010,40 грн.

Додатковою угодою № 2-НАС(К)ДУ від 29.02.2024 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 192 021,60 грн.

Додатковою угодою № 2-НАС(К)ДУДУ від 26.02.2025 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 203 604,00 грн, а також визначили строк його оплати до 30.03.2025 року.

Додатковою угодою № 2-НАС(К)ДУДУДУ від 27.10.2025 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 223 166,40 грн, а також визначили строк його оплати до 15.11.2025 року.

Відповідно до платіжних інструкцій № 03-015 від 07.03.2025 на суму 200 000,00 грн та № 12-014 від 15.12.2025 на суму 200 000,00 грн, заборгованість за даною специфікацією сплачена у повному обсязі.

12.04.2023 року укладено Специфікацію № 3-ЗЗР(К), відповідно до якої Постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити Покупцю визначений товар на загальну суму 125 941,26 грн, а останній здійснити його оплату до 30.10.2023 року.

Згідно із спільно підписаними видатковими накладними № ТДАГ2667 від 12.04.2023 на суму 3 730,80 грн, № ТДАГ2764 від 13.04.2023 на суму 11 083,80 грн, № ТДАГ2799 від 14.04.2023 на суму 59 749,74 грн та № ТДАГ7862 від 19.06.2023 на суму 51 376,92 грн позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 125 941,26 грн.

Додатковою угодою № 3-ЗЗР(К)ДУ від 29.02.2024 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 159 114,90 грн, а також визначили строк його оплати до 01.08.2024 року.

Додатковою угодою № 3-ЗЗР(К)ДУДУ від 01.10.2024 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 170 360,79 грн, а також визначили строк його оплати до 15.11.2024 року.

Додатковою угодою № 3-ЗЗР(К)ДУДУДУ від 26.02.2025 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 182 969,49 грн, а також визначили строк його оплати до 30.03.2025 року.

Додатковою угодою № 3-ЗЗР(К) 3-ЗЗР(К)ДУДУДУДУ від 27.10.2025 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 216 797,34 грн, а також визначили строк його оплати до 15.11.2025 року.

Відповідно до платіжної інструкції № 12-014 від 15.12.2025 на суму 200 000,00 грн відповідачем здійснено часткову оплату вартості поставленого товару.

Заборгованість Фермерського господарства "Максім-А" за даною специфікацією становить 161 063,80 грн.

13.04.2023 року укладено Специфікацію № 4-ЗЗР(К), відповідно до якої Постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити Покупцю визначений товар на суму 20 877,60 грн, а останній здійснити його оплату до 30.10.2023 року.

Згідно із спільно підписаною видатковою накладною № ТДАГ2721 від 13.04.2023 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 20 877,60 грн.

Додатковою угодою № 4-ЗЗР(К)ДУ від 29.02.2024 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 26 376,00 грн, а також визначили строк його оплати до 01.08.2024 року.

Додатковою угодою № 4-ЗЗР(К)ДУДУ від 01.10.2024 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 28 376,00 грн, а також визначили строк його оплати до 15.11.2024 року.

Додатковою угодою № 4-ЗЗР(К)ДУДУДУ від 27.10.2025 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 35 764,80 грн, а також визначили строк його оплати до 15.11.2025 року.

Відповідачем не здійснювалась оплата вартості поставленого товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за даною специфікацією становить 35 764,80 грн.

31.05.2023 року укладено Специфікацію № 5-ЗЗР(К), відповідно до якої Постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити Покупцю визначений товар на загальну суму 38 568,90 грн, а останній здійснити його оплату до 30.10.2023 року.

Згідно із спільно підписаною видатковою накладною № ТДАГ6144 від 16.06.2023 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 38 568,90 грн.

Додатковою угодою № 5-ЗЗР(К)ДУ від 29.02.2024 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 48 731,70 грн, а також визначили строк його оплати до 01.08.2024 року.

Додатковою угодою № 5-ЗЗР(К)ДУДУ від 01.10.2024 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 52 175,40 грн, а також визначили строк його оплати до 15.11.2025 року.

Додатковою угодою № 5-ЗЗР(К)ДУДУДУ від 27.10.2025 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 66 081,00 грн, а також визначили строк його оплати до 15.11.2025 року.

Відповідачем не здійснювалась оплата вартості поставленого товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за даною специфікацією становить 66 081,00 грн.

05.06.2023 року укладено Специфікацію № 6-ЗЗР(К), відповідно до якої Постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити Покупцю визначений товар на загальну суму 36 974,94 грн, а останній здійснити його оплату до 30.10.2023 року.

Згідно із спільно підписаною видатковою накладною № ТДАГ6480 від 05.06.2023 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 36 974,94 грн.

Додатковою угодою № 6-ЗЗР(К)ДУ від 29.02.2024 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 46 713,06 грн, а також визначили строк його оплати до 01.08.2024 року.

Додатковою угодою № 6-ЗЗР(К)ДУДУ від 01.10.2024 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 50 013,60 грн, а також визначили строк його оплати до 15.11.2025 року.

Додатковою угодою № 6-ЗЗР(К)ДУДУДУ від 27.10.2025 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 63 342,96 грн, а також визначили строк його оплати до 15.11.2025 року.

Відповідачем не здійснювалась оплата вартості поставленого товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за даною специфікацією становить 63 342,96 грн.

07.06.2023 року укладено Специфікацію 7-ЗЗР(К), відповідно до якої Постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити Покупцю визначений товар на загальну суму 19 140,60 грн, а останній здійснити його оплату до 30.10.2023 року.

Згідно із спільно підписаною видатковою накладною № ТДАГ6754 від 07.06.2023 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 19 140,60 грн.

Додатковою угодою № 7-ЗЗР(К)ДУ від 29.02.2024 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 23 949,00 грн, а також визначили строк його оплати до 01.08.2024 року.

Додатковою угодою № 7-ЗЗР(К)ДУДУ від 01.10.2024 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 25 642,80 грн, а також визначили строк його оплати до 15.11.2025 року.

Додатковою угодою № 7-ЗЗР(К)ДУДУДУ від 27.10.2025 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 32 479,80 грн, а також визначили строк його оплати до 15.11.2025 року.

Відповідачем не здійснювалась оплата вартості поставленого товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за даною специфікацією становить 32 479,80 грн.

30.06.2023 року укладено Специфікацію № 8-ЗЗР(К), відповідно до якої Постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити Покупцю визначений товар на загальну суму 38 525,10 грн, а останній здійснити його оплату до 30.10.2023 року.

Згідно із спільно підписаною видатковою накладною № ТДАГ8506 від 30.06.2023 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 38 525,10 грн.

Додатковою угодою № 8-ЗЗР(К)ДУ від 29.02.2024 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 48 203,70 грн, а також визначили строк його оплати до 01.08.2024 року.

Додатковою угодою № 8-ЗЗР(К)ДУДУ від 01.10.2024 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 51 615,30 грн, а також визначили строк його оплати до 15.11.2025 року.

Додатковою угодою № 8-ЗЗР(К)ДУДУДУ від 27.10.2025 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 65 370,90 грн, а також визначили строк його оплати до 15.11.2025 року.

Відповідачем не здійснювалась оплата вартості поставленого товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за даною специфікацією становить 65 370,90 грн.

17.08.2023 року укладено Специфікацію № 9-ЗЗР, відповідно до якої Постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити Покупцю визначений товар на загальну суму 37 729,80 грн, а останній здійснити його оплату до 25.08.2023 року.

Згідно із спільно підписаною видатковою накладною № ТДАГ10135 від 17.08.2023 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 37 729,80 грн.

Додатковою угодою № 9-ЗЗРДУ від 29.02.2024 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 49 257,00 грн, а також визначили строк його оплати до 01.08.2024 року.

Додатковою угодою № 9-ЗЗРДУДУ від 01.10.2024 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 52 738,20 грн, а також визначили строк його оплати до 15.11.2025 року.

Додатковою угодою № 9-ЗЗРДУДУДУ від 27.10.2025 року сторони погодили збільшити вартість поставленого товару до 66 792,60 грн, а також визначили строк його оплати до 15.11.2025 року.

Відповідачем не здійснювалась оплата вартості поставленого товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за даною специфікацією становить 66 792,60 грн.

17.04.2025 року укладено Специфікацію № 30-НАС(К), відповідно до якої Постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити Покупцю визначений товар на загальну суму 167 648,40 грн, а останній здійснити його оплату до 30.10.2025 року.

Згідно із спільно підписаною видатковою накладною № ТДАГ4310 від 17.04.2025 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 167 648,40 грн.

Відповідачем не здійснювалась оплата вартості поставленого товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за даною специфікацією становить 167 648,40 грн.

28.04.2025 року укладено Специфікацію № 31-НАС(К), відповідно до якої Постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити Покупцю визначений товар на загальну суму 188 269,86 грн, а останній здійснити його оплату до 01.11.2025 року.

Згідно із спільно підписаними видатковими накладними № ТДАГ5391 від 29.04.2025 на суму 154 052,76 грн та № ТДАГ6354 від 07.05.2025 на суму 34 217,10 грн позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 188 269,86 грн.

Відповідачем не здійснювалась оплата вартості поставленого товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за даною специфікацією становить 188 269,86 грн

07.07.2025 року укладено Специфікацію № 32-ЗЗР(К), відповідно до якої Постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити Покупцю визначений товар на загальну суму 21 405,60 грн, а останній здійснити його оплату до 15.11.2025 року.

Згідно із спільно підписаною видатковою накладною № ТДАГ11693 від 07.07.2025 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 21 405,60 грн.

Відповідачем не здійснювалась оплата вартості поставленого товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за даною специфікацією становить 21 405,60 грн.

23.07.2025 року укладено Специфікацію № 33-ЗЗР(К), відповідно до якої Постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити Покупцю визначений товар на загальну суму 112 692,96 грн, а останній здійснити його оплату до 15.11.2025 року.

Згідно із спільно підписаною видатковою накладною № ТДАГ12295 від 23.07.2025 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 112 692,96 грн.

Відповідачем не здійснювалась оплата вартості поставленого товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за даною специфікацією становить 112 692,96 грн.

01.08.2025 року укладено Специфікацію № 34-ЗЗР, відповідно до якої Постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити Покупцю визначений товар на суму 13 010,40 грн, а останній здійснити його оплату до 15.08.2025 року.

Згідно із спільно підписаною видатковою накладною № ТДАГ12725 від 01.08.2025 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 13 010,40 грн.

Відповідачем не здійснювалась оплата вартості поставленого товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за даною специфікацією становить 13 010,40 грн.

Матеріали справи не містять претензій щодо якості чи кількості отриманого товару або строків його поставки, а отже вказаний у видаткових накладних товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором, а тому товар вважається прийнятим в повному обсязі.

Таким чином, з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати вартості поставленого товару, загальна сума заборгованості Фермерського господарства "Максім-А" за Договором постачання № ВЦР59/2023 від 21.03.2023 року становить 993 923,08 грн, у зв`язку з простроченням якої позивачем здійснено нарахування пені, штрафу та відсотків за користування чужими грошовими коштами.

За наведених обставин позивач звернувся з відповідним позовом до суду про стягнення з Фермерського господарства "Максім-А" заборгованості за Договором постачання №ВЦР59/2023 від 21.03.2023 року в розмірі 1 454 236,27 грн, з яких: 993 923,08 грн основного боргу, 130 788,69 грн пені, 242 332,48 грн штрафу 30% від суми специфікацій по яких допущено прострочення оплати, 87 192,02 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами (товарний кредит).

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений Договір постачання № ВЦР59/2023 від 21.03.2023 року.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохім" на виконання умов Договору постачання № ВЦР59/2023 від 21.03.2023 року, а також відповідно до укладених сторонами специфікацій, здійснено низку поставок товару Фермерському господарству "Максім-А" загальною вартістю 1 553 923,08 грн (з урахуванням підписаних додаткових угод, якими узгоджено збільшення вартості поставленого товару).

Разом з тим, відповідачем, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, здійснено лише частково оплату вартості поставленого товару в загальному розмірі 560 000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних інструкцій, які додано позивачем до позовної заяви.

Отже, з огляду на погоджені сторонами строки оплати вартості поставленого товару, які визначені у специфікаціях та відповідних до них додаткових угодах, суд дійшов до висновку, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов`язання.

Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області про відкриття провадження у справі від 21.04.2026 року було зобов`язано Фермерське господарство "Максім-А" протягом п`яти днів з дати отримання цієї ухвали надати суду докази оплати вартості поставленого товару у розмірі 993 923,08 грн за Договором постачання № ВЦР59/2023 від 21.03.2023 року.

Матеріали справи не містять, а також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів сплати означеної заборгованості, які б спростовували наявність невиконаного ним грошового зобов`язання.

Перевіривши відповідність суми основного боргу до наявних у матеріалах справи видаткових накладних та наявних у матеріалах платіжних інструкцій, з яких вбачається часткове погашення відповідачем заборгованості з оплати вартості поставленого товару, суд встановив, що заявлена до стягнення сума основного боргу обрахована арифметично правильно.

Поряд з цим суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі № 913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Враховуючи викладене, дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, а також не надання відповідачем доказів на спростування обставин, наведених у позові, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 993 923,08 грн.

Окрім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, позивачем також заявлено до стягнення 130 788,69 грн пені, 242 332,48 грн штрафу 30% від суми специфікацій по яких допущено прострочення оплати, 87 192,02 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами (товарний кредит).

Розглядаючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Згідно із п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Положеннями частини 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Сторони, пунктами 8.3., 8.4. Договору, погодили, що за порушення строків виконання зобов`язань за цим Договором Сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов`язання за кожен день прострочки. У разі недотримання Покупцем термінів оплати вже відпущеного йому Товару, що узгоджені Сторонами у відповідних Специфікаціях, Постачальник має право виставити Покупцю рахунок на сплату неустойки у вигляді: штрафу у розмірі 30 % від загальної суми Специфікації по якій допущено прострочення.

Як убачається із наданого позивачем розрахунку до позовної заяви, нарахування пені, а також відсотків за користування чужими грошовими коштами (товарний кредит), здійснюється за кожною специфікацією окремо з урахуванням узгоджених сторонами у додаткових угодах строків оплати вартості поставленого товару.

За результатами перевірки правильності нарахування пені, здійсненої з урахуванням суми та визначеного позивачем періоду прострочення оплати вартості поставленого товару за кожною специфікацією окремо з використанням сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН", судом установлено, що зазначена сума обрахована арифметично правильно, а отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 130 788,69 грн є обґрунтованою.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 30 % від загальної суми специфікацій по яким допущено прострочення суд установив, що загальний обґрунтований розмір штрафу, який підлягає до стягнення з відповідача становить 246 235,60 грн.

Однак, зважаючи на те, що позивачем заявлено для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 242 332,48 грн, суд, з урахуванням приписів ст. 14 ГПК України, задовольняє його в межах заявлених вимог.

Розглядаючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5. ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

За приписами ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Правовий аналіз зазначеної вище норми свідчить про те, що зазначені у ст. 536 Цивільного кодексу України проценти є платою за користування чужими грошовими коштами. Підставами для застосування до правовідносин сторін приписів ст. 536 Цивільного кодексу України є факт користування чужими коштами і встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

Термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Такий правовий висновок викладено зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

За умовами п. 8.5. Договору у разі порушення строку оплати за поставлений Товар, що узгоджений Сторонами у відповідних Специфікаціях, Покупець, відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за вимогою Постачальника сплачує Постачальнику плату за користування чужими грошовими коштами (товарний кредит) у розмірі 24% (двадцять чотири відсотки) річних. Зазначені річні нараховуються на суму простроченого зобов`язання з оплати Товару з моменту виникнення такого прострочення до дати повного розрахунку за поставлений Товар.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення 24% річних за користування чужими грошовими коштами (товарний кредит) у розмірі 87 192,02 грн за допомогою сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН" суд установив, що зазначена сума обрахована арифметично правильно та перебуває в межах розрахунку суду.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з наведених вище мотивів.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви до суду позивачем, згідно із платіжною інструкцією № 1240268340042 від 16.04.2026 року, сплачено судовий збір в розмірі 17 450,83 грн.

Оскільки позов задоволено повністю, то судові витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76 80, 129, 233, 236-242 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохім" до Фермерського господарства "Максім-А" про стягнення заборгованості за Договором постачання №ВЦР59/2023 від 21.03.2023 року в розмірі 1 454 236,27 грн, з яких: 993 923,08 грн - основного боргу, 130 788,69 грн - пені, 242 332,48 грн - штрафу 30% від суми специфікацій по яких допущено прострочення оплати, 87 192,02 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами (товарний кредит) задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Максім-А" (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 58, с. Маяки, Тульчинський район, Вінницька область, 23642, ідентифікаційний код юридичної особи: 36759423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохім" (місцезнаходження: вул. Харківська, буд. 86А, м. Зміїв, Зміївський район, Харківська область, 63401, ідентифікаційний код юридичної особи: 40136385, IBAN: НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк") 993 923,08 грн - основного боргу, 130 788,69 грн - пені, 242 332,48 грн - штрафу 30% від суми специфікацій по яких допущено прострочення оплати, 87 192,02 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами (товарний кредит) та 17 450,83 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у підсистемі (модулі) ЄСІТС.

Повне рішення складено 21 жовтня 2026 р.

Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ

віддрук. прим.: 1 - до справи