Ухвала суду № 140779356, 15.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/29824/23 2-во/760/116/26У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

за участю секретаря - Гусак О.Ю.,

розглянувши заяву представника відповідача про виправлення описки в рішенні суду від 12.05.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, суд -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12.05.2026 позов задоволено.

Поділено майно, яке є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», модель POLO, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN код НОМЕР_3 .

Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) грошову компенсацію вартості 1/2 частини спільного майна подружжя - транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», модель POLO, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN код НОМЕР_3 у розмірі 128 000 (сто двадцять вісім тисяч) грн 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн 00 коп.

28.05.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява про виправлення описки в рішенні Солом`янського районного суду м. Києва від 12.05.2026.

Заяву мотивовано тим, що позивачкою було заявлено, зокрема, вимогу про визнання транспортного засобу об`єктом спільної сумісної власності подружжя, однак у резолютивній частині рішення суду окремо не зазначено про результат розгляду цієї вимоги. У зв`язку із цим заявник вважає, що в резолютивній частині рішення після слів «Позов задовольнити» допущено описку шляхом невказання слова «частково», та просить виправити її відповідним чином.

Сторони у судове засідання не викликалися.

Дослідивши заяву та матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала, їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред`явлено до примусового виконання.

Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.

Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Як убачається зі змісту рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.05.2026, судом вирішено спір щодо поділу майна подружжя, а саме транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», модель POLO, 2013 року випуску, шляхом визнання за відповідачем права власності на зазначений транспортний засіб та стягнення на користь позивачки грошової компенсації вартості 1/2 частини спільного майна подружжя.

При цьому, зазначаючи в резолютивній частині рішення «Позов задовольнити», суд виходив зі змісту заявлених позовних вимог та вирішив спір щодо поділу спірного майна.

Доводи заявника про необхідність доповнення резолютивної частини рішення словом «частково» фактично зводяться до зміни формулювання висновку суду щодо результату розгляду позову, а не до виправлення технічної помилки, допущеної під час виготовлення судового рішення.

Саме по собі незазначення в резолютивній частині рішення окремого висновку щодо кожної заявленої позовної вимоги не свідчить про наявність описки, яка може бути виправлена в порядку статті 269 ЦПК України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про виправлення описки в рішенні Солом`янського районного суду м. Києва від 12.05.2026 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 258-261, 269 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача про виправлення описки в рішенні Солом`янського районного суду м. Києва від 12.05.2026 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.А. Усатова