Рішення № 140787093, 21.10.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/857/26

Провадження № 2/364/643/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) в приміщенні Володарського районного суду Київської області в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області цивільну справу

за позовом Акціонерного Товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (далі АТ «А-БАНК»)

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 10.08.2026 надійшов зазначений позов АТ «А-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому Позивач просить суд: стягнути з Відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором від 14.03.2026 № ABH0CT155101773486260952 у загальному розмірі 6 873,61 грн та судові витрати (а.с. 4).

На обґрунтування заявлених позовних вимог представник Позивача Шкапенко О.В. (довіреність від 23.01.2024) у позовній заяві зазначив, що Відповідачем 14.03.2026 було укладено з Позивачем Кредитний договір за № ABH0CT155101773486260952. За умовами цього Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн, проте не надав своєчасно та у повному обсязі кошти для погашення заборгованості згідно з умовами Договору. У зв`язку з цим Відповідач, як стверджується у позовній заяві, має перед Позивачем заборгованість у загальному розмірі 6 873,61 грн, що включає:

5 000,00 грн заборгованості за кредитом («тіло» кредиту);

1 755,83 грн заборгованості за нарахованими процентами;

117,78 грн заборгованості за пенею.

Копії позовної заяви та доданих до неї документів надіслано Відповідачеві, суду надано докази на підтвердження.

Після виконання вимог частин шостої восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) ухвалою Володарського районного суду Київської області від 19.08.2026 відкрито провадження в справі, визначено здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та їх виклику у судове засідання за наявними у справі матеріалами (письмове провадження), встановлено Відповідачеві 15-денний строк з дня отримання ухвали суду для подання відзиву з викладенням заперечення проти позову, встановлено строки для подання сторонами інших заяв по суті справи, роз`яснено право подати у відповідний строк клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також роз`яснено строки розгляду справи, визначені статтею 275 ЦПК України, не пізніше 19.10.2026 (а.с. 21-23).

За названою статтею 275 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина третя статті 124 ЦПК України).

З огляду на це та дату відкриття судом провадження у даній цивільній справі строк її розгляду, як зазначено вище, сплив 19.10.2026; як вбачається з матеріалів справи, жодна із сторін не заявила клопотання про розгляд справи в іншому порядку.

Відповідачем згадану ухвалу суду від 19.08.2026 отримано 27.08.2026, що підтверджено відповідним поштовим повідомленням (а.с. 26), проте ані протягом встановленого судом 15-денного строку з дня отримання ухвали суду, ані пізніше відзиву із запереченнями проти позову, а так само і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні до суду не подавав.

Позивач та його представник також отримали згадану ухвалу суду, що підтверджено довідкою про доставку електронного документа в електронний кабінет учасника справи (а.с. 25); клопотань про розгляд справи у судовому засіданні також не подавали. У позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи без участі представника Позивача (а.с. 4), аналогічне за змістом клопотання додане до позовної заяви (а.с. 6).

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України та враховуючи ненадання Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами у встановлений строк. Кожна сторона у справі несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що Позивач АТ «А-БАНК» є фінансовою (банківською) установою, основним видом діяльності є кредитування, що підтверджено відповідно копіями Витягу з Державного реєстру банків від 16.08.2021 № ДРБ-000007, Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статуту.

Між сторонами: Позивачем АТ «А-БАНК», з одного боку, та Відповідачем ОСОБА_1 , з іншого боку, 14.03.2026 підписано Заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101773486260952 (далі Кредитний договір), копія якої долучена до позовної заяви (а.с. 8-9), за допомогою цифрового власноручного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Як вбачається із змісту цієї Анкети-Заяви, Відповідач надав Банку свої персональні дані, інформацію про місце проживання, соціальний статус, мобільний телефон, розмір заробітної плати.

Відповідно до пункту 18 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» Відповідач погодився з тим, що ця Заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «А-Банк» при наданні банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту становить Кредитний договір. Підписанням цієї Заяви ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «А-БАНК» при наданні банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту та отримав їх примірники, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

За умовами зазначеного Кредитного договору Кредитодавець (Позивач) відкриває для Позичальника (Відвідача) кредитну лінію на таких умовах: розмір кредиту 5 000,00 грн (п. 4 Заяви); загальний строк кредитування 60 місяців (до 13.03.2031) (п. 5); процентна ставка: 85,00 % на рік (п. 6); розмір щомісячного платежу 365,97 грн (п. 7).

Детальна інформація розміщена у Паспорті споживчого кредиту «Швидка готівка».

Виконання переказу кредитних коштів Відповідачеві у день укладення згаданого вище Договору 14.03.2026 у розмірі 5 000,00 грн підтверджено копією меморіального ордеру № TR.53614202/33452/65455 (а.с. 11).

На підтвердження укладення Кредитного договору та виконання його Позивачем до матеріалів справи також долучено Виписку по картці клієнта ОСОБА_1 , з якої вбачається користування Відповідачем кредитними коштами з деталізацією операцій (а.с. 12). При цьому суд бере до уваги як належний і допустимий доказ кредитної заборгованості згадану виписку по картковому рахунку Відповідача, враховуючи висновки Верховного Суду (зокрема, постанови від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15 тощо).

Відповідач платежів на погашення заборгованості за Кредитним договором не здійснював, що підтверджено наданим суду Розрахунком заборгованості (а.с. 10).

Відтак, Кредитодавець (Позивач) свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши Відповідачеві грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами Договору, проте Відповідач своїх зобов`язань за цим Договором належно і вчасно не виконав, оскільки не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості. У зв`язку з цим Відповідач за станом на 10.08.2026 має заборгованість у загальному розмірі 6 755,83 грн, що складається з такого:

5 000,00 грн заборгованість за кредитом («тіло» кредиту);

1 755,83 грн заборгованості за нарахованими процентами.

Правильність нарахування зазначених сум заборгованості за «тілом» кредиту, нарахованими відсотками перевірено судом і не викликає сумніву з огляду на наведені Позивачем розрахунки, що відповідають умовам Кредитного договору та не заперечувались Відповідачем, який відзиву на позовну заяву не подавав.

Крім того, як зазначалось вище, Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованість за пенею у розмірі 117,78 грн, правомірність підстав нарахування і стягнення яких буде оцінено судом нижче.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша, п`ята статті 81 ЦПК України).

Відповідно до приписів частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи, зокрема, зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В ухвалі суду від 19.08.2026 про відкриття провадження у цій справі сторонам роз`яснено засади цивільного судочинства, зокрема, положення статті 12 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (а.с. 23).

Згідно з частиною першою статті 509, частиною першою статті 525 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За визначеннями частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

При цьому за положеннями частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості, а так само і порядок вчинення електронних правочинів, зокрема й кредитних договорів, тобто із застосуванням згаданих інформаційно-комунікаційних систем визначено Законом України «Про електронну комерцію», зокрема статтею 11 цього Закону.

За визначенням пунктів 5, 7 частини першої статті 3 названого Закону електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; а електронний правочин це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Відповідно до норм частин третьої, шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; такий договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Така відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: а) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; б) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; в) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах. Також за статтею 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Як вбачається із Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 13.12.2019 № 151 (чинна на момент підписання кредитного договору) цифровий власноручний підпис власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом. Цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення.

При цьому використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом. Банк самостійно визначає технологію створення електронних документів, які клієнт підписує цифровим власноручним підписом, та забезпечує дотримання вимог зазначеного Положення.

Учасниками справи не ставиться під сумнів додана до позовної заяви паперова копія укладеного в електронній формі Кредитного договору від 14.03.2026 № ABH0CT155101773486260952; укладення цього Договору сторонами підтверджено сукупністю зазначених вище доказів, які суд вважає належними і допустимими.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).

Частинами першою, другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зроблено висновок про те, що щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування; право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. При цьому Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (частина друга статті 615 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 526, частини першої статті 527, частини першої статті 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до положень статті 49 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, 17.03.2022 набрав чинності Закон України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, наведені положення пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України стосуються правовідносин, що виникли з договору позики та/або кредитного договору, за умовами яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновідомо, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався й діє дотепер.

З огляду на це та враховуючи, що Відповідачу було нараховано штрафні санкції за Кредитним договором від 14.03.2026, що підлягав виконанню у період дії воєнного стану, тому ці штрафні санкції за порушення грошового зобов`язання підлягають списанню на підставі імперативного припису пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому позовна вимога у частині стягнення з Відповідача заборгованості за пенею у розмірі 117,78 грн не підлягає задоволенню.

Зважаючи на усе викладене вище, суд вважає, що Відповідач не виконав взяті на себе грошові зобов`язання, а заявлений Позивачем до стягнення розмір заборгованості за основним зобов`язанням («тіло» кредита) та процентами відповідає визначеним Кредитним договором умовам, що підтверджено належними і допустимими доказами, а відтак наявні підстави для задоволення позову частково, оскільки у стягненні заявленої суми заборгованості за пенею слід відмовити.

Крім того, на підставі імперативних приписів частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України з Відповідача слід стягнути на користь Позивача судові витрати за сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (98,29 %).

Враховуючи, що розгляд справи здійснено за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось (частина друга статті 247 ЦПК України).

Справу розглянуто судом у визначений статтею 275 ЦПК України строк згідно з порядком обчислення процесуального строку, закінчення якого припадає на неробочий день (частина третя статті 124 ЦПК України), з урахуванням періоду тимчасової непрацездатності судді та перебування у відпустці включно.

Відповідно до статей 15, 16, 509, 525, 526, 626, 629, 639, 1054 ЦК України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 2-4, 7, 12, 13, 124, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов Акціонерного Товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути:

з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; УНЗР 20011219-04374; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» код ЄДРПОУ: 14360080; адреса місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074,

заборгованість за Кредитним договором від 14.03.2026 № ABH0CT155101773486260952 у загальному розмірі 6 755,83 грн та судові витрати за сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 616,77 грн; загалом до стягнення 9 372 (дев`ять тисяч триста сімдесят дві) грн 60 (шістдесят) коп.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Надіслати копії рішення суду учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи зазначений строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А. Макаренко