Рішення № 140789715, 16.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2026 р. Cправа № 904/4344/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про: стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 97 077, 28 грн

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області за підсудністю від Господарського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали позовної заяви у справі №904/4344/26 за позовом Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 97 077, 28 грн, з яких: 29 981,84 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 52 468,16 грн строкова заборгованість за сумою кредиту, 14 627,28 грн прострочена заборгованість за комісією.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026 справу №904/4344/26 розподілено судді Маслію І.В.

Ухвалою суду від 17.08.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №904/4344/26 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала направлена позивачу та відповідачу в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" та доставлено до їх електронних кабінетів 17.08.2026, що підтверджується довідкам про доставку електронних листів.

Також примірник ухвали надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу зазначену у Витязі з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери: АДРЕСА_1 . Конверт з ухвалою повернуто до суду 07.09.2026 з відміткою поштового відділення "адресат відсутній".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, сторони завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, про розгляд справи в суді повідомлені належним чином.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02.09.2025 між Акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (Банк, Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Дев`яном Олександром Олександровичем (Клієнт, Позичальник) за допомогою електронного підпису укладено кредитний договір "кредит "всеБІЗНЕС" №795900163656 за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом.

Факт укладення Кредитного договору з боку Позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 17.07.2026, відповідно до якого файл Dogovir_vseBusiness_795900163656.pdf, що містить Кредитний договір, підписаний з боку ФОП Дев`ян Олександр Олександрович 16:59:09 02.09.2025. Результат перевірки підпису: Підпис створено та перевірено успішно. Цілісність даних підтверджено.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами.

Згідно з пунктом 1.1.8 Кредитного договору термін "типові умови" використовується в цьому договорі в наступному значенні: типові умови кредитування в рамках кредитного договору "кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в системі інтернет-банкінг ПУМБ Digital Business Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", що розміщується на інтернет-сайті банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід`ємною частиною договору.

За змістом пунктів 1.1.1, 1.1.3, 1.1.4.2, 1.1.4.3 Кредитного договору банк надає Фізичній особі - підприємцю Дев`яну Олександру Олександровичу кредит в сумі 90 000,00 грн на строк до 02.09.2027 включно, з відсотковою ставкою 0,00001% річних та щомісячною сплатою комісії за обслуговування кредиту у розмір 1,3% за один місяць користування кредитом, з щомісячною сплатою частини кредиту згідно з графіком платежів, визначених п. 1.4 Кредитного договору.

Згідно вказаного графіка позичальник має, починаючи з 02.10.2025, щомісячно не пізніше 2 числа місяця до 02.09.2027 сплачувати суму у розмірі 5 550,00 грн, з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 3 750,00 грн та на погашення комісії по 1 800,00 грн щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 133 200,00 грн, з яких 90 000,00 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 43 200,00 грн на погашення комісії.

Згідно пункту 1.4 Кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному графіку платежів.

Підписанням цього договору Позичальник підтверджує, що до укладення договору йому в належній формі була надана необхідна інформація, повна, доступна та достовірна інформація про надану послуг, достатня для прийняття ним свідомих рішень, зокрема про вартість такої послуги, про надавача фінансової послуги, а також про ризики, пов`язані з отримання такої фінансової допомоги відповідно до вимог ЗУ "Про фінансові послуги та фінансові компанії", в тому числі шляхом надання Позичальнику доступу до такої інформації на власному веб-сайті Банку та попереднього погодження проекту Договору (що за домовленістю сторін є належним способом на дання відповідної інформації). Всі умови та положення Договору та Типових умов Позичальнику зрозумілі, згоди усіх істотних умов Договору досягнуто (п. 4.3 Кредитного договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку та КЕП позичальника (з моменту накладення останнього КЕП) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно договору в повному обсязі (пункт 5.4. Кредитного договору).

У відповідності до п. 5.5 Кредитного договору до підписання договору позичальник ознайомився з Типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання типових умов позичальнику. Датою надання типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору.

У матеріалах справи містяться Типові умови кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в системі інтернет-банкінг "ПУМБ DIGITAL BUSINESS" Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", які діють з 02.12.2024 (Типові умови).

Згідно з пунктом 5.1 Типових умов позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в ст. 1 Договору.

За умовами пунктів 6.1, 6.2, 6.3 Типових умов за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити Банку відповідну плату в порядку і на умовах, обумовлених нижче, а саме: проценти за користування кредитом; комісійні винагороди, визначені п.1.1.4 договору, а саме:

- комісійну винагороду за надання кредиту: позичальник зобов`язаний сплатити банку комісійну винагороду за надання кредиту, яка розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за надання кредиту, зазначеного в п.1.1.4.1 договору, на розмір суми кредиту, визначеної в п.1.1.1 договору. Комісійна винагорода сплачується за рахунок кредитних коштів в день перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника. Даним пунктом Типових умов позичальник уповноважує банк здійснити переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до цього пункту Типових умов та п.1.1.4.1 договору, на користь банку;

- комісійну винагороду за обслуговування кредиту: позичальник зобов`язаний щомісячно сплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Розмір зазначеної комісійної винагороди розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за обслуговування кредиту, зазначеного в п.1.1.4.2 договору, на розмір суми кредиту, визначеної в п.1.1.1 договору;

Комісійна винагорода за обслуговування кредиту сплачується щомісячно згідно графіку платежів, зазначеному в п.1.4 договору, за відповідний розрахунковий період - повний місяць. Під повним місяцем у цьому пункті Типових умов розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з графіком платежів, зазначеним в п.1.4 договору, під першим повним місяцем розуміється період з дати надання кредиту до дати першого платежу згідно з графіком платежів. У разі дострокового повного погашення заборгованості за кредитом, позичальник зобов`язаний погасити комісійну винагороду за обслуговування кредиту за повний місяць, в якому відбувається дострокове повне погашення заборгованості.

Призупинення або припинення надання кредиту, зменшення розміру суми кредиту з підстав, передбачених договором, не створюють обов`язку банку повернути позичальнику комісійну винагороду за надання кредиту/комісійну винагороду за обслуговування кредиту або їх частину (п. 6.3.3 Договору).

За правилами пункту 7.2 Типових умов всі платежі на користь банку за договором повинні виконуватись позичальником в наступній черговості: 1) прострочені проценти за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце); 2) прострочені комісійні винагороди (якщо прострочення буде мати місце); 3) прострочена заборгованість за основною сумою кредиту (якщо прострочення буде мати місце); 4) строкові проценти за користування кредитом; 5) строкові комісійні винагороди; 6) строкова заборгованість за основною сумою кредиту; 7) неустойка (штраф, пеня) за несплату в строк процентів/комісійних винагород/ кредиту (якщо несвоєчасна сплата буде мати місце); 8) повне дострокове/частково дострокове погашення кредиту; 9) інші платежі за договором.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до платіжних інструкцій NTR.101096312.72902.29514 вiд 02.09.2025, призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 795900163656 від 02.09.2025 за позикою Фізична особа-підприємець Дев`ян Олександр Олександрович", сплачено суму 88 830,00 грн. Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1 170,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.101096312.72901.29514 вiд 02.09.2025, призначення платежу: "Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором №795900163656 від 02.09.2025 за позикою Фізична особа-підприємець Дев`ян Олександр Олександрович".

Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується банківською випискою по особовому рахунку за період з 02.09.2025 по 14.07.2026.

Станом на 14.07.2026 заборгованість Позичальника перед Банком становить 82 450,00 грн за тілом кредиту (прострочена заборгованість за сумою кредиту - 29 981,84 грн та строкова заборгованість за сумою кредиту - 52 468,16 грн) та 14 627,28 грн прострочена заборгованість за комісією.

31.03.2026 позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу (вих. №236) про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором.

Відповіді на вимогу позивача відповідач не надав, договірні зобов`язання зі сплати кредиту на комісійної винагороди не виконав.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, сплати комісійної винагороди в обумовлений договором строк стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір, положення якого регламентовано главою 71 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суд враховує правову позицію, висвітлену в постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав від позивача кредитні кошти, заборгованість останнього складає 82 450,00 грн заборгованість за сумою кредиту (тіло) (29 981,84 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 52 468,16 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту). Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до норм ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Поряд з тим, суд зазначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем не спростовано обставин отримання кредитних коштів та порушення строків погашення платежів.

За змістом статей 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб`єкта - кредитора, зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи звернення до суду із відповідним позовом.

Враховуючи, що вимоги кредитора та взяті позичальником зобов`язання за кредитним договором в добровільному порядку не виконані на час ухвалення судом рішення, а також частину другу статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Тому непред`явлення повідомлення (вимоги) про дострокове виконання зобов`язання з повернення кредиту, чи в разі її направлення: до встановленої дати дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов`язаних із ним платежів, або до закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення, саме по собі не є необхідною умовою подальшого задоволення позову.

Таким чином, направлення повідомлення (вимоги) про повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів.

Направлення банком 31.03.2026 вимоги про погашення простроченої заборгованості, а також звернення з позовом до суду узгоджується з положеннями ст. 526, 527, 530, 1050 ЦК України.

Враховуючи наведені вище приписи законодавства, відсутність доказів проведення розрахунків по отриманому кредиту, позовні вимоги про стягнення 82 450,00 грн заборгованість за сумою кредиту (тіло) (29 981,84 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 52 468,16 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту) суд вважає правомірними та обґрунтованими.

Щодо вимоги про стягнення 14 627,28 грн простроченої заборгованості за комісією суд зазначає таке.

Згідно пп.1.1.4 ст. 1 Договору визначено розмір комісійних винагород Банку, а саме: комісійна винагорода за надання кредиту - 1,3%. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п.6.3.1 Типових умов; комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 2% за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно п. 6.3.2 Типових умов та сплачується щомісячно згідно графіку платежів, наведеного в п.1.4 Договору.

Суд констатує, що усі істотні умови кредитування, в тому числі зі сплати комісійної винагороди узгоджено відповідачем у підписаному кредитному договорі.

За правилами ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За наведених обставин, 14 627,28 грн простроченої заборгованості за комісією підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що договір підписано Дев`яном Олександром Олександровичем як фізичною-особою підприємцем, з метою придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності.

Умови кредитного договору недійсними не визнавалися, добровільно узгоджені відповідачем з дотриманням вимог ст. ст. 3, 6, 627 ЦК України.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились (Постанова ВП ВС від 13 лютого 2019 року у справі №910/8729/18).

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, з наведених вище мотивів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати позивача на сплату судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 662,40 грн. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дев`яна Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, код - 14282829) 82 450,00 грн - заборгованість за тілом кредиту (29 981,84 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 52 468,16 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту), 14 627,28 грн - прострочена заборгованість за комісією та 2 662,40 грн - витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Примірник повного судового рішення направити учасникам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 21 жовтня 2026 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи