Рішення № 140774217, 06.10.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1853/26

2/532/1309/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко І.І.,

за участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ТОВ «Фінансова компанія Управління активами»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М.,

- Слов`янський ВДВС у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не згодна з виконавчим написом № 22327 від 21.12.2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» заборгованості в розмірі 21666,86 гривень, оскільки він вчинений з порушенням чинного законодавства і є таким, що не підлягає виконанню. По-перше, наявна заборгованість не є безспірною і не може вважатися обґрунтованою, в зв`язку з тим, що позивачка не отримувала від відповідача будь-які грошові кредитні кошти, а також не укладала кредитні та/або інші договори з відповідачем. Правова природа та підстави нарахування заборгованості за кредитним договором № SAMDN52000101547540 від 08.08.2013 року їй невідомі. Посилання на заборгованість у сумі 21666,86 гривень, яку нарахував нотаріус, не підтверджено жодними доказами. По-друге, відповідачем (стягувачем) не було надіслано на адресу позивача (боржника по виконавчому провадженню) вимогу про погашення простроченої заборгованості із зазначенням суми погашення, а також не було повідомлено про зміну кредитора в зобов`язанні. Такими діями відповідач (стягувач) позбавив позивача можливості добровільно виконати вимогу, яку останній міг отримати. Відповідачем були порушені норми п. 6 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та п. 5 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Таким чином, позивач ОСОБА_1 прохала суд визнати виконавчий напис № 22327 від 21.12.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» заборгованості в розмірі 21666,86 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 липня 2026 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.22-24).

Позивач ОСОБА_1 подала заяву про проведення засідання за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія Управління активами», будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Слов`янський ВДВС у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом установлено, що 21 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 22327, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № SAMDN52000101547540 від 08.08.2013 року, укладеним з АТ КБ «ПриватБанк», який відступив право вимоги ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» на підставі договору факторингу № РВ-2021-26/10 від 26.10.2021 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.10.2021 року по 21.12.2021 року. Сума заборгованості складає 21666,86 гривень, з яких: 4661,34 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 52383,36 гривень - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 50,00 гривень - плата за вчинення виконавчого напису (а.с.12-зворот).

На підставі виконавчого напису № 22327 від 21.12.2021 року заступником начальника відділу Слов`янського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Крапівіним В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68639231 від 27.04.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» заборгованість у розмірі 21666,86 гривень (а.с.9).

Також у рамках виконавчого провадження № 68639231 винесено постанови про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 28.04.2023 року, про арешт коштів боржника від 28.04.2023 року (а.с.13-14).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Зі змісту статті 87 Закону України «Про нотаріат» вбачається, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Аналогічні правила та умови вчинення нотаріусами виконавчого напису містить Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Водночас цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Верховний Суд зазначає, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця.

Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати в позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику в порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат».

Отже, встановлена законом процедура стягнення боргу на підставі виконавчого напису нотаріуса не вважається дотриманою (виконана), якщо боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові 13 жовтня 2021 року (справа № 554/6777/17).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», такими документами для одержання виконавчого напису є нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме: платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Приватним нотаріусом Солонець Т.М. було вчинено виконавчий напис на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», яким передбачено, що до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів належить така форма договору, як кредитний договір.

Вказаний пункт № 2 був включений до Переліку Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662, зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Згідно з ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Тому постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017 року, отже і пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року також втратив чинність з цього дня.

Тобто з 22.02.2017 року нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин.

Таким чином, діючим на момент вчинення виконавчого напису та на сьогодні є Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 в редакції до Постанови Кабінету Міністрів від 26.11.2014 року № 622, тобто без розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Оскільки виконавчий напис, який є предметом спору в даній справі, вчинено 21.12.2021 року, тобто після визнання недійсною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, що свідчить про те, що при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису приватним нотаріусом Солонець Т.М. не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, вже не чинні.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року в справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі та встановити й зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів (правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року по справі № 137/1666/16-ц, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2020 року по справі № 674/918/17).

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Крім цього, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому в нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, зазначений у виконавчому написі, є безспірним.

Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 має безспірну заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія Управління активами», а також, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріус переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, зокрема, належним чином завірений кредитний договір з відміткою про його нотаріальне посвідчення, а також доказів про належне повідомлення боржника про відступлення права вимоги та про розмір заборгованості, термін її сплати.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити та визнати виконавчий напис № 22327 від 21.12.2021 року таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються в разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі № 761/24672/15-ц (провадження № 14-197цс18) вказано, що «у статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, в якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим, у частині 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому в статті 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів».

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

Керуючись статтями 12, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис № 22327, вчинений 21.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» заборгованості в розмірі 21666,86 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 .

відповідач - ТОВ «Фінансова компанія Управління активами», код ЄДРПОУ 35017877, юридична адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Соборна, 98А, кабінет 70 Бучанського району Київської області.

Суддя