Рішення № 140781062, 14.10.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1887/26

Провадження № 2/355/1516/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 9231207 від 19 квітня 2024 року, в сумі: 77169,20 гривень на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», а також·стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 гривень.

Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що 19 квітня 2024 року між фізичною особою- позичальником ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (кредитодавець, первісний кредитор) був укладений договір про споживчий кредит № 9231207, згідно з умовами якого відповідач отримала 10000 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк, встановлений кредитним договором.

Як стверджує позивач, кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі, визначеній кредитним договором.

28 жовтня 2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (позивач) відповідно до чинного законодавства України укладений договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ.

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників, включно з правом вимоги і за кредитним договором № 9231207 від 19 квітня 2024 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем.

Як вказує позивач, сума заборгованості відповідача становить 77169,20 гривень, відповідно до виписки з особового рахунка, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 9400 гривень; прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить 950 гривень; - прострочена заборгованість за відсотками становить 61819,20 гривень; - прострочена заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту становить 0 гривень; - заборгованість по неустойці та/або процентах за порушення грошового зобов`язання - 5000 гривень.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, була належно повідомлена про час, місце розгляду справи на 09 вересня 2026 року на 09 годину 30 хвилин, на 14 жовтня 2026 року на 12 годину 45 хвилин, конверти із судовими повістками про виклик до суду, копією ухвали про відкриття провадження у справі, що були надіслані на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку, повернулися до суду з довідкою про причину повернення «адресат відсутній».

Також відповідач ОСОБА_1 повідомлялася через оголошення на веб-сайті Судової влади України на 14 жовтня 2026 року на 12 годину45 хвилин.

Причину неявки не повідомила, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п. 3,4 ч.8, ч. 11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено матеріали справи у повному обсязі, а саме:

Копію договору про споживчий кредит № 9231207 (індивідуальна частина) від 19 квітня 2024 року (далі договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 договору (далі- кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. (а.с. 7-13)

Як слід з п.п. 1.2-1.3 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000,00 гривень. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 19 квітня 2024 року (дата надання кредиту). Строк, на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Згідно з п. 1.5 договору загальні витрати позичальника за кредитом складають 65818,00 гривень. Денна процентна ставка складає 1,91%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 96700,04 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 75818,00 гривень. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 511,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 876,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п. 1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуь: 64668,00 гривень.

Комісія за надання кредиту: 1150,00 гривень, яка нараховується за ставкою 11.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. (п.п. 1.5.1 п. 1.5 договору)

Відповідно до п. 6.1 договору він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Означений договір підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 576831.

Як слід з копії графіку платежів за договором про споживчий кредит № 9231207 (індивідуальна частина) від 19 квітня 2024 року, він є додатком № 1 до означеного договору (а.с. 12 зворотна сторона а.с. 13; 16), додатком № 3 до договору є додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором. (а.с. 14)

Судом досліджено копію заяви на отримання кредиту № 9231207 від 19 квітня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Мілоан» щодо отримання кредиту в сумі 10 000,00 гривень, загальний строк кредитування: 345 днів. Платіжна картка позичальника, на яку має бути перерахована сума кредиту: 516874*36. (а.с. 13 зворотна сторона)

З копії паспорта споживчого кредиту № 9231207 Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) слід, що відповідач була ознайомлена з умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту.(а.с. 14 зворотна сторона а.с. 15).

Відповідно до копії довідки з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» від 02 червня 2026 року про надсилання одноразового ідентифікатора у формі смс за підписом генерального директора ТОВ «Мілоан» Вініченка О.В., для підписання договору про споживчий кредит № 9231207 від 19 квітня 2024 року ОСОБА_1 ТОВ «Мілоан» було надіслано одноразовий ідентифікатор у формі смс 589470 на номер телефону позичальника: НОМЕР_1 , дата: 19 квітня 2024 року. (а.с. 17)

Згідно з копією платіжного доручення № 128751270 від 19 квітня 2024 року, платник: ТОВ «Мілоан» перерахував отримувачу ОСОБА_1 кошти у сумі 10 000,00 гривень на рахунок НОМЕР_2 , призначення платежу: кошти згідно договору 9231207. (а.с. 17 зворотна сторона)

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надало інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_4 , та повідомило про те, що по означеному рахунку було зарахування коштів на суму 10 000,00 гривень за період з 19 квітня 2024 року по 26 квітня 2024 року. (а.с. 54)

Копія відомості про щоденні нарахування та погашення за договором № 9231207 від 19 квітня 2024 року містить інформацію про надання 19 квітня 2024 року кредиту та порядок нарахування процентів. (а.с. 18-19)

Відповідно до копії розрахунку заборгованості за договором № 9231207 від 19 квітня 2024 року, наданого позивачем, станом на 30 березня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 77169,20 гривень, складовими якої є: тіло кредиту: 9400 гривень, 61819,20 відсотки за користування кредитом; 950,00 гривень комісія; неустойка: 5000,00 гривень. (а.с. 20-21)

Згідно з копією виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за договором № 9231207 від 19 квітня 2024 року, станом на 15 липня 2026 року заборгованість за вказаним вище договором складає 77169,20 гривень, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 9400 гривень; прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить 950 гривень; - прострочена заборгованість за відсотками становить 61819,2 гривень; - прострочена заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту становить 0 гривень; - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5000 гривень. (а.с. 19 зворотна сторона)

01 липня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надіслано ОСОБА_1 претензію щодо виконання нею зобов`язань за договором № 9231207 від 19 квітня 2024 року та негайного погашення заборгованості у розмірі 77169,20 гривень. (а.с. 34)

Як слід з копії договору відступлення прав вимоги № 111-МЛ від 28 жовтня 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор), на умовах, встановлених цим договором кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості). (а.с. 21 зворотна сторона а.с. 31)

Як встановлено п. 2.1 означеного договору відступлення прав вимоги внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання віх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Згідно з копією акту приймання-передачі реєстру боржників від 28 жовтня 2024 року до договору відступлення прав вимоги № 111-МЛ від 28 жовтня 2024 року, згідно з вимогами п. 8.3 означеного договору кредитор (ТОВ «Мілоан») передав, а новий кредитор (ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал») прийняв Реєстр боржників від 28 жовтня 2024 року, складений за формою згідно з додатком № 1 до договору. Кількість боржників: 2186. Загальна сума заборгованості (кредитного портфелю): 40 319 024,26 гривень. (а.с. 31 зворотна сторона а.с. 32)

До позовної заяви долучено копію витягу з реєстру боржників (датованого 10 вересня 2025 року) до договору відступлення прав вимоги № 111-МЛ від 28 жовтня 2024 року, у якому під порядковим номером 476 вказана ОСОБА_1 , договір № 9231207 від 19 квітня 2024 року, загальна сума заборгованості: 42652,40 гривень. (а.с. 33 зворотна сторона)

Як слід з копії платіжної інструкції № 6980 від 28 жовтня 2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило на користь ТОВ «Мілоан» 1 670 346,11 гривень з призначенням платежу: «оплата згідно договору відступлення прав вимог № 111-МЛ від 28 жовтня 2024 року». (а.с. 32 зворотна сторона а.с. 33)

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У суду не виникло сумніву про те, що первісний кредитор виконав вимоги закону, уклавши з відповідачем договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту. У свою чергу відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору отримала кредитні кошти, які використовувала на свій розсуд.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Зі ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України слід, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України слід, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України слід, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1052 ЦК України передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Отже, як було встановлено судом, відповідач уклала з первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» договір про споживчий кредит № 9231207 (індивідуальна частина) від 19 квітня 2024 року, отримала кредитні кошти, однак своєчасно їх не повернула. Новий кредитор згідно договору про відступлення прав вимоги набув право вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача. Відповідач належним чином не виконала обов`язки за договором. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний також сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Крім того умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту: 1150,00 гривень, яка нараховується за ставкою 11.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. (п.п. 1.5.1 п. 1.5 договору).

Таким чином, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Передбачена означеним пунктом договору комісія є разовою платою саме за видачу кредиту, прямо передбачена договором і не пов`язана з обслуговуванням чи наданням інформації.

Закон України «Про споживче кредитування» не містить заборони на стягнення такої комісії як частини загальних витрат за кредитом (п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 12), включаючи комісії за надання, обслуговування та повернення кредиту.

Відповідач не довів, що послуги з видачі кредиту не надавалися, а незгода з умовою після підписання не є підставою для її недійсності (ст. 215 ЦК України).

Відтак, позовні вимоги сторони позивача належить задовольнити.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Стороною позивача були надані: копія договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» (а.с. 37); копія акту наданих послуг (правової (правничої) допомоги № Д/27973 від 15 липня 2026 року, за яким виконавцем - адвокатським об`єднанням «Апологет» - надано послуги клієнту «ФК «Кредит-Капітал» - щодо боржника ОСОБА_1 на суму, що складає 8000,00 гривень (а.с. 38); копія ордеру на надання правничої допомоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Каптал» адвокатом Усенком М.І. (а.с.37 зворотна сторона); копія детального опису наданих послуг до Акту № Д/27973 від 15 липня 2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а.с. 38 зворотна сторона); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Усенка М.І. (а.с. 35 зворотна сторона)

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Сторона відповідача, отримавши позовну заяву та додатки до неї, не надала суду доказів щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від сторони відповідача не надійшло. З таких підстав слід задовольнити вимоги сторони позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнутий зі сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 6, 526, 205, 207, 512, 514, 610, 626, 628, 1048, 1054 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 89018, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, №1, корпус 28, IBAN НОМЕР_5 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором №9231207 від 19 квітня 2024 року в розмірі 77169 (сімдесят сім тисяч сто шістдесят дев`ять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 89018, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, №1, корпус 28, IBAN НОМЕР_5 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду в розмірі 2662 (дві тисяча шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 89018, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, №1, корпус 28, IBAN НОМЕР_5 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2026 року .

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов