Рішення № 140784866, 20.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2026 Справа №607/16660/26 Провадження №2/607/6950/2026м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Дмитрик В-М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 19.12.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 569115-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Так, позивач зазначив, що 19.12.2025 направив відповідачу ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір кредиту, яку вона прийняла на умовах, визначених офертою. За умовами Договору кредиту ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає відповідачу грошові кошти у розмірі 33 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Договір кредиту підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на номер мобільного телефону зазначений відповідачем у своїй анкеті в особистому кабінеті. Позивач вказує, що свої зобов`язання за Договором кредиту виконав та надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 33 000 грн, шляхом перерахування на банківську картку останньої, яку вона вказала при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. Разом з тим, відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання за Кредитним договором, а лише частково сплатила кошти на загальну суму 23 680 грн, внаслідок чого станом на 07.01.2026 у неї наявна заборгованість у розмірі 88 102,50 грн, що складається з: 32 930 грн. - сума прострочених платежів за тілом кредиту; 41 492,50 грн - сума прострочених платежів по процентах; 13 200 грн - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України; 480 грн - сума прострочених платежів за комісією.

З огляду на вищевикладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 569115-КС-002 про надання кредиту від 19.12.2025, що становить 88 102,50 грн, а також судові витрати в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Окрім того частково задоволено клопотання позивача та витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію та документи, що містять банківську таємницю, а саме: інформацію, щодо випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписки про рух коштів за період з 19.12.2025 по 21.12.2025 по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 .

03.09.2026 судом зареєстровано відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ухвалу суду від 31.07.2026.

06.10.2026 судом зареєстровано відзив на позов поданий представником відповідача - адвокатом Заводовською М.Л. через систему «Електронний суд», у якому остання вказує, що відповідач позовні вимоги визнає частково. Представник відповідача зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів, підтверджуючих виконання умов договору про відкриття кредитної лінії щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Крім того, матеріали справи також не містять даних, що підтверджують належність електронного платіжного засобу, реквізити якого зазначено у Договорі, відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять. Представник відповідача зауважує, що матеріали справи також не містять доказів того, що саме відповідач будь яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, факту отримання саме відповідачем цього одноразового ідентифікатора, відсутні докази реєстрації саме відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі позивача та факту надання позивачу реквізитів банківського рахунку відповідачем. Також, відповідач заперечує проти розміру заборгованості, визначеного позивачем у позовній заяві та підтвердженого лише випискою, сформованою позивачем на свій розсуд. Представник зазначає, що визначений позивачем розрахунок боргу не відповідає дійсності, усупереч умовам спірного договору та статті 19 Закону України «Про споживчий кредит» позикодавець весь час проводив нарахування відсотків на всю суму кредиту, без врахування сплачених позичальником сум. Водночас, відповідач на виконання умов договору сплатила 23 660 грн: 04.01.2026 - 8080 грн, 18.01.2026 - 8080 грн, 31.01.2026 року - 7500 грн. Також відповідач направила позивачу Заяву про реструктуризацію кредитної заборгованості від 01.04.2026, однак офіційної відповіді так і не отримала. Представник позивача зауважує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, щодо стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 13 200 грн, з огляду на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Окрім того, просить суд зменшити заявлені позивачем до стягнення відсотки з 41 492,50 грн до 3 000 грн, оскільки такий розмір відсотків відповідає критеріям справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. Також зауважує що оскільки відповідачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 23 660 грн, то заборгованість за тілом кредиту становить: 33 000 - 23660 = 9 340 грн. З огляду на викладене представник відповідача просить позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на виконання умов Договору № 569115-KC-002 від 19.12.2025: 12 340 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 9 340 грн - заборгованість за відсотками - 3000 грн.

07.10.2026 представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Виноградов Ю.Е. через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву сторона Відповідача не заперечує наступних обставин справи: укладення кредитного договору з позивачем; отримання кредитних коштів за кредитним договором; здійснення платежів за кредитним договором; порушення умов кредитного договору (графіку платежів), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором; наявність заборгованості за кредитним договором. Щодо нарахування процентів за кредитним договором представник позивача вказує, що за умовами Кредитного договору Позичальник ознайомлений з Договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх. Відповідно до умов Договору була встановлена процентна ставка 1% в день, фіксована, яка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Щодо подорожчання загальної вартості кредиту представник позивача зазначає, що Кредитним договором був встановлений орієнтовний графік платежів, відповідно до якого Позичальник повинен був здійснювати платежі у відповідному розмірі та у відповідні дати. Якби Позичальник здійснював платежі у відповідності до встановленого графіку платежів, йому дійсно потрібно було б сплатити суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у Кредитному договорі. Однак невиконання (неналежне виконання) Позичальником графіку платежів призвело до подорожчання загальної вартості кредиту, оскільки процента ставка за кредитним договором нараховується кожен день на залишок заборгованості Позичальника за тілом кредиту, і якщо Позичальник не здійснив відповідний платіж за графіком у відповідному розмірі та у відповідні дату (чи зробив його у меншому розмірі), тобто розмір заборгованості за тілом кредиту не зменшився, це призводить до подорожчання загальної вартості кредиту та нарахування процентів у більшому розмірі, ніж якби Позичальник здійснював платежі у відповідності до графіку платежів. Щодо правомірності встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту представник позивача зазначає, що встановлений у Кредитному договорі обов`язок Позичальника по сплаті одноразової фіксованої комісії за надання кредиту не є ніякою «додатковою чи супутньою послугою», а є умовою Кредитного договору, яка сторону погодили уклавши Кредитний договір, що відповідає закріпленому у ст. 627 ЦКУ принципу свободи договору. Додаткові та/або супутні послуги за цим Договором відсутні. Право Кредитодавця на встановлення у Кредитному договорі обов`язку Позичальника по сплаті комісії за надання кредиту прямо передбачено Законом України «Про споживче кредитування». Встановлений у Кредитному договорі графік платежів чітко передбачає сплату відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту. Також обов`язок відповідача щодо сплати зокрема комісії за надання кредиту передбачений у Паспорті споживчого кредиту до Кредитного договору. Також представник позивача звертає увагу на те, що Відповідач здійснив платежі за Кредитним договором знаючи про те, що вони будуть розподілятися зокрема на погашення його заборгованості за комісією за надання кредиту, та не заперечував проти цього протягом всього строку дії Кредитного договору. Таким чином, Відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту укладення Кредитного договору і, відповідно, визнання правомірності вимог Позивача щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором, зокрема заборгованості за комісією за надання кредиту. Щодо доданого до позовної заяв детального розрахунку заборгованості позичальника за кредитним договором представник позивача вказує, що доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості Позичальника за кредитним договором ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з обставинами та матеріалами справи. Сума заборгованості Відповідача за Кредитним договором розрахована з врахування всіх платежів Відповідача за Кредитним договором. На підставі вищевикладеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» не з`явився, однак у позовній заяві та у відповіді на відзив просив проводити розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, однак її представник - адвокат Заводовська М.Л. подала до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та її представника.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:

Судом встановлено, що 19.12.2025 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту№ 569115-КС-002, у якій було викладено усі умови, на яких пропонується укласти кредитний договір, а ОСОБА_1 прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) укласти Договір № 569115-КС-002 про надання кредиту на умовах, визначених офертою, про що свідчить підписання нею Акцепту електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8418.

19.12.2025 між Кредитодавцем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Позичальником ОСОБА_1 укладено електронний Договір про надання кредиту № 569115-КС-002, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 19.12.2025 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору UA-8418.

Підписанням цього Договору, Позичальник підтверджує уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою та п`ятою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті Кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. (п. 11.3.1 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у сумі 33 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Тип кредиту - кредит; строк, на який надається кредит становить 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована; комісія за видачу кредиту становить 6 600 грн; загальний розмір наданого кредиту - 33 000 грн; строк дії договору - до 05.06.2026; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 81 552,60 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 6 926,47% (п.п. 2.2 - 2.10 Договору).

За умовами п.п. 2.13, 2.14 Договору, дата видачі кредиту 19.12.2025, дата повернення кредиту 05.06.2026.

У п. 4.2.2 Договору Сторони погодили, графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Стандартна процентна ставка.

Відповідно до п.п. 4.3 - 4.5 Договору, кредит, проценти будь-які інші платежі за Договором підлягають сплаті Позичальником у безготівковій формі, шляхом переказу коштів у розмірі відповідного платежу на поточний рахунок Кредитодавця, що вказаний в розділі 12 Договору, у строк (термін) відповідно до графіку платежів. Датою повернення (погашення) Кредиту, так само як і датою сплати Процентів та інших платежів, передбачених умовами Договору, вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця, що вказаний в розділі 12 Договору.

В разі надходження від Позичальника платежу, що перевищує розмір періодичного платежу, визначеного графіком платежів, Кредитодавець зараховує кошти в наступний період відповідно до графіку платежів.

У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Кредитодавця у порядку черговості, визначеної в ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».

Сторони несуть відповідальність за порушення умов Договору відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування», інших нормативно-правових актів законодавства України та цього Договору (п. 7.1 Договору).

За змістом п. 7.5 Договору, у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 відсотка від неповернутої Позичальником суми Кредиту.

Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 гривень.

Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту Договору та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної Позичальником від Кредитодавця за цим Договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних Позичальником від Кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього Договору, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін.

У разі порушення прав Позичальника, неналежного виконання чи невиконання Договору, Кредитодавець несе відповідальність згідно із законодавством України, Правилами та цим Договором (п. 7.8 Договору).

Також, 19.12.2025 відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-0906 Підписано паспорт споживчого кредиту (інформація, обов`язкова для ознайомлення Позичальником) Інформацію, яка надається споживачу для порівняння різних пропозицій кредитодавця до укладення договору про споживчий кредит, згідно з умовами якого сума кредиту становить 33 000 грн., строк кредитування - 169 днів (24 тижнів), процентна ставка - 365% річних, комісія за надання кредиту - 6 600 грн, загальні витрати за кредитом - 48 552,60 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 81 552,60 грн, реальна річна процента ставка - 6 926,47% річних.

З візуальної форми послідовності дій клієнта вбачається, що Договір про надання кредиту 569115-КС-002 про надання кредиту був укладений сторонами 19.12.2025 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на сайті https://my.tpozyka.com ОСОБА_1. здійснила вхід в особистий кабінет, отримала інформацію про умови кредитування, підписавши паспорт споживчого кредиту з використанням одноразового ідентифікатора UA-0906, а в подальшому підписав сам договір з використанням одноразового ідентифікатора UA-8418.

Згідно з анкетою клієнта ОСОБА_1 , остання при зверненні до ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» з метою надання кредиту вказала номер банківської картки для перерахування коштів - № НОМЕР_1 та фінансовий номер телефону - НОМЕР_3 .

Відповідно до підтвердження ТОВ «ПрофіГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, 19.12.2025 о 15:01 год. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» перерахувало на платіжну картку № НОМЕР_4 кошти в розмірі 33 000 грн. Призначення переказу: перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. кред.дог. №569115-КС-002 від 19.12.2025.

Листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0.0/7-260820/66118-БТ від 26.08.2026 повідомлено, що картка № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ) емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Як вбачається із виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 25.08.2026 за договором № б/н за період з 19.12.2025 до 21.12.2025 за рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ), 19.12.2025 на вказаний рахунок, який належить ОСОБА_1 зараховано кошти у розмірі 33 000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 569115-КС-002 від 19.12.2025, у відповідача ОСОБА_1 станом на 05.06.2026 наявна заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 88 102,50 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 32 930 грн; заборгованість за відсотками - 41 492,50 грн; заборгованість за комісією - 480 грн; заборгованість відсотків за % ст. 625 ЦК України - 13 200 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 19.12.2025 по 05.06.2026, за процентною ставкою 1 %. Також з вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала платежі на погашення заборгованості у загальному розмірі 23 680 грн, які були зараховані частково на погашення тіла кредиту у розмірі 70 грн, частково на погашення процентів у розмірі 14 190 грн, частково на погашення комісії у розмірі 6 120 грн та процентів за ст. 625 ЦК України у розмірі 3 300 грн.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи, Договір № 569115-КС-002 про надання кредиту від 19.12.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір, який підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором та у якому сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Заперечення відповідача з приводу того, що матеріали справи не містять доказів того, що саме відповідач будь яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, факту отримання саме відповідачем цього одноразового ідентифікатора, реєстрації саме відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі позивача суд до уваги не бере та зауважує, що матеріалами справи встановлено, що кредитний договір із зазначенням у ньому усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, реєстраційної номер облікової картки платника податків, місця проживання, електронної пошти, рахунку позичальника, містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором UA-8418, який відповідно до вимог ч.6 та 8 ст.11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» був власноручно введений відповідачем ОСОБА_1 для електронного підпису, що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.

Також, як вбачається з матеріалів справи позивачем надано візуальну форму послідовності дій Клієнта ОСОБА_1 відповідно до якої 19.12.2025: о 14:58:34 Клієнт використовуючи номер телефону ідентифікувався в ІТС та зайшов в особистий кабінет; о 14:58:36 Товариством перевірено теперішній статусу клієнта; о 15:00:28 Клієнт надає всю необхідну інформацію для формування Товариством належної пропозиції клієнту; о 15:00:30 Товариством надано клієнту в особистому кабінеті паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підписання; о 15:00:30 Товариством Клієнту на номер телефону відправлено смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором UA-0906 для підписання паспорта споживчого кредиту та Інформаційного повідомлення, про отримання згоди від третіх осіб на передачу та обробку їх персональних даних; о 15:01:00 Клієнт ознайомився і підписав одноразовим ідентифікатором UA-0906 паспорт споживчого кредиту та Інформаційне повідомлення про отримання згоди від третіх осіб на передачу та обробку їх персональних даних; о 15:00:35 Товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови Договору; о 15:00:34 Клієнт ознайомився з офертою Товариства та приймає її умови; о 15:00:35 Товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови Договору; о 15:00:34 Клієнт ознайомився з офертою Товариства та приймає її умови; о 15:01:01 Товариством відправлено в смс-повідомленні на номер телефону Клієнта одноразовий ідентифікатор UA-8418; о 15:01:16 акцептування клієнтом умов оферти, шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-8418 (дані в електронній формі у вигляді алфавітно цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти Договір, та надсилаються іншій стороні цього Договору); о 15:01:05 підписання договору кваліфікованим електронним підписом відповідальної особи Товариства. Електронний Договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; о 15:01:17 після укладення Договору, Товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа; о 15:01:19 Договір, додатки до нього та Правила кредитування відправлені клієнту на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв`язку з Позичальником; о 15:01:22 розміщення в особистому кабінеті клієнта підписаного Договору та додатків до нього, Правил кредитування в цілодобовому онлайн доступі.

Таким чином, оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

При цьому, доказів про те, що персональні дані відповідача, зокрема, РНОКПП, дані паспорта громадянина України, місце проживання, електронна адреса, банківський рахунок були використані ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» для укладення кредитного договору від її імені, ОСОБА_1 до суду не надано. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідач не зверталася, як і не оскаржувала правомірність (дійсність) укладеного договору, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором № 569115-КС-002 про надання кредиту від 19.12.2025 виконало у повному обсязі та надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 33 000 грн.

Посилання відповідача, на те, що матеріали справи не містять доказів, що підтверджують здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу є необґрунтованими та безпідставними, оскільки спростовуються випискою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 25.08.2026 за договором № б/н за період з 19.12.2025 до 21.12.2025 за рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ), відповідно до якої 19.12.2025 на вказаний рахунок, який належить ОСОБА_1 зараховано кошти у розмірі 33 000 грн.

Окрім того, суд також не бере до уваги посилання відповідача на відсутність даних, що підтверджують належність електронного платіжного засобу, реквізити якого зазначено у Договорі, відповідачу, оскільки згідно з листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0.0/7-260820/66118-БТ від 26.08.2026, картка № 5457082523141716 емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Наявні в матеріалах справи докази в сукупності достовірно підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 33 000 грн, оскільки і сума отриманих коштів, і дата їх отримання відповідають умовам Договору № 569115-КС-002 про надання кредиту від 19.12.2025, укладеного між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 .

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому Договором № 569115-КС-002 про надання кредиту від 19.12.2025, належним чином не виконала та кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка, згідно з долученим до позовної заяви розрахунком, становить 88 102,50 грн, що складається з: 32 930 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 41 492,50 грн - сума прострочених платежів по процентах; 13 200 грн - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України; 480 грн - сума прострочених платежів за комісією.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми прострочених платежів за комісією у розмірі 480 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Як вбачається із змісту Договору № 569115-КС-002 про надання кредиту від 19.12.2025, комісія за видачу кредиту в розмірі 6 000 грн, встановлена в п. 2.5 Договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21.04.2021 в справі № 677/1535/15, від 21.07.2021 в справі № 751/4015/15, від 15.12.2021 в справі № 209/789/15, від 12.04.2022 в справі № 640/14229/15 та від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що положення Договору № 569115-КС-002 про надання кредиту від 19.12.2025 щодо сплати комісії за надання кредиту суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 480 грн, а тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

З приводу стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 13 200 грн, суд зазначає наступне.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України у і діє по цей час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Враховуючи те, що заборгованість за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України у відповідача ОСОБА_1 за Договором № 569115-КС-002 про надання кредиту від 19.12.2025 виникла у період дії в Україні воєнного стану, суд вважає, що вказана заборгованість у розмірі 13 200 грн стягненню з відповідача не підлягає, а тому, в цій частині позов також не підлягає задоволенню.

Окрім того, з розрахунку заборгованості за кредитом у гривні за Договором № 569115-КС-002 від 19.12.2025, який складений ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» вбачається, що відповідач ОСОБА_1 23.01.2025 здійснила платежі на погашення заборгованості у загальному розмірі 23 680 грн, які були зараховані в тому числі на погашення комісії у розмірі 6 120 грн та процентів за ст. 625 ЦК України у розмірі 3 300 грн.

Разом з тим, оскільки положення Договору № 569115-КС-002 про надання кредиту від 19.12.2025 щодо сплати комісії за видачу кредиту є нікчемними з моменту укладення договору, а проценти за ст. 625 ЦК України, які нараховані у період дії в Україні воєнного стану підлягають списанню, суд приходить до висновку, що кошти, які були зараховані ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на сплату комісії та процентів за ст. 625 ЦК України, слід зарахувати на погашення нарахованих відсотків та тіла кредиту.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок заборгованості за Договором № 569115-КС-002 про надання кредиту від 19.12.2025 наступним чином.

Так, за період з 19.12.2025 до 04.01.2026 відсотки підлягали нарахуванню на тіло кредиту в розмірі 33 000 грн та становили 5 610 грн. (17 днів х 1 % (330 грн на день)). 04.01.2026 ОСОБА_1 здійснила платіж у розмірі 8 090 грн, з яких 5 610 грн підлягали зарахуванню в рахунок погашення відсотків, 2 480 грн у рахунок погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим залишок тіла кредиту зменшився до 30 520 грн.

За період з 05.01.2026 до 18.01.2026 на залишок тіла кредиту 30 520 грн були нараховані відсотки у розмірі 4 272,80 грн (14 днів х 1 % (305,20 грн на день)). 18.01.2026 відповідачкою сплачено 8 090 грн, з яких 4 272,80 грн підлягали зарахуванню в рахунок погашення відсотків, 3 817,20 грн у рахунок погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим залишок тіла кредиту зменшився до 26 702,80 грн.

За період з 19.01.2026 до 31.01.2026 на тіло кредиту у розмірі 26 702,80 грн нараховано відсотки у сумі 3 471,36 грн (13 днів х 1 % (267,028 грн. на день)). 31.01.2026 року ОСОБА_1 сплатила 7 500 грн, з яких 3 471,36 грн підлягали зарахуванню в рахунок погашення відсотків, 4 028,64 грн у рахунок погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим залишок тіла кредиту зменшився до 22 674,16 грн.

За період з 01.02.2026 до 05.06.2026 на залишок тіла кредиту у розмірі 22 674,16 грн були нараховані відсотки у сумі 28 342,50 грн. (125 днів х 1 % (226,74 грн. на день)).

Таким чином, розмір заборгованості за Договором № 569115-КС-002 про надання кредиту від 19.12.2025, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 становить 51 016,66 грн, з яких: 22 674,16 грн - заборгованість за тілом кредиту; 28 342,50 грн - сума прострочених платежів за процентами.

Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення частково шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за Договором № 569115-КС-002 про надання кредиту від 19.12.2025 у розмірі 51 016,66 грн.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 541,69 грн пропорційно задоволеній частині позовних вимог ( 51 016,66 / 88 102,50 *2662,40 = 1 541,69).

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 569115-КС-002 про надання кредиту від 19.12.2025 у розмірі 51 016 (п`ятдесят одну тисячу шістнадцять) гривень 66 (шістдесят шість) копійок, з яких: 22 674 гривень 16 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 28 342 гривень 50 копійок - сума прострочених платежів по процентах.

У задоволенні решти вимог, відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 1 541 (одна тисяча п`ятсот сорок одна) гривня 69 (шістдесят дев`ять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 41084239, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26 офіс 411 м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 20.10.2026.

Головуючий суддя Н. Р. Кунець