Рішення № 140775657, 20.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14483/26

Провадження № 2/643/8214/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 м. Харків

Салтівський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Мельникової І.Д.,

за участю секретаря Шалі А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 34301,52 грн., та судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 22.06.2025 між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір кредитної лінії № LM496081190 на суму 12200,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора FZEZ-2625. Згідно з умовами Кредитного договору Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 12200 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер. Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором. 10.09.2025 між Первісним кредитором та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № ОК-ТП/52 відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. 26.12.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивачем укладено Договір факторингу 26/1225-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № 1 від 26.12.2025 за Договором Факторингу 2 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 40401,52 грн.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 40401,52 грн, яка складається з: 12200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 21369,52 грн - заборгованість по процентах; 6100,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

З яких, позивач просить стягнути 12200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 21369,52 грн - заборгованість по процентах, заборгованість за комісією 732 грн..

27.07.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначає на недоведеності факту надання (отримання) кредитних коштів, посилається на недоведеність факту укладання ним кредитного договору та необґрунтованість, суперечливість розрахунку заборгованості, серед іншого стверджує, що ним не було отримано належного повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором на кожному з етапів.

28.08.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

22.06.2025 між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір кредитної лінії № LM496081190 на суму 12200,00 грн.

На виконання умов Кредитного договору, 22.06.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через банк-провайдер на платіжну картку № 4149-51XX-XXXX-5653.

10.09.2025 між Первісним кредитором та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № ОК-ТП/52 відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором 20.01.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу №20/01/2025-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

26.12.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивачем укладено Договір факторингу 26/1225-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № 1 від 26.12.2025 за Договором Факторингу 2 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 40401,52 грн.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 40401,52 грн, яка складається з: 12200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 21369,52 грн - заборгованість по процентах; 6100,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

З яких, позивач просить стягнути 12200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 21369,52 грн - заборгованість по процентах, заборгованість за комісією 732 грн...

На виконання ухвали суду від 13.07.2026 про витребування доказів, АТ «Райффайзен Банк» направлено до суду повідомлення від 21.08.2026, відповідно до якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в Банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 22.06.2025 здійснено переказ у розмірі 12200 грн.

У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Даних, що відповідач у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором погасив, матеріали справи не містять.

Таким чином, 12200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 21369,52 грн - заборгованість по процентах підлягають стягненню з відповідача.

Щодо позовної вимоги про стягнення комісії у розмірі 732 грн., суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 року у справі №524/5152/15-ц викладено висновок про те, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредитної заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

Таким чином, включення банком до суми заборгованості за договором складової заборгованості за комісією є необґрунтованими з вищевказаних підстав, оскільки встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1ст.3 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного право-відношення.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 732 грн.

Щодо заявленої вимоги про стягнення витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відтак, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн. покладається на відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги від 10.09.2025, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг.

Отже, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

На підставі викладеного, згідно ст.ст. 4, 12, 13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за Кредитним договором № LM496081190 від 31.03.2024 у розмірі 33 569,52 грн., судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 605,58 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Мельникова