Рішення № 140783720, 20.10.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/3836/26

Провадження № 2/650/3528/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«20» жовтня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк», банк, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 24 січня 2024 року в загальному розмірі 91 981,10 грн та понесених витрат зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог банк зазначає, що 24 січня 2024 року відповідачка ознайомилася з умовами кредитування, підписала паспорт споживчого кредиту та заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг. За погодженими умовами сторони передбачили надання коштів шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії з кредитним лімітом до 200 000,00 грн та користування платіжною карткою «Універсальна».

Як вказано в позові, строк кредитування визначався у 12 місяців із можливістю пролонгації, процентна ставка за користування кредитом 42,0 відсотка річних. Відповідно до пункту 9.4 заяви про приєднання позичальник був зобов`язаний щомісячно сплачувати мінімальний обов`язковий платіж у визначений договором строк. Його розмір становив 5 відсотків заборгованості, але не менше 100 грн, а з другого місяця прострочення 10 відсотків, але не менше 100 грн.

Позивач посилається на те, що заяву про приєднання відповідачка підписала в системі самообслуговування «Приват24» за допомогою одноразового пароля (OTP). Використання такого способу електронного підпису погоджувалося попередньою анкетою-заявою від 14 квітня 2021 року. Серед додатків до позову зазначені відповідні заяви, паспорт кредиту, довідки про видані платіжні картки та виписка за рахунком.

За твердженням банку, для користування кредитним лімітом відповідачці надавалися платіжні картки № НОМЕР_1 зі строком дії до січня 2028 року та № 4149609054617156 зі строком дії до липня 2028 року. Позивач обґрунтовує факт отримання й використання коштів операціями за картковим рахунком, відображеними у банківській виписці, та зазначає, що відповідачка здійснювала операції із залученням кредитного ліміту і частково погашала заборгованість.

Надалі, як зазначає банк, відповідачка припинила своєчасно вносити платежі, передбачені договором. Позивач послався також на пункт 2.1.1.3.5 Умов і Правил, яким передбачено зміну строку повернення кредиту в разі невиконання обов`язку з погашення заборгованості протягом 180 днів. У договорі окремо згадані проценти за прострочення грошового зобов`язання, які банк пов`язує з частиною другою статті 625 ЦК України.

Відповідно до наведеного позивачем розрахунку заборгованості станом на 12 травня 2026 року загальна заборгованість становить 91 981,10 грн, із яких 73 799,62 грн заборгованість за тілом кредиту, 18 181,48 грн заборгованість за простроченими процентами. Стягнення пені чи штрафу як окремих складових позовних вимог не заявлено.

На обґрунтування вимог банк посилається на розрахунок заборгованості, виписку за рахунком, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку, довідку про видані картки, заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, паспорт споживчого кредиту й інші документи, перелічені в додатках до позовної заяви.

Позивач просив розглядати справу за відсутності свого представника. Розгляд здійснюється без повідомлення (виклику) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України. Відзив на позовну заяву відповідачкою не подано, у зв`язку з чим на підставі частини восьмої статті 178 ЦПК України справа вирішується за наявними матеріалами.

Дослідивши наведені в позові обставини, зміст заявлених вимог та письмові матеріали, суд виходить із такого.

Статтями 15 і 16 ЦК України передбачено право особи на захист цивільних прав у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Захист права кредитора у разі невиконання боржником договірних обов`язків може здійснюватися шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, зокрема шляхом стягнення належної за договором грошової заборгованості.

Згідно зі статтями 12, 13 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи в межах заявлених вимог, а кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім передбачених законом випадків. Відповідно до статей 7680 ЦПК України доказами є фактичні дані, на підставі яких суд установлює обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено письмову форму кредитного договору.

За приписами статей 626, 627 та 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов у межах закону; зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами першою та другою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Статті 633 та 634 ЦК України допускають укладення договору з використанням стандартних умов, сформульованих однією стороною, шляхом приєднання іншої сторони до таких умов у цілому. При цьому підлягає перевірці, які саме умови були доведені до відома та прийняті споживачем на час укладення договору.

Стаття 207 ЦК України визначає вимоги до письмової форми правочину, зокрема допускає фіксацію його змісту в одному або кількох документах та вираження волі сторін за допомогою електронного засобу зв`язку. Електронний спосіб укладення договору не звільняє позивача від обов`язку довести волевиявлення позичальника, погоджені умови кредитування та факт надання кредитних коштів.

Із наданого банком опису укладення договору вбачається, що відповідачка приєдналася до умов кредитування, погодила кредитний ліміт, порядок погашення та процентну ставку, а банк відкрив можливість користування кредитними коштами через платіжні картки. Відомості про рух коштів за рахунком мають істотне значення, оскільки саме вони дозволяють встановити використання коштів, здійснені погашення та залишок зобов`язання.

Відповідно до статей 509, 525 та 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому боржник зобов`язаний учинити на користь кредитора певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати виконання цього обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону; одностороння відмова від нього не допускається, крім випадків, установлених договором або законом.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно зі статтями 610 та 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених умов, а боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання чи не виконав його в установлений строк.

Стаття 629 ЦК України закріплює обов`язковість договору для виконання сторонами. Невнесення обов`язкових платежів за кредитним договором у погоджений строк є неналежним виконанням прийнятого позичальником зобов`язання, що надає кредиторові право вимагати судового захисту в межах належно доведених вимог.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Умовами договору сторони можуть визначити порядок обчислення й сплати процентів за користування кредитними коштами. Розмір процентної заборгованості підлягає перевірці за умовами договору, періодом користування кредитом та даними банківського рахунку.

У заяві про приєднання від 24 січня 2024 року банк посилається на погоджену процентну ставку 42,0 відсотка річних та обов`язок здійснювати щомісячні платежі. Заявлені до стягнення проценти сформульовані позивачем у прохальній частині як заборгованість за простроченими процентами, яка за наведеним ним розрахунком станом на 12 травня 2026 року складає 18 181,48 грн.

Оцінюючи розмір вимог, суд ураховує, що заявлена банком заборгованість за тілом кредиту становить 73 799,62 грн. Вона є залишком коштів, які, за твердженням позивача, відповідачка використала в межах наданого кредитного ліміту та не повернула у встановлений договором строк. Зазначена сума визначена банком із урахуванням операцій за рахунком та коштів, спрямованих на погашення заборгованості.

Щодо процентів суд зазначає, що предметом стягнення є лише та їх сума, яка заявлена позивачем як процентна заборгованість за договором і випливає з погоджених сторонами умов та розрахунку. Саме по собі згадування у договорі окремої підвищеної ставки за прострочення не розширює межі позовних вимог та не створює підстав для присудження додаткових платежів, не заявлених у прохальній частині.

Відповідачка не надала відзиву, контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заявлених сум. Водночас неподання відзиву не означає автоматичного визнання позову та не звільняє суд від перевірки обставин, що становлять підставу заявлених вимог. Суд оцінює відповідні документи в сукупності, виходячи із їх належності, допустимості, достовірності та взаємного зв`язку.

При визначенні боргу за кредитною карткою слід розмежовувати граничний розмір погодженого кредитного ліміту та фактичні грошові кошти, використані позичальником. Встановлення кредитного ліміту саме по собі не свідчить про виникнення обов`язку повернути весь визначений ліміт. Розмір зобов`язання з повернення основної суми кредиту формується внаслідок здійснення видаткових операцій за кредитні кошти з урахуванням подальших платежів, які зменшують відповідну заборгованість. Саме тому при оцінці позову суд бере до уваги не номінальний ліміт до 200 000 грн, а обчислений позивачем фактичний залишок заборгованості за тілом кредиту.

За змістом позовної заяви первинним документальним підтвердженням взаємовідносин сторін є заява про приєднання від 24 січня 2024 року. Вона містить відомості про істотні умови індивідуального кредитування, на відміну від загальних правил обслуговування, які самі собою не завжди підтверджують згоду конкретного позичальника з кожною редакцією їх положень. Для висновку про існування зобов`язання має значення поєднання індивідуального волевиявлення позичальника, надання банком можливості користування кредитом та фактичного проведення кредитних операцій. Кожна із зазначених обставин оцінюється у зв`язку з іншими.

Порядок внесення мінімальних обов`язкових платежів має значення як для визначення належного способу виконання кредитного зобов`язання, так і для встановлення моменту порушення строків його виконання. Якщо позичальник у встановлений договором період не вніс мінімального платежу, таке порушення становить підставу для виникнення прострочення, а подальші нарахування повинні відповідати саме тим умовам, які узгоджені сторонами та допускаються законом. Наявність договору не усуває необхідності зіставляти кожен заявлений платіж із його правовою підставою та відповідним розрахунковим періодом.

Важливим для вирішення спору є також те, що за твердженням позивача кредитні кошти використовувалися відповідачкою не одноразово, а у формі відновлюваної кредитної лінії. За такого способу кредитування залишок боргу змінюється залежно від видаткових та прибуткових операцій за рахунком. Тому при визначенні належної до стягнення суми повинні враховуватися всі платежі, проведені на погашення кредиту, та зарахування, які впливають на суму основної заборгованості чи процентів. Відповідачка не подала суду доказів здійснення інших платежів, не відображених у наведеному позивачем розрахунку.

Оцінивши доводи позову та письмові матеріали у їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача 91 981,10 грн, з яких 73 799,62 грн становить основна сума боргу, а 18 181,48 грн прострочені проценти, заявлені банком за договором.

У частині вимоги про судові витрати суд бере до уваги, що позивач просить стягнути 2 662,40 грн судового збору, сплаченого за подання позову в електронній формі. За правилами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову в повному обсязі документально підтверджений судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 178, 259, 263265, 268, 279, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626629, 633, 634, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 24 січня 2024 року в розмірі 91 981 (дев`яносто одна тисяча дев`ятсот вісімдесят одна) гривня 10 копійок, що складається з: 73 799,62 грн заборгованості за тілом кредиту та 18 181,48 грн заборгованості за простроченими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Суддя О. О. Сікора