Рішення № 140769378, 20.10.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3427/26

2/154/1857/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

20 жовтня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 523077038 від 25 травня 2019 року в розмірі 11 815 грн.

Стислий виклад позовних вимог.

Позов обґрунтований тим, що 25 травня 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою в електронній формі укладено кредитний договір № 523077038, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 5 000 грн.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено шляхом реєстрації відповідачки в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, подання електронної заявки та підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором 5N636ZXD. Кредитні кошти перераховано на зазначену відповідачкою банківську платіжну картку.

Первісний кредитор виконав свої договірні зобов`язання, однак відповідачка належним чином не виконала обов`язку щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Право грошової вимоги за зазначеним кредитним договором, за твердженням позивача, послідовно відступалося на підставі договорів факторингу від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а надалі до ТОВ «ФК «ЕЙС», яке набуло статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні.

Згідно з наданим позивачем розрахунком загальна заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 16 850 грн, з яких 5 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 6 815 грн - заборгованість за процентами та 5 035 грн - штрафні санкції.

Водночас позивач не заявляє вимог про стягнення штрафних санкцій, обмеживши предмет позову заборгованістю за основною сумою кредиту та процентами.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою договірних зобов`язань та набуття права грошової вимоги за кредитним договором, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 11 815 грн заборгованості, з яких 5 000 грн - основна сума кредиту та 6 815 грн - проценти за користування кредитом, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Згідно з довідкою Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Володимирської міської ради № 1558/01-02/2-26 від 24 серпня 2026 року, наданою на запит суду, відповідно до відомостей Реєстру Володимирської міської територіальної громади відповідачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 18 червня 2002 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, судом встановлено, що відповідачка, зазначена у кредитному договорі та позовній заяві як ОСОБА_2 , наразі має прізвище ОСОБА_4 , що враховується судом при вирішенні справи.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 26 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Цією ж ухвалою частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано в АТ «ОЩАДБАНК» інформацію щодо належності відповідачці платіжної картки з маскою НОМЕР_9, зарахування на неї кредитних коштів у розмірі 5 000 грн у період із 25 до 30 травня 2019 року та відповідні первинні банківські документи.

21 вересня 2026 року до суду надійшла відповідь АТ «ОЩАДБАНК» на виконання ухвали про витребування доказів із доданими банківськими документами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, повторно в судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи або про її розгляд за своєї відсутності не подавала.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк від відповідачки не надходив. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження вона також не заявляла.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за умови належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, його неявки без поважних причин або без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутності заперечень позивача проти такого вирішення справи.

З огляду на повторну неявку належним чином повідомленої відповідачки, неподання нею відзиву та відсутність заперечень позивача суд, відповідно до статей 223, 280 ЦПК України, постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.

25 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 523077038 в електронній формі.

У договорі зазначені персональні дані позичальниці: ОСОБА_2 (у тексті договору - ОСОБА_6 ), паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом 0712, номер запису 20001124-05504 від 06 березня 2017 року, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до пункту 1.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальниці кредит без конкретної споживчої мети в розмірі 5 000 грн на умовах строковості, повернення та платності, а позичальниця зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування ним.

Згідно з пунктами 1.2, 1.3 договору строк його дії та строк кредитування становлять 30 днів.

Пунктом 1.4 договору передбачено нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 0,01 % від суми кредиту за кожний день користування, починаючи з першого дня перерахування кредитних коштів до закінчення встановленого договором строку кредитування.

Відповідно до пункту 1.5 договору проценти за фактичний час користування кредитом за зазначеною ставкою становлять 3,65 % річних.

Згідно з пунктом 1.6 договору розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу визначені графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною договору.

У додатку № 1 до договору № 523077038 від 25 травня 2019 року, який має назву «Графік розрахунків», визначено термін платежу - 24 червня 2019 року, суму кредиту - 5000 грн, нараховані проценти - 15 грн, загальну суму до повернення - 5 015 грн.

Сукупна вартість кредиту за цим графіком становить 100,30 % від суми кредиту, у тому числі 0,30 % - проценти за користування кредитом.

Пунктом 3 графіка розрахунків передбачено, що в разі надання кредиту не в день укладення договору термін платежу автоматично зміщується на відповідну кількість днів та визначається тридцятим днем користування кредитом, починаючи з дати його отримання.

Відповідно до пункту 2.1.1.5 договору кредитодавець має право в разі продовження сторонами строку надання кредиту та строку дії договору за згодою позичальниці змінити процентну ставку на період продовження, за винятком випадку, передбаченого пунктом 4.2 договору.

Пунктом 2.2.1.3 договору передбачено право позичальниці звернутися до кредитодавця з проханням про продовження строку надання кредиту та/або реструктуризацію зобов`язань.

Згідно з пунктом 2.2.2.1 договору позичальниця зобов`язалася своєчасно повернути кредит і сплатити проценти за користування ним у встановленому договором порядку.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що в разі користування кредитом понад строк, установлений пунктом 1.3 договору або додатковими угодами, зобов`язання позичальниці продовжуються на весь період фактичного користування кредитом.

Цим же пунктом визначено, що якщо встановлена пунктом 1.4 договору процентна ставка є меншою за 1,70 % на день, правила нарахування процентів за пунктами 1.4-1.5 договору скасовуються з моменту початку їх застосування, а до відносин сторін застосовується ставка 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування, починаючи з дати укладення договору до дня повного повернення кредиту.

При цьому умовами пункту 4.2 договору передбачено врахування процентів, фактично сплачених позичальницею до завершення первісного строку кредитування.

Відповідно до пункту 4.3 договору сторони визначили проценти, нараховані згідно з пунктом 4.2 після закінчення строку кредитування, процентами за понадстрокове користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Пунктом 3.3 договору передбачено право кредитодавця в разі порушення зобов`язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів нараховувати пеню в розмірі 1,3 % від залишку суми кредиту за кожний день прострочення, починаючи з першого дня порушення до повного погашення заборгованості.

Згідно з пунктом 3.4 договору пеня анулюється в разі повернення кредиту та сплати процентів протягом трьох днів після закінчення строку договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору його невід`ємною частиною є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», з якими позичальниця підтвердила ознайомлення та згоду.

Пунктом 4.4 договору сторони погодили використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором як підпису позичальниці.

За змістом пункту 4.6 договору в разі розбіжностей між положеннями договору та Правил перевагу мають положення Правил.

Пунктом 4.9 договору передбачено підтвердження позичальницею отримання переддоговірної інформації та зазначено, що кредит отримується не на споживчі цілі.

До матеріалів справи також долучено Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт», редакція яких діє з 06 травня 2019 року.

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 Правил для отримання кредиту заявник заповнює електронну заявку на сайті кредитодавця із зазначенням персональних даних, необхідних для ідентифікації та прийняття рішення про кредитування.

Правилами передбачено укладення електронного договору шляхом акцепту оферти в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця із застосуванням електронного підпису.

За пунктом 10.2 Правил платежі та розрахунки здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів на картковий рахунок позичальниці, зазначений у заявці, або на банківські рахунки кредитодавця.

Пунктом 8.5 Правил передбачено, що зміни та доповнення до електронного договору оформлюються сторонами додатковими угодами.

Згідно з пунктами 9.2-9.3 Правил електронний договір, графік платежів, додаткові угоди та інші додатки зберігаються в електронному вигляді й доступні позичальниці в особистому кабінеті, а за необхідності можуть бути отримані нею в паперовій формі.

На підтвердження обставин оформлення кредиту позивачем надано анкету фізичної особи, складену 25 травня 2019 року в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

В анкеті зазначено персональні дані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 06 березня 2017 року органом 0712, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 . Метою встановлення ділових відносин зазначено отримання кредитних коштів.

Анкета містить відомості про проведення первісним кредитодавцем ідентифікації позичальниці, визначення її фінансового стану та встановлення рівня ризику. Відповідальним за проведення фінансового моніторингу зазначено Котика Андрія Григоровича .

Позивачем також надано Алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, затверджений наказом директора товариства № 06/05-03 від 06 травня 2019 року.

Згідно з цим документом оформлення кредиту здійснюється шляхом вибору суми та строку кредитування на вебсайті www.moneyveo.ua, заповнення електронної заявки, зазначення особистих і контактних даних, відомостей про місце проживання, працевлаштування та реквізитів банківської платіжної картки.

Алгоритмом передбачено підтвердження номера мобільного телефону за допомогою пароля, проведення перевірки платіжної картки із застосуванням технологій 3DSecure або Preauth, розгляд заявки кредитодавцем та направлення заявнику повідомлення про результати її розгляду.

Після схвалення заявки позичальник отримує можливість ознайомитися з індивідуальними умовами кредитного договору, Правилами кредитування та іншою інформацією щодо фінансової послуги.

Для акцепту пропозиції укласти договір інформаційно-телекомунікаційна система формує персональний одноразовий ідентифікатор, який надсилається на номер мобільного телефону, зазначений позичальником. Введення цього ідентифікатора у відповідне поле системи завершує процедуру підписання електронного договору.

Окремо позивачем надано Алгоритм дій ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» стосовно укладення кредитних договорів, яким визначено порядок розміщення оферти, отримання та опрацювання електронних заявок, перевірки персональних даних, верифікації платіжних карток, формування електронного договору та його підписання.

Зазначений алгоритм передбачає ідентифікацію заявника за персональними даними, введеними в електронній заявці, та верифікацію платіжної картки відповідно до стандартів платіжних систем. Результатом погодження заявки є формування індивідуального кредитного договору та надання позичальнику можливості його підписання електронним підписом.

До матеріалів справи також долучено довідку щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», підписану директором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Патіюком В.В.

У довідці зазначено, що 25 травня 2019 року о 08 год 20 хв ОСОБА_2 подала заявку на отримання кредиту в розмірі 5 000 грн строком на 30 днів. У документі також зазначено процентну ставку 1,70 % на день.

Для оформлення кредиту використано номер мобільного телефону НОМЕР_3 та електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За відомостями довідки, електронний договір № 523077038 укладено 25 травня 2019 року о 10 год 03 хв 18 с шляхом використання одноразового ідентифікатора 5N636ZXD.

У таблиці дій позичальниці зазначено, що одноразовий ідентифікатор направлено на номер телефону НОМЕР_3 25 травня 2019 року, а його введення позичальницею та передання кредитодавцю відбулося того ж дня о 10 год 03 хв 18 с.

Час перерахування кредитних коштів позичальниці в довідці визначено як 25 травня 2019 року о 10 год 03 хв 25 с.

На підтвердження факту надання кредитних коштів позивачем надано письмові пояснення ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» № 1501 від 02 грудня 2024 року, підписані директором товариства Сінченком С.А., та довідку цього товариства № 523077038/26052026/Э від 26 травня 2026 року.

У письмових поясненнях первісний кредитодавець зазначив, що, будучи небанківською фінансовою установою, не здійснює самостійно платіжних операцій, а ініціює їх шляхом передання платіжних інструкцій надавачу платіжних послуг із зазначенням реквізитів, отриманих від позичальника під час оформлення кредиту.

За змістом пояснень, інформацію про успішне завершення платіжної операції товариство отримує в електронній формі в межах взаємодії з надавачем платіжних послуг, тоді як документальне підтвердження зарахування коштів на рахунок одержувача може надати банк, який обслуговує відповідний рахунок.

Відповідно до довідки ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» № 523077038/26052026/Э від 26 травня 2026 року, на виконання кредитного договору № 523077038 від 25 травня 2019 року товариство ініціювало платіжну операцію з перерахування ОСОБА_2 кредитних коштів у сумі 5 000 грн.

У довідці зазначено такі реквізити платіжної операції: платник - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ЄДРПОУ 38569246; надавач платіжних послуг платника - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299; рахунок платника - НОМЕР_4 ; транзитний рахунок - НОМЕР_5 .

Одержувачем коштів зазначено ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , надавачем платіжних послуг одержувача - АТ «ОЩАДБАНК», МФО 300465, платіжною карткою одержувача - НОМЕР_9, термін дії якої визначено до жовтня 2020 року.

Сума платіжної операції становить 5 000 грн, ідентифікатор операції - 8be70c5e-d33e-47f5-8e8b-2a5588d4993e. Датою та часом ініціювання платіжної інструкції зазначено 25 травня 2019 року о 10 год 03 хв 19 с, а завершення платіжної операції - 25 травня 2019 року о 10 год 03 хв 25 с.

На виконання ухвали суду від 26 серпня 2026 року АТ «ОЩАДБАНК» надало відповідь, яка надійшла до суду 21 вересня 2026 року, із доданим меморіальним ордером.

У відповіді банк повідомив, що на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , відкрито банківський рахунок, до якого емітовано платіжну картку № НОМЕР_6 .

Також банк підтвердив зарахування грошових коштів у сумі 5 000 грн на банківський рахунок, для обслуговування якого емітовано зазначену платіжну картку.

До відповіді долучено меморіальний ордер № 8744714104 від 27 травня 2019 року на суму 5 000 грн, відповідно до якого платником зазначено філію - Волинське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК», код 09303328, а одержувачем - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

У меморіальному ордері зазначено рахунок одержувача № НОМЕР_7 , суму операції 5 000 грн та призначення платежу: «Зарахування переказу на рахунок CH Payment: VISA Acq > Our Electron/Plus».

Таким чином, у документах первісного кредитодавця датою завершення платіжної операції зазначено 25 травня 2019 року, тоді як меморіальний ордер банку одержувача про зарахування коштів датований 27 травня 2019 року.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 523077038 від 25 травня 2019 року, складений ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та підписаний директором товариства Сінченком С.А.

Згідно з розрахунком 25 травня 2019 року ОСОБА_2 надано кредитні кошти в розмірі 5 000 грн. Датою відступлення права вимоги зазначено 03 вересня 2019 року.

За період із 25 травня до 24 червня 2019 року кредитодавцем нараховувалися проценти в розмірі 0,50 грн на день, що відповідає процентній ставці 0,01 % від суми кредиту. Станом на 24 червня 2019 року сума нарахованих процентів становила 15 грн, а загальна заборгованість - 5 015 грн.

Наступне нарахування відображено 28 червня 2019 року в розмірі 3 070 грн, унаслідок чого загальна сума заборгованості збільшилася до 8 085 грн.

Починаючи з 29 червня 2019 року кредитодавець здійснював щоденне нарахування процентів у розмірі 85 грн, що відповідає ставці 1,70 % від суми кредиту в розмірі 5 000 грн.

Нарахування за зазначеною ставкою тривало до 03 вересня 2019 року включно.

Відповідно до підсумкових даних розрахунку станом на 03 вересня 2019 року загальна сума нарахованих процентів становила 8 780 грн, а основна сума кредиту - 5 000 грн.

Відомостей про здійснення позичальницею платежів у рахунок погашення кредиту чи процентів розрахунок не містить.

У підсумковому рядку документа за 03 вересня 2019 року суми 5 000 грн основного боргу та 8 780 грн процентів відображені одночасно у графах нарахованих і сплачених сум. Водночас у розділі документа «Оплати, грн» відомостей про дати та суми фактичних платежів позичальниці не зазначено.

Нарахування комісій та неустойки у цьому розрахунку не відображено.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до пункту 4.1 якого право грошової вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги.

Згідно з витягом із Реєстру прав вимоги № 42 від 03 вересня 2019 року до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 523077038 від 25 травня 2019 року на загальну суму 13 780 грн, з яких 5 000 грн - основна сума кредиту та 8 780 грн - проценти. У реєстрі відповідачка зазначена під порядковим номером 2805, сума фінансування за її кредитним договором становить 750 грн.

Протоколом узгодження предмета факторингової операції від 03 вересня 2019 року сторони підтвердили передання прав вимоги за Реєстром № 42 саме цією датою. Актом звірки взаємних розрахунків від 31 грудня 2019 року підтверджено повну оплату фактором фінансування за зазначеним реєстром.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» станом на 03 вересня 2019 року заборгованість ОСОБА_2 становила 13 780 грн, з яких 5000 грн - основна сума кредиту та 8 780 грн - проценти.

За період із 04 до 12 вересня 2019 року включно товариством додатково нараховано проценти в розмірі 85 грн щоденно, загалом 765 грн, унаслідок чого заборгованість збільшилася до 14 545 грн.

У розрахунку за 04 листопада 2020 року відображено коригування нарахованих процентів на суму 2 730 грн. Після цього заборгованість визначено в розмірі 11 815 грн, з яких 5 000 грн - основна сума кредиту та 6 815 грн - проценти.

Відомостей про фактичні платежі позичальниці в розділі «Оплати» розрахунок не містить.

05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до пункту 4.1 якого право грошової вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог.

Згідно з витягом із Реєстру прав вимог № 2 від 04 листопада 2020 року до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 523077038 від 25 травня 2019 року на суму 11 815 грн, з яких 5 000 грн - основна сума кредиту та 6 815 грн - проценти. У реєстрі відповідачка зазначена під порядковим номером 8486.

На підтвердження здійснення фінансування надано платіжну інструкцію № 80 від 01 лютого 2021 року про перерахування ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 3 580 090,06 грн за Реєстром прав вимог № 3 від 29 січня 2021 року.

05 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено договір факторингу № 05/06/25-Е, згідно з пунктом 1.2 якого право грошової вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до зазначеного договору ТОВ «ФК «ЕЙС» передано право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 523077038 від 25 травня 2019 року на суму 16 850 грн, з яких 5 000 грн - основна сума кредиту, 6 815 грн - проценти та 5 035 грн - штрафні санкції. У реєстрі відповідачка зазначена під порядковим номером 1496.

Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 05 червня 2025 року сторони підтвердили передання прав вимоги за договором факторингу № 05/06/25-Е.

На підтвердження оплати фінансування надано платіжну інструкцію № 345 від 10 вересня 2025 року, згідно з якою ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» 2 004 222,05 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 523077038, складеною ТОВ «ФК «ЕЙС», станом на 15 червня 2026 року заборгованість ОСОБА_2 становить 16 850 грн, з яких 5 000 грн - основна сума кредиту, 6 815 грн - проценти та 5 035 грн - штрафні санкції. У виписці зазначено, що заборгованість не погашена.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою - третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов таких висновків.

Щодо укладення кредитного договору.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом частин третьої, шостої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Акцепт може здійснюватися, зокрема, шляхом заповнення електронного формуляра або вчинення дій, які в інформаційній системі визначені як прийняття пропозиції. Електронний договір, підписаний у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Суд установив, що кредитний договір № 523077038 від 25 травня 2019 року містить відомості про сторони, суму кредиту, строк кредитування, процентні ставки, порядок повернення коштів та наслідки порушення договірних зобов`язань.

Ідентифікаційні дані позичальниці, зазначені в договорі, збігаються з відомостями анкети, заявки, довідки про дії позичальниці в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та банківських документів.

Довідкою про дії позичальниці підтверджено використання 25 травня 2019 року одноразового ідентифікатора 5N636ZXD, направленого на зазначений під час оформлення кредиту номер мобільного телефону НОМЕР_3 .

Наведені відомості узгоджуються з передбаченим Правилами кредитування порядком укладення електронного договору та підтверджують акцепт позичальницею запропонованих кредитодавцем умов.

Відповідачка не надала доказів використання її персональних даних іншою особою, не заперечила факту укладення договору та не оспорила належності їй електронного підпису.

За таких обставин суд встановив, що кредитний договір № 523077038 від 25 травня 2019 року укладений сторонами в належній формі, з погодженням його істотних умов, та є підставою виникнення відповідних цивільних прав і обов`язків.

Щодо фактичного надання кредитних коштів.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підтвердження виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредиту позивач надав довідку ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» №523077038/26052026/Э від 26 травня 2026 року, яка містить реквізити платіжної операції, її ідентифікатор, дату, час, суму переказу та платіжний засіб одержувача.

Наведені в довідці відомості підтверджуються відповіддю АТ «ОЩАДБАНК», отриманою на виконання ухвали суду від 26 серпня 2026 року, та меморіальним ордером №8744714104 від 27 травня 2019 року.

Банк підтвердив відкриття на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , рахунку, до якого емітовано платіжну картку № НОМЕР_6 , а також зарахування на цей рахунок 5 000 грн.

Суд враховує, що в довідці кредитодавця датою завершення платіжної операції зазначено 25 травня 2019 року, тоді як меморіальний ордер банку одержувача датований 27 травня 2019 року. Водночас зазначені документи стосуються переказу однакової суми коштів на платіжний засіб, належність якого відповідачці підтверджена банком.

Розбіжність у датах оформлення відповідних документів не спростовує встановленого факту зарахування кредитних коштів на рахунок відповідачки.

Таким чином, належними, допустимими та взаємопов`язаними доказами підтверджено фактичне надання ОСОБА_2 кредиту в розмірі 5 000 грн.

Щодо виконання договірних зобов`язань та нарахування процентів.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом установлено, що пунктами 1.4, 1.5 кредитного договору визначено процентну ставку 0,01 % на день, яка застосовується протягом погодженого сторонами 30-денного строку кредитування. За графіком розрахунків сума процентів за цей строк становила 15 грн.

Водночас пунктом 4.2 договору сторони погодили інший порядок визначення процентів у разі користування кредитом понад установлений строк, а саме застосування ставки 1,70 % на день із моменту укладення договору, з урахуванням раніше сплачених процентів.

Отже, умови договору передбачають різні наслідки своєчасного повернення кредиту та порушення строку його повернення. Застосування ставки 0,01 % пов`язане з виконанням зобов`язання у визначений договором строк, тоді як у разі його порушення сторони погодили застосування іншої ставки.

Такий порядок установлений безпосередньо договором при його укладенні, а не внаслідок подальшої односторонньої зміни умов кредитодавцем.

При цьому пунктом 4.3 договору сторони прямо визначили, що проценти, нараховані згідно з пунктом 4.2 після закінчення строку кредитування, є процентами за понадстрокове користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 розмежувала проценти за правомірне користування кредитом, передбачені статтею 1048 ЦК України, та проценти, що нараховуються як міра відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування залежить від установленої договором правової підстави їх нарахування. Якщо сторони погодили проценти як міру відповідальності за порушення грошового зобов`язання, їх нарахування після завершення строку кредитування допускається відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Застосовуючи наведений правовий висновок до обставин цієї справи, суд враховує, що положення пункту 4.3 договору безпосередньо визначає правову природу процентів, які нараховуються після закінчення строку кредитування, та пов`язує їх із відповідальністю позичальниці за прострочення повернення кредитних коштів.

Таким чином, нарахування процентів за період після завершення строку кредитування має погоджену сторонами договірну підставу та підлягає оцінці з урахуванням положень частини другої статті 625 ЦК України.

Водночас суд виходить із того, що при вирішенні питання про розмір належних до стягнення процентів необхідно враховувати не лише свободу договору, а й установлені законом межі судового втручання в погоджені сторонами умови.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) розмежував нікчемність договірної умови, її оспорюваність, зміну договору та тлумачення його умов.

Відповідно до наведеного правового висновку, за відсутності встановленої законом нікчемності умови договору суд не наділений загальним повноваженням самостійно змінювати погоджену сторонами процентну ставку лише з мотивів її надмірності, непропорційності чи несправедливості. Визнання оспорюваної умови недійсною або зміна договору потребують відповідної вимоги сторони. Водночас це не позбавляє суд повноважень тлумачити нечіткі чи неоднозначні договірні положення та перевіряти правильність заявленого розрахунку.

Суд враховує, що спірний кредитний договір укладено 25 травня 2019 року, а нарахування процентів, які є предметом позову, здійснено у 2019 році. Установлені Законом України № 3498-IX обмеження максимальної денної процентної ставки набрали чинності пізніше та не поширюються на відповідні договірні правовідносини.

При цьому положення статті 625 ЦК України та правові висновки Верховного Суду допускають оцінку співмірності встановлених договором процентів як міри цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Однак така оцінка здійснюється з урахуванням конкретних обставин справи, характеру порушення, поведінки сторін, наслідків невиконання зобов`язання та інших обставин, які мають юридичне значення.

У цій справі відповідачка не заявляла заперечень щодо розміру процентів, не ставила питання про зміну або недійсність відповідних договірних умов, не навела обставин, які б свідчили про необхідність зменшення встановленої договором відповідальності, та не надала на їх підтвердження доказів.

Саме по собі перевищення сумою нарахованих процентів розміру основного боргу не є безумовною підставою для визначення судом іншого розміру відповідальності. Відповідно до засад змагальності та диспозитивності цивільного судочинства суд не вправі підміняти процесуальну діяльність сторін, формувати за відповідачку заперечення проти позову або ґрунтувати висновки про наявність підстав для зменшення відповідальності на припущеннях.

За відсутності встановлених обставин, які обґрунтовували б необхідність такого втручання, суд не вбачає підстав для самостійного зменшення погодженого сторонами розміру процентів.

Перевіряючи розрахунок заявленої заборгованості, суд установив, що первісний кредитодавець за період із 25 травня до 24 червня 2019 року нарахував 15 грн процентів за ставкою 0,01 % на день, після чого застосував передбачений пунктом 4.2 договору порядок нарахування процентів за ставкою 1,70 %.

Станом на 03 вересня 2019 року сума нарахованих процентів за даними первісного кредитодавця становила 8 780 грн.

Надалі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період із 04 до 12 вересня 2019 року додатково нарахувало 765 грн процентів, після чого 04 листопада 2020 року здійснило коригування їх розміру на 2 730 грн.

Відтак розмір процентної заборгованості після проведеного коригування становить 6 815 грн, що відповідає сумі, заявленій позивачем до стягнення.

Заявлений позивачем розмір заборгованості за основною сумою кредиту становить 5000 грн. Доказів її повернення повністю або частково матеріали справи не містять.

Відомості про погашення боргу також відсутні у розрахунках первісного та наступних кредиторів. Відповідачка доказів виконання зобов`язання не надала.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач підтвердив наявність заборгованості за кредитним договором № 523077038 у розмірі 11 815 грн, з яких 5 000 грн становить основна сума кредиту та 6 815 грн - проценти.

Щодо переходу права вимоги до позивача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Суд установив, що право вимоги за кредитним договором № 523077038 послідовно передавалося від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», надалі до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та зрештою до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Передання права вимоги до відповідачки підтверджується договорами факторингу, відповідними витягами з реєстрів прав вимоги та актом приймання-передачі реєстру боржників, у яких індивідуалізовано кредитний договір, особу боржниці й розмір відступленої заборгованості.

Суд враховує, що надана платіжна інструкція № 80 від 01 лютого 2021 року стосується фінансування за Реєстром прав вимог № 3 від 29 січня 2021 року, тоді як право вимоги до ОСОБА_2 передано за Реєстром № 2 від 04 листопада 2020 року.

Разом із тим відповідно до пункту 4.1 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року момент переходу права вимоги визначено підписанням сторонами відповідного реєстру, а не здійсненням оплати фінансування. Тому наведена відмінність реквізитів платіжної інструкції сама собою не спростовує передання права вимоги за відповідним реєстром.

Останнє відступлення права вимоги на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підтверджується договором факторингу № 05/06/25-Е від 05 червня 2025 року, витягом із реєстру боржників, актом його приймання-передачі від тієї ж дати та платіжною інструкцією № 345 від 10 вересня 2025 року про оплату фінансування.

Отже, надані докази підтверджують перехід до ТОВ «ФК «ЕЙС» права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 523077038 від 25 травня 2019 року в обсязі заявлених позовних вимог.

Висновок за результатами розгляду справи.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд установив факт укладення кредитного договору, надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 5 000 грн, порушення нею зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та переходу права вимоги до позивача.

Визначені сторонами умови нарахування процентів є складовою укладеного кредитного договору, а їх застосування після закінчення строку кредитування прямо пов`язане сторонами з відповідальністю за прострочення грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Належних доказів погашення заявленої заборгованості або обставин, які спростовували б встановлений її розмір, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 11 815 грн, з яких 5 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 6 815 грн - заборгованість за процентами.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 53922 від 14 серпня 2026 року.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, зазначена сума судового збору підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження цих витрат надано договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ», додаткову угоду № 25770955894 від 19 червня 2026 року, протокол погодження вартості послуг, акт приймання-передачі наданих послуг від 25 червня 2026 року та документи на підтвердження повноважень адвоката Тимошенка О.О.

Згідно з актом від 25 червня 2026 року загальна вартість наданих послуг становить 7000 грн, з яких 5 000 грн - складання позовної заяви, 1 000 грн - вивчення матеріалів справи, 500 грн - підготовка та подання адвокатського запиту щодо зарахування кредитних коштів, 500 грн - підготовка клопотання про витребування відповідної інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову і значення справи для сторін, а також поведінку сторін під час розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23 розмежувала зменшення витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх неспівмірності за правилами статті 137 ЦПК України та вирішення питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України.

Зокрема, суд за наявності заперечень сторони або з власної ініціативи, керуючись критеріями частини третьої статті 141 ЦПК України, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо їх покладення на іншу сторону не відповідає критеріям обґрунтованості, необхідності та пропорційності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited v. Ukraine» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише за умови доведення того, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пункті 269 цього ж рішення ЄСПЛ наголосив, що домовленість між клієнтом і представником про розмір винагороди не є обов`язковою для суду при визначенні суми витрат, яка підлягає відшкодуванню.

Застосовуючи наведені критерії, суд враховує, що ця справа стосується стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, має визначений предмет доказування, не вирізняється особливою складністю та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача в судових засіданнях.

Підготовлена позовна заява переважно містить стандартний виклад положень законодавства, умов кредитного договору, обставин його виконання та переходу права вимоги. При цьому розрахунки заборгованості, договори факторингу, реєстри відступлених вимог та інші документи, які становлять доказову основу позову, складені відповідними фінансовими установами.

Зазначене в акті окремою послугою вивчення матеріалів справи за своїм змістом безпосередньо охоплюється підготовкою позовної заяви, оскільки дослідження кредитного договору, розрахунків заборгованості та документів щодо відступлення права вимоги є необхідною складовою формування позовних вимог і викладення їх фактичних підстав.

Водночас підготовка адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів була пов`язана з необхідністю підтвердження факту надання кредитних коштів відповідачці. Зазначені процесуальні дії мали значення для встановлення обставин справи, а відповідне клопотання судом частково задоволено.

Суд також враховує співвідношення заявлених витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн із ціною позову 11 815 грн, фактичний обсяг виконаної роботи, типовість спірних правовідносин та відсутність необхідності участі адвоката в судових засіданнях.

Погоджений між позивачем та адвокатським бюро розмір гонорару є обов`язковим у їхніх договірних відносинах, однак не зумовлює автоматичного покладення всієї його суми на відповідачку. Розподіл судових витрат здійснюється судом з урахуванням не лише їх документального підтвердження, а й фактичної необхідності, розумності та пропорційності до предмета спору.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що заявлені 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу не повною мірою відповідають обсягу та складності фактично виконаної роботи. Водночас надання правничої допомоги, підготовка позову та вчинення дій для отримання необхідних доказів підтверджені матеріалами справи.

З огляду на характер спору, ціну позову, зміст і обсяг наданих послуг, їх необхідність для судового захисту права позивача, а також засади розумності та пропорційності, суд вважає обґрунтованим покласти на відповідачку витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

Визначена сума забезпечує справедливий баланс інтересів сторін, відповідає фактичному обсягу необхідної правничої допомоги та не покладає на відповідачку необґрунтованого фінансового тягаря.

У решті заявлені витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в загальному розмірі 6 662,40 грн, з яких 2 662,40 грн - судовий збір та 4 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 523077038 від 25 травня 2019 року в розмірі 11 815 (одинадцять тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень, з яких 5 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 6 815 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судові витрати в загальному розмірі 6 662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, з яких 2 662,40 грн - судовий збір та 4 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

У решті заявлених витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідачки.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення також може бути поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, поточний рахунок № НОМЕР_8 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001.

Відповідачка: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя І.Р. Вітер