Рішення № 140774216, 13.10.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1858/26

2/532/1313/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко І.І.,

з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

представник позивача - Зіморой Д.М.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

його представник - адвокат Цокало-Зливко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2026 року через систему «Електронний суд» до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 22.12.2025 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» в електронній формі кредитний договір № 2613197. 26.05.2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26052026. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 26052026, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 17936,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням; 680,00 гривень - заборгованість по комісії за надання кредиту; 5256,00 гривень - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 гривень - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

05.09.2025 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Мілоан» в електронній формі кредитний договір № 5588379. 25.05.2026 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25052026. Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 25.05.2026 року до Договору факторингу № 25052026, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 49218,00 гривень, з яких: 16881,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням; 23837,00 гривень - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 8500,00 гривень - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

08.10.2025 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Мілоан» в електронній формі кредитний договір № 101757389. 25.05.2026 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25052026. Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 25.05.2026 року до Договору факторингу № 25052026, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 20679,46 гривень, з яких: 4975,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням; 3031,06 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3673,40 гривень - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 9000,00 гривень - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

З моменту отримання права вимоги до відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, позивач прохав суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за вказаними вище договорами на загальну суму 87833,46 гривень та понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09 липня 2026 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.99-100).

14 серпня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Цокало-Зливко Т.М. подала відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Сторона відповідача визнає позов частково, не погоджуючись у частині стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредиту за спірними кредитними договорами згідно ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а також заперечуючи проти стягнення неустойки відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Аналогічно дана позиція стосується і комісії за надання кредиту в розмірі 1080,00 гривень, яка передбачена кредитним договором № 2613197 від 22.12.2025 року. Оскільки відповідачем було сплачено комісію за надання кредиту в розмірі 400,00 гривень на підставі пункту 1.5.1 кредитного договору, який є нікчемним, цю суму необхідно зарахувати в рахунок погашення основного боргу.

Крім того, відповідач сплатив комісію за надання кредиту в розмірі 4590,00 гривень, яка передбачена пунктом 1.5.1 кредитного договору № 5588379 від 05.09.2025 року, що є нікчемним, у зв`язку з чим адвокат вважала за необхідне зарахувати цю суму в рахунок погашення основного боргу. За цим кредитним договором представник відповідача здійснила власний розрахунок заборгованості, відповідно до якого у відповідача відсутній борг, а саме: 17000,00 грн. (тіло кредиту) - 119,00 грн. (сплачене тіло) - 4590,00 грн. (сплачена комісія за надання кредиту, яка є нікчемною) - 15875,00 грн. (сплачена комісія за обслуговування кредиту, яка є нікчемною) = -3584,00 грн.

Таким чином, адвокат Цокало-Зливко Т.М. прохала суд задовольнити позовні вимоги на 11606,06 гривень, а саме:

- 3600,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням по кредитному договору № 2613197 від 22.12.2025 року;

- 8006,06 гривень - заборгованість за кредитним договором № 101757389 від 08.10.2025 року, з яких: 4975,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням та 3031,06 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом. Здійснити розподіл судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог та стягнути з позивача понесені відповідачем витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 гривень.

07 жовтня 2026 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Зіморой Д.М. подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що він не погоджується із заявленим представником відповідача розміром витрат на професійну правничу допомогу, оскільки 9000,00 гривень є не співмірними зі складністю цієї справи та з огляду на її малозначність, не відповідають критеріям реальності таких витрат та розумності їхнього розміру. Стороною відповідача не надано належного обґрунтування саме такої вартості послуг на правничу допомогу. Судове засідання проводити за відсутності представника позивача.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом установлено, що 22 грудня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» і ОСОБА_1 на підставі заяви на отримання кредиту укладено договір про споживчий кредит № 2613197 (а.с.10-15,17,21).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений в п. 1.3 Договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній в п. 1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 4000,00 гривень. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 1.2, 2.1 Договору).

Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 22.12.2025 (дата надання кредиту) (п. 1.3 Договору).

Тип процентної ставки за цим Договором - фіксована (п. 1.6 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом (пп. 1.5.3 п. 1.5 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (пп. 1.5.4 п. 1.5 Договору).

Нараховані згідно пп. 1.5.3 та пп. 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 0,00 гривень.

Цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1 Договору).

Укладення Товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, в зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 Договору).

Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений в письмовій формі (п. 6.5 Договору).

Також до кредитного договору № 2613197 від 22.12.2025 року додано Графік платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору, Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів до паспорту споживчого кредиту (а.с.16,18-20).

Судом установлено, що кредитний договір № 2613197 від 22.12.2025 року підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 641275, а Паспорт споживчого кредиту - 331588.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного, іншого технічного засобу зв`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (cт. 629 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Нормами частин 3, 6, 7, 8, 12 ст. 11 цього Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У статті 12 цього Закону закріплено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету, кредитний договір № 2613197 від 22.12.2025 року не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору в запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року по справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року по справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року по справі № 757/40395/20-ц.

Підписавши договір електронним підписом, ОСОБА_1 засвідчив, що він погодився на отримання грошових коштів у кредит саме на умовах, що визначені в кредитному договорі № 2613197 від 22.12.2025 року. Сторони узгодили всі істотні умови надання грошових коштів у кредит, а отже, волевиявлення сторін на укладення та підписання договору були вільними.

Тому договір про споживчий кредит № 2613197 від 22.12.2025 року укладено між сторонами відповідно до положень ст.ст. 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Суд враховує, що сторона відповідача не заперечує факт укладення цього кредитного договору.

ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» свої зобов`язання за кредитним договором № 2613197 від 22.12.2025 року виконало, надавши відповідачу кошти в розмірі 4000,00 гривень, які були перераховані ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на карту НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням 48825201 (а.с.22).

Однак відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання в повному обсязі за кредитним договором № 2613197 від 22.12.2025 року, в зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 17936,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням; 680,00 гривень - заборгованість по комісії за надання кредиту; 5256,00 гривень - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 гривень - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) (а.с.23).

26 травня 2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26052026 (а.с.24-29,31).

На виконання умов пункту 1.2 договору факторингу № 26052026 від 26.05.2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підписали Акт прийому-передачі Реєстру боржників (а.с.30).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 26052026 від 26.05.2026 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2613197 від 22.12.2025 року в сумі 17936,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням; 680,00 гривень - заборгованість по комісії за надання кредиту; 5256,00 гривень - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 гривень - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) (а.с.32).

Щодо комісії за надання кредиту, суд зазначає, що підпунктом 1.5.1 пункту 1.5 Договору передбачено, що комісія за надання кредиту становить 1080,00 гривень, яка нараховується за ставкою 27,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Відповідачем сплачено 400,00 гривень, які Товариством зараховано на погашення цієї комісії (а.с.23).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, в тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) в розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для визнання підпункту 1.5.1 пункту 1.5 Договору нікчемним та зарахування сплачених відповідачем 400,00 гривень у рахунок погашення основного боргу, оскільки комісія за надання кредиту є одноразовою; передбачена як кредитним договором № 2613197 від 22.12.2025 року разом з Графіком платежів, підписаним відповідачем, так і Законом України «Про споживче кредитування»; безпосередньо пов`язана з оформленням кредитного договору та перерахунком кредитних кошів позичальнику з використанням стороннього сервісу (ТОВ «ФК «Контрактовий дім») та без відкриття рахунку в установі позивача, на відміну від банківського кредиту.

Суд, надаючи правову оцінку нарахуванню комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 14,60 % відповідно до пп. 1.5.2 п. 1.5 Договору, виходить з наступного.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

При цьому, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частина перша статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), в якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит (частина друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

У постанові від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21 Верховний Суд дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2024 року в справі № 308/628/16-ц вказав на те, що виходячи із принципів справедливості, добросовісності, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись та які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Судом установлено, що в кредитному договорі № 2613197 від 22.12.2025 року не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, які надаються відповідачу та за які Товариством встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. Тобто, в чому саме полягає комісія за обслуговування кредитної заборгованості, за які саме банківські послуги вона призначена кредитний договір також не містить.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які він не вимагає частіше одного разу на місяць, суд дійшов висновку про те, що положення пп. 1.5.2 п. 1.5 кредитного договору № 2613197 від 22.12.2025 року є нікчемними відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Що стосується нарахування штрафу в розмірі 8000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що в разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000,00 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки штраф, який передбачений кредитним договором № 2613197 від 22.12.2025 року, нарахований в період дії в Україні воєнного стану, він підлягає списанню кредитодавцем та підстави для його стягнення за рішенням суду відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У статті 612 ЦК України вказано, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

На підставі викладеного вище та враховуючи, що відповідачем отримано кредит, але в порядку та на умовах договору повністю не повернуто, внаслідок чого виникла заборгованість, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2613197 від 22.12.2025 року в розмірі 4680,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням; 680,00 гривень - заборгованість по комісії за надання кредиту.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 5588379 від 05.09.2025 року.

Судом установлено, що 05 вересня 2025 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 на підставі анкети-заяви на кредит укладено кредитний договір № 5758054 (а.с.38-43,45,49).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений в п. 1.3 Договору, надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній в п. 1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 17000,00 гривень. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 1.2, 2.1 Договору).

Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 05.09.2025 (дата надання кредиту) (п. 1.3 Договору).

Тип процентної ставки за цим Договором - фіксована (п. 1.6 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом (пп. 1.5.3 п. 1.5 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (пп. 1.5.4 п. 1.5 Договору).

Нараховані згідно пп. 1.5.3 та пп. 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 0,00 гривень.

Цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1 Договору).

Укладення Товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, в зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 Договору).

Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений в письмовій формі (п. 6.5 Договору).

Також до кредитного договору № 5588379 від 05.09.2025 року додано Графік платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору, Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів до паспорту споживчого кредиту (а.с.44,46-48).

Судом установлено, що кредитний договір № 5588379 від 05.09.2025 року підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 828801, а Паспорт споживчого кредиту - 274037.

Підписавши договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідач засвідчив, що він погодився на отримання грошових коштів у кредит саме на умовах, що визначені в договорі про споживчий кредит № 5588379 від 05.09.2025 року. Сторони узгодили всі істотні умови надання грошових коштів у кредит, а отже, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.

Тому договір про споживчий кредит № 5588379 від 05.09.2025 року укладено між сторонами відповідно до положень ст.ст. 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Суд враховує, що сторона відповідача не заперечує факт укладення цього кредитного договору.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу кошти в розмірі 17000,00 гривень, які були перераховані АТ КБ «ПриватБанк» на карту № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням 161463448 (а.с.50).

Однак відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання в повному обсязі, в зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 49218,00 гривень, з яких: 16881,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням; 23837,00 гривень - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 8500,00 гривень - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) (а.с.51).

25 травня 2026 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25052026 (а.с.67-72,74).

На виконання пункту 1.2 договору факторингу № 25052026 від 25.05.2026 року ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підписали Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 1 (а.с.73).

Відповідно до Реєстру боржників № 1, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5588379 від 05.09.2025 року в сумі 49218,00 гривень, з яких: 16881,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням; 23837,00 гривень - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 8500,00 гривень - заборгованість за неустойкою (а.с.77).

Щодо комісії за надання та обслуговування кредиту, суд зазначає таке.

У підпункті 1.5.1 пункту 1.5 Договору передбачено, що комісія за надання кредиту становить 4590,00 гривень, яка нараховується за ставкою 27,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Комісія за обслуговування кредиту становить 54604,00 гривень, що нараховується за ставкою 14,60 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів (пп.1.5.2 п. 1.5 Договору).

Судом установлено, що ОСОБА_1 сплатив комісію за надання кредиту в повному обсязі, відтак позивач не заявляє вимогу про її стягнення з відповідача. Також ним частково сплачено комісію за обслуговування кредиту в розмірі 15875,00 гривень.

Представник відповідача вважала, що в ОСОБА_1 відсутній борг за кредитним договором № 5588379 від 05.09.2025 року та у відзиві навела власний розрахунок, а саме: 17000,00 грн. (тіло кредиту) - 119,00 грн. (сплачене тіло) - 4590,00 грн. (сплачена комісія за надання кредиту, яка є нікчемною) - 15875,00 грн. (сплачена комісія за обслуговування кредиту, яка є нікчемною) = -3584,00 грн.

Суд не погоджується з таким розрахунком у частині відмінусування сплаченої комісії за надання кредиту в розмірі 4590,00 гривень, оскільки умова договору про її нарахування одноразово в момент видачі кредиту не є нікчемною з підстав, викладених судом вище. Разом з тим, суд бере до уваги доводи представника відповідача про погашення сплаченої комісії за обслуговування кредиту в розмірі 15875,00 гривень, яка є нікчемною в силу частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», у рахунок погашення тіла кредиту.

Статтею 534 ЦК України передбачено, що в разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання в повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора в такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; в другу чергу сплачуються проценти і неустойка; в третю чергу сплачується основна сума боргу.

Суд, установивши, що грошові кошти в сумі 15875,00 гривень, які було сплачено відповідачем на рахунок первісного кредитора та останнім зараховано в якості погашення комісії за обслуговування кредиту, умову про нарахування якої суд визнав нікчемною, вважає за доцільне здійснити перерахунок заборгованості за основною сумою боргу, шляхом зарахування сплачених коштів на погашення комісії в рахунок погашення тіла кредиту. Оскільки загальна сума заборгованості за тілом кредиту складає 16881,00 гривень, вона підлягає зменшенню на розмір грошових коштів, спрямованих на погашення комісії - 15875,00 гривень, що дорівнює 1006,00 гривень.

Штраф у сумі 8500,00 гривень, який передбачений кредитним договором № 5588379 від 05.09.2025 року та нарахований в період дії в Україні воєнного стану, підлягає списанню кредитодавцем та підстави для його стягнення за рішенням суду відсутні відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Враховуючи, що відповідачем отримано кредит, але в порядку та на умовах договору повністю не повернуто, внаслідок чого виникла заборгованість, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 5588379 від 05.09.2025 року в розмірі 1006,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 101757389 від 08.10.2025 року.

Судом установлено, що 08.10.2025 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 на підставі анкети-заяви на кредит укладено кредитний договір № 101757389 (а.с.52-57,59,63).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений в п. 1.3 Договору, надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній в п. 1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 гривень. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 1.2, 2.1 Договору).

Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 08.10.2025 (дата надання кредиту) (п. 1.3 Договору).

Тип процентної ставки за цим Договором - фіксована (п. 1.6 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 90,00 % річних на фактичну заборгованість за кредитом (пп. 1.5.3 п. 1.5 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180,00 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (пп. 1.5.4 п. 1.5 Договору).

Нараховані згідно пп. 1.5.3 та пп. 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 8421,30 гривень.

Цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1 Договору).

Укладення Товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, в зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 Договору).

Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений в письмовій формі (п. 6.5 Договору).

Також до кредитного договору № 101757389 від 08.10.2025 року додано Графік платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору, Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів до паспорту споживчого кредиту (а.с.58,60-62).

Судом установлено, що кредитний договір № 101757389 від 08.10.2025 року підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 338758, а Паспорт споживчого кредиту - 126281.

Підписавши договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідач засвідчив, що він погодився на отримання грошових коштів у кредит саме на умовах, що визначені в договорі про споживчий кредит № 101757389 від 08.10.2025 року. Сторони узгодили всі істотні умови надання грошових коштів у кредит, а отже, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.

Тому договір про споживчий кредит № 101757389 від 08.10.2025 року укладено між сторонами відповідно до положень ст.ст. 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Суд враховує, що сторона відповідача не заперечує факт укладення цього кредитного договору.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу кошти в розмірі 5000,00 гривень, які були перераховані АТ КБ «ПриватБанк» на карту № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням 110320551 (а.с.64).

Однак відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання в повному обсязі, в зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 20679,46 гривень, з яких: 4975,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням; 3031,06 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3673,40 гривень - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 9000,00 гривень - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) (а.с.65-66).

25 травня 2026 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25052026 (а.с.67-72,74).

На виконання пункту 1.2 договору факторингу № 25052026 від 25.05.2026 року ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підписали Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 2 (а.с.75).

Відповідно до Реєстру боржників № 2, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101757389 від 08.10.2025 року в сумі 20679,46 гривень, з яких: 4975,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням; 3031,06 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3673,40 гривень - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 9000,00 гривень - заборгованість за неустойкою (а.с.78).

Щодо комісії за обслуговування кредиту, її розмір становить 8140,00 гривень, вона нараховується за ставкою 7,40 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів (пп.1.5.2 п. 1.5 Договору).

Судом установлено, що ОСОБА_1 частково сплачено комісію за обслуговування кредиту в розмірі 1506,60 гривень. Як уже зазначалося вище, умова договору про нарахування такої комісії є нікчемною згідно частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», у рахунок погашення тіла кредиту.

На підставі статті 534 ЦК України, суд вважає за доцільне здійснити перерахунок заборгованості за процентами, шляхом зарахування сплачених коштів на погашення комісії в рахунок погашення процентів. Оскільки загальна сума заборгованості за процентами складає 3031,06 гривень, вона підлягає зменшенню на розмір грошових коштів, спрямованих на погашення комісії - 1506,60 гривень, що дорівнює 1524,46 гривень.

Штраф у сумі 9000,00 гривень, який передбачений кредитним договором № 101757389 від 08.10.2025 року та нарахований в період дії в Україні воєнного стану, підлягає списанню кредитодавцем та підстави для його стягнення за рішенням суду відсутні відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Враховуючи, що відповідачем отримано кредит, але в порядку та на умовах договору повністю не повернуто, внаслідок чого виникла заборгованість, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 101757389 від 08.10.2025 року в розмірі 6499,46 гривень, з яких: 4975,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням; 1524,46 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.

На підставі викладеного вище, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість за спірними кредитними договорами на загальну суму 12185,46 гривень.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 369,27 гривень, виходячи з розрахунку: 12185,46 гривень (задоволені позовні вимоги) х 100 : 87833,46 гривень (ціна позову) = 13,87 % від сплаченого судового збору 2662,40 гривень.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями частин першої-третьої статті 137 ЦПК визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, надано договір про надання правничої допомоги від 12.08.2026 року № 1592, детальний опис робіт (наданих послуг), квитанцію від 12.08.2026 року № 1592 (а.с.134-138).

Згідно детального опису робіт (наданих послуг), 12.08.2026 року адвокатом Цокало-Зливко Т.М. надано відповідачу усну консультацію, вартість якої становить 1500,00 гривень. З 12.08.2026 року по 14.08.2026 року представник відповідача складала відзив на позовну заяву, вартість якого складає 7500,00 гривень, а всього Тараненко Д.М. сплатив адвокату 9000,00 гривень.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Зі змісту частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) реальність (встановлення їхньої дійсності); 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року по справі № 826/15063/18, додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц.

Також розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

За приписами ч. 5 ст. 137 ЦПК України, в разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Представник позивача заперечував проти стягнення з нього понесених відповідачем витрат на правничу допомогу в розмірі 9000,00 гривень з підстав, викладених у відповіді на відзив.

Суд вважає, що заявлені представником відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 гривень є завищеними, не відповідають критерію розумності, не є співрозмірними зі складністю виконаної роботи.

Надання усної консультації, підготовка та написання відзиву на позовну заяву по своїй суті є однією дією - підготовка та складання відзиву, а тому для професійного досвідченого адвоката не становить надмірної складності, не потребує значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної роботи, враховуючи наявність правових висновків у даній категорії справ.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на однотипність відзиву на позовну заяву, зокрема, по кожному кредитному договору представником відповідача висловлюється аналогічна позиція (відмова в стягненні комісії та неустойки), повторюються одні й ті самі положення законодавства, суд вважає зменшити розмір понесених відповідачем витрат на правничу допомогу до 3000,00 гривень, що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись статтями 12, 133, 137, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість на загальну суму 12185,46 (дванадцять тисяч сто вісімдесят п`ять грн. 46 коп.) гривень, а саме:

- за кредитним договором № 2613197 від 22.12.2025 року в розмірі 4680,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням; 680,00 гривень - заборгованість по комісії за надання кредиту;

- за кредитним договором № 5588379 від 05.09.2025 року в розмірі 1006,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу;

- за кредитним договором № 101757389 від 08.10.2025 року в розмірі 6499,46 гривень, з яких: 4975,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням; 1524,46 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 369,27 гривень.

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4.

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя