Рішення № 140779359, 16.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/29824/23 2-др/760/173/26Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

16 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді - Усатової І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Гусак О.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвокатки Ніколаєнко Вікторії Валеріївни про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, суд, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 760/29824/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12.05.2026 позов задоволено.

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», модель POLO, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN код НОМЕР_3 .

Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) грошову компенсацію вартості 1/2 частини спільного майна подружжя - транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», модель POLO, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN код НОМЕР_3 у розмірі 128 000 (сто двадцять вісім тисяч) грн 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн 00 коп.

18.05.2026 представник позивачки звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 500 грн та витрати на проведення незалежної оцінки транспортного засобу в розмірі 2 300 грн, а всього - 14 800 грн.

На підтвердження заявлених вимог представником позивачки подано копію договору про надання правової допомоги № 03/10 від 03.10.2023, додаткову угоду № 1 від 01.01.2025 до договору про надання правової допомоги № 03/10 від 03.10.2023, рахунок-фактуру № 13/12 від 13.12.2023, платіжну інструкцію № @2PL729591 від 15.12.2023, акт про надання правової допомоги № 1/1 від 15.12.2023 до договору про надання правової допомоги № 03/10 від 03.10.2023, рахунок-фактуру № 17/05 від 17.05.2026, платіжну інструкцію № @2PL653705 від 17.05.2026, акт про надання правової допомоги № 2/2 від 17.05.2026 до договору про надання правової допомоги № 03/10 від 03.10.2023, договір № О-01-21/11/23 від 21.11.2023 на проведення незалежної оцінки транспортного засобу, рахунок на оплату незалежної оцінки КТЗ № 1 від 21.11.2023, платіжний документ №157083295 від 21.11.2023, акт здачі-прийняття виконаних робіт від 24.11.2023.

28.05.2026 представник відповідача подав заперечення на заяву, у яких просив відмовити в її задоволенні. На обґрунтування заперечень посилався на пропуск позивачкою строку подання доказів судових витрат, відсутність належного підтвердження повноважень адвоката та погодження умов оплати правничої допомоги саме у цій справі, неспівмірність заявлених витрат, недостовірність звіту про оцінку транспортного засобу, а також необхідність пропорційного розподілу судових витрат у зв`язку з частковим задоволенням позову. У разі задоволення заяви просив зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 1 000 грн.

Відповідно до ч.ч.1,2,3,4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12.05.2026 позов задоволено.

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», модель POLO, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN код НОМЕР_3 .

Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) грошову компенсацію вартості 1/2 частини спільного майна подружжя - транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», модель POLO, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN код НОМЕР_3 у розмірі 128 000 (сто двадцять вісім тисяч) грн 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн 00 коп.

У травні 2026 року представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно з якою просить стягнути з ОСОБА_2 понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.

У запереченнях на заяву представник відповідача просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на недотримання позивачкою строку подання доказів на підтвердження судових витрат, відсутність належного підтвердження повноважень адвокатки та погодження сторонами умов оплати правничої допомоги саме у цій справі, неспівмірність заявлених витрат зі складністю справи й обсягом наданих послуг, а також недостовірність звіту про оцінку транспортного засобу.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів у встановлений строк така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві позивачкою зазначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі від 12 000 грн до 15 000 грн, а також вказано про намір подати докази фактичного розміру понесених судових витрат після ухвалення рішення суду.

Рішення у справі ухвалено 12.05.2026, а заяву про ухвалення додаткового рішення з доказами на підтвердження понесених судових витрат представником позивачки подано 18.05.2026, тобто в межах п`ятиденного строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, з урахуванням того, що останній день цього строку припав на вихідний день - неділю, 17.05.2026.

За таких обставин суд вважає, що позивачкою дотримано вимоги щодо попереднього повідомлення суду про намір подати докази судових витрат та строку їх подання після ухвалення рішення суду. Тому доводи представника відповідача про пропуск строку подання таких доказів є безпідставними.

Відповідно до частин першої та другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До останніх належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані із залученням експертів, проведенням експертиз та інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьою статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони, зокрема впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Статтею 59 Конституції України гарантовано право кожного на професійну правничу допомогу та свободу у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги є домовленістю, за якою адвокат, адвокатське бюро або адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, визначених договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво та надання інших видів правової допомоги належать до видів адвокатської діяльності, визначених статтею 19 цього Закону.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни його розміру, порядок сплати та умови повернення визначаються в договорі про надання правової допомоги. При визначенні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини; гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд має оцінити їхню реальність, тобто дійсність і необхідність понесення, а також розумність їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи, обсягу наданих послуг, складності спору та значення справи для сторін.

Дослідженими судом матеріалами справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивачки подано договір про надання правової допомоги № 03/10 від 03.10.2023, додаткову угоду № 1 від 01.01.2025 до договору про надання правової допомоги № 03/10 від 03.10.2023, рахунок-фактуру № 13/12 від 13.12.2023, платіжну інструкцію № @2PL729591 від 15.12.2023, акт про надання правової допомоги № 1/1 від 15.12.2023 до договору про надання правової допомоги № 03/10 від 03.10.2023, рахунок-фактуру № 17/05 від 17.05.2026, платіжну інструкцію № @2PL653705 від 17.05.2026, акт про надання правової допомоги № 2/2 від 17.05.2026 до договору про надання правової допомоги № 03/10 від 03.10.2023.

Наведені документи в сукупності підтверджують договірні відносини між позивачкою та адвокатським бюро, погодження сторонами умов надання правничої допомоги, обсяг наданих послуг, їхню вартість та фактичне понесення позивачкою відповідних витрат.

При цьому повноваження адвокатки Ніколаєнко Вікторії Валеріївни на представництво інтересів позивачки підтверджуються ордером серії АІ № 1510794, наявним у матеріалах справи. Отже, доводи представника відповідача про відсутність належного підтвердження повноважень адвокатки не знайшли свого підтвердження.

Посилання представника відповідача на те, що договір про надання правничої допомоги не містить конкретизації щодо цієї цивільної справи, саме по собі не спростовує факту надання правничої допомоги та понесення відповідних витрат. Зміст договору, додаткової угоди, актів наданих послуг, рахунків і платіжних документів підлягає оцінці в сукупності з іншими матеріалами справи.

З огляду на предмет спору, характер спірних правовідносин, необхідність підготовки процесуальних документів щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, визначення вартості транспортного засобу та обґрунтування розміру грошової компенсації, суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 500 грн є обґрунтованим.

Суд також враховує, що представником відповідача не наведено конкретного розрахунку, який би свідчив про неспівмірність заявлених витрат, не визначено, які саме послуги адвокатки є надмірними або не пов`язаними з розглядом цієї справи, та не надано належних доказів на підтвердження того, що розмір витрат у сумі 12 500 грн є необґрунтованим.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на проведення незалежної оцінки транспортного засобу в сумі 2 300 грн, суд виходить із такого.

Як убачається з матеріалів справи, позивачкою укладено з ТОВ «Апрайсел ЮА» договір № О-01-21/11/23 від 21.11.2023 на проведення незалежної оцінки транспортного засобу. На підтвердження виконання зазначеного договору та понесення відповідних витрат подано рахунок на оплату незалежної оцінки КТЗ № 1 від 21.11.2023, платіжний документ№157083295 від 21.11.2023 і акт здачі-прийняття виконаних робіт від 24.11.2023.

Отже, факт понесення позивачкою витрат на проведення оцінки транспортного засобу в сумі 2 300 грн підтверджено належними письмовими доказами.

Проведення оцінки транспортного засобу було пов`язане з предметом спору, оскільки позовні вимоги стосувалися поділу спільного сумісного майна подружжя та визначення розміру грошової компенсації вартості половини транспортного засобу, право власності на який визнавалося за відповідачем. Визначення вартості такого майна мало значення для обґрунтування позовних вимог та вирішення спору по суті.

Доводи представника відповідача щодо недостовірності звіту про оцінку транспортного засобу не спростовують факту укладення договору на проведення оцінки, виконання відповідних робіт та оплати їх вартості. Самі по собі заперечення щодо змісту або висновків звіту не є достатньою підставою для відмови у відшкодуванні фактично понесених витрат, якщо такі витрати були пов`язані з розглядом справи та необхідними для захисту прав позивачки.

З огляду на викладене, враховуючи результат розгляду справи, предмет спору, характер спірних правовідносин, обсяг наданої правничої допомоги, документальне підтвердження фактичного понесення витрат, а також відсутність належного обґрунтування неспівмірності заявлених сум, суд доходить висновку, що заява представника позивачки про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. та витрати на проведення незалежної оцінки транспортного засобу в розмірі 2 300 (дві тисячі триста) грн 00 коп., а всього - 14 800 (чотирнадцять тисяч вісімсот) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.А. Усатова