Рішення № 140781063, 12.10.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1880/26

Провадження № 2/355/1512/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Наталії Костіної до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Н. Костіна з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договорами у розмірі 89475,98 гривень, а також стягнути понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 січня 2018 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 (позичальник, відповідач) укладено договір № CCNG-630832077.

26 лютого 2019 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № 501109194.

Щодо умов та порядку укладання договору № CCNG-630832077 від 11 січня 2018 року позивач зазначив таке.

Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 200000,00 гривень, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 11 січня 2021 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39,99%. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Згідно з умовами договору позичальник зобов`язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором.

Щодо умов та порядку укладання договору № 501109194 від 26 лютого 2019 року позивач зазначив що відповідно до умов договору, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 49860,00 гривень, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 26 лютого 2022 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 21.99 %.

Як стверджує позивач, кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Згідно з умовами договору позичальник зобов`язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором.

У позовній заяві зазначено, що відповідно до Протоколу № 2/2022 від 18 серпня 2022 року Позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на: повне найменування Банку українською мовою: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК»; скорочене найменування Банку українською мовою: АТ «СЕНС БАНК».

17 травня 2021 року було укладено договір № 2, відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-630832077 та за договором № 501109194.

18 травня 2021 року було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-630832077 та за договором № 501109194.

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-630832077 та за договором № 501109194. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № CCNG-630832077 та за договором № 501109194.

Як наголошує позивач, заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № CCNG-630832077 від 11 січня 01.2018 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 15876,19 гривень, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 11902,85 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 1068,19 гривень; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 гривень; заборгованість за пенею та/або штрафами 1834,67 гривень; заборгованість за комісіями 0,00 гривень; інфляційні збитки 794,60 гривень; нараховані 3% річних -275,88 гривень.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 501109194 від 26 лютого 2019 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 73599,79 гривень, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 37912,44 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 35587,35 гривень; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 гривень; заборгованість за пенею та/або штрафами 100,00 гривень; заборгованість за комісіями 0,00 гривень; інфляційні збитки 0,00 гривень; нараховані 3% річних -0,00 гривень.

Як вказує позивач, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 89475,98 гривень, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 49815,29 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 36655,54 гривень; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 гривень; заборгованість за пенею та/або штрафами 1934,67 гривень; заборгованість за комісіями 0,00 гривень; інфляційні збитки 794,60 гривень; нараховані 3% річних -275,88 гривень.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, однак у позовній заяві вказав, що на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи просить проводити за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання 08 вересня 2026 року на 11 годину 30 хвилин, 12 жовтня 2026 року на 09 годину 15 хвилин, не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи. Конверти із судовими повістками про виклик до суду, копією ухвали про відкриття провадження у справі, що були надіслані на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку, повернулися до суду з довідкою про причину повернення «адресат відсутній».

Також ОСОБА_1 повідомлявся через оголошення на веб-сайті Судової влади України на 12 жовтня 2026 року на 09 годину 15 хвилин.

Причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п. 3,4 ч.8, ч. 11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджені матеріали справи у повному обсязі, а саме:

З копії Анкети-Заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк» (далі- договір) слід, що 11 січня 2018 року підписанням цього акцепту ОСОБА_1 підтвердив акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк», на умовах, викладених у публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку www.alfabank.ua (або у разі її подальшої зміни за іншою електронною адресою, що буде вказана в договорі). (а.с. 13)

Відповідно до копії оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, що підписана 11 січня 2018 року ОСОБА_1 , він запропонував ПАТ «Альфа-Банк» укласти Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», укладеного між ним та банком. (а.с. 25)

Розділом ІІІ означеної оферти передбачені умови надання кредитної лінії, зокрема, ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 гривень. Процентну ставку за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою пропонував встановити у розмірі 39,99% річних. Тип процентної ставки: фіксована.

Згідно з копією акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії ПАТ «Альфа-Банк» прийняло пропозицію ОСОБА_1 на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк». (а.с. 38)

Як слід з копії Паспорта споживчого кредиту, що підписаний 11 січня 2018 року ОСОБА_1 , останній ознайомився з інформацією щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту. Максимальна сума кредиту: 200 000,00 гривень. Процентна ставка: 39,99%. Процентна ставка фіксована. Реальна річна процентна ставка по Програмі «Максимальна розстрочка на карту»: 0,01 % річних. (а.с 49)

Крім того, відповідно до копії оферти на укладання угоди про надання кредиту № 501109194 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 лютого 2019 року ОСОБА_1 пропонував АТ «Альфа-Банк» укласти Угоду про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ним та банком. (а.с. 57)

Означена оферта містить, серед іншого, такі умови: тип кредиту: «кредит готівкою». Сума кредиту: 49860,00 гривень. Процентна ставка: 21,99% річних. Тип ставки фіксована. Строк кредиту: 36 місяців. Під час користування кредитом пропонує банку послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та договором, за надання яких пропонує встановити комісійну винагороду, а саме: а) за надання кредиту 0,00 % від суми кредиту, зазначеної в цій оферті без ПДВ; б) за обслуговування кредиту 2,40 % від суми кредиту, зазначеної в цій оферті без ПДВ.

Згідно з п. 2 оферти дата повернення кредиту: 26 лютого 2022 року.

Кредит надається позичальнику для власних потреб. Розмір 45000,00 гривень, спосіб видачі переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», оплати страхового платежу в розмірі 4860,00 гривень згідно з умовами (1) комплексного договору добровільного страхування ризиків позичальника № 006 501109194.111 26 лютого 2019 року.

Матеріали справи містять копію додатку № 1 до Угоди про надання кредиту № 501109194 від 26 лютого 2019 року Графік платежів та розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості усіх супутніх послуг, що містить підпис позичальника ОСОБА_1 (а.с. 58) та копію паспорта споживчого кредиту від 26 лютого 2019 року, з якого вбачається, що позичальник ОСОБА_1 ознайомлений з основними умовами кредитування, інформацією щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту тощо. (а.с. 59)

На виконання ухвали суду про витребування доказів Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» надало виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 26 лютого 2019 року по 17 травня 2021 року, з якої вбачається, що 26 лютого 2019 року на рахунок було перераховано кошти за кредитним договором № 501109194 у сумі 49860,00 гривень (а.с. 88-97); виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 11 січня 2018 року по 17 травня 2021 року, яка містить інформацію про погашення кредиту, списання процентів, збільшення кредитного ліміту тощо. (а.с. 104-108)

З копії розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» за договором № CCNG-630832077 станом на 10 січня 2023 року слід, що заборгованість відповідача за означеним договором складає 15876,19 гривень, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту: 11902,85 гривень; 1068,19 гривень заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 1834,67 гривень заборгованість з пені; 275,88 гривень нараховані 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України; 794,60 гривень інфляційні збитки за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України. (а.с. 60)

Як вбачається з копії розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» за договором № 501109194 станом на 10 січня 2023 року заборгованість з вказаним договором становить 73 599,79 гривень, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту: 37912,44 гривень; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги: 29100,53 гривень; заборгованість з пені: 100,00 гривень; нараховані відсотки згідно кредитного договору: 6486,82 гривень. (а.с. 61)

Відповідно до копії розрахунку заборгованості боржника ОСОБА_1 за договором № CCNG-630832077 від 11 січня 2018 року, наданого ТОВ «Коллект Центр», станом на 21 липня 2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за означеним договором становить 15876,19 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту: 11902,85 гривень; заборгованість за відсотками: 1068,19 гривень; пеня: 1834,67 гривень; 3% річних: 275,88 гривень; інфляційні збитки: 794,60 гривень. (а.с. 62)

Також ТОВ «Коллект Центр» надано копію розрахунку заборгованості боржника ОСОБА_1 за договором № 501109194, з якого вбачається, що станом на 21 липня 2026 року заборгованість становить 73 599,79 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту: 37912,44 гривень; заборгованість за відсотками: 35587,35 гривень, пеня: 100,00 гривень. (а.с. 63)

Крім того, за клопотанням позивача судом було витребувано від АТ «СЕНС БАНК» розрахунок заборгованості за договором № 501109194 від 26 лютого 2019 року, з якого слід, що загальна заборгованість за вказаним вище договором станом на 17 травня 2021 року складає 67 112,97 гривень, складовими якої є: заборгованість за кредитом: 37912,44 гривень; заборгованість за відсотками: 10313,28 гривень; по комісії: 18787,25 гривень; по штрафах: 100,00 гривень (а.с. 103); розрахунок заборгованості за договором № 630832077 від 11 січня 2018 року, відповідно до якого загальний її розмір становить 14805,71 гривень. (а.с. 109)

Відповідно до копії договору факторингу № 2 від 17 травня 2021 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (клієнт) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» (фактор) уклали договір факторингу, за п.п. 2.1, 2.3 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії. Право вимоги вважається відступленим фактору з дати повної (остаточної) оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору. В дату здійснення повної (остаточної) оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору сторони підписують Акт приймання-передачі Реєстру боржників, за формою, встановленою в додатку № 2 до цього договору. (а.с. 64-65)

На підтвердження переходу від клієнта (АТ «Альфа-Банк») до фактора (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС») права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договорами № CCNG-630832077 від 11 січня 2018 року та № 501109194 від 26 лютого 2019 року суду надано: копію додатку № 1-1 від 17 травня 2021 року до договору факторингу № 2 від 17 травня 2021 року, де під порядковим номером 9067 вказаний договір № CCNG-630832077 від 11 січня 2018 року, загальна сума заборгованості: 14805,71 гривень; та під номером 6183 договір № 501109194, загальна заборгованість: 67112,97 гривень. (а.с. 67-70) та копію платіжного доручення № 253 від 17 травня 2021 року, згідно з якою ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» сплатило АТ «Альфа-Банк» 16 500 000,00 гривень як оплату за право вимоги боргу згідно договору № 2 від 17 травня 2021 року. (а.с. 66)

Згідно з копією договору факторингу № 18-05/21 від 18 травня 2021 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (фактор), фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії. Сторони погодили, що за фактом відступлення прав вимоги фактор стає стороною всіх основних договорів, між банком та боржниками, перелік яких міститься в додатку 1-1 до договору, в силу чого до фактора переходять всі права, які належали банку та відступлені клієнту за основними договорами, на умовах, передбачених основними договорами, в тому числі, але не виключно, права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів. (п. 2.1 договору факторингу № 18-05/21 від 18 травня 2021 року) (а.с. 72-73)

Позивачем надано копії платіжного доручення № 260530015 від 16 червня 2021 року, № 260990544, № 260990545, № 260990546, № 260990552 від 17 червня 2021 року, № Ф від 26 липня 2021 року, відповідно до яких ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило часткові сплати ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» згідно договору факторингу № 18-05/21 від 18 травня 2021 року та оплату згідно додаткової угоди до означеного договору факторингу від 14 липня 2021 року. (а.с. 74; 8-12)

Як вбачається з копії акту приймання-передачі Реєстру боржників від 18 травня 2021 року до договору факторингу № 18-05/21 від 18 травня 2021 року у відповідності та на виконання вказаного договору факторингу клієнт (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС») передав, а фактор (Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал») отримав право вимоги, детальний опис складових якого наведений в Додатку № 1-1 до договору. (а.с. 14)

Згідно з копією додатку 1-1 до договору факторингу № 18-05/21 від 18 травня 2021 року, клієнт Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» передав фактору Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за вказаними в означеному реєстрі договорами, зокрема, під номером 9067 договір № CCNG-630832077 від 11 січня 2018 року боржник: ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості: 14805,71 гривень; під номером 6183 договір № 501109194 від 26 лютого 2019 року, загальна сума заборгованості: 67112,97 гривень. (а.с. 15-18)

Вказане вище підтверджується і копією витягів з Додатку 1-1 до договору факторингу № 18-05/21 від 18 травня 2021 року за підписом Генерального директора ТОВ «Вердикт Капітал» Іжаковського О.В. (а.с. 19-20)

З копії договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (новий кредитор) слід, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених в додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, - права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 21-22).

До позовної заяви долучено копію акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (а.с. 23).

Згідно з копією акту прийому-передачі Реєстру боржників від 10 січня 2023 року за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, акту прийому-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за яким відступаються за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (новий кредитор) уклали даний акт про те, що на виконання умов договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 207 307 (а.с. 24; 26).

Відповідно до копії реєстру боржників до договору 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року (том 2), копії витягу з додатку № 3 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, від первісного кредитора до нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 з договором № CCNG-630832077 від 11 січня 2018 року, загальна сума заборгованості: 14805,71 гривень та договором № 501109194 від 26 лютого 2019 року, загальна сума заборгованості: 67112,97 гривень. (а.с. 27-29; 30-33)

Інформація аналогічного змісту міститься і в копії витягів з реєстру боржників до договору 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року (том 2) - додатку № 3 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, згідно з якими від первісного кредитора до нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги за договором № CCNG-630832077 від 11 січня 2018 року, боржник: ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості: 15876,19 гривень, з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням: 11902,85 гривень; сума заборгованості за нарахованими процентами: 1068,19 гривень; пеня: 1834,67 гривень; та за договором № 501109194 від 26 лютого 2019 року, боржник: ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості: 73599,79 гривень, з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням: 37912,44 гривень; сума заборгованості за нарахованими процентами: 35587,35 гривень; пеня: 100,00 гривень. (а.с. 34; 35; 36)

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно п. п. 5, 6, 7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

У суду не виникло сумніву про те, що первісний кредитор Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК», (яке в подальшому змінило найменування на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК») виконало вимоги закону, уклало з відповідачем договори про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідач у свою чергу, використовуючи своє право згідно укладеного договору, отримав кредитні кошти, які використовував на власний розсуд.

Як слід за ст. 1077 ЦК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Зі ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1082 ЦК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Факт набуття позивачем права вимоги до відповідача за договором № CCNG-630832077 від 11 січня 2018 року та договором № 501109194 від 26 лютого 2019 року підтверджений належними та допустимими доказами, дослідженими судом.

Таким чином, сторона позивача, яка має право на господарську діяльність з надання фінансових послуг, отримавши право на витребування кредитних коштів в праві вимагати від відповідача їх повернення. Сторона позивача скористалась своїм правом на отримання також і процентів за користування цими коштами, пені. Відповідач не виконав умови укладених ним договорів з кредитором, своєчасно не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами. З таких підстав позовні вимоги позивача законні та підлягають задоволенню.

Таким чином, наявні підстави для задоволення позовних вимог а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договорами № CCNG-630832077 від 11 січня 2018 року та № 501109194 від 26 лютого 2019 року у розмірі 89475,98 гривень.

Крім того сторона позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 гривень.

Стороною позивача були надані:

Копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс». (а.с. 45)

Копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс».(а.с. 46)

Копії заявки на надання юридичної допомоги № 1646 від 01 червня 2026 року, складеної між клієнтом ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс».(а.с. 47)

Копію витягу з акту № 23 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2026 року, складеного між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс», за яким у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договори № CCNG-630832077, 501109194 надано послуги: усна консультація з вивченням документів: 2 години, ціна: 4000,00 гривень, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, 6 годин, ціна: 18000,00 гривень; письмова (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики) 1 година, ціна: 3000,00 гривень. (а.с. 48).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

З правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 слід, що витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі№ 301/1894/17.Також, Велика Палата Верховного Суду у своєї постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Суд враховує, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України далі - ЦК України), принципу «pacta sunt servanda» та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому уст. 43 Конституції України (відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі № 910/15191/19).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, основні засади (принципи) цивільного судочинства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023 року № 910/7032/17).

Спір, який є предметом розгляду у цій справі, для професійного правника є незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Позовна заява є типовою, не містить складних юридичних конструкцій аналізу законодавства чи практики Верховного Суду, не містить детальних пояснень розрахованих сум заборгованості, їх відповідності умовам укладених кредитних договорів , а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 гривень є явно завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги необхідних та достатніх для підготовки та складання позовної заяви в таких категоріях справ. Представником позивача жодним чином не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених ним.

Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності витрат та розумності їх розміру, тобто відповідності понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої представником допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною позову, конкретних обставин справи, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, є явно завищеним і непропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, обсяг наданих представником послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 5000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнути з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст. ст. 6, 205, 207, 514, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Костіної Наталії Валеріївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) у розмірі 89475 (вісімдесят дев`ять тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2026 року .

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов