Ухвала суду № 140750005, 20.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/19710/26

Провадження № 1-кп/643/1026/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22026220000001783

від 19.08.2026 про звільнення від кримінальної відповідальності

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополя АР Крим, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого як фізична особа-підприємець, місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого

ч. 3 ст. 110-2 КК України,

УСТАНОВИВ:

До Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22026220000001783 від 19.08.2026, в якому прокурор просить закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 на підставі

п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, на підставі ст. 44, ч. 5 ст. 110-2 КК України.

Відповідно до клопотання, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи керівником та засновником ТОВ «ВКФ «МОЛНІЯ» (код ЄДРПОУ 38880417), а також засновником зареєстрованих на території рф підприємств ООО «МОЛНИЯ» (ІПН рф 3123392434) та ООО «МОЛНИЯ-БЕЛГОРОД» (ІПН рф 3123171523), діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, у період з не пізніше лютого 2022 року, всупереч забороні, встановленій постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 № 1076 «Про заборону вивезення товарів з України на митну територію рф», організував постачання продукції українського виробництва - інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації, електророзподільної та контрольної апаратури - на користь суб`єктів господарювання рф.

З метою обходу заборони на експорт товарів до держави-агресора ОСОБА_4 організував використання підконтрольних та афілійованих суб`єктів господарювання, зареєстрованих у Республіці Казахстан, - ТОО «ЭЛЕКТРОНПРИБОР KZ» (м. Петропавловськ) та ИП «DEVICE» (м. Алмати), через які здійснювався формальний експорт продукції ТОВ «ВКФ «МОЛНІЯ» з подальшим її реекспортом на територію рф на адресу ООО «МОЛНИЯ» та ООО «МОЛНИЯ-БЕЛГОРОД».

Кінцевими отримувачами продукції, за версією сторони обвинувачення, були підприємства енергетичного та іншого стратегічного сектору рф, зокрема ПАО «Россети Центр и Приволжье»,

АО «Дальневосточная генерирующая компания», ПАО «Россети», ООО «Башнефть-Добыча»,

ООО «ЕвроСибЭнерго» (з грудня 2024 року - «Эн+ Генерация»), що перебуває під санкціями України. Постачання продукції забезпечувало функціонування енергетичної інфраструктури держави-агресора, а здійснення фінансово-господарської діяльності на території рф - надходження коштів до її бюджету.

Згідно з клопотанням, протиправна діяльність ОСОБА_4 припинена 30.07.2026 після проведення слідчим відділом Управління СБУ в Харківській області обшуку за місцем його проживання.

ОСОБА_4 звернувся до Управління СБУ в Харківській області з письмовою заявою від 19.08.2026 про відповідну протиправну діяльність, яку зареєстровано 21.08.2026.

24.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, - фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, з корисливих мотивів.

На думку прокурора, ОСОБА_4 до повідомлення йому про підозру добровільно повідомив Управління СБУ в Харківській області про здійснення ним відповідної протиправної діяльності та сприяв її припиненню, повністю визнав свою вину, а тому підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 110-2 КК України. Потерпілих у кримінальному провадженні немає, шкоди не заподіяно.

До клопотання додано письмову згоду ОСОБА_4 на звільнення від кримінальної відповідальності від 08.09.2026 та копії матеріалів кримінального провадження у чотирьох томах.

Ухвалою судді від 15.09.2026 призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, зазначив, що правова кваліфікація діяння є правильною, та просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 пояснив, що суть підозри йому зрозуміла, вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, він визнає повністю. Причиною продовження господарської діяльності він назвав тривалі ділові відносини, що склалися з контрагентами.

Після роз`яснення судом підстави звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої

ч. 5 ст. 110-2 КК України, нереабілітуючого характеру такого звільнення та права заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави підозрюваний підтвердив свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності саме на підставі ч. 5 ст. 110-2 КК України та просив клопотання задовольнити.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 позицію свого підзахисного підтримав та просив клопотання задовольнити.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

За змістом ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі встановлення необґрунтованості клопотання суд відповідно до ч. 4 ст. 288 КПК України відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити кримінальне провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 5 ст. 110-2 КК України передбачено, що особа, крім керівника організованої групи, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого наділена законом правом повідомляти про підозру, про відповідну незаконну діяльність або іншим чином сприяла її припиненню або запобіганню злочину, який вона фінансувала або вчиненню якого сприяла, за умови, що в її діях немає складу іншого злочину.

Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є спеціальною та імперативною: у разі встановлення передбачених нею умов суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності. Її застосування потребує встановлення сукупності таких умов: 1) особа не є керівником організованої групи; 2) особа заявила про відповідну незаконну діяльність органу, службова особа якого наділена правом повідомляти про підозру, або іншим чином сприяла її припиненню чи запобіганню злочину; 3) заява зроблена до повідомлення особі про підозру; 4) заява є добровільною;

5) в діях особи немає складу іншого злочину.

Звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючої підстави можливе лише щодо діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа. Тому суд насамперед перевірив обґрунтованість підозри.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, підтверджується дослідженими судом матеріалами кримінального провадження, зокрема:

- протоколом обшуку від 30.07.2026 за місцем проживання ОСОБА_4 в СТ «Білогірські схили» по просп. Науки, 65 у м. Харкові, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 24.07.2026;

- матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій;

- письмовою заявою ОСОБА_4 від 19.08.2026 про вчинення злочину (вх. № 16288/170-22 від 21.08.2026);

- повідомленням про підозру від 24.08.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Правова кваліфікація діяння за ч. 3 ст. 110-2 КК України учасниками судового провадження не оспорюється, і суд не вбачає підстав вважати її неправильною.

Пояснення ОСОБА_4 про те, що причиною продовження господарської діяльності були тривалі ділові відносини з контрагентами, узгоджуються з викладеними в підозрі обставинами здійснення цієї діяльності з корисливих мотивів, не спростовують визнання ним вини та не впливають на оцінку умов, передбачених ч. 5 ст. 110-2 КК України.

Ці пояснення відповідають і змісту його заяви від 19.08.2026: у ній він зазначив, що прийняв рішення не припиняти діяльність у зв`язку з тривалими господарськими зв`язками та наявністю власних підприємств на території рф, а у своїх діях керувався корисливими мотивами.

Щодо статусу особи підозрюваного, то діяння ОСОБА_4 кваліфіковано за ознакою вчинення з корисливих мотивів; підозра у вчиненні злочину організованою групою йому не повідомлялася, відомостей про це матеріали провадження не містять. Отже, виняток, встановлений

ч. 5 ст. 110-2 КК України щодо керівника організованої групи, на нього не поширюється.

Щодо змісту заяви від 19.08.2026, то ОСОБА_4 звернувся із нею до начальника слідчого відділу УСБУ в Харківській області (зареєстровано 21.08.2026 за вх. № 16288/170-22, т. 4, арк. 251-253), в якій зазначив, що діє добровільно, без будь-якого примусу, усвідомлюючи характер своїх дій і їх наслідки, та повідомив про вчинення злочину.

Зокрема, ОСОБА_4 повідомив про: свою роль керівника та власника ТОВ «ВКФ «МОЛНІЯ» і засновника ООО «МОЛНИЯ» та ООО «МОЛНИЯ-БЕЛГОРОД», через яку він фактично контролював їхню діяльність; продовження після 24.02.2022 постачання продукції до рф всупереч установленим обмеженням; використання ТОО «ЭЛЕКТРОНПРИБОР KZ» та ИП «DEVICE» як транзитної ланки для приховування фактичного напрямку руху продукції; кінцевих отримувачів продукції - підприємства енергетичної та іншої критичної інфраструктури рф; особу, яка на території рф за його вказівками організовувала приймання, реалізацію та обслуговування продукції, - директора ООО «МОЛНИЯ» та виконавчого директора ООО «МОЛНИЯ-БЕЛГОРОД» ОСОБА_6 ; засоби зв`язку, якими він узгоджував поставки; надходження податкових платежів до бюджету рф та корисливий мотив своїх дій.

Крім того, у заяві ОСОБА_4 висловив готовність активно сприяти органу досудового розслідування у встановленні всіх обставин кримінального правопорушення та інших причетних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 216, ст. 276 КПК України слідчі органів безпеки наділені правом повідомляти про підозру у злочинах, передбачених ст. 110-2 КК України, тому заяву подано належному органу.

Також суд враховує, що заяву складено 19.08.2026 та зареєстровано 21.08.2026, тобто до повідомлення ОСОБА_4 про підозру, яке здійснено 24.08.2026.

Вирішуючи питання про добровільність заяви, суд зазначає, що заява ОСОБА_4 подана після проведення 30.07.2026 обшуку за місцем його проживання, тобто тоді, коли органу досудового розслідування вже були відомі певні обставини його діяльності. Проте ця обставина сама по собі не виключає добровільності заяви з огляду на таке.

Законодавець визначив граничний момент, до якого має бути зроблена заява, - повідомлення особі про підозру, а не момент, коли правоохоронному органу стало відомо про кримінальне правопорушення чи про причетність до нього особи. При цьому суд не може встановлювати додаткові, не передбачені законом умови для констатації добровільності дій особи, з якими закон пов`язує звільнення від кримінальної відповідальності (постанова Верховного Суду від 29.11.2021 у справі

№ 357/11205/19).

Крім того, добровільність заяви означає, що її зроблено з власної волі особи за наявності в неї реальної можливості цього не робити, а не під примусом чи в межах процесуальної дії, спрямованої на отримання від особи відповідних відомостей. Мотиви звернення, зокрема бажання бути звільненим від кримінальної відповідальності, на оцінку добровільності не впливають.

Заяву ОСОБА_4 складено через 20 днів після обшуку як самостійну дію, поза межами

будь-якої слідчої (розшукової) дії. У її тексті він прямо зазначив, що діє добровільно, без будь-якого примусу. Відомостей про те, що заяву зроблено під тиском чи примусом, матеріали провадження не містять, і сам підозрюваний у судовому засіданні таких обставин не наводив.

Щодо сприяння припиненню діяльності, то, як зазначено в самому клопотанні, протиправну діяльність ОСОБА_4 припинено 30.07.2026 внаслідок проведення обшуку, тобто до його звернення із заявою. Тому твердження прокурора про те, що підозрюваний сприяв припиненню цієї діяльності, суд не вважає підтвердженим.

Водночас умови, передбачені ч. 5 ст. 110-2 КК України, сформульовані як альтернативні («або»). Тому встановлення добровільної заяви, зробленої до повідомлення про підозру, є достатнім для звільнення від кримінальної відповідальності незалежно від сприяння припиненню діяльності.

ОСОБА_4 повідомлено про підозру лише у вчиненні злочину, передбаченого

ч. 3 ст. 110-2 КК України, а матеріали кримінального провадження не містять відомостей про наявність у його діях складу іншого злочину.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави, передбачені ч. 5 ст. 110-2 КК України, встановлено, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню. ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження стосовно нього - закрити на підставі

п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.

Вирішуючи питання про скасування арешту майна та долю речових доказів, суд ураховує таке.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням такого рішення вирішує питання про скасування арешту майна, зокрема в разі закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 96-1, ч. 3 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація може бути застосована і на підставі ухвали про звільнення особи від кримінальної відповідальності, але лише у випадках, визначених ч. 1 ст. 96-2 КК України. Тобто має бути встановлено, що майно одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, призначалося для його фінансування чи матеріального забезпечення, було його предметом або використовувалося як засіб чи знаряддя його вчинення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 30.07.2026 органом досудового розслідування проведено низку обшуків, під час яких вилучено речі та документи.

На вилучене майно ухвалами слідчих суддів Салтівського районного суду міста Харкова накладено арешт. Частину майна повернуто власникам на відповідальне зберігання.

Прокурор просив скасувати арешти та повернути все вилучене майно власникам. Сторона захисту проти цього не заперечувала.

У цій частині суд зазначає, що прокурор не навів підстав для застосування спеціальної конфіскації та не просив про її застосування. Матеріали провадження не містять доказів того, що вилучені грошові кошти та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, призначалися для його фінансування чи матеріального забезпечення або були його предметом.

Щодо мобільних телефонів ОСОБА_4 суд враховує, що у заяві від 19.08.2026 він зазначив, що використовував мобільний зв`язок та електронні месенджери для спілкування з ОСОБА_6 та іншими особами, залученими до діяльності. Номер НОМЕР_1 , зазначений у заяві як його контактний, відповідає номеру одного з вилучених телефонів.

Прокурор, на якого покладено обов`язок доведення підстав для спеціальної конфіскації, таких підстав не навів. Один із телефонів орган досудового розслідування вже повернув власнику на відповідальне зберігання. Тому підстав для конфіскації телефонів відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України суд не вбачає.

Оскільки кримінальне провадження закривається, а майно не підлягає спеціальній конфіскації, арешти слід скасувати. Вилучене майно слід повернути власникам (законним володільцям), а майно, раніше передане власникам на відповідальне зберігання, - залишити в їхньому розпорядженні.

Керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 110-2 КК України, ст. 100, 174, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 285-288, п. 2 ч. 3 ст. 314, ст. 369-372, 376, 392, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні

№ 22026220000001783 від 19.08.2026 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, на підставі

ч. 5 ст. 110-2 КК України.

Кримінальне провадження № 22026220000001783 від 19.08.2026 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 3 ст. 110-2 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 05.08.2026 (справа № 643/16573/26, провадження № 1-кс/643/6309/26) на майно, вилучене 30.07.2026 під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 22.07.2026 (справа № 643/15704/26, провадження № 1-кс/643/5993/26), за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 за адресою:

АДРЕСА_3 .

Мобільний телефон «iPhone 11», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , із

сім-карткою з номером НОМЕР_4 ; зовнішній накопичувач інформації «WD Elements»,

s/n: WX32A24PNX68; системний блок «Cougar» з наліпкою «UBE02AIFARB00460» - повернути ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як власнику (законному володільцю).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду

міста Харкова від 05.08.2026 (справа № 643/16570/26, провадження № 1-кс/643/6307/26) на майно, вилучене 30.07.2026 під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 22.07.2026 (справа № 643/15699/26, провадження № 1-кс/643/5989/26)за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 .

Повернути ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як власнику (законному володільцю):

- предмети, зовні схожі на грошові кошти в євро: купюри номіналом 50 євро - 77 шт., купюри номіналом 100 євро - 17 шт., загальна сума - 5550 євро;

- предмети, зовні схожі на грошові кошти в євро: купюри номіналом 50 євро - 48 шт., купюри номіналом 20 євро - 38 шт., купюри номіналом 10 євро - 24 шт., загальна сума - 3400 євро;

- предмети, зовні схожі на грошові кошти в доларах США: купюри номіналом 20 доларів - 8 шт., купюри номіналом 10 доларів - 44 шт., купюри номіналом 5 доларів - 42 шт., купюри номіналом 2 долари - 5 шт., загальна сума - 820 доларів США;

- предмети, зовні схожі на грошові кошти в національній валюті: купюри номіналом 1000 грн - 40 шт., купюри номіналом 500 грн - 100 шт., загальна сума - 90000 грн.

Мобільний телефон «Samsung Galaxy A51», IMEI1: НОМЕР_5 ,

IMEI2: НОМЕР_6 , s/n: НОМЕР_7 , із сім-картками з номерами НОМЕР_8 та НОМЕР_9 ; ноутбук «Asus model R515M», s/n: EBNOCV232264465, із зарядним пристроєм, передані на відповідальне зберігання, - залишити в розпорядженні ОСОБА_8 як власника (законного володільця).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 05.08.2026 (справа № 643/16572/26, провадження № 1-кс/643/6308/26) на майно, вилучене 30.07.2026 під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 22.07.2026 (справа № 643/15707/26, провадження № 1-кс/643/5995/26), за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_5 .

Мобільний телефон «Samsung Galaxy A70», модель SM-A705FN/DS, s/n: НОМЕР_10 , IMEI1: НОМЕР_11 , IMEI2: НОМЕР_12 , із сім-карткою з номером НОМЕР_13 ; ноутбук «Asus», модель QCWB335, із зарядним пристроєм; блокнот синього кольору з чорновими записами

на 68 арк.; маршрутизатор (Wi-Fi роутер) «TP-Link Archer C64», s/n: 223С291006916 - повернути ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як власнику (законному володільцю).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду

міста Харкова від 05.08.2026 (справа № 643/16568/26, провадження № 1-кс/643/6305/26) на майно, вилучене 30.07.2026 під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 22.07.2026 (справа № 643/15701/26, провадження № 1-кс/643/5991/26)

у нежитлових приміщеннях за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 345, за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «ВКФ «МОЛНІЯ» (код ЄДРПОУ 38880417).

Два флеш-носії; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «ВКФ «МОЛНІЯ» на 2 арк.; копію наказу

№ 23-ОС від 24.04.2023 «Про призначення директора ТОВ «ВКФ Молнія»» на 1 арк.; копію контракту № 02-25 від 24.02.2025 на 5 арк.; трудовий договір ТОВ «ВКФ Молнія» з керівником від 24.04.2023 на 5 арк.; документ з написом «Сертификат о происхождении товара № UZ61200H2377» на 1 арк. - повернути ТОВ «ВКФ «МОЛНІЯ» (код ЄДРПОУ 38880417) в особі уповноваженого представника.

Ноутбук марки Lenovo ideapad 310-15/SK з S/n PFOKRH2R чорного кольору, переданий на відповідальне зберігання, - залишити в розпорядженні ТОВ «ВКФ «МОЛНІЯ» (код ЄДРПОУ 38880417).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду

міста Харкова від 04.08.2026 (справа № 643/16453/26, провадження № 1-кс/643/6255/26) на майно, вилучене 30.07.2026 під час обшуку, проведеного в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, за місцем фактичного проживання ОСОБА_10 за адресою:

АДРЕСА_6 .

Мобільний телефон «iPhone 17 Air» у корпусі білого кольору; ноутбук «МасВооk» у корпусі сірого кольору з серійним номером FVFZ60ROL40Y, передані на відповідальне зберігання, - залишити в розпорядженні ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як власника (законного володільця).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду

міста Харкова від 05.08.2026 (справа № 643/16569/26, провадження № 1-кс/643/6306/26) на майно, вилучене 30.07.2026 під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 24.07.2026, за місцем фактичного проживання

ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .

Мобільний телефон «iPhone», IMEI1: НОМЕР_14 , IMEI2: НОМЕР_15 , з номером НОМЕР_16 - повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як власнику (законному володільцю).

Мобільний телефон «iPhone», IMEI1: НОМЕР_17 , IMEI2: НОМЕР_18 , з номером НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання, - залишити в розпорядженні

ОСОБА_4 як власника (законного володільця).

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1