Рішення № 140778294, 20.10.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4140/26

Провадження № 2/591/1528/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Сухонос Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №591/4140/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом, свої вимоги мотивує тим, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір у формі електронного документа, за яким на банківську карту відповідача було перераховано 5000 грн. У подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 20 000 грн. На підставі договору факторингу позивачу перейшло право вимоги за цим договором . Відповідач не виконав свого зобов?язання та не повернув боргу, який становить 100 692,53 грн., з яких 19 999,40 грн. тіло кредиту, 80 693,13 грн. - відсотки. Просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму боргу.

Ухвалою суду від 24.04.2026 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов не визнав. Зазначив, що позивачем не доведено набуття права вимоги, пропущено строк позовної давності, факту виникнення та змісту зобов`язання. Просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що строк давності не застосовується на період дії воєнного стану. Укладення договору в електронній формі та перехід до позивача права вимоги підтверджується наданими доказами. Нарахування відсотків відбувалось згідно з умовами укладеного договору та існувало два періоди нарахування ввідсотків: за користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України та за користування кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У судове засідання представники сторін не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 19.11.2023 між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 916065973, відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 20000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі Правила)

Відповідно до п. 2.2. договору сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.

2.3. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 5000 грн 00 коп. 19.11.2023 (що є датою надання Кредиту).

2.4. Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду

Відповідно до п. 3.3 договору для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 5583 грн 60 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет.

3.4. Продовження строку Дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору.

Положення договору містять такі умови:

7.1. Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 19.12.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

7.2. В обов`язковому порядку основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору;

7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

7.3. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту 19.12.2028.

8.3.1. За період від дати видачі Кредиту до 19.12.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 146,00 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,4 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Дисконтна процентна ставка);

8.3.2. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 19.12.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 612,85 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,68 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Індивідуальна процента ставка).

8.4. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. (п. 11.1 договору).

Відповідно до п. 12.4 сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70% річних. Сторони погоджуються, що проценти нараховані після закінчення строку дії цього договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора.

Як вбачається з копії довідки ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» номер карти, на які відповідачем заявлено перерахування коштів - 5355-28XX-XXXX-8404.

На підтвердження перерахування коштів позивачем надано копії довідок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з яких вбачається що позичальнику було у періоді з 19.11.2023 по 19.12.2023 перераховано кошти у загальному розмірі 20 000 грн.

Відповідно до відповіді АТ «ПУМБ» на запит суду карта №5355280012588404 емітована на ім`я відовідача. Наданою випискою за період з 19.11.2023 по 26.11.2023 підтверджується перерахування позивачу у день укладення кредитного договору коштів в сумі 5 000 грн.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1).

Додатковими угодами до вказаного договору факторингу вносились зміни, зокрема щодо строку його дії.

На підтвердження обставини переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» надано витяг з реєстру прав вимоги, відповідно до якого загальна заборгованість відповідача за договором 916065973 становить 50034,23 грн., з яких: тіло 19999,40 грн, відсотки 30 034,83 грн.

31.07.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 договору).

Витягом з реєстру прав вимоги підтверджується перехід до ТОВ «ФК « «Онлайн Фінанс» права вимоги до відповідача за договором №992490961. Заборгованість становить 100692,53 грн., з яких 19999,40 грн. тіло, 80693,13 грн. - відсотки .

15 липня 2025 року між ТОВ «Ейс» (клієнт) та ТОВ «Онлайн фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 5/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Витягом з реєстру прав вимоги підтверджується перехід до ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги до відповідача за договором №992490961. Заборгованість становить 100692,53 грн., з яких 19999,40 грн. тіло, 80693,13 грн. - відсотки .

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором ТОВ Манівео швидка фінансова допомога у періоді з 19.11.2023 по 19.12.2023 відповідачу було видано кредитних коштів на загальну суму 20 000 грн. 18.12.2023 відповідачем було сплачено 1623,00 грн., 09.01.2024 51 грн., всього 1674 грн. У періоді з 19.11.2023 по 20.02.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» були нараховані відсотки за користування кредитом у загальному розмірі 31 708,23 грн.

На кінець цього періоду сума заборгованості за тілом кредиту становила 19 999,40 грн.

ТОВ «Таліон Плюс» за період з 21.02.2024 по 31.07.2024 були нараховані відсотки в розмірі по 595,98 грн. (2,98% в день). На кінець періоду сума заборгованості становила 100692,53 грн., з яких 19999,40 грн. тіло, 80693,13 грн. - відсотки .

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно п. 1 ч. 1ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредитні кошти в сумі 20 000грн.

Матеріалами справи підтверджується факт укладення сторонами кредитного договору, який містить умови кредиту, розмір процентної ставки, строк користування кредитом та інші істотні умови. Матеріали справи також містять докази на підтвердження того, що картковий рахунок, на який було перераховано кредитні кошти, належить відповідачу.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Положеннями ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наданими доказами підтверджується відступлення права вимоги до відповідача за укладеним з відповідачем кредитним договором. Таким чином, позивач, як новий кредитор, має право вимагати стягнення на свою користь коштів за вказаним кредитним договором.

Відтак, борг за тілом кредиту підлягає стягненню з відповідача.

Відносно розміру відсотків, що підлягає стягненню, суд зазначає таке.

Як зазначено у постанові ОП КЦС ВС від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень.

У цій справі сторони кредитного договору погодили розмір кредиту, строк користування кредитом до 19.12.2023, дисконтний період кредитування 30 днів, який може бути продовжено позичальником шляхом вчинення дій, передбачених п. 3.2 кредитного договору.

Договір було пролонговано у порядку, передбаченому п. 3.2 кредитного договору на 30 днів у зв`язку зі сплатою 18.12.2023 усієї суми нарахованих відсотків. Відтак, строк дії лисконтного періоду продовжився до 17.01.2023.

Відповідно до розрахунку ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з 18.01.2024 проценти за користування кредитом нараховувались відповідно до пункту 8.4 кредитного договору, виходячи з фіксованої процентної ставки 2,98 % від суми кредиту за кожен день строку користування кредитом (по 595,98 грн. щоденно).

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач вчинив дії, передбачені п. 3.2 пунктом кредитного договору, щодо повторної пролонгації дисконтного періоду, а тому немає підстав вважати, що строк кредитування після 17.01.2023 було продовжено.

Зважаючи на зазначені умови кредитного договору та відсутність доказів внесення відповідачем коштів на оплату зобов`язань за відсотками, нарахованими до 18.01.2024 року, суд вбачає підстави для стягнення нарахованої суми відсотків з відповідача. Ця сума, відповідно до розрахунку заборгованості, який здійснений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» становить 9771,51 грн.

Водночас відповідно до розрахунку заборгованості, починаючи з 18.01.2024 по 15.05.2024 проценти нараховувались за ставкою 2,98% на день (по 595,98 грн. щодня).

Нарахування процентів, виходячи з указаної процентної ставки, передбачено п. 8.4 та 12.4 кредитного договору, зокрема:

п. 8.4 договору передбачає, що після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70% річних, що на день укладення договору становить 2,98 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

За змістом п. 12.4 договору сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70% річних. Сторони погоджуються, що проценти нараховані після закінчення строку дії цього договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

У відповіді на відзив представник відповідача зазначає, що вказані проценти підлягають стягненню на підставі частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідно до приписів пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи на викладене, оскільки з 24.02.2022 року в Україні уведено воєнний стан, відповідач як позичальник, який прострочив виконання зобов`язань за договором кредиту звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

Надаючи оцінку умовам нарахування відсотків відповідно до пункту 8.4 Договору, суд виходить з таких мотивів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 звернула увагу, що для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року в справі № 146/1094/21 (провадження № 61-8990св22)).

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23).

У даній справі умови пункту 8.4 Договору щодо нарахування процентів не є достатньо чіткими та однозначними, оскільки не дають змоги достовірно встановити, за користування якими саме коштами, протягом якого періоду та за настання яких обставин позичальник зобов`язаний сплачувати передбачені цим пунктом проценти.

Формулювання указаного положення допускає неоднозначне розуміння правової природи процентів: їх можна розглядати як плату за правомірне користування кредитними коштами або як нарахування, пов`язане з порушенням строку виконання грошового зобов`язання. Водночас зазначені платежі мають різне правове призначення та різні підстави нарахування. Проценти як плата за користування кредитом є елементом ціни кредитного договору, тоді як нарахування у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання потребує окремого визначення правової підстави, умов і періоду застосування.

Оскільки умови договору розроблені кредитодавцем саме на нього покладається ризик недостатньої чіткості її формулювання. Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відтак, вимоги про стягнення відсотків, які були нараховані за ставкою за ставкою 2.98 % в день після 18.01.2024 задоволенню не підлягають.

Таким чином, слід зменшити загальний розмір заборгованості за кредитним договором до 29770,91 грн., з яких: 19999,40 грн заборгованість за тілом кредиту; 9771,51 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідач заявляє про пропуск позивачем строку позовної давності по заявлених вимогах. Кредитний договір був укладений 19.11.2023, позов поданий 16.04.2026, тобто в межах трирічного строку позовної давності. Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Законом України, який набрав законної сили 04 вересня 2025 вказаний пункт виключено.

Суд зазначає, що з урахуванням наведених норм позов подано у межах строку позовної давності.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв?язку з частковим, на 29,56%, задоволенням позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 787,17 грн., сплачений при зверненні до суду.

Позивачем заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано договір про надання правничої допомоги, відповідно до п. 3.3. якого гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження, додатком до якого є протокол погодження вартості послуг. Також надано копію додаткової угоди, відповідно до якої адвокату доручено надання правової допомоги у даній справі, акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7 000 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Враховуючи той факт, що справа не є складною, обсяг фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню, до 3000,00 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума витрат на професійну правничу допомогу 886,80 грн. пропорційно до задоволених вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 1673.97 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 916065973 в сумі 29770,91 грн., судові витрати в сумі 1673,97 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 20.10.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко