Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 577/4168/26
Провадження № 2/577/2204/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 року м.Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
у складі головуючого судді Потій Н.В.,
за участю секретаря Волошко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотоп цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 21267,47 грн., -
В С Т А Н О В И В:
І. Стислий виклад позиції сторін.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №35636 від 13.11.2019 в сумі 21267,47 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 13.11.2019 між ТОВ «ФК«КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №35636, відповідно до умов якого відповідачу було надано в безготівковій формі грошові кошти в гривні Позичальник, підписанням цього Договору, підтверджує, що до підписання цього договору отримав для ознайомлення проект договору про споживчий кредит у паперовому та електронному вигляді, всі умови йому зрозумілі, він погоджується їх виконувати вільно без будь якого примусу. Товариство свої зобов`язання виконало, надало відповідачу грошові кошти у розмірі 6000 грн. на споживчі по треби. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 21267,47 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 5954,05 грн.; заборгованість за процентами 15113,42 грн.; заборгованість за пенею 200 грн. 12.10.2020 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №20201012, згідно якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №35636 від 13.11.2019. У зв`язку з викладеним просить стягнути вищевказану заборгованість. Також просить стягнути судовий збір та 8000 грн витрат на правничу допомогу.
У відзиві на позов представник відповідача адвокат Рудейчук Я.В. просить відмовити у вимогах у повному обсязі, мотивуючи тим, що справа не містить доказів належності ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 , а також доказів перерахування саме відповідачу відповідно до умов договору грошових коштів від первинного позикодавця ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС». Крім того, зазначає, що позивачем нараховано заборгованість за штрафними санкціями в сумі 200 грн, в той час як відповідно до п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Щодо витрат на професійну правничу допомогу, зауважує, що надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн є завищеними. З урахуванням наданих доказів щодо обсягу виконаної представником роботи, характеру та складності справи, обґрунтованим та співмірним є розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 21.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 09:00 год. 24.09.2026.
У судове засідання представник позивача не з`явився, п.3,4 позовної заяви просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.4)
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача адвокат Рудейчук Я.В., будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з`явилися (а.с. 77).
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносини.
13 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «ФК «Кредіплюс» з заявою на видачу кредиту, підписавши яку, ОСОБА_1 підтвердила отримання від ТОВ «ФК «Кредіплюс» інформації, вказаної у Законі України «Про споживче кредитування» та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (а.с.16).
13 листопада 2019 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №35636 про надання споживчого кредиту шляхом перерахування на поточний рахунок/картку позичальника. Відповідно до п. 1.1. вказаного договору сторони підтверджують, що правовою основою для укладення даного договору є заява на видачу кредиту оформлена позичальником 12.11.2019. Згідно із п.п. 2.1, 2.1.1. Договору про споживчий кредит, кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти (кредит) в сумі 6000 грн., на споживчі потреби, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю, відповідно до умов, зазначених у договорі. Сума кредиту надається позичальнику шляхом перерахування з поточного рахунку кредитодавця у наступному порядку: у розмірі 10000,65 грн. на картку позичальника № НОМЕР_2 , відкритий у банку 305299-ПАТ КБ «ПриватБанк». Строк кредитування 18 місяців (п.3.1.1.). За користування кредитом, позичальник сплачує 335,00 % річних від кредиту. П.3.3. загальна сума всіх платежів з урахуванням процентів становить 30512,88 грн. Згідно п.3.4 Сплата суми кредиту здійснюється і раз на 1 календарний місяць відповідно до графіку. Відповідно до п.5.1 договору якщо позичальник не сплатив чи не повністю сплатив періодичний платіж в день настання його сплати, а також протягом 5 днів з дня настання сплати, зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 100 грн, а в подальшому, починаючи з 7 дня по 10 грн за кожен день прострочення. (а.с.11-13).
Згідно графіку платежів, що є додатком № 2 до кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язувалась щомісячно починаючи, з грудня 2019 року по травень 2021 року включно, сплачувати загальний розмір платежів, включаючи тіло кредиту та проценти в розмірі (а.с. 14).
ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту (а.с.14 на звороті-15)
З довідки про переказ коштів вбачається, що кошти за кредитним договором №35636 від 13.11.2019 (позичальник ОСОБА_1 ) були перераховані АТ КБ «ПриватБанк» 13.11.2019 о 17:45 год, сума платежу 6000 грн., на картку № НОМЕР_1 (а.с.18).
Відповідно до довідки АТ КБ «Приват Банк» від 21.08.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ). Згідно виписки по ро рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) 13.11.2019 було зарахування коштів на суму 6000грн., деталі операції переказ коштів за договором №35636 від 13.11.2019 року (а.с. 58 - 59).
Відповідно до наданого розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №35636 від 13.11.2019, становить21267,47 грн, з яких за тілом кредиту 5954,05 грн, проценти 15113,42 грн, пеня 200 грн, загальна сума (а.с.19-21).
12 жовтня 2020 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», укладено договір відступлення прав вимоги №20201012, згідно якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», що підтверджується платіжною інструкцією (а.с.33-37,38 на звороті)
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 19.10.2019 до договору за договором договору відступлення прав вимоги №20201012 від 12.10.2020 клієнт ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» передав фактору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» кількість відступлених прав грошової вимоги: 808. Загальна сума заборгованості 11605080 грн.69 коп. (а.с.38)
Згідно витягу з Реєстру Боржників до договору відступлення прав вимоги №20201012 від 12.10.2020, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до кредитного договору №35636 від 13.11.2021 боржником якого є ОСОБА_1 в сумі 21267,47 грн., з яких 5954,05 грн. залишок по тілу кредиту, 15113,42 грн. - сума заборгованості за відсотками, 200 грн. заборгованість по штрафах/пені (а.с.37 на звороті)
10 липня 2026 року на адресу ОСОБА_1 надіслано досудову вимогу щодо сплати боргу в сумі 21267,47 грн. (а.с. 39 ).
ІV. Норми права.
Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору
Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст. 510 ЦК України ).
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Згідно із ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості наданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
V. Оцінка Суду.
Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для задоволення позову.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернула. Факт відкриття банківської картки на ім. ОСОБА_1 та отримання кредитних коштів підтверджується інформацією АТ КБ «Приват Банк» від 21.08.2026, за якою на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ), а згідно виписки по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) 13.11.2019 було зарахування коштів на суму 6000грн., деталі операції переказ коштів за договором №35636 від 13.11.2019 року (а.с. 58 - 59). Розмір суми заборгованості (тіла кредиту, процентів та пені) підтверджується умовами укладеного договору від 13.11.2019, зокрема розмір пені заявлено до стягнення в розмірі 200 грн за період до запровадження воєнного стану. За таких обставин, з ОСОБА_1 підлягає стягненню 2126,47 грн. заборгованості за договором позики, право вимоги за яким перейшло до позивача.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
VІ. Процесуальні витрати.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується наступним.
Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 6).
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК з відповідача слід стягнути на користь позивача 2662,40 грн. судового збору
Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем наданий договір про надання правової допомоги №0107 від 29.04.2026, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», відповідно до якого вартість наданих послуг за одну справу складає 8000 грн., акт №1 наданих послуг від 10.07.2026, згідно якого підтверджується, що об`єднанням «Апологет» надало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» послуги по боржнику ОСОБА_1 на суму 8000 грн., а саме: усна консультація 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год., погодження правової позиції клієнта у справі 30 хв., складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год. 30 хв., подання заяви до суду від імені клієнта 1 шт. Усього годин 6 год. 30 хв. Довідкою про укладення договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, з якої вбачається, що договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 є дійсним і виконується сторонами (а.с.9 на звороті, 10,41 на звороті, 42,42 на звороті).
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Суд також враховує правовий висновок у постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19, в якій Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Враховуючи положення пункту 2 частини третьої статті 141 ЦПК України та правові висновки щодо застосування цієї норми, які викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19, з огляду на критерії обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, незначну складність справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, та обсяг необхідних адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на надання послуг, суд доходить висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. за складання позовної заяви у малозначному спорі не є співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи. Тому, суд з огляду на критерій обґрунтованості та пропорційності до предмета спору вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані у розмірі 4000 грн.
Керуючись ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 280-281, 352, 354, 355 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 21267,47 грн задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №35636 від 13.11.2019 в розмірі 21267,47 грн., 2662,40 грн. судового збору, та 4000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 27929,87 грн. (двадцять сім тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять грн. 87 коп.).
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ:35234236, IBAN: НОМЕР_4 банк отримувача АТ «Креді Агріколь Банк»).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )
Представник відповідача: адвокат Рудейчук Ярослава Володимирівна, адреса: м. Конотоп, вул. Будівельників,44/66
Повний текст рішення складено 20 жовтня 2026 року о 12:45 год.
Суддя Н. В. Потій
Судове рішення № 140783112, Конотопський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 15.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 577/4168/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: